Середа, 24 травня 2017 року 
  
 
Українські міста в Інтернеті ::: Алушта Алчевськ Бахмач Бердичів Біла Церква Бориспіль Бровари Васильків Вишгород Вінниця Вознесенськ
Волочиськ Гадяч Городня Житомир Золотоноша Калуш Карлівка Київ Ковель Коростень Коростишів Куп'янськ Миколаїв Миргород
Нетішин Ніжин Нікополь Новоград-Волинський Новомиргородський район Пирятин Прилуки Прилуцький район Ромни
Сарни Свалява Світловодськ Севастополь Сєвєродонецьк Скадовськ Сміла Фастів Хмільник Черкаси Чернігів Южноукраїнськ
<OSP-UA.INFO> <Вибiр народу України> <Сайт Інституту Трансформації Суспільства> <Інтернет-конференції> <Міські оголошення>
<Робота і навчання в Україні> <Мій вибір - NATO>
Проекти ІТС
Проект наукової, освітньої та культурної співпраці з польськими та словацькими університетами!! (2013)
Роль брендингу міст в епоху змін: Європейський досвід для України
Формування сучасних управлінських та комунікативних навичок у працівників органів місцевої влади в контексті фінського досвіду
Центри НАТО в регіонах України
Розвиток міст шляхом євроінтеграції: досвід країн Вишеградської групи для України
Європейська перспектива українських міст у контексті польського досвіду (на прикладі міста Феодосія)
Україна та Росія: роль вищої школи в утвердженні сталої демократії
Партнерство малих міст України та малих міст країн Вишеградської групи
Фінський досвід місцевого самоврядування – для українських міст
Вивчення шведського досвіду місцевого самоврядування
Україна на шляху до євроатлантичної спільноти
Налагодження співпраці між діловими колами українських та польських міст
Україна - НАТО - Росія
Web-проекти
Українські міста в Інтернеті
Інтернет-конференції
Вибір народу України
Мій вибір - NATO
КИЇВ - інформаційно-аналітичний сервіс столиці України
Робота і навчання в Україні
Міські оголошення
OSP - аналітика, новини
24 травня 2017
Банкірське угрупування Яреми. Сліди ведуть до Лічі і Юри Єнакіївського?
24 травня 2017
В Киеве перекрыли Грушевского из-за митинга автомобилистов
24 травня 2017
Олег Соскин: Должна грянуть буря - Украина переживает революционный кризис
24 травня 2017
Бойовики обстріляли Мар'їнку
24 травня 2017
Пора отвечать адекватно на войну мусульманской цивилизации против христианской
24 травня 2017
Папа Римський прийняв Трампа у Ватикані
24 травня 2017
Израиль готовит молниеносную атаку против Сирии и Ливана – СМИ
24 травня 2017
На Філіппінах бойовики захопили ціле місто, вивісивши ісламські прапори
23 травня 2017
17 років кривавої війни ісламістів: більше 100 терактів у США та Європі, 4550 вбитих, 13500 поранених
23 травня 2017
Кутовий йде у відставку через земельну реформу - джерела


Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика
ІТС 17 травня 2011

Вибір моделі безпеки в контексті національних інтересів України - семінар у Луцьку

17 травня 2011 року в Луцьку Інститут трансформації суспільства (директор – Олег Соскін) спільно з Управлінням державної служби Головдержслужби України у Волинській області провів інформаційно-навчальний семінар на тему: „Вибір моделі безпеки в контексті національних інтересів України”. Захід організований у співпраці з Міністерством закордонних справ України, Волинською обласною радою, Волинською обласною державно адміністрацією та Луцькою міською радою за підтримки Фонду Фрідріха Науманна в Україні.

Мета заходу:
~ Надання місцевим органам влади та регіональній освітянській спільноті України сучасних знань про існуючі у світі моделі безпеки і критерії вибору оптимальної для України моделі, що відповідає національним інтересам країни;
~ Визначення можливостей місцевої влади та освітян сприяти поширенню серед регіональної громадськості об’єктивної інформації про переваги і недоліки впровадження чотирьох можливих моделей забезпечення національної безпеки України: позаблоковість; євроатлантична модель; членство в ОДКБ; модель європейської безпеки (в рамках російської ініціативи).

Учасники інформаційно-навчального семінару: керівники Представництва Фонду Фрідріха Науманна за Свободу в Україні та Білорусі, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Управління державної служби Головдержслужби України у Волинській області; керівники Волинської обласної державної адміністрації, Волинської обласної та міської рад; держслужбовці, директори та вчителі загальноосвітніх шкіл; викладачі вищих навчальних закладів, місцеві засоби масової інформації.

Інформаційно-навчальний семінар відбувався на виконання Указу Президента України "Про забезпечення продовження конструктивного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору" №1039/2010 від 18.11.2010 р.

Григорій Пустовіт,
секретар Луцької міської ради

Олег Соскін, 
директор Інституту трансформації суспільства,
професор кафедри міжнародної економіки Національної академії управління

Валентин Малиновський,
начальник Управління державної служби
Головдержслужби України у Волинській області

Володимир Олійник,
координатор проектів Представництва Фонду Фрідріха Науманна за Свободу в Україні та Білорусі

Костянтин Бабак,
завідувач сектору інформування громадськості та підготовки фахівців у сфері євроатлантичної інтеграції Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України (2009-2010 рр.), головний спеціаліст Управління оборонної та безпекової політики Секретаріату Кабінету Міністрів України

Олександр Полторацький,
доцент кафедри регіональних систем та європейської інтеграції Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України, кандидат політичних наук

Олег Кокошинський,
віце-президент Атлантичної Ради України,
заступник Голови Координаційної Ради
Громадської Ліги Україна – НАТО

 



Під час відкриття інформаційно-навчального семінару виступили:

Олександр Курилюк,
перший заступник голови Волинської обласної державної адміністрації

Юрій Лобач,
перший заступник голови Волинської обласної ради

Григорій Пустовіт,
секретар Луцької міської ради

Валентин Малиновський,

начальник Управління державної служби
Головдержслужби України у Волинській області

Володимир Олійник,
координатор проектів Представництва Фонду Фрідріха Науманна
за Свободу в Україні та Білорусі

Олег Соскін,

директор Інституту трансформації суспільства,
професор кафедри міжнародної економіки
Національної академії управління

Під час першої панелі „Забезпечення національної безпеки України: порівняльний аналіз альтернативних моделей” з експертними доповідями виступили:

1. Модель безпеки України: проблеми вибору і відповідність національним інтересам

Олег Соскін,
директор Інституту трансформації суспільства,
професор кафедри міжнародної економіки
Національної академії управління

2. Що означає політика позаблоковості для України

Костянтин Бабак,

завідувач сектору інформування громадськості та підготовки фахівців у сфері євроатлантичної інтеграції Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України (2009-2010 рр.), головний спеціаліст Управління оборонної та безпекової політики Секретаріату Кабінету Міністрів України


Під час другої панелі „Співпраця Північноатлантичного альянсу з країнами-партнерами” з експертними доповідями виступили:

1. Сучасна місія Північноатлантичного альянсу та основні пріоритети у сфері партнерства заради безпеки

Олександр Полторацький,
доцент кафедри регіональних систем та європейської інтеграції Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України, кандидат політичних наук

2. НАТО та Україна: виклики та перспективи

Олег Кокошинський,
віце-президент Атлантичної Ради України, заступник Голови
Координаційної Ради Громадської Ліги Україна – НАТО

Після доповідей експертів відбулася відкрита конструктивна дискусія, під час якої кожен з учасників семінару мав можливість висловити власну точку зору щодо найоптимальнішої моделі національної безпеки України.

ВСТУПНІ ПРОМОВИ ОРГАНІЗАТОРІВ ІНФОРМАЦІЙНО-НАВЧАЛЬНОГО СЕМІНАРУ

 Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства, професор кафедри міжнародної економіки Національної академії управління, привітав учасників семінару і подякував Волинській обласній раді, Волинській обласній державній адміністрації, Луцькій міській раді, Управлінню державної служби Головдержслужби України у Волинській області за можливість провести інформаційно-навчальний семінар, також окремо п. О. Соскін подякував за підтримку Фонду Фрідріха Науманна за Свободу в Україні та Білорусі та його координатору п. Володимиру Олійнику. О. Соскін зазначив про актуальність подібних семінарів, зокрема, для світогляду українського істеблішменту. Також п. Соскін закликав змістовно розглянути існуючі моделі колективної безпеки у світі для кращого розуміння майбутнього місця України в геополітичній площині.
 
Григорій Пустовіт, секретар Луцької міської ради, розпочав свій виступ зі значення національної безпеки для людини, громади і держави загалом. На думку п. Г. Пустовіта, тема національної безпеки держави з її викликами і загрозами є актуальною в українському суспільстві і тому питання пов’язані з міжнародною безпекою потрібно розглядати. Більш того, потрібно чітко усвідомити місце та роль України в сучасному світі. На переконання п. Г. Пустовіта, принцип «моя хата з краю» для українського суспільства не є ментально близькою, бо та країн, яка є «з краю», перебуває на рубежі зіткнення цивілізацій, а отже, має потенційні загрози. Окремо п. Пустовіт звернувся до представників освіти і закликав їх доносити до дітей правильні думки та об’єктивну інформацію про національну безпеку держави.
 
Валентин Малиновський, начальник Управління державної служби Головдержслужби України у Волинській області, привітав учасників та організаторів інформаційно-навчального семінару. П. В. Малиновський звернув увагу на недосконалість сучасного світоустрою і місце України на світовій арені. На його думку, Україні слід виважено приймати рішення, що стосуються захисту національних інтересів, міжнародної безпеки і використовувати виключно прагматичний підхід. Крім того, в Україні існує проблема різних підходів щодо вирішення тих чи інших питань. Населення нашої держави відрізняється своєю ментальністю, що унеможливлює єдиний курс країни. Питання номер один, яке має бути вирішене, – це подолання ментальних та культурних відмінностей на території України. Також надзвичайно важливими є реформи місцевого самоврядування та реформи адміністративно-територіального характеру.
 
Володимир Олійник, координатор проектів Представництва Фонду Фрідріха Науманна за Свободу в Україні та Білорусі, привітав учасників семінару та розповів про діяльність Фонду Фрідріха Науманна. Політичні фонди – це німецький винахід після Другої світової війни, коли німецьке суспільство, яке сформувалося в умовах диктатури, починало трансформуватися в суспільство демократичне. На думку п. В. Олійника, досвід Німеччини не зовсім підходить Україні, наша держава має орієнтуватися на Польщу, Прибалтійські країни, Болгарію. Що стосується політичних фондів, то ця ідея спрацювала у Німеччині. Політичні партії отримали змогу створити політичні фонди, які вже сповідували демократичні принципи та цінності. Але була одна умова, що партії не мають права фінансувати фонди. Кошти, які отримують фонди, надходять виключно з бюджету держави. У свою чергу, фонди не мають права фінансувати політичні партії. В результаті відбувається тільки ідеологічний зв'язок. Ідеологія фонду Науманна є близькою до ідеології Вільної демократичної партії Німеччини, яка наразі є правлячою партією. Фонд з’явився відповідно до думки, що демократія не може бути без демократичного мислення, саме формуванням цього мислення і займається Фонд. На сьогодні фонд має понад 60 представництв по всьому світу. Основна складова діяльності фонду – це поширення інформації та передача досвіду. Засади на яких базується діяльність Фонд: «Втручання, нав’язування – ні, інформація, поради, передача досвіду – так».
В Україні Фонд Науманна почав свою діяльність після «помаранчевої революції» в 2006 році. Мета Фонду Науманна – це надання якомога більшої інформація та передача досвіду для кращого майбутнього України.
 
Експертні виступи
 
Панель 1: Забезпечення національної безпеки України: порівняльний аналіз альтернативних моделей
 
1. Модель безпеки України: проблеми вибору і відповідність національним інтересам
 
Олег Соскін,
директор Інституту трансформації суспільства, професор кафедри міжнародної економіки Національної академії управління
 
На сьогоднішній день Україна має докладати багато зусиль, аби захистити свої національні інтереси. Глобалізований світ переживає кризу, різні цивілізації із різними духовними та національними складовими конкурують між собою. Геополітичне та геоекономічне положення України робить нашу державу ласим шматком для інших цивілізацій. Якщо в найближчому майбутньому Україна не зупиниться на конкретній дієвій моделі колективної безпеки та ефективній економічній моделі, то є всі шанси перетворитися на країну «сірої зони». В даний час в Україні діє модель «карнавальної» нації гедоністського типу, де суспільство не дбає про своє майбутнє і збереження ареалу свого існування.
 
Треба чітко усвідомити, що навколо України існує багато країн, які не поділяють наших цінностей. Наприклад Іран – це теократична держава, яка має балістичні ракети, що вже представляють небезпеку для нашої країни. Туреччина: при владі знаходяться радикальні мусульманські сили. Туніс – нестабільна країна, населення якої активно мігрує в європейські країни. Єгипет має величезну армію, існують радикальні мусульманські рухи, останнім часом посилилися антихристиянські тенденції. Китай володіє ядерною зброєю, здійснює економічну експансію в країни Європи. Оборонний потенціал України значно відстає від цих країн.
 

Країна
Населення
ВВП
ВВП на душу населення
Витрати на оборону
Туреччина
72 561 312 осіб (2010)
729, 05 млрд. дол. США (2010)
13 392 International Dollars (2010)
19,00 млрд. дол. США (2009)
Іран
66 429 284 осіб (2009)
337,90 млрд. дол. США (2010)
11 025 International Dollars (2010)
9,17 млрд. дол. США (2008)
Ірак
30 399 572 осіб (2010)
117,7 млрд. дол. США (2010)
3 600 дол. США
9,45 млрд. дол. США (2010)
Єгипет
82 079 636 осіб
216,8 млрд. дол. США (2010)
6 200 дол. США
3,66 млрд. дол. США (2009)
Пакистан
187 342 721 осіб
174,79 млрд. дол. США (2010)
2 400 дол. США
4,82 млрд. дол. США (2009)
Китай
1 336 718 015 осіб
9,872 трлн. дол. США (2010)
7 400 дол. США
114,3 млрд. дол. США (2010)
Україна
45 962 900 осіб
115,3 млрд. дол. США (2010)
2 740 дол. США
1,71 млрд. дол. США (2011)

 
Існують чотири моделі забезпечення національної безпеки України: позаблоковість (нейтралітет), членство в ОДКБ, нова модель європейської безпеки (в рамках російської ініціативи), євроатлантична модель.
 
Основні демографічні та фінансові показники нейтральних країн

Країна
Населення
ВВП
ВВП на душу населення
Витрати на оборону
Австрія
8 375 290 осіб
330,4 млрд. дол. США (2010)
39 887 дол. США (2010)
3,65 млрд. дол. США (2009)
Швеція
9 354 426 осіб
444,5 млрд. дол. США (2010)
37 775 International dollars (2010)
6,12 млрд. дол. США (2009)
Швейцарія
7 779 200 осіб
522,4 млрд. дол. США (2010)
41 765 International dollars (2010)
4,14 млрд. дол. США (2009)
Фінляндія
5 359 742 осіб
231,9 млрд. дол. США (2010)
34 402 International dollars (2010)
3,54 млрд. дол. США + 303 млн. дол. США – резервний фонд (2010)
Україна
45 962 900 осіб
115,3 млрд. дол. США (2010)
2 740 дол. США
1,71 млрд. дол. США (2011)

.
Формування моделі ОДКБ проходить під впливом російської наукової еліти. Зокрема, можна навести пряму мову соціолога і філософа Олександра Дугіна: «Государство Украина в нынешнем виде – это недоразумение. По сути, страдают два народа, которые блокируют друг друга. Есть западноукраинская часть - за вычетом русинов и потомков Червонной Руси, есть Новороссия, есть восточная часть - традиционная казацкая, есть просто Русь - и все это наше, все это часть русской цивилизации». «Дальнейшее существование унитарной Украины недопустимо. Эта территория должна быть поделена на несколько поясов».
 
Військова доктрина Російської Федерації передбачає застосування військової сили на території тієї країни, де проживають російські громадяни, в разі якщо їм загрожує небезпека.
 
Євроатлантична модель включає в себе 28 країн членів, з яких членами НАТО є 21 країна-член ЄС, не входять до НАТО: Австрія, Кіпр, Фінляндія, Ірландія, Мальта, Швеція.
 
Отже, у соціально-економічному плані євроатлантична модель передбачає формування потужного середнього класу (75% населення країни), основою якого є дрібна та середня національна буржуазія. Це дозволить перейти від моделі державно-монополістичного, кланово-олігархічного капіталізму до моделі народного капіталізму.
 
2. Що означає політика позаблоковості для України?
 
Костянтин Бабак,
завідувач сектору інформування громадськості та підготовки фахівців у сфері євроатлантичної інтеграції Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України (2009-2010 рр.), головний спеціаліст Управління оборонної та безпекової політики Секретаріату Кабінету Міністрів України
 
Почуття безпеки є невід’ємною категорією поняття „щастя”. Наша держава бере на себе обов’язок забезпечувати безпеку кожного громадянина. 1 липня 2010 року був прийнятий Закон «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», який змінив євроатлантичний інтеграційний курс нашої країни на політику позаблоковості. Якщо говорити про позитивні сторони євроатлантичної моделі і моделі ОДКБ, то можна побачити, що загрози, у вигляді терористичних актів трапляються з обох сторін. Тим не менш останні події в Росії та Білорусі свідчать про значну активізацію терористичної діяльності, що вже безпосередньо проходить у наших найближчих сусідів.
 
У світі існує 11 нейтральних за визначенням країн. Більшість з цих країн знаходиться в Європі. Згідно з класичним визначення нейтралітет – це юридичний і політичний статус держави, яка зобов’язується не брати участі у війні між іншими державами, відмовляється від військової допомоги конфліктуючим сторонам і в мирний час відмовляється від участі у військових союзах. Позаблоковість або квазі-нейтралітет – це є зовнішньополітичний курс країни, відповідно до якого вона сама проголошує політику неприєднання до військово-політичних союзів. Як правило, країна оголошує свій статус самостійно. Його можуть визнавати і не визнавати. У цьому є полюси і мінуси. Серед головних мінусів те, що країна не має жодних гарантів і міжнародних підтверджень з боку іншої держави. А тому свій міжнародний статус країна може переглянути у двосторонньому порядку.
 
Позаблоковість формально не накладає формальних обмежень щодо розміщення військових баз іноземних країн. Ось чому позаблоковість розглядається як слабка форма нейтралітету. Коли держава може не дотримувати умов нейтралітету.
 
Позитивні сторони відмови України від форсованого вступу до НАТО. По-перше, це дало змогу дещо зняти напруженість в україно-російських відносинах. По-друге, Україна має змогу більш вільно співпрацювати з Північноатлантичним альянсом у партнерському форматі. Партнерство Україна – НАТО дає змогу продовжити реформи у військовій, політичній сферах.
 
Пріоритетні завдання для України, які випливають з її позаблоковості:
   забезпечити міжнародний статус України на рівні, який буде гарантувати національну безпеку, територіальну цілісність і державний суверенітет, шляхом конструктивної співпраці з міжнародними організаціями з усіх питань, що становлять взаємний інтерес;
   забезпечити розвиток обороноздатності військових сил України;
    втілювати у життя реформи з військових програм, зокрема, в рамках Річної програми співробітництва України з НАТО.
 
Панель 2: Співпраця Північноатлантичного альянсу з країнами-партнерами
 
1.Сучасна місія Північноатлантичного альянсу та основні пріоритети у сфері партнерства заради безпеки
 
Олександр Полторацький,
доцент кафедри регіональних систем та європейської інтеграції Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України, кандидат політичних наук
 
Міжнародна регіональна організація, відома під назвою Північноатлантичний альянс, створена 4 квітня 1949 року із підписанням Вашингтонського договору, має тривалу, більш ніж 60-річну, багатоаспектну історію. Починаючи з часів закінчення холодної війни НАТО зазнала фундаментальних змін у своїх політичних та військових характеристиках. Альянс постав перед питанням “самооновлення”, щоб відповідати новим реаліям середовища безпеки. Основі моменти сучасної місії НАТО є наступними:
 
Трансформація – це процес, в якому поєднується досвід, інноваційне мислення, удосконалення концепцій, результати досліджень та технології, експериментаторство, навчання та освіта з метою покращення рівня можливостей. Це модель, яка постійно дивиться у майбутнє та поєднує у собі зміни.
 
Лондонська декларація, прийнята у липні 1990 року, стала відправною точкою для появи цілої низки суттєвих внутрішніх і зовнішніх змін, які тривають і сьогодні. Базові елементи цього процесу відображалися у Стратегічних Концепціях 1991 р. та 1999 р.
Альянс, таким чином, успішно трансформувався зі статичної, оборонної та внутрішньо орієнтованої організації у все більш дієву та космополітичну організацію.
 
Нормативно-правова базазастосування ресурсів Альянсу у виконанні його місії в минулому і сьогодні охоплює декілька видів документів, серед яких найбільш принципове значення мають тільки три: сам Північноатлантичний (рамковий) договір, поточна (діюча) Стратегічна концепція та декларації / рішення самітів Організації.
 
Географія сучасних операцій НАТО. Альянс сьогодні бере участь унайбільшій кількості операцій та місій, ніж будь-коли. Найбільш широко він представлений звичайно в Афганістані міжнародними силами сприяння безпеці (ISAF), згідно з мандатом ООН, де Альянс надає допомогу афганському уряду в розширенні його влади та контролю над країною з метою створення умов для стабілізації, відновлення та реконструкції країни.
 
Основні пріоритети партнерства. Сьогодні програми та контакти в рамках партнерських зв’язків розглядаються Організацією значно ширше, ніж у перші постбіполярні роки, коли була запроваджена програма «Партнерство заради миру», зорієнтована тільки на бажаючі країни. Відповідно до поточної СК, партнерські відносини НАТО з країнами та організаціями в усьому світі розглядаються в якості найкращого засобу зміцнення євроатлантичної безпеки, що, в свою чергу, робить конкретний і важливий внесок до успіху основних завдань НАТО. Відносини партнерства базуються на принципах взаємності, спільної вигоди і взаємної поваги. Організація готова розвивати політичний діалог та практичну співпрацю як з будь-якою країною, так і з відповідними організаціями в усьому світі, які готові поділяти інтереси Альянсу в мирних міжнародних відносинах.
 
Сьогодні існує чотири тези за якими визначається сучасна місія та завдання НАТО: трансформація, як постійний процес, трансформація, як перманентний процес, нормативно-правова база, географія сучасних та поточних операцій, окремий безпековий напрям, який має партнерське спрямування.
 
 
2.  НАТО та Україна: виклики та перспективи
 
Олег Кокошинський,
віце-президент Атлантичної Ради України, заступник Голови Координаційної Ради Громадської Ліги Україна – НАТО
 
Відносини Україна-НАТО почалися ще в 1991 році. З цього часу і до 2004 року не було розбіжностей щодо відносини України з Північноатлантичним альянсом. Таким чином це свідчить про політичний консенсуселіт, щодо особливого і стратегічного партнерства, яке як “конструктивне” , продовжується і сьогодні.
 
Відносини Україна-НАТО можна умовно поділити на чотири етапи.
І етап: становлення відносин між Україною та НАТО (1991–1996 рр.)
У березні 19912 році Україна приєдналася до Ради Північноатлантичного співробітництва.
Постанова ВР України від 2 липня 1993 р. ”Основні напрямки зовнішньої політики України ”, на відміну на Декларацію про суверенітет ” (1990) адаптовані до нових умов - курс на “повномасштабну участь у загальноєвропейській структурі безпеки” (НАТО і ЄС).
У лютому 1994 році був підписаний Рамковий документ «Партнерство заради миру». Під час першого етапу відносини проходять у форматі Україна – НАТО– Російська Федерація.
 
ІІ Етап – І : формування особливого партнерства між Україною і НАТО: (1997–2002 рр.)
9 липня 1997 року у Мадриді була підписана «Хартія про особливе партнерство між Україною і НАТО».
З 1997 року початок діяльності місії України при НАТО і відкриття Центру інформації і документації НАТО та Офісу зв’язку НАТО в Україні.
 
У 2000 році в Україні відкрилися курси підготовки офіцерів для багатонаціональних штабів у Києві та започаткування щорічного «Міжнародного тижня НАТО».
 
28 січня 2001 р. Була утверджена Державна програма співробітництва України з НАТО на 20012004 рр. з метою виконання положень Хартії про особливе партнерство.
 
ІІІ Етап – I: поглиблення партнерства в контексті курса України на інтеграцію до НАТО та відносин з РФ (2002–2009 рр.)
23 травня 2002 р. було прийняте Рішення Ради Національної безпеки і оборони України про Стратегію України щодо НАТО, яким проголошено «курс України на євроатлантичну інтеграцію, кінцевою метою якого є набуття повноправного членства в НАТО»
 
22 листопада 2002 р. було ухвалено  «План дій Україна-НАТО» на Празькому саміті НАТО.
 
Законом України «Про основи національної безпеки України» (19 червня 2003 р.) за Уряду В. Януковича – підтверджено курс на членство в НАТО та розроблена і схвалена:“Стратегія економічного і соціального розвиткуУкраїни”, яка передбачала отримання ПДЧ у 2004 р. і вступ до НАТО у 2008 р.
 
14 вересня 2006 р. – під час візиту до НАТО прем'єр-міністр В.Янукович відмовився від ПДЧ для України, на підставі того, що український народ ще не готовий до членства в НАТО, але в подальшому підтвердив стратегічну мету входження України в євроатлантичний простір.
 
У цих умовах члени НАТО на Бухарестському саміті (2-3 квітня 2008 р.) не надали Україні (і Грузії) ПДЧ, але “дійшли згоди, що ці держави стануть членами НАТО ” за відповідних умов, а Північноатлантична Рада НАТО (2-3 грудня 2008 р.)ухвалила перехід у співпраці з цими країнами (з 2009 р.) від Цільових планів до Річних Національних Програм .
 
IV Етап-І: конструктивне партнерство України з НАТО: правові засади
У Законі України “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики” від 1 липня 2010 р. зафіксовано намірУкраїни «як позаблокової європейської державипродовжувати конструктивне партнерство з Організацією Північноатлантичного договору».
Низка Указів Президента України про конструктивне партнерство України з НАТО:
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1039/2010 18 листопада 2010 р. Про забезпечення продовження конструктивного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору «з усіх питань, які становлять взаємний інтерес
 
УКАЗИ ПРЕЗИДЕН.ТА УКРАЇНИ № 265/2011 та № 266/2011 від 3 березня 2011 р. про «Питання партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору», якими, з метою ефективного виконання завдань щодо продовження конструктивного партнерства України з НАТО з питань, які становлять взаємний інтерес,  призначені Національні коордінатори та склад Комісії з питань партнерства з НАТО.
 
Указ Президента України від 13 квітня 2011року №468/2011 затверджена РІЧНА НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА співробітництва Україна – НАТО на 2011 рік, яка містить найбільшу порівняно з попередніми програмами кількість заходів (420 ).
 
ІV-ІІ. Політичний діалог України з НАТО(2010-2011рр.)
10 червня 2010 р. - міністри оборони країн-членів НАТО провели зустріч з міністром оборони України Михайлом Єжелем.
23 вересня 2010 р. - відбулася зустріч Президента України В.Ф.Януковича з Генсеком НАТО А.Ф.Расмуссеном у рамках 65-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.
10 листопада 2010 р. Як заявив після візиту до НАТО глава СБУ В. Хорошковский:«Україна готує оновлену національну стратегію безпеки, яка мусить стати частиною спільної безпеки НАТО».
20 листопада 2010 р. Міністр закордонних справ України К.І.Грищенко взяв участь у засіданні країн-контрибуторів Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані у рамках Лісабонського саміту НАТО та засіданні за участі країн партнерів НАТО у Берліні (квітень2011р.)
10 лютого 2011 р на засіданні Комісії Україна – НАТО відбулося обговорення співпраці з Україною в сфері енергетичної безпеки»
 
Попри те, що на сьогодні відносини України з НАТО проходять у формат конструктивного партнерства існують виклики і проблеми.
Україна продемонструвала приклад тої держави, де політичні еліти не спромоглися досягнути консенсусу, власно, не щодо НАТО, а і її більш скорішого повернення до європейського дому та системи колективної безпеки.
Крім того, йдеться про певне обмеження стратегічної ініціативи, зокрема в трикутнику Україна - НАТО- РФ (не участь В.Януковича в саміті НАТО)
та активізації альтернативних інтеграційних російських проектів.
 
Вперше країна, яка де-факто виконує завдання, що відповідають стандартам набуття членства в НАТО – відмовляється від цієї мети.
 
З боку держави зменшується підтримка інформаційної і освітньої діяльності, зокрема за участі неурядових організацій з метою покращення обізнаності в суспільстві щодо міжнародного співробітництва України та безпекових питань.
 
Підсумки інформаційно-навчального семінару підбили:
 
Володимир Олійник,
координатор проектів Представництва Фонду Фрідріха Науманна
за Свободу в Україніта Білорусі
 
Валентин Малиновський,
начальник Управління державної служби
Головдержслужби України у Волинській області
 
Олег Соскін,
директор Інституту трансформації суспільства, професор кафедри міжнародної економіки Національної академії управління
 
Серед учасників заходу було проведено анкетування з питань вибору моделі національної безпеки України.

ЗМІ про захід:

- Експерти в Луцьку радять не зарікатися стосовно позаблоковості України та прогнозують, що Янукович стане секретарем НАТО? [VIP Волинь]
- В Україні будують модель «карнавальної нації», – політологи [westua.net]


Прес-служба
Інституту трансформації суспільства


   [версія для друку]
 [обговорити на форумі]  [підписатися на матеріали]
Новини України   RSS
Проект „Вибір народу України”
31 травня 2017
Подписывайтесь на канал Олега Соскина в Youtube
31 травня 2017
Народний капіталізм: економічна модель для України" Олега Соскина в английской версии
31 травня 2017
Народний капіталізм: економічна модель для України
28 травня 2017
Олег Соскін презентував у ЖНАЕУ свою монографію про народний капіталізм
24 травня 2017
В Авдіївці зазнав поранень український боєць
24 травня 2017
Терористи обстріляли житлові квартали Мар‘їнки
24 травня 2017
У червні Україна та Польща вирішуватимуть питання пам’ятників
Новини міст   RSS
Проект „Українські міста в Інтернеті”
24 травня 2017
На полігоні під Житомиром муштрують курсантів інституту ім. С. Корольова
Житомир
24 травня 2017
Працівники Житомирського бронетанкового заводу здавали на металобрухт частини відходів виробництва
Житомир
24 травня 2017
90 батальйон ВДВ відпрацював різні сценарії тактичних навчань на полігоні в Житомирській області
Житомир
24 травня 2017
Робота Вишгородської ОДПІ зі зверненнями громадян протягом січня – квітня 2017 року
Вишгород
24 травня 2017
«Сузір’я ліри»
Пирятин
24 травня 2017
План роботи виконавчих органів міської ради на 25 травня 2017 року
Новоград-Волинський
24 травня 2017
Відбулася година пам’яті «Герої України не будуть забуті»
Новоград-Волинський
24 травня 2017
Стадіон у східному мікрорайоні Скадовська потроху розбирають на металобрухт
Скадовськ
24 травня 2017
Вітаємо з Днем народження!
Пирятин
24 травня 2017
Вітаємо з Днем народження!
Пирятин
Новини Києва   RSS
Проект „КИЇВ - інформаційно-аналітичний сервіс столиці України”
24 травня 2017
ГПУ Виталия Яремы. Круче, чем при Пшонке
24 травня 2017
Квартири і мільйони Віталія Яреми
24 травня 2017
Банкірське угрупування Яреми. Сліди ведуть до Лічі і Юри Єнакіївського?
24 травня 2017
Чому Ярема провалив усе на посаді генпрокурора
24 травня 2017
Порошенко Михаил Алексеевич (1957-1997)
24 травня 2017
Петр Порошенко: биография и вся правда о «шоколадном короле» Украины
24 травня 2017
В Киеве перекрыли Грушевского из-за митинга автомобилистов
24 травня 2017
Олег Соскин: Должна грянуть буря - Украина переживает революционный кризис
24 травня 2017
Антикорупційна операція: до Києва прилетіли 2 гелікоптери із затриманими податківцями
24 травня 2017
Бойовики обстріляли Мар'їнку, діти ховались у шкільному бомбосховищі
TyTa