Четвер, 19 квітня 2018 року 
  
 
Українські міста в Інтернеті ::: Алушта Алчевськ Бахмач Бердичів Біла Церква Бориспіль Бровари Васильків Вишгород Вінниця Вознесенськ
Волочиськ Гадяч Городня Житомир Золотоноша Калуш Карлівка Київ Ковель Коростень Коростишів Куп'янськ Миколаїв Миргород
Нетішин Ніжин Нікополь Новоград-Волинський Новомиргородський район Пирятин Прилуки Прилуцький район Ромни
Сарни Свалява Світловодськ Севастополь Сєвєродонецьк Скадовськ Сміла Фастів Хмільник Черкаси Чернігів Южноукраїнськ
<OSP-UA.INFO> <Вибiр народу України> <Сайт Інституту Трансформації Суспільства> <Інтернет-конференції> <Міські оголошення>
<Робота і навчання в Україні> <Мій вибір - NATO>
Проекти ІТС
Проект наукової, освітньої та культурної співпраці з польськими та словацькими університетами!! (2013)
Роль брендингу міст в епоху змін: Європейський досвід для України
Формування сучасних управлінських та комунікативних навичок у працівників органів місцевої влади в контексті фінського досвіду
Центри НАТО в регіонах України
Розвиток міст шляхом євроінтеграції: досвід країн Вишеградської групи для України
Європейська перспектива українських міст у контексті польського досвіду (на прикладі міста Феодосія)
Україна та Росія: роль вищої школи в утвердженні сталої демократії
Партнерство малих міст України та малих міст країн Вишеградської групи
Фінський досвід місцевого самоврядування – для українських міст
Вивчення шведського досвіду місцевого самоврядування
Україна на шляху до євроатлантичної спільноти
Налагодження співпраці між діловими колами українських та польських міст
Україна - НАТО - Росія
Web-проекти
Українські міста в Інтернеті
Інтернет-конференції
Вибір народу України
Мій вибір - NATO
КИЇВ - інформаційно-аналітичний сервіс столиці України
Робота і навчання в Україні
Міські оголошення
OSP - аналітика, новини
19 квітня 2018
Олег Соскін: Адміністративно-територіальна реформа і реформа самоврядування в Україні
19 квітня 2018
Книга Онищенко. "Это шок и импичмент для Порошенко", - экс-глава СБУ
19 квітня 2018
Депутат Мельничук розбив ніс Ліньку після прямого ефіру
18 квітня 2018
У Туреччині оголосили дострокові вибори
18 квітня 2018
"Молодая гвардия" создаст отряды для борьбы с оппозицией
18 квітня 2018
Добкин на суде рассказал, как звонок Януковича Ярошу остановил штурм Межигорья
18 квітня 2018
Кабмін спрогнозував курс на три роки вперед
18 квітня 2018
Олег Соскин: До Порошенко наконец-то дошло
18 квітня 2018
Директор ЦРУ особисто літав у КНДР для зустрічі з Кім Чен Ином
17 квітня 2018
Олег Соскін: Через Сирію у Путіна нема сил для наступу на Донбасі


Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика
Актуальні проблеми економіки 27 червня 2012

Модель народного капіталізму: стійкість та адаптивність до будь-яких викликів (на прикладі Австрії)

О. І. Соскін,
кандидат економічних наук,
доцент, професор кафедри міжнародної економіки та підприємництва
Національної академії управління, директор Інституту трансформації суспільства
 
 
Анотація. У статті розкрито характерні риси моделі народного капіталізму в її сучасній інтерпретації; викладено авторський підхід стосовно того, що теоретичні основи цієї моделі розроблено дослідниками Австрійської школи; здійснено порівняльний аналіз соціально-економічних моделей, які орієнтовані на розвиток „народної економіки”; обґрунтовано, що саме модель народного капіталізму є найбільш стійкою та адаптивною до будь-яких викликів, і зокрема до світових фінансово-економічних криз; на прикладі Австрії виявлено, що економіки країн, які розвиваються за моделлю, що відповідає параметрам народного капіталізму, досягли значущих соціально-економічних результатів.

Ключові слова: модель народного капіталізму, австрійська економічна модель, фінансово-економічна криза, стійкий розвиток.

 
О. И. Соскин

МОДЕЛЬ НАРОДНОГО КАПИТАЛИЗМА: УСТОЙЧИВОСТЬ И АДАПТИВНОСТЬ К ЛЮБЫМ ВЫЗОВАМ (НА ПРИМЕРЕ АВСТРИИ)

 Аннотация. В статье раскрыты характерные особенности модели народного капитализма в ее современной интерпретации; изложен авторский подход относительно того, что теоретические основы этой модели разработаны исследователями Австрийской школы; осуществлен сравнительный анализ социально-экономических моделей, которые ориентированы на развитие "народной экономики"; обосновано, что именно модель народного капитализма является наиболее устойчивой и адаптивной к любым вызовам, и в частности мировым финансово-экономическим кризисам; на примере Австрии выявлено, что экономики стран, которые развиваются по модели, которая соответствует параметрам народного капитализма, достигли значительных социально-экономических результатов.

Ключевые слова: модель народного капитализма, австрийская экономическая модель, финансово-экономический кризис, стойкое развитие.

 
O. I. Soskin

MODEL OF NATIONAL CAPITALISM: SUSTAINABILITY AND ADAPTABILITY TO ANY CHALLENGES (ON EXAMPLE OF AUSTRIA)

Summary. The article deals with the characteristics of model of national capitalism in its modern interpretation. Author described approaches concerning the theoretical foundations of this model developed by researchers of AustrianSchool and made the comparative analysis of socio-economic models that focus on the development of «national economy». The article proved the model of national capitalism is the most stable and adaptable to any challenges, and in particular to the global financial crisis. The example of Austria revealed that the economies of developing countries that meet the requirements of national capitalism model had significant social and economic outcomes.

Keywords: model of national capitalism, Austrian economic model, economic crisis, sustainable development.

 

Постановка проблеми. Такі світові реалії, яккрах соціалізму, провал державної регулятивної політики, марнотратство урядових витрат і згубність бюрократичного режиму, громадське невдоволення загальним урядуванням, засвідчили крах кейнсіанської політики.

Загальновідома неспроможність комуністичних урядів у Східній Європі планувати свої економіки спричинила посилення руху в напрямі вільного ринку, який є класичним атрибутом капіталізму. У Сполучених Штатах і Західному світі загалом етатистські та інфляціоністські приписи демонструють своє сутнісне банкрутство. Моделі національних економік, де надавалася перевага державному регулюванню, виявилися нездатними швидко долати кризові явища й адекватно реагувати на сучасні екстерналії. Це стало очевидним під час останньої фінансово-економічної кризи 2008–2010 рр., від якої найбільшою мірою постраждали етатистські економіки. Водночас, країни, економіки яких розвивалися на базисних засадах народного капіталізму (Австрія, Швейцарія, Скандинавські країни тощо), виявилися стійкими та адаптивними до світових економічних викликів і довели, що це реальна альтернатива сучасному етатизму.

Теоретичні основи зазначеної альтернативи були розроблені та впродовж багатьох десятиліть відстоювалися, попри постійну критику, видатними вченими-економістами Австрійської школи, і насамперед її керівником Л. Мізесом. За словами сучасного представника Австрійської школи М. Ротбарда, «…проблема полягає в тому, що світ не може вибороти собі шлях від етатистського полону до того часу, поки він не знайде життєздатну і послідовну альтернативу. Що ми ще не повністю зрозуміли, так це те, що Л. Мізес пропонує таку альтернативу: що він пропонує вихід із кризи і дилем, що вражають сучасний світ»[1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням формування та трансформації моделей економічного розвитку присвячено чимало наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних учених. Найбільшої уваги, на нашу думку, заслуговують теоретичні доробки таких іноземних дослідників, як Л. Бальцерович [2], Я. Корнаї [3], А. Ослунд [4], С. Глазьєв [5] та ін.

Водночас, автор має власний підхід до дослідження економічних моделей, і передусім моделі народного капіталізму [6], яку вважає найбільш прийнятною для України. Деякі аспекти цього дослідження, зокрема аналіз базових та новітніх передумов стійкості моделі народного капіталізму до внутрішніх і зовнішніх викликів на прикладі успішного розвитку австрійської економіки, представлено у цій статті.

Мета статті – показати актуальність і востребуваність моделі народного капіталізму, особливо у нинішній посткризовий період; обґрунтувати, що саме модель народного капіталізму є найбільш стійкою та адаптивною до будь-яких викликів, і зокрема світових фінансово-економічних криз; на прикладі Австрії довести, що економіки країн, що розвиваються за моделлю, яка відповідає параметрам народного капіталізму, здатні досягнути високих рівнів конкурентоспроможності та соціально-економічної ефективності розвитку.

 
Основні результати дослідження
 
Модель народного капіталізму та її сучасна інтерпретація

Будь-яка національна економіка функціонує в рамках певної специфічної моделі, що відповідає стратегічній меті розвитку держави.
Соціально-економічні моделі розрізняються залежно від того, що переважає у спiввiдношеннях [7]:
  •  основних типiв i форм власностi та вiдповiдних секторiв економiки;
  • основних типiв економiчних iнтересiв i класiв, соцiальних верств та груп, що обстоюють цi iнтереси;
  • централiзованих i децентралiзованих форм державної власностi (мунiципальної, регiональної, комунальної та iн.), демократичних i бюрократичних методiв управлiння та контролю за цими формами власностi;
  • ринкових важелiв саморегулювання економiчної системи (через механiзм вiльної конкуренцiї, лiбералiзацiю цiн та iн.) i державного регулювання;
  • економiчної та соцiальної ефективностi;
  • таких iнститутiв, як ринок, корпорацiя i держава;
  • ринкових та централiзованих методiв розподiлу ресурсiв i доходiв;
  • демократичних та бюрократичних методiв нацiонального планування.

Різні варіанти співвідношень формують різні типи моделей, серед яких виділяють консервативні, ліберальні, соціал-реформістські.

Базисними засадами економічних моделей консервативного типу є обмежене (насамперед опосередковане) втручання держави в макроекономiчнi процеси з метою створення сприятливих умов для розвитку приватного сектору, поширення ринкових важелiв саморегулювання економіки. Класичним прикладом моделей консервативного типу є модель народного капіталізму. Теоретичне підґрунтя цієї моделі, на наш погляд, заклали свого часу економісти Австрійської школи, більшість концептуальних ідей яких ми поділяємо і спираємося у своєму аналізі.

У цілому термін "Австрійська школа", або "австрійська економіка", використовується як описово, так і нормативно. Він складається із сукупності ідей про фундаментальний характер економічної теорії та її логічні наслідки, а також розглядається як суспільна ринкова концепція, яка містить положення про необхідність проведення політики певних обмежень і попереджень про небезпеку з приводу державного втручання та контролю [8].

Підприємництву представники Австрійської школи відводять роль критичної сили в економічному розвитку, приватну власність і конкуренцію вважають суттєвими умовами ефективного використання та найкращої організації ресурсів, а урядове втручання у ринковий процес – завжди і всюди деструктивною дією. Представники цієї Школи впродовж 120 років її існування переконливо доводили, що тільки ринок – єдиний доступний критерій для визначення того, як слід використовувати ресурси [9]. Хоч австрійці й не називали модель економіки, яку вони обстоюють, моделлю народного капіталізму, але виведені ними постулати про раціональну господарську діяльність на практиці відповідають принципам і критеріям, що формують саме цю модель.

Модель народного капіталізму, яка була згодом описана американськими та європейськими економістами, ставила за пріоритет не свідомо продумані кроки, а радше, post factum реагування на ситуацію, що склалася. Практично окреслена модель народного капіталізму спиралася на реальні процеси, що відбувалися в американській економіці, а саме:

  • дифузія власності, збільшення кількості власників капіталу через розвиток процесів акціонування, плюралізації форм власності та стимулювання підприємницької діяльності;
  • зміни у характері й розподілі власності, пов’язані із трансформацією відносин володіння у системі відтворення;
  • скорочення розриву між рівнями доходів, а відтак і добробуту різних прошарків суспільства;
  • подолання бідності, зростання частки середнього класу в соціальній структурі завдяки розвитку підприємництва, приватної власності та послаблення релятивного тиску з боку держави;
  • надання можливостей і гарантованого права дедалі більшій кількості власників приймати самостійні рішення у процесі управління поза державним контролем, перехід керівництва компаніями від власників до найманих топ-менеджерів, що підвищує рівень компетентності управління, відділяє політичну владу від економічної.

Однак, як писав Дж. Каллахан, представник Австрійської школи, „…навіть найбільш корисні, найбільш витончені моделі лише скелетні відображення якихось повних явищ. Дивитися на симуляцію урагану на екрані комп'ютера зовсім не те саме, що знаходитися посеред одного з них. Хаос, що здіймається, як тільки розпочинається справжня битва, ніколи не передасться моделлю конфлікту” [10]. Виходячи з цього твердження, ми схильні висновувати, що модель народного капіталізму в її нинішньому форматі, яка ствердилася в багатьох західних країнах, окрім наведених вище класичних ознак, набула нових обрисів («повних явищ»), що викликано зміною світового та національних економічних ландшафтів. Серед нових ознак слід назвати основні:

  • поширення і зміцнення позицій підприємництва та середнього класу – «критичної сили в економічному розвитку», завдяки зусиллям якої приростає реальне багатство;
  • підвищення ролі вільної конкуренції як універсального засобу забезпечення рівного доступу до ресурсів та унеможливлення її монополізації, протистояння правлінню олігархічних структур;
  • підтримання сильних традицій поваги до права власності як основи економічного зростання національних економік;
  • розробка та впровадження державних і регіональних програм підтримки та заохочення інновацій на підприємствах малого і середнього підприємництва;
  • розвиток  фінансового ринку, що сприяє підприємницькій діяльності;
  • обмеження державного втручання в економіку, дерегуляція економічних процесів;
  • розосередження контролю над капіталом, стимуляція до його нагромадження.

Країни, де діють названі процеси, розвиваються на засадах народного капіталізму, що дозволяє побудувати суспільство загального добробуту, зберігаючи базові свободи та права людини.

Водночас, необхідно зауважити, що нині понятійний вираз «модель народного капіталізму” меншою мірою використовується іноземними і вітчизняними науковцями для опису соціально-економічних моделей капіталістичних країн. Його якось непомітно замінили такі визначення, як „модель змішаної економіки”, „модель соціально орієнтованої ринкової економіки”, «модель народної економіки», «модель народного дому», „модель соціального захисту” чи просто „шведська, „австрійська”, „скандинавська” та ін. Відтак класичні країни, що розвиваються за моделлю народного капіталізму в її сучасній інтерпретації, фактично дістали нову і, на наш погляд, доволі невдалу назву моделі, яку вони впроваджують.

Ми вважаємо, що подібний підхід до означення економічних моделей завуальовує зміст, цінності та головну мету розвитку національних економік.

Визначення „модель змішаної економіки” позбавлене змістовної складової, оскільки з назви не зрозуміло, що саме і з якою метою „змішано” у цій моделі. „Мішанина” в науці асоціюється з еклектикою. Не можна сформувати цілісного, що не має фундаментального підґрунтя та чіткої структурно-логічної будови.

Модель соціально орієнтованої ринкової економіки притаманна всім країнам, що розвиваються на засадах ринкової економіки (окрім диктаторських, етатистських режимів). Тож подібна назва не відбиває особливостей економічної моделі країни і є навіть певною мірою небезпечною. Адже це, з одного боку, приховує від світової спільноти той факт, що найбільших успіхів у побудові суспільства процвітання і високого комфорту життя досягли ті країни, які втілюють у життя саме модель народного капіталізму (Швейцарія, Австрія, Скандинавські країни тощо). З другого боку, чимало новоутворених країн, серед яких і Україна, які офіційно у своїх програмах соціально-економічного розвитку задекларували, що вони будують модель соціально орієнтованої ринкової економіки, за цією розмитою назвою дістали можливість приховати істинні цілі розвитку.

Вираз «модель народної економіки» (так само, як і«модель народного дому»)фактично є прийнятним для означення як капіталістичної, так і комуністичної системи господарювання. Відтак розмиваються фундаментальні основи та спрямованість розвитку національної економіки.

Поняття «модель соціального захисту» не має змістовного економічного наповнення, позаяк акцентує лише на соціальному аспекті, який уже не є специфічною ознакою моделей національних економік. Адже наприкінці XX ст. соціальний захист населення став атрибутом соціальної політики всіх цивілізованих держав. Ця політика спрямована на забезпечення певного рівня добробуту всіх громадян, підтримку соціально незахищених верств населення, ствердження в суспільстві соціальної справедливості, підтримку стабільності доходів людей, надання рівного доступу до медичної допомоги, необхідних соціальних послуг тощо.

Моделі, визначені за назвою країн, також не дають чіткого уявлення про те, на чому базується і на що націлений розвиток національної економіки певної країни.

Отже, ми пропонуємо для означення економіки, що базується на класичних засадах та важелях ринкової економіки, обмеженій регулятивній функції держави, усілякому розвитку конкуренції та вільного підприємництва, особливо малого і середнього, використовувати старий, але перевірений життям термін «модель народного капіталізму». Теоретичні концепції, що розроблені представниками Австрійської школи й лежать в основі цієї моделі, останнім часом  переживають відродження, особливо у зв’язку з очевидним успіхом і стійкістю до будь-яких викликів тих країн, що розвиваються за моделлю народного капіталізму. Яскравим прикладом таких країн є Австрія.

 
Австрійська економічна модель і своєрідність соціального партнерства

Австрія входить до групи 25 найбільш розвинутих країн. Для них властиві: ринкові відносини в економіці; високий рівень розвитку економіки, а також прав і громадянських свобод у суспільному та політичному житті; високий рівень доходів на душу населення; економічна і політична стабільність; переважання галузей переробної промисловості та сфери послуг у ВВП; зрілий системний рівень самоврядування; висока якість та рівень життя населення.

Австрія від 1995 року є членом Європейського Союзу і повною мірою інтегрована у спільний ринок. ВВП на душу населення становить 34 120 євро (2010 рік), що дозволяє їй бути у першій десятці як у ЄС, так і в загальносвітовому рейтингу. За цим показником Австрія належить до найбагатших країн ЄС та всієї планети [11].

Показники рівня безробіття та інфляції в Австрії – серед найнижчих у Європі. За даними агентства Eurostat, у грудні 2011 року рівень безробіття у країнах ЄС сягнув 10,4%, тоді як у Австрії він становив лише 4,1% [12].

 За період 1990–2010 рр. середній рівень інфляції в Австрії склав 1,99%, у 2011 р. – 3,3%, на лютий 2012 р. – 2,6%. Досягнення історичного максимуму в 4% відбулося у червні 2008 р. [13].

Австрія сьогодні займає позиції лідера в усіх міжнародних економічних рейтингах (табл. 1). У глобальному рейтингу економік за показником валового національного доходу на душу населення, який щорічно розраховується за методикою Світового банку, країна у 2011 році займала 18 місце серед 192 країн світу і входила до групи держав із високим рівнем життя та добробуту [14].
 
 
Таблиця 1. Рейтинг міжнародної конкурентоспроможності Австрії
Індекс
Інститут
Рейтинг (місце)
2011/2012
2007
1998

World Competitiveness Scoreboard

IMD, Швейцарія

18 (2011)
11
24

Economic Freedom Rating

Fraser Institute, Канада

7 (2009)
18
26 (1995)

Global Competitiveness Index

Всесвітній економічний

форум, Швейцарія

19
(Україна – 82)
15
20

Corruption Perceptions Index, CPI

Transparency International

16
15
17

Джерело: Складено автором на основі [15–18]

 

За Індексом процвітання країн світу (The Legatum Prosperity Index), що обчислюється Інститутом Legatum (Великобританія),  Австрія у 2011 р. мала дуже високу позицію – вона займала 14 місце серед 110 країн, охоплених дослідженням. Цей комбінований показник вимірює досягнення країн з погляду їх благополуччя і процвітання. Галузь дослідження – державне управління. Індекс складається на основі 79 показників, об’єднаних у вісім індикаторів, кожний із яких визначається як основа процвітання: 1. Економіка. 2. Підприємництво. 3. Управління. 4. Освіта. 5. Охорона здоров'я. 6. Безпека. 7. Особисті свободи. 8. Соціальний капітал. Рейтинг кожної країни визначається шляхом обчислення середньозваженого значення зазначених індикаторів (табл. 2).

 

Таблиця 2. Рейтинг процвітання країн світу, 2011 р.

Місце
Країна
№ 1
№ 2
№ 3
№ 4
№ 5
№ 6
№ 7
№ 8
1
Норвегія
3
8
12
4
4
2
3
1
2
Данія
14
1
3
5
16
8
5
2
3
Австралія
7
7
6
1
14
14
4
4
4
Нова Зеландія
24
13
2
2
22
9
2
3
5
Швеція
6
2
4
11
12
5
8
7
6
Канада
5
9
5
10
15
7
1
8
7
Фінляндія
15
3
7
3
13
4
16
6
8
Швейцарія
2
10
1
29
2
12
17
13
9
Нідерланди
9
12
10
14
9
17
7
5
10
США
18
5
9
13
1
26
12
9
11
Ірландія
35
11
14
12
11
3
9
10
12
Ісландія
71
6
15
8
3
1
6
11
13
Великобританія
21
4
8
19
17
23
13
12
14
Австрія
11
18
11
17
8
16
25
16
Джерело: [19]
Примітка. Індикатори зазначені в таблиці під відповідними номерами – від № 1 до № 8. Для кожного із восьми індикаторів процвітання в таблиці наводиться рейтинг – від 0 до 110, що вказує місце країни серед інших держав. Відповідно, чим нижче рейтинг, тим гірше показник країни у цій категорії.
 
Наведені дані міжнародних рейтингів свідчать про високий рівень ефективності та конкурентоспроможності національної австрійської економіки, процвітання країни загалом. Очевидно, що таких відчутних успіхів Австрія досягла завдяки впровадженню оптимальної економічної моделі, яка в цілому відповідає основним засадам та принципам моделі народного капіталізму в її сучасному форматі та з урахуванням австрійської специфіки.

Нинішня економічна модель Австрії базується на таких основних принципах [11]:

  • політична стабільність;
  • стимулювання економічного зростання за рахунок проведення політики на користь лібералізації і приватизації;
  • свобода підприємництва;
  • вільна конкуренція;
  • пріоритетний розвиток малого та середнього, у тому числі сімейного, бізнесу;
  • незначний розрив між доходами населення, соціальна гармонія;
  • забезпечення стабільного майбутнього громадян за допомогою сильної соціальної системи;
  • соціальне партнерство, співпраця між роботодавцями і працівниками компаній;
  • стабільна внутрішня безпека;
  • повна інтеграція у світову економіку.

Визначальною особливістю австрійської ринкової моделі є унікальний австрійський неофіційний інститут соціального партнерства. Він поєднує представників роботодавців (палати економіки та аграрних палат) і найманих робітників (профспілки та трудова палата), охоплює на практиці всі сфери економічної і соціальної політики. Австрія є прикладом всебічної та скоординованої співпраці між різними групами інтересів усередині австрійського суспільства. Свідченням стабілізуючої ролі партнерства є низький рівень безробіття, відсутність страйків, помірний ріст заробітної плати.

Австрійська економічна модель – це стійка ринкова економіка, де свобода підприємництва, пріоритет на розвиток малого та середнього бізнесу, обмежене державне регулювання нерозривно пов'язані із принципами солідарності та нівелюванням соціальної диференціації.

Кількість малих і середніх підприємств (МСП) на 1000 жителів в Австрії становить 33 одиниці – показник дещо нижчий, ніж у середньому по Європейському Союзу (близько 40). Водночас, якщо порівнювати кількість працівників, задіяних у МСП, та їх внесок у загальний обсяг доданої вартості, то австрійські МСП випереджають середні показники по ЄС. Нижче показані загальні статистичні дані стосовно австрійських МСП, де зайнято не більш як 250 найманих працівників (тал. 3, табл. 4).

Таблиця 3. Розподіл підприємств МСБ Австрії за кількістю працівників
 
Кількість працівників на підприємстві
Кількість підприємств
Кількість працюючих у цілому
1-9
257221
404661
10-19
20019
252208
20-49
10850
318535
50-249
4939
495671
250
1070
888709
Загалом
294099
2357784
Джерело: [20]
 
Таблиця 4. Вклад підприємств МСБ у ВВП Австрії залежно від кількості працівників
Кількість працівників на підприємстві

Додана вартість (без відрахування податків у 1000 євро)

Процентне співвідношення (%)
1-9
28958652
17,79
10-19
12532280
7,7
20-49
18036279
11,08
50-249
35179862
21,61
250
68090397
41,83
Загалом
162797470
100
Джерело: [21]
 

Загалом у 294 099 австрійських МСП нині зайнято 2 357 784 працівника, що становить 62,3% загальної чисельності зайнятих у національній економіці. Частка МСП у загальній кількості підприємств у країні сягає 99,6%. Більшість середніх підприємств належить до сімейного бізнесу. МСП створюють валового доходу (без вирахування податків) на суму 162,79 млрд. євро.

Частка присутності МСП в основних секторах економіки Австрії є дуже високою:

  • Гірничодобувна промисловість: 98,6%
  • Промислове виробництво: 98,4%
  • Виробництво електроенергії, газопереробна промисловість та ін.: 98,3%
  • Будівництво: 99,7%
  • Оптова і роздрібна торгівля, ремонт автомобілів та мотоциклів: 97,3%
  • ЖКГ і харчова промисловість: 99,9%
  • Інформація та зв'язок: 99,6%
  • Діяльність у фінансовій сфері та сфері страхування: 99,1% 
  • Торгівля нерухомістю: 99,8%

Наведені дані про МСП в Австрії свідчать про те, що державна політика країни спрямована на всіляке сприяння розвитку малого та середнього підприємництва, яке здійснюється за такими основними напрямами [22]:

1. Фінансування. МСП можуть отримати кошти на трьох рівнях: федеральному, регіональному, європейському (в рамках ЄС). Austria Wirtschaftsservice GmbH надає інвестиційну підтримку малому і середньому бізнесу, допомагає підприємцям відкрити власний бізнес або придбати підприємство. Кредити надаються за ставкою 1,5% річних. AWSG також надає гарантії до 80% за кредитами, які отримують підприємці для здійснення проектів усередині країни та за її межами. Міністерство економіки, сім’ї та молоді Австрії реалізує такі програми з підтримки МСП: програма підтримки новостворених підприємств, програма підтримки діючого бізнесу, програма залучення МСП у зовнішньоторговельну діяльність, програма розвитку власного капіталу чи акціонерного капіталу.

2. Ринок збуту. Федеральна палата економіки Австрії спільно з Міністерством економіки, сім’ї та молоді вже понад вісім років упроваджує програми з підтримки МСП для виходу на міжнародні ринки і включення у глобалізаційний процес. У цьому зокрема задіяні Торгові відділи посольств Австрії (більш як 110 офісів по всьому світу).

3. Консультації та допомога.Федеральна палата економіки Австрії інформує компанії-члени (членство в Палаті обов’язкове для всіх австрійських підприємств) про можливості підтримки бізнесу і має спеціальний відділ, куди можна звернутися з цих питань.

4. Навчання і постійне підвищення кваліфікації.Навчатися можна у різних закладах. На європейському рівні діє Європейська Асоціація ремесел і МСП UEAPME, яка представляє інтереси роботодавців. Провідною установою, що сприяє підвищенню кваліфікації не тільки на австрійському, а й на закордонних ринках, є Інститут сприяння розвитку економіки Федеральної палати економіки Австрії (WIFI). Інститут дуже успішно співпрацює із закордонними компаніями та установами і пропонує близько 20 тис. курсів у рік, у яких беруть участь понад 300 тис. підприємців.

Повний текст статті О.Соскіна [MS Word]


Науковий економічний журнал
"Актуальні проблеми економіки"
№6(132), 2012 рік




   [версія для друку]
 [обговорити на форумі]  [підписатися на матеріали]
Новини України   RSS
Проект „Вибір народу України”
30 грудня 2018
ЛУЧШЕЕ НА YOUTUBE Олег Соскин
30 грудня 2018
Народний капіталізм: економічна модель для України
19 квітня 2018
Українські заробітчани дедалі частіше прибувають до Малопольщі
19 квітня 2018
У Польщі зростає попит на закордонних працівників
19 квітня 2018
Співпраця з Україною після зміни на посаді міністра оборони Польщі
19 квітня 2018
Антипольська операція НКВС - геноцид з ознаками етнічної чистки
19 квітня 2018
Служби затримали іноземців, які нелегально перетнули зелений кордон
Новини міст   RSS
Проект „Українські міста в Інтернеті”
19 квітня 2018
У Житомирі серед 200 робіт визначили переможців конкурсної програми «Авторська писанка»
Житомир
19 квітня 2018
Військовослужбовці з Житомирщини здобули перемогу на змаганнях з рукопашного бою
Житомир
19 квітня 2018
Зупинки громадського траспорту в Житомирі прикрасять фото десантників 95 бригади
Житомир
19 квітня 2018
Учасники АТО можуть отримати безкоштовну правову допомогу в Житомирському госпіталі
Житомир
19 квітня 2018
Військова прокуратура повернула Міноборони України понад 3,5 тисячі гектарів земель на Житомирщині
Житомир
19 квітня 2018
Житомир:Десантника 95 бригади, який після кульового поранення в голову 5 днів був у комі, чекає тривала реабілітація
Житомир
19 квітня 2018
Вишгород:Профілактичне хлорування і дезінфекції водопровідної мережі міста
Вишгород
19 квітня 2018
Вишгород:Сюрприз для любителів спорту
Вишгород
19 квітня 2018
Вишгород:На роздерибанених ділянках буде парк
Вишгород
19 квітня 2018
Вишгород:Друге життя упаковки
Вишгород
Новини Києва   RSS
Проект „КИЇВ - інформаційно-аналітичний сервіс столиці України”
19 квітня 2018
Гройсман может повести на выборы партию Яценюка: источник раскрыл детали
19 квітня 2018
В Ереване задержали уже более 100 протестующих
19 квітня 2018
Гройсман заявил, что будет участвовать в парламентских выборах
19 квітня 2018
Олег Соскін: Адміністративно-територіальна реформа і реформа самоврядування в Україні
19 квітня 2018
На Закарпатті зарізали підлітка: розлючений натовп хоче вчинити самосуд
19 квітня 2018
Рада підтримала "церковне звернення" Порошенка
19 квітня 2018
Российские СМИ сообщили об отставке Сергея Шойгу
19 квітня 2018
Бархатная революция: В Армении началась блокада парламента, полиция приготовила оружие
19 квітня 2018
Межбанк открылся котировками доллара 26,23/26,27
19 квітня 2018
Книга Онищенко. "Это шок и импичмент для Порошенко", - экс-глава СБУ
TyTa