Понеділок, 18 грудня 2017 року 
  
 
http://www.libring.ru/books/242827 нужна школа игры на фортепиано николаев.
Українські міста в Інтернеті ::: Алушта Алчевськ Бахмач Бердичів Біла Церква Бориспіль Бровари Васильків Вишгород Вінниця Вознесенськ
Волочиськ Гадяч Городня Житомир Золотоноша Калуш Карлівка Київ Ковель Коростень Коростишів Куп'янськ Миколаїв Миргород
Нетішин Ніжин Нікополь Новоград-Волинський Новомиргородський район Пирятин Прилуки Прилуцький район Ромни
Сарни Свалява Світловодськ Севастополь Сєвєродонецьк Скадовськ Сміла Фастів Хмільник Черкаси Чернігів Южноукраїнськ
<OSP-UA.INFO> <Вибiр народу України> <Сайт Інституту Трансформації Суспільства> <Інтернет-конференції> <Міські оголошення>
<Робота і навчання в Україні> <Мій вибір - NATO>
Проекти ІТС
Проект наукової, освітньої та культурної співпраці з польськими та словацькими університетами!! (2013)
Роль брендингу міст в епоху змін: Європейський досвід для України
Формування сучасних управлінських та комунікативних навичок у працівників органів місцевої влади в контексті фінського досвіду
Центри НАТО в регіонах України
Розвиток міст шляхом євроінтеграції: досвід країн Вишеградської групи для України
Європейська перспектива українських міст у контексті польського досвіду (на прикладі міста Феодосія)
Україна та Росія: роль вищої школи в утвердженні сталої демократії
Партнерство малих міст України та малих міст країн Вишеградської групи
Фінський досвід місцевого самоврядування – для українських міст
Вивчення шведського досвіду місцевого самоврядування
Україна на шляху до євроатлантичної спільноти
Налагодження співпраці між діловими колами українських та польських міст
Україна - НАТО - Росія
Web-проекти
Українські міста в Інтернеті
Інтернет-конференції
Вибір народу України
Мій вибір - NATO
КИЇВ - інформаційно-аналітичний сервіс столиці України
Робота і навчання в Україні
Міські оголошення
OSP - аналітика, новини
18 грудня 2017
Oleg Soskin: gryvna lost value for 7.5% in 3.5 months period. Guilty will be punished
18 грудня 2017
Обстріляли з "Градів": в Новолуганському поранено 4 людей - Жебрівський
16 грудня 2017
Олег Соскин: Если Саакашвили пойдет на договор с Порошенко, его надо выдать грузинским властям
15 грудня 2017
Олег Соскин: Надо немедленно остановить вакханалию с гривней
15 грудня 2017
Олег Соскин: За 3,5 месяца гривня обесценилась на 7,5%. Виновные будут наказаны
15 грудня 2017
В обменках Киева доллар уже больше 28 гривен, евро приближается к 34
14 грудня 2017
Государство в государстве: тайная сеть Порошенко
14 грудня 2017
Олег Соскин: Служба внешней разведки служит одному Порошенко и никому не подконтрольна
14 грудня 2017
В Германии заговорили о создании Соединенных штатов Европы. Что это значит для ЕС и для Киева
14 грудня 2017
В обменках Киева доллар с утра подскочил до 28 гривен. Фото


Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика
Журнал "Актуальні проблеми економіки" № 3, 2011 13 квітня 2011

Теоретико-методологічні аспекти аналізу національної економічної моделі

Олег Соскін,
кандидат економічних наук, доцент,
професор кафедри міжнародної економіки та підприємництва
Національної академії управління, директор Інституту трансформації суспільства

У статті визначено загальні методологічні параметри та сутність економічної моделі; розглянуто характер взаємозв’язку між поняттями „економічна система”, „економічна модель”, „модель економічного росту”, „модель економічної трансформації”, „стратегія економічної трансформації” як ланками єдиного логічного ряду; досліджено парадигмальний зміст національної моделі транзитивної економіки; проаналізовано об’єктивні та суб’єктивні чинники, що впливають на прийняття державного рішення щодо формування тієї чи іншої національної моделі економічного розвитку або її зміни; показано, що в Україні сформувалася особлива (тріадна) конфігурація економічної моделі та система зв’язків усередині неї; обґрунтовано необхідність трансформації цієї моделі шляхом переструктурування її внутрішньої будови.

Ключові слова: економічна модель, національна модель економічного розвитку, транзитивна економіка, трансформація економічної моделі.


О. И. Соскин
Теоретико-методологические аспекты анализа национальной экономической модели

В статье определены общие методологические параметры и сущность экономической модели; рассмотрен характер взаимосвязи между понятиями «экономическая система”, „экономическая модель”, „модель экономического роста”, „модель экономической трансформации”, „стратегия экономической трансформации” как звеньями единого логического ряда; исследовано парадигмальное содержание национальной модели транзитивной экономики; проанализированы объективные и субъективные факторы, оказывающие воздействие на принятие государственного решения о формировании той или иной национальной модели экономического развития либо ее изменении; показано, что в Украине сформировалась особенная (триадная) конфигурация экономической модели и система связей внутри нее; обоснована необходимость трансформации этой модели путем переструктуризации ее внутреннего строения.

Ключевые слова: экономическая модель, национальная модель экономического развития, транзитивная экономика, трансформация экономической модели.


O. I. Soskin
Theoretic-methological aspects of national economic model analysis


In the article the common methodological parameters and the essence of economic model are determined and the character of interconnection between the definitions “economic system”, “model of economic transformation”, “the strategy of economic transformation” as parts of one logical line is considered; the paradigm content of the national model of transitive economics is examined; objective and subjective factors which influence on state decision-making process concerning concrete national model of economic development forming or its changing are analyzed; the formation of peculiar (triad) configuration of economic model and the system of inside connections in Ukraine is shown; the necessity of this model transformation by means of its internal framework restructurisation is proved.
Key words: economic model, national model of economic development, transitive economics, transformation of economic model.



Постановка проблеми.
Кожна успішна, заможна, конкурентоспроможна країна, де спостерігається постійне економічне зростання, має добре розвинуту, структурно визначену, зі сформованою парадигмою та виокремленим синтетичним алгоритмом національну економічну модель. На жаль, цей постулат мало стосується України. Після відновлення державності вона протягом двадцяти років так і не спромоглася ні на теоретико-методологічному, ні емпіричним шляхом розробити та впровадити сучасну економічну модель. Без вирішення цієї генеральної мети неможливий успішний розвиток України. Тільки розроблення і комплексне застосування конкурентоспроможної національної економічної моделі дозволить Україні перетворитися із відсталої транзитивної країни рецесійного типу на країну з високим рівнем добробуту переважної частини суспільства. Саме дослідженню цієї проблеми і присвячена запропонована стаття.

Аналіз досліджень і публікацій. Розробленню економічних моделей присвятило свої дослідження чимало відомих усьому світові зарубіжних учених, а саме: Дж. Шумпетер [1]; Р. Солоу, Р. Харрод, Є. Домар [2]; Дж. М. Кейнс [3]; Ф. Ліст [4]; Т. Лоусон [5]; П. Ромер [6]; Р. Лукас [7]; В. Ойкен [8], а також Я. Корнаї [9]; Л. Бальцерович [10] та ін. Запропоновані ними моделі економічного зростання, в основу яких переважно покладено факторний аналіз джерел росту економіки, були позитивно сприйняті світовою науковою спільнотою й названі їх іменами. Особливий погляд на побудову економічної моделі та економічну науку загалом демонструє Австрійська школа. „У той час як інші школи здебільшого покладаються на ідеалізовані математичні моделі економіки та пропонують шляхи, за допомогою яких уряд може підкорити економіку, австрійська теорія, – стверджує Ллевелін Х. Роквелл, мол., засновник і президент Інституту Людвіга фон Мізеса (США), який активно просуває ідеї Австрійської школи у світі, – є більш реалістичною, а тому, із соціальної точки зору, більш науковою” [11, с. 11]. Він відзначає, що представники цієї школи К. Менгер, Ойген фон Бьом-Баверк, Людвіг фон Мізес, Ф. Хайєк, М. Ротбард та ін. у своїх фундаментальних працях „…розглядають економіку як інструмент для розуміння того, як люди співпрацюють та конкурують у процесі досягнення своїх цілей, розподілу ресурсів і знаходження шляхів побудови суспільного порядку, що процвітає. Підприємництву австрійці відводять роль критичної сили в економічному розвитку, приватну власність вважають суттєвою умовою ефективного використання ресурсів, а урядове втручання в ринковий процес – завжди і всюди деструктивною дією” [11, с. 12]. Аналіз численних моделей економічного розвитку дає нам підставу зробити висновок, що саме теорії, які висуваються Австрійською економічною школою, найбільшою мірою можуть слугувати методологічною базою для нашого авторського дослідження.

Слід також відзначити, що у цьому науковому напрямі працює й чимало російських учених. Зокрема А. Бородаєвський [12], М. Гельвановський [13], В. Кириченко [14], В. Кушлін [15], С. Трунін [16], В. Черковець [17], М. Чешков [18], Д. Чистілін [19] та ін. на основі вивчення й узагальнення світового досвіду прагнуть описати моделі країн із перехідною економікою, передусім пострадянського простору.

У наукових працях провідних українських дослідників, серед яких О. Білорус [20], А. Гальчинський [21], B. Геєць [22], Д. Лук’яненко [23], Ю. Пахомов [24], А. Філіпенко [25] та ін., міститься обґрунтування трансформації моделі економіки України в напрямах адаптації до сучасних глобалізаційних тенденцій і забезпечення національних інтересів нашої держави.

Мета статті – визначити загальні методологічні параметри та сутність економічної моделі; дослідити парадигмальний зміст національної моделі транзитивної економіки; показати, що в Україні сформувалася особлива (тріадна) конфігурація моделі економіки; обґрунтувати необхідність трансформації цієї моделі шляхом переструктурування її внутрішньої будови.

Основні результати дослідження. Економіки всіх країн розвиваються не хаотично, а цілеспрямовано, тобто за певною моделлю, яку називають національною. В методології дослідження національної економічної моделі, на наш погляд, слід виділити такі базові пункти: по-перше, визначення сутності поняття «економічна модель»; по-друге, аналіз співвідношення між поняттями „економічна система” та „економічна модель”; по-третє, розмежування понять „економічна модель”, „модель економічного росту”, „модель економічної трансформації”, „стратегія економічної трансформації”.

Одразу відзначимо, що, досліджуючи сутність поняття „економічна модель”, вчені стикаються із певними методологічними труднощами, пов’язаними з тим, що кореневе поняття «модель» традиційно використовувалося не в економічних, а в математичних, природничих, гуманітарних науках. Тому зазвичай користуються доволі спрощеним, хоч і в принципі правильним, визначенням економічної моделі як „комплексу iдей, положень, спiввiдношень, що дають змогу визначити оптимальне поєднання рiзних елементiв економiчної системи” [26].

Водночас, ми вважаємо, що поняття „економічна модель” потребує більш розгорнутого визначення, яке б відповідало сучасним вимогам і враховувало спільні параметри, притаманні різним визначенням поняття „модель". У контексті нашого дослідження доцільно виділити такі параметри, що закладені у будь-якій моделі, у тому числі економічній:
1) модель (матеріальна чи абстрактна) є продуктом розумової діяльності, тобто вона є штучно створеною, а відтак має суб’єктивний характер;
2) побудова моделі дозволяє розширити межі пізнання реального об’єкта (процесу чи явища), виявити ключові проблеми, що виникли у зв’язку з його дією, та окреслити шляхи їх розв’язання;
3) модель повинна виявити і дослідити характер зв’язку (оптимальний; деформований; такий, що вичерпав себе відносно кінцевого результату) основних елементів об’єкта (процесу чи явища) між собою та із зовнішнім середовищем;
4) моделі будуються задля вдосконалення механізмів функціонування об’єкта (процесу чи явища), що існує, або для надання за результатами дослідження пропозицій стосовно створення нового об’єкта;
5) на базі обґрунтованої нової моделі зазвичай приймаються рішення, які мають трансформаційний або революційний характер стосовно досліджуваного об’єкта.

Беручи за основу зазначені вище загальні методологічні параметри, економічну модель можна визначити як абстрактно-інформаційний опис реального стану та перспектив розвитку системи взаємозв’язків, що складають каркас економіки на певному (мікро-, макро-, мезо-, глобальному) рівні, за допомогою вербальних (словесних) чи логіко-математичних (або їх поєднання) методів вираження.

Будь-яка економічна модель, яка досліджується або пропонується, повинна містити систему взаємозв’язків між такими глибинними економічними формами (процесами, явищами), як форми власності, сектори економіки, механізми регулювання, способи, принципи, форми господарської діяльності, що складають каркас економіки.

У сучасній науковій літературі поняття „економічна модель” часто ототожнюється з поняттям „економічна система”, тобто „ модель трактується як аналог досліджуваної системи, об’єкт, що заміщує оригінал, відбиває його найважливіші риси і властивості за даної мети дослідження та обраної системи гіпотез” [27]. Подібне переплетіння понять пояснюється тим, що вони спираються на єдиний методологічний принцип аналізу, який передбачає дослідження системи зв’язків між основними економічними формами, процесами, явищами.

У цьому контексті доречно навести основні теоретичні положення, які у своїй праці “Основи національної економії” (1940) обґрунтував засновник фрайбурзької школи неолібералізму В. Ойкен. На відміну від класичної політичної економії, яка “шукала в історичному багатоманітті позитивних порядків один єдиний порядок і знайшла його в конкурентному порядку” [28, с. 19], німецький учений виділив два основні типи господарських систем – “централізовано кероване господарство” (примусову економіку) та “мінове господарство” (ринкову економіку), але водночас заперечив існування ідеальних типів економічних систем. Критерієм для такої типологізації В. Ойкен визначив спосіб комбінації елементарних форм економічної діяльності, до яких відносив власність, поділ праці, механізм координації та управління. Він був переконаний, що застосування подібного методологічного підходу убезпечить економічну науку від використання таких неточних понять, як “міське господарство”, “капіталізм” та “соціалізм”. „Так само, як із тридцяти з лишком літер можна скласти величезну кількість слів різного складу і довжини, так і з обмеженої кількості основних чистих господарських форм може утворюватися множина господарських порядків” [8, с. 97].

Для здійснення коректного наукового аналізу слід розрізняти такі поняття, як „економічна система”, „економічна модель”, „модель економічного росту”, „модель економічної трансформації”, „стратегія економічної трансформації”. Це особливо важливо при розгляді національних економічних моделей, що формуються в рамках окремих країн.

З одного боку, усі зазначені поняття взаємопов’язані й фактично належать до одного логічного ряду, який можна вибудувати в такій послідовній залежності:
1. Перехід від однієї до іншої соціально-економічної системи, який починається зазвичай унаслідок революційних змін, має бути затверджений у законодавчому полі та зафіксований у стратегії економічної трансформації.
2. Ця стратегія повинна впроваджуватися за визначеними на державному рівні принципами, напрямами, механізмами, що об’єднані єдиною назвою „модель економічної трансформації”.
3. Втілення моделі економічної трансформації мусить мати своїм результатом встановлення у країні загальної економічної моделі, що відповідає стратегії економічної трансформації.

З другого боку, необхідно зауважити, що чітка диференціація й окреслення сутності зазначених понять у науковій літературі відсутня – навпаки, спостерігається або їх ототожнення, або викривлення взаємозалежності між ними.

Наприклад, досліджуючи питання щодо „пошуку моделі економічного розвитку”, український учений І. В. Бураковський відзначає, що „стратегії економічної трансформації, реалізовані різними країнами, можна умовно розділити на три великі групи: 1. Модель трансформації країни, що розвивається. 2. Модель економічної реконструкції. 3. Модель системних перетворень” [29]. Отже, як випливає із наведеної вище цитати, І. В. Бураковський, розглядаючи класифікацію моделей трансформаційних змін, фактично ототожнює їх із стратегіями економічної трансформації.

Важно також погодитися і з підходами деяких дослідників, які вважають, що економічна модель є основою для розробки стратегії національного економічного розвитку та забезпечує вжиття відповідних заходів економічної політики. Приміром, Трофимова В. В. пише, що „національна економічна модель є фундаментальною методологічною базою для розроблення стратегії національного економічного розвитку, що конкретизується у програми дій уряду та забезпечує вжиття конкретних заходів економічної політики держави задля досягнення мети сучасного етапу суспільного розвитку” [30]. На нашу думку, у цьому визначенні порушені причинно-наслідкові зв’язки, оскільки модель економічного розвитку країни є не базою для розроблення стратегії, а, навпаки, результатом реалізації обраної стратегії, яка має визначену мету, що досягається за допомогою певних заходів державної економічної політики.

На початку 1990-х рр., коли у країнах пострадянського простору, до яких належить і Україна, почався перехід від централізованої до ринкової системи, виникла теоретична та практична потреба у формуванні національної економічної моделі. Країнам, що здійснюють такий міжсистемний перехід, притаманна транзитивна економіка. Відомий учений В. Папава, чл.-кор. АН Грузії, до країн із транзитивною економікою відносить „страны Восточной Европы, бывшие республики СССР, Китай и Монголию, хотя в мире довольно много стран (только в Африке порядка 30), которые находятся в процессе перехода от экономики с централизованным планированием к рыночной. К тому же современные процессы перехода экономики к рынку можно разделить на две группы: традиционный переход в значительной мере докапиталистической экономики к современной рыночной экономике, означающий как бы повторение пути, ранее пройденного другими странами, и наблюдаемый сегодня главным образом в странах Тропической Африки и некоторых странах Южной Азии, и не имеющий прецедентов в истории переход к рыночной экономике стран, реализовавших коммунистическую доктрину, что наблюдается в странах Центральной и Восточной Европы, новых независимых государствах на территории бывшего СССР и в Китае (некоторые аналогичные процессы протекают и в ряде латиноамериканских стран). Упомянем и то, что истории XX века известны и другие процессы, обозначавшиеся термином "переход": переход от капитализма к социализму в бывшем СССР, переход от капитализма к постиндустриальному, постэкономическому или посткапиталистическому обществу, переход, по Дж. К. Гелбрейту, к "обществу изобилия" ("Affluent Society") и т. д.” [31, с. 54].

Сформувати національну модель для транзитивної економіки пострадянських країн виявилося методологічно складно, оскільки, по-перше, „у суспільстві, що трансформується, де немає сталих зв'язків між елементами, наслідки змін передбачити практично неможливо, а отже, росте ризик помилок” [32], і, по-друге, „розвиток може бути орієнтований на зміну реалій у будь-якому напрямку: уперед, назад, убік, по колу, тощо...” [33].

З огляду на це зрозуміло, що вчені транзитивних пострадянських країн почали активно звертатися до відомих західних теорій, щоб на їх методологічній базі вибудувати власні економічні моделі. Слід зауважити, що більшість зазначених теорій спиралася на універсальні закони, що були сформульовані в межах економічного детермінізму та ігнорували вплив таких суб’єктивних чинників, як національні інтереси, ментальність, культура, релігія, що, наприклад для України, є суттєвим моментом.

Як свідчить теоретичне узагальнення практичного досвіду, в основі національної моделі транзитивної економіки завжди закладено парадигмальний зміст декількох соціально-економічних систем – попередньої, яка зазвичай є змішаною, та нової. Тому в період міжсистемного переходу в будь-якій країні одночасно співіснують декілька економічних моделей: модель, яка спирається на засади попередньої системи; модель, що акумулює у собі цільову установку нової системи.

Формування та розвиток національної економічної моделі, що відбуваються в рамках нової соціально-економічної системи відповідно до обраної країною стратегії розвитку, має двоїстий характер. З одного боку, стара економічна модель поступово витісняється завдяки застосуванню визначених державою механізмів, інструментів та важелів впливу, а нова – стверджується, розвивається і поширюється на весь економічний простір. З другого боку, нова модель не є сталою – вона, не змінюючи своїх засад, еволюціонує за формами прояву, адаптуючись до внутрішніх та зовнішніх загроз, що постають перед країною.

На думку автора, в Україні сформувалася особлива (тріадна) конфігурація економічної моделі та система зв’язків усередині неї: поряд із моделлю, яка вийшла із старої, централізованої (адміністративно-командної) системи і має назву „модель державного соціалізму”, та моделлю, що репрезентує сучасну ринкову економічну систему, характерну для більшості розвинутих і заможних європейських держав та має назву „модель народного капіталізму”, у рамках цієї ж (ринкової) системи існує ще одна економічна модель, що склалася в нашій країні внаслідок неправильно обраної стратегії розвитку, невирішення завдань перехідного періоду і незавершеності соціально-економічних та політичних реформ. Це „модель державно-монополістичного капіталізму”, яка нині за своїми масштабами переважає дві названі вище моделі. Авторський підхід до формулювання якісної характеристики кожної моделі – складової тріадної економічної моделі України – викладено в ряді наукових праць [34; 35]. Звичайно, наявність такого сутнісного параметру розвитку моделі української економіки, як тріадність, не можна однозначно віднести до негативних ознак соціально-економічного розвитку країни. Понад те, практично всі національні економічні моделі поєднують у собі елементи різних моделей. І це вважалося б позитивною рисою, якби всі вони були інтегровані в єдине ціле, що розвивається в рамках загальної мети та відповідає інтересам більшої частини суспільства.

У зв’язку з цим виникає питання: чи можна назвати нинішню тріадну економічну модель України цілісною, тобто чи перебувають її складові – три моделі – між собою у безконфліктному стані, чи спрямоване їх функціонування на досягнення єдиної мети, що зазвичай формулюється у стратегії розвитку економіки країни? Інтегральна відповідь українських науковців на поставлене питання міститься, на наш погляд, у висновку, зробленому академіком НАН України І. Лукіновим: „В кінці XX сторіччя Україна змінила свої напрямки майбутнього соціально-економічного розвитку, стала на шлях радикальних соціально-економічних і політичних змін з урахуванням досвіду і досягнень розвинутих країн світу. Однак у результаті відсутності в нашій державі національної трансформаційної моделі і невдалого запозичення чужих моделей економічного розвитку, зокрема моделі економічних реформ, що відомий як „вашингтонський консенсус”, на жаль, перехід у нову якість придбав руйнівний характер. Замість прогресивних економічних і науково-технологічних зрушень, побудови соціально орієнтованої демократичної держави, підвищення матеріального добробуту і духовного рівня життя народу, Україна опинилася в глибокому занепаді” [36].

До прийняття державного рішення щодо формування тієї чи іншої національної економічної моделі, її трансформації або зміни в кожній країні спонукають практично однакові передумови. В узагальненому вигляді ці фактори впливу, що мають як об’єктивний, так і суб’єктивний характер, на думку автора, можна сформулювати таким чином:
1. Загострення протиріч в усіх сферах і наростання кризових явищ, що мають наслідками збільшення державного внутрішнього і зовнішнього боргу та падіння життєвого рівня громадян. Виникнення й тривале існування подібної ситуації має стати підставою для перегляду існуючої моделі та прийняття рішення про необхідність її коригування або переходу до іншої моделі. Україна, як свідчить наш аналіз, нині знаходиться саме в такій ситуації.

2. Кардинальні зміни зовнішнього середовища, пов’язані із глобалізаційно-цивілізаційними зрушеннями, а також глибинними кризами, що потрясають економічний простір. Світова економічна криза 2008–2010 рр., безумовно, стане для багатьох країн (особливо тих, що звикли швидко й адекватно відповідати на нові виклики) поштовхом до трансформації моделі економічного розвитку. Ті ж країни, які не змогли ще до початку зазначеної глобальної кризи сформувати економічну модель, що відповідає сучасним тенденціям і кон’юнктурі світового ринку, наразі мають рухатися шляхом не коригування моделі, а її кардинального перетворення або навіть зміни.

3. Сформоване розуміння нацією свого геоекономічного та геополітичного місця і ролі у світі, а також фундаментальних цінностей, на яких повинна будуватися як модель суспільного розвитку країни загалом, так і її економічна складова зокрема.

4. Чітке уявлення про наявні засоби і ресурси, оцінка їх достатності для впровадження нової моделі. Без необхідних ресурсів реалізація сформульованої стратегічної мети в кращому разі обмежиться виробленням практичних сценаріїв (національних проектів), які ніколи не будуть утілені у життя.

5. Сприятлива комбінація суспільних інтересів у певний період часу для прийняття рішення щодо перетворення (зміни) економічної моделі. Якщо ця комбінація виявиться критично конфліктною, то впровадження нової моделі може мати не еволюційний (це найбільш бажаний сценарій), а революційний характер або взагалі не відбутися.

6. Креативне, позбавлене стереотипів мислення владно-бізнесової еліти, яка, зрештою, приймає рішення про здійснення трансформації національної економічної моделі.

Однак навіть наявність усіх зазначених чинників впливу не свідчить про те, що у країні почнуться практичні кроки в напрямі трансформації або зміни економічної моделі. Це тільки означає, що ця країна підійшла до певної межі, до біфуркаційної точки, до стану вибору одного із можливих альтернативних сценаріїв розвитку економіки:
1) продовжувати далі розвиватися за існуючою економічною моделлю (S1);
2) періодично впроваджувати часткові зміни, наприклад у банківській, бюджетній чи податковій політиці (S2);
3) здійснити кардинальні реформи, спрямовані на трансформацію національної економічної моделі розвитку (S3).

Нинішня позиція України відповідає стану вибору й характеризується тим, що в ній повною мірою діють зазначені вище фактори впливу. Але щоб правильно обрати одну із можливих альтернатив, потрібно орієнтуватися на певну, вже сформовану й реалізовану у світі модель, яка довела свою ефективність, адекватність та компромісність і при цьому базується на цінностях, подібних до українських. Як слушно відзначає академік В. П. Тронь: «Якщо немає з чим порівнювати, з чого вибирати, то немає і проблеми вибору, то не існує і проблемної ситуації» [37, с. 87].

На думку автора, в Україні має бути обраний альтернативний сценарій S3, що передбачає трансформацію нинішньої тріадної національної економічної моделі шляхом переструктуризації її внутрішньої будови. Йдеться про зміну співвідношення між моделями-складовими, що формують сучасну економічну модель України – моделлю державного соціалізму, моделлю державно-монополістичного капіталізму, моделлю народного капіталізму, – на користь останньої. Саме модель народного капіталізму, соціальною базою якої є середній клас, має переважати в Україні. Про кристалізацію його економічних інтересів, що поступово відбивається в активізації політичної поведінки середнього класу, а відтак і зміцненні його суспільної ролі в нашій країні, свідчать зокрема відомі події навколо прийняття Податкового кодексу в Україні (грудень 2010 р.).

Але якою є імовірність того, що обрання альтернативної стратегії S3 дасть змогу Україні досягти бажаного результату в обраний для реформи період, що характеризується наявністю певних ресурсів та розстановкою інтересів? Іншими словами, що слід вважати інтегральним критерієм, мірилом відповідності обраної мети (ствердження моделі народного капіталізму) й отриманого результату (масове долучення людей до приватної власності). На наш погляд, таким інтегральним критерієм є зростання добробуту та якості життя більшої частини населення країни, а відтак і багатства нації загалом, упродовж доволі тривалого часу (щонайменше в середньостроковий період – 5 років) із подальшою стабілізацією цієї тенденції.

Водночас слід відзначити, що Україна протягом останніх 20 років фактично дотримується стратегії S2, яка відповідає інтересам обмеженого кола владно-бізнесової еліти, що є носієм моделі державно-монополістичного капіталізму. Орієнтація країни на зміцнення саме цієї моделі пов’язана із виникненням ризику краху національної економіки. Ситуація може набути критичного стану, коли цей ризик уже неможливо буде замовчувати чи ігнорувати. Тоді починається ланцюгова реакція: масові банкрутства на мікрорівні переростають у банкрутства на макрорівні, що, як показує практика, зазвичай завершується технічним, а відтак і державним дефолтом.

Висновок. Отже, можна зробити висновок, що навіть правильно висунута стратегічна мета – стосовно України це трансформація національної економічної моделі – у процесі практичної реалізації завжди наражається на стримувальні противаги, основними серед яких є наявні можливості (обмежені ресурси) та інтереси тих впливових соціальних груп, які зорієнтовані на інші цілі. Тому в досягненні позитивного національного ефекту від функціонування економічної моделі, зокрема України, ключову роль має відігравати знаходження багатокритеріальних компромісів у суспільно значущому ланцюгу „потреби –інтереси – ресурси – цілі – результат”.

1. Шумпетер Й. Теория экономического развития / Шумпетер Й. – М. : Прогресс, 1992. – 455 с.
2. Горкіна Л. П. Теорія економічного зростання: нобелівський аспект / Л. П. Горкіна, М. В. Довбенко // Економіка і прогнозування. Науково-аналітичний ж-л. – 2005. – № 3. – С. 147–157.
3. Кейнс Дж. М. Избранные произведения / Дж. М. Кейнс. – М. : Экономика. 1993. – 543 с.
4. Лист Ф. Национальная система политической экономии / Фридрих Лист. – М. : Европа, 2005. – 382 с.
5. Лоусон Т. Современная “экономическая теория” в свете реализма / Т. Лоусон // Вопросы экономики. – 2006. – № 2. – С. 77–98.
6. Romer P. Crazy Explanations for the Productivity Slowdown // NBER Macroeconomics Annual 2 (1987). – P. 163–201.
7. Lucas R. Jr. On the Mechanics of Economic Development // Journal of Monetary Economics 22, (1988). – P. 3–42.
8. Ойкен В. Основы национальной экономии / Вальтер Ойкен ; общ. ред. В. С. Автономова ; пер. с нем. – М. : Экономика, 1996. – 352 с. – (Экономическое наследие).
9. Корнаи Я. Системная парадигма / Я. Корнаи // Вопросы экономики. – 2002. – № 4. – С. 4–22.
10. Бальцерович Л. Социализм, капитализм, трансформация. Очерки на рубеже эпох / Лешек Бальцерович ; пер. с пол. Н. И. Бухарина. – М. : Наука, 1999. – 352 с.
11. Роквелл Л. Х. Неминуща цінність досліджень Австрійської економічної школи / Ллевелін Х. Роквелл // Економічний часопис-ХХІ. – 2010. – № 11–12. – С. 11–17.
12. Бородаевский А. Тенденции социально-экономического развития в разных регионах мира / А. Бородаевский // Мировая экономика и международные отношения. – 2007. – № 4. – С. 18–29.
13. Гельвановский М. И. Россия начала ХХI века: попытки концептуального осмысления / М. И. Гельвановский // Журнал экономики переходного периода. – 2005. – № 1. – С. 5–23.
14. Кириченко В. Рыночная трансформация экономики: теории и опыт / В. Кириченко // Российский экономический журнал. – 2000. – № 11– 12. – С. 34– 37.
15. Кушлин В. Переход к новой модели экономического развития / В. Кушлин // Экономист. – 2006. – № 10. – С. 3–10.
16. Трунин С. Структурный кризис и неолиберальная глобализация / С. Трунин // Экономист. – 2006. – № 3. – С. 27–33.
17. Черковец В. О диалектике и векторе движения переходной российской экономики / В. Черковец // Российский экономический журнал. – 2004. – № 5–6. – С. 83–103.
18. Чешков М. Идея развития: возможность обновления / М. Чешков // Мировая экономика и международные отношения. – 2007. – № 2. – С. 75–89.
19. Чистілін Д. До питання теорії суспільного розвитку: аспект самоорганізації / Д. Чистілін // Економіка України. – 2002. – № 3. – С. 52–58.
20. Глобальний конкурентний простір : монографія / [О. Г. Білорус (кер. авт. кол. і наук. ред.) та ін.]. – К. : КНЕУ, 2007. – 680 с.
21. Гальчинський А. Глобальні трансформації: концептуальні альтернативи. Методологічні аспекти : наук. вид. / А. Гальчинський. – К. : Либідь, 2006. – 312 с.
22. Трансформація моделі економіки України (Ідеологія, протиріччя, перспективи) ; за ред. В. М. Гейця. – К. : Логос, 1999. – 500 с.
23. Глобальні трансформації і стратегії розвитку : монографія [Білорус О. Г., Лук’яненко Д. Г. та ін.]. – К., 1998. – 116 с.
24. Пахомов Ю. М. Основні завдання формування посткризової моделі розвитку економіки України / Ю. М. Пахомов // Економічний часопис-ХХІ. – 2010. – № 1–2. – С. 3–6.
25. Филипенко А. С. Экономическое развитие: цивилизационный подход / А. С. Филипенко. – М. : Экономика, 2002. – 260 с.
26. Моделювання та прогнозування економічних процесів : навч. посіб. / В. О. Касьяненко, Л. В. Старченко. – Суми : Університетська книга, 2006. – 184 c.
27. Гражевська Н. І. Трансформація економічних систем в умовах глобалізації : дис... д-ра екон. наук : 08.00.01 / Н. І. Гражевська ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2009. – 454 с.
28. Анализ экономических систем: основные понятия теории хозяйственного порядка и политической экономики / [Вэльш Томас, Крюссельберг Ханс-Гюнтер, Ляйпольд Хельмут, Майер Вильгельм, Петерхофф Райнхард] ; под общ. ред. А. Шюллера и Х.-К. Крюссельберга. – 6-е изд., доп. и испр. – М. : Экономика, 2006. – 346 с.
29. Бураковський І. У пошуках моделі економічного розвитку // У кн.: Українська державність у ХХ столітті (Історико-політологічний аналіз) / [О. Дергачов (кер. авт. кол.), Є. Бистрицький, О. Білий, І. Бураковський, Дж. Мейс, В. Полохало, М. Томенко та ін.]. – К. : Політ. думка, 1996.– Розд. ІІІ, Гл. 4. – 448 с.
30. Трофимова В. В. Глобалізаційні аспекти методології дослідження сучасних національних економічних моделей // Формування ринкової економіки. – 2008. – № 20. – С. 114–125.
31. Папава В. О терминологическом аспекте постсоциалистической трансформации / В. Папава // Общество и экономика. – 2005. – № 7–8. – С. 54–56.
32. Катаєв С. Консервативні та модернізаційні компоненти соціокультурної трансформації / С. Катаєв // Соціологія: теорія, методи, маркетинг: Науково-теоретичний часопис ; Інститут соціології НАН України. – 2000. – № 1. – С. 76–81.
33. Михальченко Н. Украинское общество: трансформация, модернизация или лимитроф Европы? / Н. И. Михальченко ; НАН Украины; Институт социологии {Киев}; АПН Украины; Институт высшей школы {Киев}. – К., 2001. – 440 с.
34. Соскін О. Визначення національної економічної моделі України: порівняльний аналіз можливих альтернатив / О. Соскін // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 1(103). – С. 47–56.
35. Соскін О. Необхідність зміни економічної моделі для конкурентоспроможного розвитку України / О. Соскін // Економіка ринкових відносин. – 2010. – № 5–6. – С. 137–147.
36. Лукінов І. До питання про концепцію і модель сучасного економічного розвитку України / І. Лукінов // Економіка України. – 2001. – № 6. – С. 4–9.
37. Тронь В. П. Нечітка стратегія чітких рішень / В. П. Тронь. – К., 2007. – 748 с.

Науковий економічний журнал
"Актуальні проблеми економіки"
№ 3, 2011



   [версія для друку]
 [обговорити на форумі]  [підписатися на матеріали]
Новини України   RSS
Проект „Вибір народу України”
18 грудня 2017
Греко-католики збирають кошти на місії
18 грудня 2017
Росіяни ніколи не шкодували грошей на розвідку
18 грудня 2017
Норвезькі винищувачі F-35 будуть беззахисними
18 грудня 2017
Путін бреше про Смоленську катастрофу
18 грудня 2017
З центру Кальварії-Зебжидовської усунули радянський пам‘ятник
18 грудня 2017
Бойовики обстріляли Новолуганське з реактивних систем залпового вогню, є жертви
18 грудня 2017
Україна запровадить електронні візи для іноземців вже наступного року
Новини міст   RSS
Проект „Українські міста в Інтернеті”
20 грудня 2017
До відома депутатів міської ради!
Золотоноша
19 грудня 2017
Пункти продажу ялинок в Житомирі та області: адреси та ціна
Житомир
19 грудня 2017
У Житомирі монтують головну ялинку, яку "запалять" 19 грудня
Житомир
19 грудня 2017
На Житомирщині 25-річний молодик вкрав 40 кг горіхів і велосипед
Житомир
19 грудня 2017
Вишгород: До Дня святого Миколая, вистава
Вишгород
19 грудня 2017
Афіша Новорічних святкувань у Скадовську
Скадовськ
18 грудня 2017
До новорічних свят житомиряни можуть надіслати листівку родинам воїнів, які загинули в зоні АТО
Житомир
18 грудня 2017
На Житомирщині вироком суду конфісковано вилучений алкоголь та обладнання для його виробництва вартістю 4,8 млн грн
Житомир
18 грудня 2017
Житомир:Протягом року українці мають переукласти договори на комунальні послуги
Житомир
18 грудня 2017
Міжнародна виставка «China International Import Expo 2018»
Ромни
Новини Києва   RSS
Проект „КИЇВ - інформаційно-аналітичний сервіс столиці України”
18 грудня 2017
Oleg Soskin: impression is that Poroshenko issued an order to destroy gryvna
18 грудня 2017
Oleg Soskin: gryvna lost value for 7.5% in 3.5 months period. Guilty will be punished
18 грудня 2017
Как украинская столица угодила в снежный плен невероятного циклона
18 грудня 2017
В результате обстрела Новолуганского повреждены 20 зданий, пострадали минимум три местных жителя
18 грудня 2017
Обстріляли з "Градів": в Новолуганському поранено 4 людей - Жебрівський
18 грудня 2017
Алчевський меткомбінат переходить під управління компанії Курченка
18 грудня 2017
Гривня на міжбанку продовжує втрачати позиції
18 грудня 2017
Кравчук: Путін, здається, готується до масштабної атаки на Україну
18 грудня 2017
Менее 4% украинцев поддерживают действия Порошенко - опрос
18 грудня 2017
Рятуючи гривню: Нацбанк знову продаватиме валюту
TyTa