Неділя, 30 квітня 2017 року 
  
 
Українські міста в Інтернеті ::: Алушта Алчевськ Бахмач Бердичів Біла Церква Бориспіль Бровари Васильків Вишгород Вінниця Вознесенськ
Волочиськ Гадяч Городня Житомир Золотоноша Калуш Карлівка Київ Ковель Коростень Коростишів Куп'янськ Миколаїв Миргород
Нетішин Ніжин Нікополь Новоград-Волинський Новомиргородський район Пирятин Прилуки Прилуцький район Ромни
Сарни Свалява Світловодськ Севастополь Сєвєродонецьк Скадовськ Сміла Фастів Хмільник Черкаси Чернігів Южноукраїнськ
<OSP-UA.INFO> <Вибiр народу України> <Сайт Інституту Трансформації Суспільства> <Інтернет-конференції> <Міські оголошення>
<Робота і навчання в Україні> <Мій вибір - NATO>
Проекти ІТС
Проект наукової, освітньої та культурної співпраці з польськими та словацькими університетами!! (2013)
Роль брендингу міст в епоху змін: Європейський досвід для України
Формування сучасних управлінських та комунікативних навичок у працівників органів місцевої влади в контексті фінського досвіду
Центри НАТО в регіонах України
Розвиток міст шляхом євроінтеграції: досвід країн Вишеградської групи для України
Європейська перспектива українських міст у контексті польського досвіду (на прикладі міста Феодосія)
Україна та Росія: роль вищої школи в утвердженні сталої демократії
Партнерство малих міст України та малих міст країн Вишеградської групи
Фінський досвід місцевого самоврядування – для українських міст
Вивчення шведського досвіду місцевого самоврядування
Україна на шляху до євроатлантичної спільноти
Налагодження співпраці між діловими колами українських та польських міст
Україна - НАТО - Росія
Web-проекти
Українські міста в Інтернеті
Інтернет-конференції
Вибір народу України
Мій вибір - NATO
КИЇВ - інформаційно-аналітичний сервіс столиці України
Робота і навчання в Україні
Міські оголошення
OSP - аналітика, новини
30 квітня 2017
Порошенко веде таємні переговори з Путіним – у Кремлі негласно визнали
30 квітня 2017
Бывший министр агрополитики Швайка попал в ДТП и разбил свой джип всмятку
30 квітня 2017
В США тысячи людей вышли на марши против политики Трампа в экологии
30 квітня 2017
Розстрілюють як в тирі: Вбито ще 2 українських військових, ЗСУ лише деколи відстрілюються
30 квітня 2017
Ляшко: Порошенко підписав указ про припинення громадянства Артеменка
29 квітня 2017
У Росії форму НКВС вже шиють для дітей
29 квітня 2017
У Польщі розказали про можливість відновлення пам’ятнику воїнам УПА у Грушовичах
29 квітня 2017
Олег Соскін: Ми приречені на те, щоб трансформувати нинішню Україну
29 квітня 2017
Два кандидати в президенти Франції формують передвиборчу коаліцію і ділять майбутні посади
29 квітня 2017
В Германии наконец решились запретить паранджу, чадру, никаб и бурку


Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика
Науковий журнал "Економіка ринкових відносин" №7-2011 29 листопада 2011

Основні складові посткризової економічної моделі України

О. І. Соскін,
кандидат економічних наук, доцент,
професор кафедри міжнародної економіки і підприємництва
Національної академії управління,
директор Інституту трансформації суспільства (Київ)


Анотація. У статті автор аналізує складові посткризової економічної моделі; розкриває основні макроекономічні диспропорції, притаманні Україні; доводить, що досягти відносної макроекономічної рівноваги і конкурентоспроможного розвитку в нашій країні можливо лише за умови переходу до моделі народного капіталізму; визначає складові переходу до цієї моделі.

Ключові слова: модель економічного розвитку, структура економіки, модель народного капіталізму, трансформація економічної моделі.

Постановка проблеми. Як відомо, кризи неминуче і з певною періодичністю повторюються, бо економіка має циклічний характер розвитку. Відомий французький економіст Клемент Жюгляр ще у 1862 р. писав: "Здається, кризи, як хвороби, є однією з умов існування суспільств, де панують торгівля і промисловість. Їх можна передбачити, пом'якшити, відстрочити до певного моменту, полегшити поновлення економічної діяльності, але скасувати їх, незважаючи на всілякі прийоми, дотепер нікому не вдавалося". Ця давно проголошена теза К. Жюгляра знову стала актуальною у 2008 р., коли вибухнула нова глобальна фінансово-економічна криза, яка боляче вдарила по національних економіках. Слід зауважити, що протягом десятків років урядам та економістам удавалося дедалі витонченішими заходами пом'якшувати наслідки криз, стимулюючи економічний ріст у тих або інших сферах. Виникла впевненість, що за допомогою правильних заходів, на кшталт регулювання кредитних ставок, можна нівелювати негативні наслідки кризи. Але для України, для якої глобальна криза стала вторинною відносно внутрішньої кризи, розв’язання цієї проблеми стало складним завданням.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання формування економічної моделі України в посткризовий період були у фокусі досліджень провідних вітчизняних учених, серед яких Ю. М. Пахомов [1], В. М. Геєць [2], А. С. Філіпенко [3], А. С. Гальчинський [4], В. К. Черняк [5], Л. В. Шинкарук [6], В. П. Черевань [7] та ін. Ряд українських економістів намагаються осягнути значення останньої світової фінансово-економічної кризи в рамках розвитку глобалізації та вплив цієї кризи на економіку України.

Наприклад, А. С. Гальчинський [4], проаналізувавши кризу 2008–2009 рр. у контексті сучасних глобальних цивілізаційних трансформацій, визначив її системні чинники, розкрив її інформативну функцію, конструктивну роль в інноваційному оновленні суспільних процесів та їх інтенсифікації. Водночас він приділив увагу окресленню векторів впливу глобальної кризи на соціальні та економічні перетворення в Україні.

Л. В. Шинкарук [6] розкриває макроекономічні диспропорції, які стали підґрунтям перебігу фінансово-економічної кризи в Україні; описує основні контури економічної моделі розвитку 2000–2009 рр.; окреслює головні завдання політики модернізації як інструменту подолання наслідків кризи.

Мета статті – показати, що криза економіки України зумовлена передусім факторами внутрішнього, а не зовнішнього впливу; визначити основні складові посткризової економічної моделі країни.

Основні результати дослідження. Фаза підйому економіки, що передувала фінансово-економічній кризі 2008 року, мала такі головні особливості: карколомне зростання фінансового сектору економіки, значне підвищення інвестиційного попиту; наростання обмежень економічного розвитку інфраструктурного характеру; значний ріст завантаження виробничих потужностей; зростання імпорту; збільшення споживчого попиту з боку населення; відсутність розширеного виробництва, технологічні розриви в ряді галузей промисловості; невисокий рівень конкурентоспроможності продукції вітчизняних товаровиробників.

Фінансово-економічна криза 2008 року характеризувалася насамперед суттєвою девальвацією гривні, банкрутством десятків банків, неконтрольованим зростанням державного та корпоративного боргу; скороченням обсягів та жорсткішими умовами кредитування; різким падінням капіталізації компаній і фондових індексів; зростанням бюджетних дефіцитів; рецесією у виробництві; скороченням зайнятості; зниженням цін виробників і, нарешті, зменшенням споживчих витрат. Криза 2008 року змінилася деяким пожвавленням світових ринків у 2009 році, але не переросла у стійке зростання у 2010 році. Падіння цін на світових ринках, зниження курсів акцій та інших цінних паперів призвело до розбалансування між реальним споживчим попитом і товарною пропозицією, що зросла [8].

Подолання господарських проблем в Україні багатьма чиновниками та аналітиками пов’язується із завершенням кризового періоду у світовій економіці. Однак такий підхід не відповідає реаліям.

Глобальна криза, хоч і справила відчутний вплив на Україну, не є головною причиною внутрішньої кризи, що вразила нашу економіку передусім через відсутність трансформацій та реформ практично в усіх сферах і галузях господарства, стратегії оновлення економіки, залучення іноземного капіталу, впровадження новітніх технологій та інноваційних механізмів, розвинутих валютного і фінансового ринків, параліч розвитку науки та освіти.

Світова структурна та фінансово-економічна криза, що розгорнулася у 2008 році, підтвердила, що обрана Україною економічна модель не активізує розвиток української економіки, а консервує її кризовий стан. Сьогодні вкрай актуальною проблемою знову стає пошук можливостей та способів стимулювання й забезпечення якості економічного росту, досягнення стійкої економічної динаміки та механізмів управління нею. При цьому слід зауважити, що, характеризуючи економічний ріст, зазвичай використовують систему показників, запропоновану ООН. Але складність полягає в оцінці ступеня реальності економічного росту, пов'язаної із труднощами пошуку його показників, суперечливістю джерел, вигідними комбінаціями факторів. Одні вважають, що неможливо оцінити економічний ріст без урахування динаміки світової економіки, інші посилаються на оцінку внутрішніх факторів [9; с.129]. Нам уявляється, що стосовно України доцільніше говорити саме про внутрішні впливи. Економічна модель, якою розвивалась Україна протягом останніх майже 20 років, вичерпала себе. Неконкурентоспроможність цієї моделі була в повному обсязі доведена неможливістю нашої країни протистояти зовнішнім впливам світової економічної кризи. А, як відомо, здатність адекватно реагувати на негативні виклики та тенденції економічного розвиту є одним із ключових індикаторів якості економічної політики держави. Ті країни, які виявилися ефективними та підготовленими до цієї кризи, стійко її переживають і навіть посилюють свій ресурсний потенціал та можливості, бо вони мають ефективну економічну модель та якісну економічну політику. На жаль, в Україні діє, як ми її класифікуємо, кланово-олігархічна модель державно-монополістичного капіталізму, що демонструє свою цілковиту неефективність. Відтак наша країна доведена до стану економічного дефолту, про що свідчить динаміка основних показників її розвитку.

Про хибність та неконкурентоздатність побудованої в Україні економічної моделі свідчать показники міжнародних досліджень Transparency International, the Heritage Foundation & the Wall Street Journal та оцінки Всесвітнього економічного форуму і Світового Банку [10].

Наприклад, за індексом економічної свободи складеним the Heritage Foundation & the Wall Street Journal, Україна в 2010-му році знаходиться на 162-му місті з індексом 46,4%. За рік часу, у порівняні з 2009 роком, цей показник погіршився на десять позицій.

За рейтингом економічної свободи складеним the Heritage Foundation & the Wall Street Journal, ми знаходимося на рівні 1999-го року. В 1999-му році цей показник був 43,7%, а зараз – 46,4%. І ми бачимо тенденції до того, що в 2011році він буде не більше 41-43%.

За рейтингом глобальної конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму в 2010-му році ми обійняли 82-ге місце серед 133-х країн. За рік ми погіршили свій результат на десять позицій.

В рейтингу корупції Transparency International ми на сьогоднішній день продовжуємо падіння. Даний рейтинг побудований таким чином, що 10 балів – це корупція практично відсутня, а 0 балів – це абсолютна корупція. Україна на сьогодні має 2,4 бала. Це 134-те місце за рівнем корупції!

Відповідно до рейтингу Transparency International, за простотою сплати податків Україна у 2010 році посіла 181 місце зі 183 країн.

За результатами рейтингу демократичного розвитку 2010 року, представленого американською недержавною організацією Freedom House, статус України знизився з „вільної” до „частково вільної”.

Опублікований британською компанією Maplecroft Індекс інвестиційних ризиків Political Risk Atlas 2011 (за підсумками 2010 року) свідчить про те, що в Україні зберігається високий ступінь ризику для іноземних інвестицій. Відповідно до звіту, за 2010 рік в Україні погіршилися показники корпоративного управління і макроекономічної стабільності, дотримання прав людини в роботі правоохоронних органів і критично знизився рівень освіти. Крім цього, в країні збільшився ступінь держрегулювання бізнесу і політичної стабільності, зросла загальна стресостійкість громадян і знизився рівень терористичної небезпеки. У рейтингу 2010 року Україна перемістилася з 62-го на 74-е місце, опинившись між Буркіна-Фасо (Африка, 73-е місце) і Республікою Східний Тимор (Індонезія, 75-е місце).

У переліку 18 країн, яким загрожує дефолт, опублікованому американським виданням Business Insider, Україна посіла 6 місце. Очолила список Венесуела, на другому місці Греція, третьому – Аргентина, четвертому – Ірландія, п’ятому – Португалія, останнє місце посіла Іспанія [11].

Окрім цього, Україна має один з найбільших показників зовнішнього боргу на жителя, що становить $2,5 тис.  Попереду нас лише Ірландія ($9,8 тис.), Греція ($3,8 тис. ) і Аргентина ($2,7 тис) [12].

Україна також має один з найменших в Європі річних показників ВВП, який до того ж не відновився після кризи 2008 року. ВВП України за підсумками 2010 року становить 1 094 607 млн. грн. або $136, 8 млрд.  Динаміка ВВП України та країн світу представлена у табл. 1 [13].

Таблиця

ВВП країн світу, 2006-2010 рр., млрд. дол. США

Країна
2006
2007
2008
2009
2010
Польща
499,8
533,7
561,1
570,3
592,1
Словаччина
81,7
90,3
95,6
91,0
94,6
Чехія
197,6
209,7
214,9
206,0
210,7
Угорщина
155,5
156,7
158,0
147,5
149,2
Україна
107,7
142,7
175,5
118,6
136,8
 

Отже, обсяг ВВП України за підсумками 2010 року на 5,9 млрд. дол. менше за обсяг ВВП 2007 року. До того ж показнику ВВП 2010 року присутня така складова, як внутрішні та зовнішні запозичення Уряду.

Від’ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу у 2010 р. збільшилося до $2,8 млрд. (2009 р. – $1,7 млрд. ), загальний обсяг прямих іноземних інвестицій за останні 20 років склав мізерну суму (на 1.01.2011 р. – $44708 млн.) [14].

Зовнішній борг (державний та корпоративний) на 1 січня 2011 р. становив $117,3 млрд. , за експертними оцінками, на 1 травня 2011 його сума перевищила $130 млрд.  і майже зрівнялася з показником ВВП 2010 року. Державний борг (внутрішній та зовнішній) за підсумками 2010 року склав $40,6 млрд. , за три місяці 2011 року ця сума збільшилася до $42,6 млрд.  [14]. Крім цього, у 2010 році ми отримали два транші від Міжнародного валютного фонду загальною сумою у $3,39 млрд.  Відповідно до оприлюднених МВФ даних, станом на 6 січня 2011 року борг України перед цим фінансовим інститутом становив $14,12 млрд. Цей показник робить Україну другим найбільшим позичальником МВФ після Румунії [15].

Рис.1. Державний та гарантований державою борг України в динаміці, 2004-2011 рр., млрд. дол.


Джерело: [16]

На 4 січня 2011 р. вартість випущених ОВДП сягнула 136,18 млрд. грн., а рік тому становила 85,7 млрд. грн. Найбільшим утримувачем цих облігацій є Національний банк України (64,2 млрд. грн. – на 31.12.2010 р.). Уряд друкує боргові цінні папери під 8-11% річних, а НБУ, не маючи на те відповідних повноважень скуповує ОВДП через вторинний ринок, фактично порушуючи законодавство. Подібні факти свідчать про існування прихованої емісії. Як відомо, у реальному житті незалежність НБУ від Уряду є доволі умовною. Нацбанк здійснює грошову політику в інтересах діючого керівництва країни та навколоурядових корпоративно-олігархічних еліт.

Рис.2. Динаміка ОВДП України, 2007-2011 рр., млрд. грн.

Джерело: [17]

Бравурна риторика влади про збільшення золотовалютних запасів не підкріплена, на наш погляд, реальними здоровими тенденціями нагромадження золотовалютних резервів. Наприклад, борг України перед МВФ складає $14,12 млрд.  Відповідно ці активи формально є частиною золотовалютних запасів, так само, як і інші зовнішні боргові запозичення, здійсненні державними установами, банківським сектором та іншими секторами економіки країни. Але ж ці зовнішні запозичення потрібно віддавати та ще й з відсотками.

На готівковому ринку гривні відбувається значне збільшення попиту населення на вільноконвертовану валюту. У 2010 р. через пункти обміну валют люди скупили на $9,8 млрд. більше, ніж продали. Отже, люди позбавляються гривні й перетворюють її у вільноконвертовану валюту, вважаючи, що це скарб. Вивести потім ці гроші зі стану скарбу і знову надати їм функції нагромадження, платежу й ін. майже неможливо в умовах тотальної недовіри до економічних дій української олігархічної влади.

Суттєвим ударом по економіці України стало збільшення грошової маси (готівкової та безготівкової). В період з 1 січня 2010 р. по 1 січня 2011 р. її обсяг збільшився з 487,5 млрд. грн. до 598,3 млрд. грн. Поповнення обігу готівкою значною мірою збільшує її частку в загальному обсязі грошової маси. Зростання питомої ваги готівки, що обертається поза банками, свідчить про збільшення тіньового сектору. В період з 1.01.2010 р. до 1.05.2011 р. збільшення обсягу грошової маси (готівка та безготівка) склало понад 31%, а обсяг готівки за цей же період збільшився майже на 18%. Подібне зростання обсягу грошової маси у 2008 році стало причиною девальвації української національної валюти. Як бачимо, нинішній Уряд, використовує ті ж самі схеми. Відповідно, результат і наслідки будуть такі самі, як і у попередників.

Рис.3. Обсяг грошової маси, 2007-2011 рр., млрд. грн.

Джерело: [18]

Рис.4. Обсяг операцій на готівковому ринку України, 2009-2011 р., млрд. дол.


Джерело: [19]

НБУ та Уряд не зуміли створити умови для уникнення банкрутства десятками українських банків в період кризи. Як результат, українські громадяни понесли багатомільярдні збитки. За станом на 12.05.2011 р. в Україні ліквідується 19 банків, в 5 банках введено тимчасову адміністрацію. В Україні, на наш погляд, діяльність значної кількості банків має лихварський характер, що виражається зокрема у надзвичайно високій процентній ставці. Нинішня стабільність банківської системи утримується лише завдяки банкам з іноземним капіталом, частка яких в банківському капіталі складає на сьогодні 41,5%. Підприємства промисловості та сільського господарства, що не мають доступу до закордонних кредитів, змушені щорічно виплачувати величезні відсотки. Вони у 2–3 рази перевищують граничну нелихварську ставку 7%.

При цьому держава підтримує привілейований стан корпорацій-монополій, що дозволяє їм одержувати допомогу від держави, залучати іноземні кошти за рахунок продажу акцій і облігацій на закордонних ринках. Відновлення попиту на сировинному світовому ринку металургійної та хімічної продукції в 2009–2010 роках певним чином відновило позиції українських монополій-експортерів.

На основі проаналізованих вище процесів можна дійти висновку, що наша країна перейшла в розряд споживацьких країн, які живуть за моделлю карнавальної нації й паразитують на тілі розвинутих країн світу. Ми не здатні забезпечувати свої потреби на базі національного розширеного відтворення і створення додаткової вартості. Сьогодні Україна функціонує за рахунок позичок – як внутрішніх, так і зовнішніх. Така модель вводить Україну в стан економічного колапсу, що в практичному контексті означає внутрішній та зовнішній дефолт.

Вихід українського суспільства і його економіки із тривалої кризи вимагає радикального оновлення цілей, стратегії та тактики соціально-економічного розвитку. Іншими словами, Україна дійшла до біфукарційної точки й мусить переорієнтуватися на іншу модель розвитку, спроможну забезпечити стійке зростання національної економіки. Зрозуміло, що вона має ґрунтуватися на капіталістичних ринкових засадах. Адже, як свідчить історична практика, капіталізм виграв у жорсткій конкурентній боротьбі із соціалізмом і відстояв право вважатися єдино придатним методом раціональної організації сучасного господарства.

Найбільш ефективною моделлю розвитку капіталізму є модель народного капіталізму на відміну від моделі державно-монополістичного капіталізму, що нині превалює в Україні. Функціонування цієї моделі у країні призвело до скорочення обсягів та ефективності виробництва, росту тіньової економіки та корупції, масштабної диференціації і соціальної незахищеності населення. Але головна хиба моделі державно-монополістичного капіталізму полягає в тому, що «нарощування» капіталу здійснюється, головним чином, шляхом перерозподілу національного багатства, а також доходів на користь обраної нечисельної соціальної групи за рахунок іншої частини населення, відчуження їхніх прав на колишню загальнонаціональну власність та вилучення фінансових коштів із реального сектора економіки, що не входить у сферу інтересів цієї соціальної групи [20; с.5]. На жаль, правляча в Україні олігархічна влада не спроможна дати поштовх креативному створенню нової моделі розвитку країни в посткризовий період.

На мій погляд, посткризова модель України передусім має бути орієнтована на перехід до моделі народного капіталізму, яка здатна в найкращий спосіб поєднати потреби та поведінку всіх економічних агентів – держави, бізнесу, інвесторів і споживачів – у нових умовах. Подібна модель являє собою систематизований план їх взаємоузгоджених дій, що повинен містити такі складові:
1. Створення законодавчої бази для легалізації та безумовної гарантії прав приватної власності, що дозволить більшості населення країни відчути себе зацікавленими учасниками сучасного ринкового господарства, що є важливим підґрунтям для підйому національної економіки та соціального прогресу.

2. Стабілізація національної грошової одиниці та встановлення реального валютного курсу. Управління обмінним курсом Нацбанк сьогодні вважає своїм пріоритетним завданням, водночас такі головні цілі, як контроль інфляції та стимулювання економічного росту відсунуто на другий план.

На наш погляд, найефективнішим інструментом для стабілізації національної грошової одиниці та встановлення реального валютного курсу в Україні є запровадження моделі валютного комітету (ради), що передбачає прив’язку гривні до чотирьох основних валют: євро, англійського фунта, американського долара, японської єни. Валютна рада – це монетарна установа, яка випускає банкноти і монети, що можуть бути конвертовані за фіксованим курсом у зовнішні резервні активи. Режим валютної ради передбачає фіксацію курсу національної валюти щодо резервної при повному покритті грошової маси резервною валютою. Основними принципами валютної ради є:
- фіксація курсу національної валюти відносно резервної на законодавчому рівні;
- покриття щонайменше на 100% національної валюти резервними активами;
- повна і необмежена конвертованість національної валюти всередині країни;
- відсутність повноважень валютної ради проводити операції з державними цінними паперами, а також надавати будь-які кредити уряду чи комерційним банкам.

Наявність міцної національної валюти і національного фінансового капіталу є обов’язковою умовою забезпечення конкурентоспроможності та модернізації економіки країни.

3. Накопичення валютних резервів. За певних умов цей найважливіший інструмент промислової політики низького ступеня селективності дозволяє прискорити зростання за рахунок екстерналій, стимулюючи експорт і захищаючи вітчизняних виробників.

Наші ж проблеми, у тому числі й примітивізація економіки, породжені не стільки провалами ринку (market failure), скільки провалами держави (government failure) – нездатністю уряду на всіх рівнях надавати суспільні блага, які завжди й скрізь надаються державою [21; с.224].

В умовах дуже нестабільного валютного ринку валютні резерви потрібно накопичувати в золоті, оскільки нині відбувається постійна девальвація провідних вільноконвертованих валют (в першу чергу долара і євро). За будь-яких умов не можна формувати валютні резерви у російських рублях, тому що це сурогатна нестабільна валюта. Як відомо, стабільність російського рубля залежить від світових цін на нафту й газ, які між собою взаємопов’язані. Експортні доходи Росії на 80% залежать від експорту нафти й газу, відповідно будь-яке падіння цін на ці продукти одразу дестабілізує економіку Росії. Якщо ж ціна на нафту буде меншою за 80 дол., Росія фактично опиниться на межі фінансового банкрутства й дефолту. А тому немає сенсу орієнтуватися на країну, економіка якої є сировинною, неефективною і мілітарізованною.

Зміна валютних резервів не повинне відображатися на грошовій масі, що повинна рости трендовим темпом (приріст ВВП, цін і монетизації). Це означає, що НБУ повинен намагатися стерилізувати будь-які зміни грошової маси, викликані коливаннями резервів через зовнішні шоки.

4. Бездефіцитний державний бюджет, що передбачає:

А) Скорочення видаткової частини бюджету (міліція, прокуратура, судді, вугільна промисловість, державні навчальні заклади);

Б) Наповнення доходної частини бюджету: встановлення державної монополії на виробництво тютюнових та горілчаних виробів; надання пиву статус алкогольного напою і встановлення державної монополії на його виробництво;

В) Санацію державних монополій (НАК “Нафтогаз України”, Укравтодор, Укрзалізниця, Державна служба автомобільних доріг), формування ефективного менеджменту та подолання корупції.

В НАК „Нафтогаз України” $1,6 млрд.  становлять зовнішні запозичення, які зроблені шляхом випуску та розміщення суверенних євробондів терміном на п’ять років і дисконтною ставкою 25%. Ці облігації були розміщенні на Дублінській біржі. Це означає, що державний зовнішній борг України було збільшено без затвердження Парламенту на $1,6 млрд.  Жодного разу НАК «Нафтогаз» України не зміг розрахуватися самостійно за закуплений у Росії газ. У травні 2011 р. Кабінет міністрів України збільшив статутний капітал НАК "Нафтогаз Україна" на 5 млрд. грн. – до 42 млрд. 340 млн. 905 тис. грн. (Постанова Кабміну №527 від 23 травня 2011 р.). Також, Кабмін постановив збільшити статутний капітал НАК "Нафтогаз України" на суму 3,5 млрд. грн. шляхом випуску додаткових акцій існуючої номінальної вартості із збереженням 100% акцій у власності держави. ОВДП будуть випущені зі строком обігу 5-7 років та відсотковою ставкою доходу на рівні не вище 9,5% річних та будуть внесені від імені держави в оплату за додаткові акції Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

5. Контроль за рухом капіталу. Контроль над рухом капіталу потрібний для запобігання кризи заборгованості приватного сектору. Його стрімке зростання було перервано кризою 2008–2009 рр., однак у майбутньому безконтрольне нарощування запозичень приватним сектором може призвести до боргової і валютної криз. За підсумками 2010 року зовнішній борг секторів державного управління та грошово-кредитного регулювання збільшився до $32,5 млрд., борг інших секторів економіки збільшився до $56,7 млрд.  І хоча борг банківського сектору скоротився до $28,1 млрд. , це не сприяло зменшенню валового зовнішнього боргу. В цілому він суттєво збільшився і станом на 1.01.2011 р. сягнув $117,3 млрд.  (на 1.01.2010 – $111,6 млрд.). Якщо подібна тенденеція збережеться й надалі, то сума валового зовнішнього боргу до кінця 2011 року перевищить $140 млрд.

6. Розвиток національної дрібної та середньої буржуазії. Йдеться про такі позиції, як:

А) Підтримка малого бізнесу:
- Повідомний принцип реєстрації малих підприємств;
- Зменшення податкового тиску (податкові звіти подаються двічі на рік);
- Збільшення обсягу річної виручки до 1 млн. євро;
- Відміна ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, що встановлює норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів для підприємств, установ та організацій.

Б) Зміна податкової системи (скорочення кількості податків і спрощення адміністрування податками; скасування податку на додану вартість та податку на прибуток; введення єдиного соціально-пенсійного податку – 14%).

В) Створення технологічних парків та інноваційних бізнес-інкубаторів.

7. Розвиток ринку капіталу:
- Формування фондового ринку
- Ліквідація закритих акціонерних товариств
- Перехід до створення публічних відкритих акціонерних товариств

8. Продаж землі тільки фізичним особам з українським громадянством. Введення прогресивного податку на землю. Запобігання формуванню земельних латифундій. Обмеження максимального розміру володіння земельними ділянками.

9. Проведення адміністративно-територіальної реформи. Загальний потенціал пожвавлення національної економіки має бути підкріплений конструктивною стратегією регіонального розвитку, ефективним використанням ресурсних можливостей територій та факторів регіональної динаміки.

10. Реформа виборчої системи (запровадження відкритих списків по виокремлених округах).

11. Роздержавлення вищих навчальних закладів.

Висновки. Таким чином, ми представили матрицю, що моделює подальший розвиток економіки України і повинна бути покладена в основу економічної політики держави. За умови формування моделі економіки, що матиме вищезазначені складові, в Україні сформується потенціал для виходу на стабільну траєкторію посткризового розвитку економіки в 8-10% зростання річного ВВП. Зауважимо, що більшість представників державних структур вже сьогодні наголошують, що криза в Україні вже минула і невдовзі економічний розвиток повернеться до звичайного ритму. Водночас підприємці дотримуються протилежної точки зору, підкреслюючи, що криза продовжує вражати їх бізнес, скорочувати ділову активність і робочі місця, що потребує зміни моделі та пріоритетів економічного розвитку країни. Прискорити вихід із кризи зможе активна всебічна діяльність Уряду у сфері трансформації економіки, що дасть можливість у стислі строки не тільки подолати негативні наслідки економічних катаклізмів, а й набути якісно нового стану при виході на траєкторію стійкого розвитку. У разі відсутності політики трансформацій конкурентоспроможність української економіки дедалі знижуватиметься, впровадження інноваційно-інвестиційної моделі гальмуватиметься, стимули для економічного росту згортатимуться, що призведе до скорочення доходів як держави, так і населення, а це означає зменшення національного багатства країни.

Література:

1. Пахомов Ю. М. Основні завдання формування посткризової моделі розвитку економіки України / Ю. М. Пахомов // Економічний часопис-ХХІ. – 2010. – №1–2. – С. 3–6
2. Геец В. М. Проблемность структурних трансформацій экономики стран с развивающимися рынками / В. М. Геец // Економіка та прогнозування. – 2009. – № 1. – С. 54–69
3. Філіпенко А. С. Глобальні форми економічного розвитку: історія і сучасність / А. С. Філіпенко. – К. : Знання, 2007. – 670 с.
4. Гальчинський А. С. Криза і цикли світового розвитку / А. С. Гальчинський. – К., 2009. – 391 с.
5. Черняк В. К. Посткризова економіка: капіталізм „з людським обличчям” / В. К. Черняк. – Економічний часопис-ХХІ. – 2010. – № 1–2. – С. 16–17.
6. Шинкарук Л. В. Макроекономічні передумови та перебіг економічної кризи в Україні / Л. В. Шинкарук // Економічна теорія. – 2010. – № 2
7. Черевань В. П. Посткризова стратегія України: вибір ефективної моделі економічного розвитку // Економіка ринкових відносин. – 2010. – № 5–6. – С. 71–75.
8. Василий Колташов. В глобальной паузе: экономика России, состояние и перспективы // Вестник аналитики. – 2010. – №4(42); Институт стратегических оценок и анализа. – http://www.finansy.ru/st/post_1296036888.html
9. Молочников Н. Р. Посткризисная конфигурация развития российской экономики / Н. Р. Молочников // Научные труды ДонНТУ. Серия: экономическая. – 2010. – Выпуск 38-1. – С. 129–134. – с. 129
10. Позиції України в світових рейтингах, 2010 рік [Електронний ресурс]. – http://www.kreditprombank.com/upload/content/385/Позиції України в світових рейтингах.pdf
11. ТОП-14 стран, которые обанкротятся быстрее Испании // Экономические новости, 11.03.2011 [Електронний ресурс]. – http://economic-ua.com/World_Economy/29612
12. Щотижневий аналітичний моніторинг, 05-18.03.11 р. [Електронний ресурс]. – www.kuchma.org.ua
13. Gross domestic product: GDP, US $, constant prices, constant PPPs, reference year 2000, OECD Statatistics. – http://stats.oecd.org/Index.aspx
14. Аналітична записка "Про стан платіжного балансу", 2010 рік // Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. – http://bank.gov.ua/Publication/econom/Balans/State.pdf
15. Індекси втримали позиції…надовго? // Економічна правда [Електронний ресурс]. – http://www.epravda.com.ua/press/2011/01/18/266970/
16. Державний борг України // Офіційний сайт Міністерства фінансів України Електронний ресурс]. – http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/archive/main?cat_id=198378
17. ОВДП, які знаходяться в обігу за сумою основного боргу // Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. – http://bank.gov.ua/Fin_ryn/OVDP/T-bills_debt.xls
18. Основні тенденції грошово-кредитного ринку України // Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. – http://bank.gov.ua/Fin_ryn/Pot_tend/index.htm
19. Основні тенденції валютного ринку України // Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. – http://bank.gov.ua/Fin_ryn/Pot_tend_v/index.htm
20. Малых О. Е. Экономическое поведение государства: сущность, факторы, модели / Ольга Евгеньевна Малих. – Автореф. дис...д-ра эконом. наук, 08.00.01. – М., 2008. – 57 с.
21. Попов В. Макроэкономическая политика для модернизации российской экономики / Владимир Попов // Стратегия модернизации российской экономики / Под ред. В. М. Полтеровича. – С.-Петербург: Алетейя, 2010

Науковий журнал "Економіка ринкових відносин"
№7, 2011 р.



   [версія для друку]
 [обговорити на форумі]  [підписатися на матеріали]
Новини України   RSS
Проект „Вибір народу України”
31 травня 2017
Подписывайтесь на канал Олега Соскина в Youtube
31 травня 2017
Народний капіталізм: економічна модель для України" Олега Соскина в английской версии
31 травня 2017
Народний капіталізм: економічна модель для України
28 травня 2017
Олег Соскін презентував у ЖНАЕУ свою монографію про народний капіталізм
28 квітня 2017
Польські F-16 захищатимуть повітряний простір країн Балтії
28 квітня 2017
Польща збільшить чисельність війська та витрати на оборону
28 квітня 2017
Росія засудила кримського татарина Зайтулаєва до 12 років колонії
Новини міст   RSS
Проект „Українські міста в Інтернеті”
28 квітня 2017
90 батальйон ВДВ відпрацював різні сценарії тактичних навчань на полігоні в Житомирській області
Житомир
28 квітня 2017
У Житомирі відбулись заняття з підготовки загонів територіальної оборони
Житомир
28 квітня 2017
Житомирські десантники взяли участь у чемпіонаті Виживання в зимових умовах – 2017
Житомир
28 квітня 2017
1 травня – Міжнародний день солідарності трудящих
Новоград-Волинський
28 квітня 2017
План роботи виконавчих органів міської ради на 03 травня 2017 року
Новоград-Волинський
28 квітня 2017
У Новограді-Волинському відбулося відкриття VIII обласної спартакіади серед збірних команд органів місцевого самоврядування
Новоград-Волинський
28 квітня 2017
Вишгород:Першотравневий спортивний мікс
Вишгород
28 квітня 2017
Міський голова Віктор Весельський провів виїзний прийом громадян
Новоград-Волинський
28 квітня 2017
Про проведення виплат по відшкодуванню середнього заробітку мобілізованим працівникам
Новоград-Волинський
28 квітня 2017
Тижневий план роботи виконавчих органів міської ради з 03 травня по 14 травня 2017 року
Новоград-Волинський
Новини Києва   RSS
Проект „КИЇВ - інформаційно-аналітичний сервіс столиці України”
30 квітня 2017
На Западной Украине назревает бунт из-за львовского мусора
30 квітня 2017
Україні пророкують можливий дефолт
30 квітня 2017
Порошенко веде таємні переговори з Путіним – у Кремлі негласно визнали
30 квітня 2017
Активістці у Києві посеред білого дня спалили авто: відео
30 квітня 2017
У Львові біля стадіону СКА сталась масова бійка
30 квітня 2017
Пионтковский: Путин дал понять окружению, что он не планирует идти на следующий срок. На самом деле уходить он никуда не собирается
30 квітня 2017
Меморандум з МВФ: Безсмертний прогнозує імпічмент і відставки
30 квітня 2017
Бывший министр агрополитики Швайка попал в ДТП и разбил свой джип всмятку
30 квітня 2017
Предупреждение свыше? Накануне приезда Меркель в Сочи там произошло землетрясение
30 квітня 2017
Поліція у Варшаві побила протестуючих під час маршу ультраправих – ЗМІ
TyTa