Неділя, 28 травня 2017 року 
  
 
Українські міста в Інтернеті ::: Алушта Алчевськ Бахмач Бердичів Біла Церква Бориспіль Бровари Васильків Вишгород Вінниця Вознесенськ
Волочиськ Гадяч Городня Житомир Золотоноша Калуш Карлівка Київ Ковель Коростень Коростишів Куп'янськ Миколаїв Миргород
Нетішин Ніжин Нікополь Новоград-Волинський Новомиргородський район Пирятин Прилуки Прилуцький район Ромни
Сарни Свалява Світловодськ Севастополь Сєвєродонецьк Скадовськ Сміла Фастів Хмільник Черкаси Чернігів Южноукраїнськ
<OSP-UA.INFO> <Вибiр народу України> <Сайт Інституту Трансформації Суспільства> <Інтернет-конференції> <Міські оголошення>
<Робота і навчання в Україні> <Мій вибір - NATO>
Проекти ІТС
Проект наукової, освітньої та культурної співпраці з польськими та словацькими університетами!! (2013)
Роль брендингу міст в епоху змін: Європейський досвід для України
Формування сучасних управлінських та комунікативних навичок у працівників органів місцевої влади в контексті фінського досвіду
Центри НАТО в регіонах України
Розвиток міст шляхом євроінтеграції: досвід країн Вишеградської групи для України
Європейська перспектива українських міст у контексті польського досвіду (на прикладі міста Феодосія)
Україна та Росія: роль вищої школи в утвердженні сталої демократії
Партнерство малих міст України та малих міст країн Вишеградської групи
Фінський досвід місцевого самоврядування – для українських міст
Вивчення шведського досвіду місцевого самоврядування
Україна на шляху до євроатлантичної спільноти
Налагодження співпраці між діловими колами українських та польських міст
Україна - НАТО - Росія
Web-проекти
Українські міста в Інтернеті
Інтернет-конференції
Вибір народу України
Мій вибір - NATO
КИЇВ - інформаційно-аналітичний сервіс столиці України
Робота і навчання в Україні
Міські оголошення
OSP - аналітика, новини
28 травня 2017
У Львові підпалюють смітники
28 травня 2017
В боях на Филиппинах погибло уже 85 человек
28 травня 2017
Бойовики обстрілюють Красногорівку, горить школа
27 травня 2017
Олег Соскин: Коррупция была во времена Кучмы и Ющенко. А Янукович и Порошенко зашли еще дальше
27 травня 2017
G7 пригрозила Росії додатковими санкціями через її дії в Україні
27 травня 2017
Мінфін хоче підсадити українців на азартні ігри
27 травня 2017
Филиппинские военные нанесли ракетные удары по позициям боевиков в Марави
27 травня 2017
У зоні АТО двоє військових отримали поранення
27 травня 2017
Олег Соскин: Украину захватили бандиты
27 травня 2017
Помер відомий політик і державний діяч Збіґнєв Бжезінський


Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика
ІТС 29 березня 2011

Вибір моделі безпеки в контексті національних інтересів України

24 березня 2011 року в Полтаві у приміщенні Полтавського університету економіки і торгівлі відбувся інформаційно-навчальний семінар на тему: «Вибір моделі безпеки в контексті національних інтересів України». Він проходив на виконання Указу Президента України В. Януковича „Про забезпечення продовження конструктивного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору” № 1039/2010 від 18 листопада 2010 року.

Захід був організований та проведений Інститутом трансформації суспільства спільно з Управлінням державної служби Головдержслужби України у Полтавській області у співпраці з Міністерством закордонних справ України, Полтавською обласною державною адміністрацією, Полтавською обласною радою за підтримки Фонду Фрідріха Науманна в Україні.

Метою інформаційно-навчального семінару було надання органам влади та освітянській спільноті Полтавської області сучасних знань про існуючі моделі колективної безпеки і критерії вибору оптимальної для України моделі, що відповідає національним інтересам країни, а також визначення можливостей місцевої влади та освітян сприяти поширенню серед регіональної громадськості інформації про переваги і недоліки впровадження чотирьох можливих моделей забезпечення національної безпеки України: позаблоковість, євроатлантична модель, членство в ОДКБ, модель європейської безпеки (в рамках російської ініціативи).

Учасники заходу: керівники Представництва Фонду Фрідріха Науманна за Свободу в Україні та Білорусі, Міністерства закордонних справ України, Управління державної служби Головдержслужби України в Полтавській області; керівники обласної та міської влади, державні службовці обласного та міського рівнів, викладачі та студенти вищих навчальних закладів, директори та вчителі загальноосвітніх шкіл, місцеві засоби масової інформації Полтавщини.


Олексій Нестуля,
ректор Полтавського ніверситету економіки і торгівлі, заслужений працівник освіти України, доктор історичних наук, професор

Володимир Марченко,
заступник голови Полтавської обласної ради

Олег Соскін, 
директор Інституту трансформації суспільства, професор кафедри міжнародної економіки Національної академії управління

Валерій Пархоменко, 
заступник голови, керівник апарату Полтавської обласної державної адміністрації

Гайке Дьорренбехер,
керівник Представництва Фонду Фрідріха Науманна за Свободу в Україні та Білорусі

Ґергард Гаґнер,
полковник, аташе з питань оборони Посольства Федеративної Республіки Німеччина

   
   

Олександр Черчатий,
начальник Управління державної служби Головдержслужби України в Полтавській області

Костянтин Бабак,
 завідувач сектору інформування громадськості та підготовки фахівців у сфері євроатлантичної інтеграції Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України (2009-2010 рр.), головний спеціаліст Управління оборонної та безпекової політики Секретаріату Кабінету Міністрів України


Олег Кокошинський,
віце-президент Атлантичної Ради України, заступник Голови Координаційної Ради Громадської Ліги Україна – НАТО

ВСТУПНІ ПРОМОВИ ОРГАНІЗАТОРІВ ІНФОРМАЦІЙНО-НАВЧАЛЬНОГО СЕМІНАРУ

 
Олексій Нестуля, ректор Полтавського університету економіки і торгівлі, заслужений працівник освіти України, доктор історичних наук, професор, привітав учасників заходу і висловив вдячність організаторам інформаційно-навчального семінару, тема якого є актуальною та важливою у сучасних умовах. О. Нестуля зазначив, що Полтавський університет економіки і торгівлі вже не перший рік співпрацює з Інститутом трансформації суспільства, провів низку наукових заходів і має бажання продовжувати реалізацію спільних проектів в майбутньому. На думку пана ректора, заходи такого формату сприяють отриманню об’єктивної ґрунтовної інформації про особливості зовнішньої та безпекової політики держави і дають можливість обговорити нагальні проблеми сьогодення.

Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства, професор кафедри міжнародної економіки Національної академії управління сердечно подякував Фонду Фрідріху Науманна за Свободу в Україні та Білорусі за підтримку в організації заходу, а також Олександру Удовиченку, голові Полтавської обласної ради, Управлінню державної служби Головдержслужби України в Полтавській області, Валерію Пархоменку, заступнику голові, керівнику апарату Полтавської обласної державної адміністрації, Олексію Нестулі, ректору Полтавського університету економіки і торгівлі за всіляке сприяння у проведенні семінару. та засвідчив бажання тісню співпрацювати і в майбутньому. Пан Соскін окреслив актуальність та мету заходу, націлив аудиторію на конструктивну роботу.

Володимир Марченко, заступник голови Полтавської обласної ради,  починаючи свій виступ,не оминув увагою досвід європейських колег у сфері формування та впровадження моделі національної безпеки. Зокрема він висвітлив досвід Польщі. На думку п. В. Марченка, Україна не пішла шляхом радикальних реформ, у тому числі не змогла втілити у життя реформу місцевого самоврядування через брак політичної стабільності у країні протягом останніх років. «Проте сьогодні в Україні є стабільний уряд та парламент, а головне у суспільстві розгорнулася жива дискусія щодо можливих варіантів вирішення актуальних проблем, зокрема у сфері безпеки”, – зазначив Володимир Марченко». Володимир Марченко побажав учасникам семінару плідної інтелектуальної роботи і стремління працювати на благо розвитку України.
 
Валерій Пархоменко
, заступник голови, керівник апарату Полтавської обласної державної адміністрації, подякував організаторам за проведену роботу, а учасникам семінару за небайдужість до особливо важливих питань сьогодення, що стосуються сфери колективної оборони. Також п. В. Пархоменко звернув увагу на важливість дотримання всіх нормативно-правових актів, що були прийнятті у сфері політики національної безпеки та оборони України. На йому думку, керівництво країни обрало правильний курс, який має бути підтриманий український суспільством.
 
Олександр Черчатий
, начальник Управління державної служби Головдержслужби України в Полтавській області, розпочав свій виступ словами вдячності за організацію інформаційно-навчального семінару на тему:  «Вибір моделі безпеки в контексті національних інтересів України». О. Черчатий підкреслив, що подібні семінари мають проводитися якомога частіше, для того щоб суспільство орієнтувалося в питаннях захисту національних інтересів країни, а кожний громадянин України почував себе захищеним та впевненим у завтрашньому дні.
 
Гайке Дьорренбехер
, керівник Представництва Фонду Фрідріха Науманна за Свободу в Україні та Білорусі, звернула увагу учасників на важливості подібних семінарів та дискусій на актуальні політико-економічні теми. Пані Дьорренбехер зазначила, що робота Фонду Фрідріха Науманна в Україні базується виключно на демократичних засадах та стремлінні покращити життя українського суспільства. Основне завдання Фонду Фрідріха Науманна – це об’єктивне інформування населення України у сфері політики, економіки, оборони та ін. У кінці свого виступу пані Дьорренбехер побажала цікавого та плідного семінару та сказала щирі слова вдячності Полтавській обласній державній адміністрації, Полтавській обласній раді, Полтавському університету економіки і торгівлі та Інституту трансформації суспільства за ініціювання та проведення цього заходу.
 
 ВИСТУПИ ЕКСПЕРТІВ
 
 Панель 1: Шляхи забезпечення національної безпеки України: порівняльний аналіз можливих альтернатив

1. Модель безпеки України: проблеми вибору і відповідність національним інтересам України

Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства, професор кафедри міжнародної економіки Національної академії управління
 
Як вибрати таку модель національної безпеки, щоб вона цілковито задовольняла національні інтереси держави? Для того щоб відповісти на це запитання, необхідно насамперед розглянути основні поняття у сфері безпеки.

Міжнародна колективна безпека – це захищеність держав від зовнішніх загроз шляхом створення спільних організацій чи інших інституцій. Міжнародна колективна безпека включає систему заходів, спрямованих на підтримку міжнародного миру, запобігання війні, надання колективної відсічі агресії та колективну допомогу. Ця співпраця здійснюється в рамках ООН, міжнародних організацій як світового, так і регіонального рівня.

Сьогодні існують чотири можливі моделі забезпечення національної безпеки України:

1.     Позаблоковість (нейтралітет),
2.    
Членство в ОДКБ,
3.     Нова модель європейської безпеки (рамках російської ініціативи),
4.    
Євроатлантична модель.

 
 1. Позаблоковість (нейтралітет). У міжнародному праві – це 1) політичне і правове становище держави, яка не бере участі у війні, зберігає мирні стосунки з воюючими країнами і не надає жодній з них воєнної допомоги; 2) невтручання у чужі справи, будь-яку боротьбу, суперечки і т. ін.

У сучасному міжнародному праві нейтралітет існує в таких формах:

       нейтралітет держави у ході війни,
       постійний нейтралітет,
       квазі-нейтралітет (політика неприєднання).

Фактично саме квазі-нейтралітет нині задекларований нашою державою.

 Міжнародне право визначає певні обмеження для країни, яка добровільно набула статусу нейтральної:

         не надавати свою територію для використання воюючим сторонами  для створення чи використання баз, транзиту, прольоту літаків чи проходу кораблів і суден,
        
не передавати і не продавати озброєння в зони воєнних конфліктів,
        
не дискримінувати жодну із сторін в поставках зброї та товарів військового призначення,
        
не приєднуватися до військово-політичних союзів і військових блоків.

Нейтральні країни це – Австрія, Швеція, Фінляндія, Швейцарія, Ірландія, Коста-Ріка, Туркменистан. До Другої світової війни були нейтральними також Бельгія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, але саме ці країни вирішили у 1949 році створити НАТО.

Військова доктрина Швеції є цікавою тим, що країна входить у Скандинавський безпековий простір, до якого також належать Фінляндія, Данія, Норвегія та Ісландія.

Особливо цікава модель нейтральності у Швейцарії. Швейцарія армії не має, бо вона сама є армією, оскільки майже 95% населення цієї країни забезпечені бомбосховищами. Резервісти щороку проходять військові збори. Кожний громадянин Швейцарії має зброю. Спеціально на випадок оборони від зовнішньої інтервенції Швейцарія підтримує систему знищення власних транспортних шляхів. Армія Швейцарії налічує 1,7 млн. військовослужбовців.

  Витрати на оборону на фоні основних показників розвитку в нейтральних державах, 2009–2010 р.
Країна
ВВП (2010),
млрд. дол. США
ВВП на душу населення
Населення, осіб
Витрати на оборону
Австрія
330,496
39 887 млрд. дол. США (2010)
8 375 290
3,650 млрд. дол. США (2009)
Швеція
444,585
37 775 International dollars (2010)
9 354 426
6,125 млрд. дол. США (2009)
Швейцарія
522,435
41 765 International dollars (2010)
7 779 200
4,141 млрд. дол. США (2009)
Фінляндія
231,982
34 402 International dollars (2010)
5 359 742

3,54 млрд. дол. США + 303 млн. дол. США – резервний фонд (2010)

Україна
прогнозна оцінка – 125,944
2740 дол. США
45 962 900
1,71 млрд. дол. США (2011)
 

Джерела: http://www.gfmag.com/gdp-data-country-reports.html; http://milexdata.sipri.org/

 У Законі України про засади внутрішньої і зовнішньої політики (ст. 11) говориться: „1. Україна як європейська позаблокова держава здійснює відкриту зовнішню політику і прагне співробітництва з усіма заінтересованими партнерами, уникаючи залежності від окремих держав, груп держав чи міжнародних структур.
 
2. Основними засадами зовнішньої політики є:

... дотримання Україною політики позаблоковості, що означає неучасть України у військово-політичних союзах, пріоритетність участі у вдосконаленні та розвитку європейської системи колективної безпеки, продовження конструктивного партнерства з Організацією Північноатлантичного договору та іншими військово-політичними блоками з усіх питань, що становлять взаємний інтерес...”

 2. Модель колективної безпеки ОДКБ. Вибір цієї моделі означає для України формування військово-політичної організації з Росією, Казахстаном, Білоруссю, Вірменією, Таджикистаном, Киргизією та Узбекистаном. Відповідно тоді Україна має допомагати при вирішення конфліктних ситуацій. Рішення приймаються більшістю голосів, в ОДКБ немає консенсусу на відміну від НАТО. З одного боку, російське керівництво позиціонує себе таким чином, що Україна є партнером, з іншого – в Росії є потужне лобі, що виступає проти України. Класичним прикладом тут є російський інтелектуал, радник президента А. Дугін, який говорив: «Оранжевые» ведут Украину в НАТО. А мы должны вести Украину к России. Мы – в одну сторону, они – в другую. Кто кого: либо Украина разорвется, либо кто-то из нас все-таки вырвет ее себе». «Украина в нынешнем виде – это недорозумение. …и все это наше, все это часть русской цивилизации».
 
3. Модель європейської безпеки
(в рамках російської ініціативи) була запропонована 5 червня 2008 року Президентом Російської Федерації Дмитром Медвєдєвим. «Её суть – создать в области военно-политической безопасности в Евроатлантике единое, неразделенное пространство, чтобы окончательно разделаться с наследием «холодной войны».Ця модельу світі була сприйнята досить скептично, але тим не менш обговорюється під час дискусій у сфері оборони.
 
Дуже важливим є Указ Президента України Віктора Януковича № 1039/2010 “Про забезпечення продовження конструктивного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору”,
виданий 18 листопада 2010 року. Цей Указ дає змогу Україні рухатися в різних площинах, формуючи національну систему колективної безпеки.
 
4. Євроатлантична модель
колективної безпеки. Її позиціонує НАТО – Організація Північноатлантичного договору, куди входять загалом 28 країн, з яких 22 країни – члени Європейського Союзу. Європейський Союз нині має населення 500 млн. чол., ВВП – 12 трлн. дол. (2010). У 2009 році до НАТО приєдналися Албанія та Хорватія.
 
На прикладі нових членів НАТО можна побачити різний процес інтеграції. „За” вступ Угорщини до НАТО проголосувало 85% з числа тих громадян, які взяли участь у референдумі, „проти” – 15%. У Словенії на початку 1990-х років 30% населення було за вступ до НАТО, а вже у 2003 році під час референдуму 66% словенців підтримали інтеграцію до Альянсу.
 
Україна ж сьогодні зупинилася на шляху інтеграції до НАТО. Тому ми маємо вирішити, яким шляхом рухатися для забезпечення власної безпеки.
 
Нині у світі наростає небезпека з боку радикально налаштованих держав
, таких як Туреччина, Іран, Єгипет, Пакистан. Наприклад, структура турецьких збройних сил є такою: сухопутні війська (500 тис. чоловік), військово-повітряні війська (60 тис. чоловік), військово-морські сили (64 тис. чоловік). В Ірані чисельність армії складає 540 тис. осіб, в Єгипті – 1 млн. 109 тис. військовослужбовців, у Пакистані – 620 тис. осіб.
 
Порівняймо зі Збройними силами України. У нас Сухопутні війська налічують 74379 особового складу (2 танкових бригади, 8 механізованих бригад, 2 аеромобільні бригади, 1 повітрянодесантна бригада, 3 артилерійських бригади, 1 ракетно-артилерійська бригада і різні частини підтримки), Повітряні Сили (у складі ПС України) – 47900 осіб.
 

Витрати на оборону в деяких країнах світу

Країна
ВВП
ВВП на душу населення
Населення
Витрати на оборону
Туреччина
729, 05 млрд. дол. США (2010)
13 392 International Dollars (2010)
72 561 312 осіб (2010)
19,00 млрд. дол. США (2009)
Іран
337,90 млрд. дол. США (2010)
11 025 International Dollars (2010)
66 429 284 осіб (2009)
9,17 млрд. дол. США (2008)
Єгипет
216,8 млрд. дол. США (2010)
6 200 дол. США
82 079 636 осіб
3,66 млрд. дол. США (2009)
Пакистан
174,79 млрд. дол. США (2010)
2 400 дол. США
187 342 721 осіб
4,82 млрд. дол. США (2009)
Україна

приблизна прогнозна оцінка 125,94 млрд. дол. США (2010)

2 740 дол. США
45 962 900 осіб
1,71 млрд. дол. США (2011)
 

Джерела: http://www.gfmag.com/gdp-data-country-reports.html та http://milexdata.sipri.org/

Підтримка ідеї євроатлантичної інтеграції в регіонах України:Західна Україна – понад 60%, Північна та Центральна Україна – понад 40%, Луганськ та Донецьк – близько 15%, Харків – 18%, Південна Україна – 20–25%, Крим – 9%.
 
У соціально-економічному плані євроатлантична модель передбачає формування потужного середнього класу (75% населення країни), основою якого є дрібна та середня національна буржуазія. Її впровадження дозволило б Україні перейти від моделі державно-монополістичного кланово-олігархічного капіталізму до моделі народного капіталізму.
 
О. Соскін: „Підбиваючи підсумки, можна впевнено говорити про те, що основне завдання, яке сьогодні стоїть перед нами, це – вибір найефективнішої моделі безпеки, яка забезпечить захист національних інтересів України”.
 
2. Що означає політика позаблоковості для України?
 
Костянтин Бабак,

завідувач сектору інформування громадськості та підготовки фахівців у сфері євроатлантичної інтеграції Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України (2009-2010 рр.),
головний спеціаліст Управління оборонної та безпекової політики Секретаріату Кабінету Міністрів України
 
Як відомо, Україна зовсім нещодавно взяла курс на позаблоковість. Це відбулося після підписання Президентом України Віктором Януковичем
1 липня 2010 року Закону “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики”, що фактично відмінив курс на інтеграцію України до НАТО та встановив позаблоковий статус нашої країни.
 
Нейтралітет
– це юридичний і політичний статус держави, яка зобов’язується не брати участь у війні між іншими державами, відмовляє у військовій допомозі конфліктуючим сторонам.
 
Позаблоковість
– це зовнішньополітичний курс країни, який визначає політику неприєднання до військово-політичних блоків.

Сьогодні правляча верхівка країни має проводити конструктивний діалог влада – суспільство, що забезпечить в недалекому майбутньому створення ефективної моделі національної безпеки.

Відповідно, активний діалог України зі США, Росією, ЄС, НАТО і Китаєм надасть шанс для створення ефективної моделі позаблоковості. Також важливо, аби в основу діалогу були закладені консультативні механізми, передбачені укладеними чинними міжнародними договорами України.
 
 Що робити Україні далі?
 Забезпечувати міжнародний статус України на рівні, який гарантуватиме національну безпеку, територіальну цілісність та державний суверенітет.
Продовжити конструктивне співробітництво з ОБСЄ, ЄС, НАТО, а також зі США, Росією і Китаєм з усіх питань, що становлять взаємний інтерес.

– Втілювати відповідні реформи, зокрема в рамках річних національних програм співробітництва Україна – НАТО, які є запорукою підтримання національної безпеки країни.
 
Підбиваючи підсумки, можна констатувати, що політика позаблоковості, яку проводить Україна,
послабила напруженість в українсько-російських відносинах та знижує ризики дестабілізації на теренах Європи. Водночас, керівництво країни не відмовилося від співпраці з Альянсом і розвиває відносини в рамках національних програм Україна – НАТО.
 
Нинішня влада, проголосивши політику неприєднання до будь-яких військово-політичних союзів та повністю відмовившись від євроатлантичного курсу інтеграції, втратила шанс інтегруватися до Європейського Союзу. Таким чином політика неприєднання принесла свої позитивні та негативні моменти, що, в свою чергу,  ставить перед керівництвом держави надважке завдання: зробити Україну розвинутою і процвітаючою в рамках статусу позаблоковості.
 
 Панель 2: Співпраця Північноатлантичного альянсу з країнами-партнерами
 
 3. Сучасна місія НАТО та його основні пріоритети у співпраці з країнами-партнерами
 
Олег Кокошинський,
віце-президент Атлантичної Ради України,

заступник Голови Координаційної Ради Громадської Ліги Україна – НАТО
 
Партнерства
, поряд із членством (солідарністю) в НАТО, значною мірою визначають сучасне обличчя Альянсу і в усій своїй різноманітності займають центральне місце у щоденній діяльності НАТО. Це пов’язано з тим, що НАТО, не будучі союзом у дійсності, претендує на моральну універсальність і представляє більшість світу та залучає багатьох до партнерства і місій (НАТО+РЕАП(50 країн)+СД+СІС(15); багатонаціональні та різні конфесії; 48 країн в Афганістані тощо.
 
І не випадково, роль НАТО – діяти до тих пір, коли ООН «здійснить кроки, необхідні, щоб відновити мир і безпеку». Північноатлантичний Договір «і за буквою і за духом»відрізняється від «найбільш традиційних військових альянсів, які, заперечуючи експансіоністські наміри, часто мали інші, ніж оборонні, цілі. Договір не є спрямований проти будь-кого, а виключно проти агресії, прагне не вплинути на зміну «балансу сил», а посилити «баланс принципу», захищаючі принцип, а не територію і, по суті, створює не військовий альянс, а «альянс проти війни, як такої».

У 1990-ті роки йдеться про «нове НАТО», «цивілізаційний вибір» і «спільноту демократій», що все більше трансформується у політично-військовий Альянс, з притаманними здебільше невійськовими функціями. Про це свідчить, зокрема, суттєве скорочення оборонних витрат його членів.

Партнерство заради миру (ПМЗУкраїна приєдналася першою серед СНД) і Рада євроатлантичного партнерства (РЄАП – 28 країн, 22 країни-партнери) є центральними в баченні цілісної, вільної та мирної Європи. Україна  підтверджує своє зобов’язання надалі розвивати РЄАП/ПЗМ як основні рамки для змістовного політичного діалогу та практичного співробітництва, включаючи посилену військову взаємодію, і продовжуватиме розвивати політичні ініціативи.
 
ПЗМ і РЄАП забезпечують структуру для співпраці з партнерами НАТО в Європі та Євразії і можливість проводити консультації з країнами-партнерами з питань демократичного контролю над збройними силами, політики, оборони та безпеки, оборонного планування, управління кризами, контролю над озброєннями і їх скороченням, міжнародного тероризму, проти ядерної оборони, економіки, надзвичайних ситуацій, охорони навколишнього середовища, миротворчих операцій, наукових досліджень, контролю повітряного простору.
 
ПЗМ було започатковане в 1994 році як основний засіб забезпечення зв’язків у сфері безпеки, а РЄАП була створена у 1997 році для забезпечення паралельного політичного діалогу.

 

Партнерство – це вираз спільного переконання, що стабільність і безпека в євроатлантичному регіоні можуть бути досягнуті тільки через співпрацю, діалог і спільні дії. Захист і просування фундаментальних свобод і прав людини, збереження свободи, справедливості та миру через демократію є цінностями, які поділяються і є фундаментальними для партнерства.
 
Відповідно до принципів партнерства НАТО,які визначив Лорд Робертсон, звертаючись до учасників
Генеральної Асамблеї Асоціації Атлантичного Договору (ГА ААД) 31 жовтня 2000, в Будапешті: «Партнерствомає бути: настільки широким і охоплюючим наскільки можливо; гнучким за форматом; цілеспрямованим; дійовим (ефективним); не тільки широким, але і глибоким; рівноправним (взаємоповага і спільна вигода)».
 
Перший раунд партнерств НАТО
був спрямований на сприяння взаємосумісності, наближення до стандартів і вступу до Альянсу.
 
Форми партнерства
: ПЗМ, Посиленний діалог з 13 країнами (після 1997 року), План дій щодо членства (ПДЧ, з 1999), План дій і Цільовий план підготовки до членства (2002–2009) – Україна; Грузія. Сьогодні зусилля НАТО у відносинах із Росією, Україною, Грузією, іншими країнами – не членами Альянсу показують, що країна не повинна обов’язково входити до Альянсу, якщо хоче брати участь у співпраці, яка корисна всім.

Хоча офіційні програми партнерства НАТО розпочалися в Європі, але поступово вони поширилися на країни Середземноморського регіону, мир та стабільність в якому є важливими для євроатлантичної безпеки. На це спрямований Середземноморський діалог (СД, 1995), участь у якому взяли Єгипет, Ізраїль, Іорданія, Маврітанія, Марокко, Туніс, Алжир.

Співпраця з Україною розпочалася у1991 р. Комісія Україна – НАТО (1997), формат 28+1; (5 комітетів; 23 напрямків19 невійськових), План дій/Цільовий план 2002–2010, Річна національна програма співробітництва.

Механізми партнерства НАТО значно розвинулися протягом останніх 20 років, і вони, як і сама НАТО, отримали б вигоду від сфокусованих реформаторських зусиль для надання більшого значення діалогу та співробітництву та для посилення стратегічної орієнтації співробітництва шляхом кращої оцінки заходів співпраці, що здійснюються з партнерами.
 
НАТО високо цінує внески країн-партнерів до її операцій та місій, які демонструють їх відданість, поруч з НАТО, сприяти міжнародній безпеці та стабільності.
Тому країни – члени НАТО домовилися розширювати вже існуючі рамки партнерства та створювати нові формати для зацікавлених країн та організацій.
 
Таким чином, партнерства посилюють євроатлантичну та ширшу міжнародну безпеку і стабільність; можуть забезпечити рамки для політичного діалогу і регіонального співробітництва у сферах безпеки та оборони; зробити внесок до зміцнення спільних цінностей; і є невід’ємними для успіху багатьох операцій та місій. Вони також є важливими в наданні відповіді виникаючим та триваючим транснаціональним викликам, таким як розповсюдження зброї масового знищення, тероризм, морська, кібернетична та енергетична безпека.
 
Співпраця з НАТО надає Україні як країна-партнеру змогу обмінюватися експертним досвідом; підтримувати ширші реформи; сприяти прозорості, відповідальності та цілісності в оборонному секторі; тренувати та допомагати нашим партнерам у розвитку їх власних спроможностей; та підготувати зацікавлені країни до членства в НАТО.
 
4. НАТО та Україна – виклики та перспективи
 
Ґергард Гаґнер,
полковник, аташе з питань оборони
Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні
 

Питання безпеки у сучасному світі стали надзвичайно актуальними. Про це свідчать зокрема нещодавні події у країнах Північно-Східної Африки, і насамперед у Єгипті, Лівії, Тунісі та інших країнах.

Як відомо, Україна обрала шлях неприєднання до будь-яких військо-політичних коаліцій і водночас продовження конструктивної співпраці з НАТО. Федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що німецька сторона визнає і позитивно оцінює обраний Україною шлях щодо подальшого співробітництва з Альянсом. Німеччина поважає обраний офіційних курс України і готова до співпраці у сфері колективної безпеки. У 2008 році Німеччина та Франція не дали згоди на надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО, аргументуючи це тим, що в українському суспільстві немає чіткої позиції щодо вступу України до Альянсу. Тим не менш, НАТО заявило, що двері в Альянс для України та інших демократичних країн відкриті.
 
Що стосується Німеччини, то наша країна
6 травня 1955 року приєдналася до Північноатлантичного альянсу і з того часу твердо дотримується принципів Хартії ООН та Вашингтонського договору. Минулого року 19 листопада країни – члени Північноатлантичного альянсу підписали Стратегічну концепцію оборони та безпеки, в якій черговий раз засвідчили готовність запобігати кризам та врегульовувати конфлікти. Всі члени Альянсу без винятку пообіцяли дотримуватися статті 5 Вашингтонського договору. Також під час зустрічі обговорювали проблеми тероризму, екстремізму, кібератак та проблеми у галузі енергоносіїв.
 
На зустрічі активно обговорювалась політика відкритих дверей. Було заявлено, що двері до членства в НАТО залишаються відкритими для всіх європейських демократичних держав, які поділяють цінності Альянсу й готові та спроможні взяти на себе відповідальність і зобов’язання членів.
 
Відносини України з НАТО продовжують розвиватися. Про це свідчить прийнята Річна національна програма співробітництва Україна-НАТО, підписана Президентом України Віктором Януковичем. Вже більш як вісім років НАТО допомагає Україні у реалізації програми перепідготовки колишніх військових, які прагнуть підвищити свої шанси на працевлаштування у цивільній сфері. Управління НАТО з економічних питань безпеки та оборони, прагнучи поглибити практичне співробітництво між Україною та НАТО в дусі Хартії про особливе партнерство, започаткувало програму мовної підготовки, спрямовану на надання допомоги колишнім військовим, або таким, котрі невдовзі будуть звільнені у запас.
 
24 лютого 2011 року Генеральний секретар НАТО пан Расмуссен побував із візитом в Україні, де він чітко заявив, що політична ситуація в Україні не вплине на відносини Альянсу з Україною. Крім того, пан Расмуссен заявив, що поважає намір України як європейської позаблокової держави продовжувати конструктивне партнерство з Організацією Північноатлантичного договору.

Політика позаблоковості дає Україні шанс сісти за один стіл із НАТО і Росією для вирішення питань протиповітряної оборони та колективної оборони у світі.

Після кожної панелі відбувалося обговорення розглянутих питань. Дискусія проходила у відкритому форматі, що дало змогу висловити та аргументувати різні точки зору щодо можливих моделей національної безпеки України в контексті її національних інтересів.

Підсумки інформаційно-навчального семінару підбили: Гайке Дьорренбехер, керівник Представництва Фонду Фрідріха Науманна за Свободу в Україніта Білорусі, Олександр Черчатий, начальник Управління державної служби Головдержслужби України в Полтавській області, Олексій Нестуля, ректор Полтавського університету економіки і торгівлі, заслужений працівник освіти України, доктор історичних наук, професор, Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства, професор кафедри міжнародної економіки Національної академії управління.

Серед учасників заходу було проведено анкетування з питань вибору моделі національної безпеки України. З результатами анкетування можна ознайомитися тут.
 

Огляд підготовлено Аналітичною групою
Інституту трансформації суспільства

Tел.: (044) 235 9828/27
Факс: (044) 235 8023
E-mail: office@osp.com.ua
WEB: www.ist.osp-ua.info

 



   [версія для друку]
 [обговорити на форумі]  [підписатися на матеріали]
Новини України   RSS
Проект „Вибір народу України”
31 травня 2017
Подписывайтесь на канал Олега Соскина в Youtube
31 травня 2017
Народний капіталізм: економічна модель для України" Олега Соскина в английской версии
31 травня 2017
Народний капіталізм: економічна модель для України
28 травня 2017
Олег Соскін презентував у ЖНАЕУ свою монографію про народний капіталізм
26 травня 2017
Польща відлякає ворога
26 травня 2017
Українська трудова імміграція над Віслою: нові зміни та виклики
26 травня 2017
Захід вкотре виснажений Україною
Новини міст   RSS
Проект „Українські міста в Інтернеті”
26 травня 2017
На полігоні під Житомиром муштрують курсантів інституту ім. С. Корольова
Житомир
26 травня 2017
Працівники Житомирського бронетанкового заводу здавали на металобрухт частини відходів виробництва
Житомир
26 травня 2017
План роботи виконавчих органів міської ради на 29 травня 2017 року
Новоград-Волинський
26 травня 2017
29 травня – Міжнародний день миротворців ООН
Новоград-Волинський
26 травня 2017
90 батальйон ВДВ відпрацював різні сценарії тактичних навчань на полігоні в Житомирській області
Житомир
26 травня 2017
Новоград-Волинський з робочим візитом відвідала регіональний координатор спільного проекту ЄС/ПРООН МРГ-ІІІ
Новоград-Волинський
26 травня 2017
У Новограді-Волинському триває підготовка заходів з нагоди відзначення 760-річчя першої літописної згадки про місто
Новоград-Волинський
26 травня 2017
У Новограді-Волинському підведено підсумки культурно-мистецької акції «Звягель – місто Героїв»
Новоград-Волинський
26 травня 2017
Робота Вишгородської ОДПІ зі зверненнями громадян протягом січня – квітня 2017 року
Вишгород
26 травня 2017
Тижневий план роботи виконавчих органів міської ради З 29 травня по 05 червня 2017 року
Новоград-Волинський
Новини Києва   RSS
Проект „КИЇВ - інформаційно-аналітичний сервіс столиці України”
28 травня 2017
По Красногорівці стріляли з "Градів" і танків, є постраждалі
28 травня 2017
Мэр Днепропетровска: снайпер майдана стрелял из консерватории в «Беркут»
28 травня 2017
Мощный взрыв прогремел в Белграде
28 травня 2017
ИГ и «Джебхат ан-Нусра» вступили в ожесточенные бои на границе Ливана и Сирии
28 травня 2017
Reuters: в столкновениях в ЦАР за последние две недели погибли около 300 человек
28 травня 2017
У Львові підпалюють смітники
28 травня 2017
Израиль нанес удар по Сирии, есть жертвы
28 травня 2017
В боях на Филиппинах погибло уже 85 человек
28 травня 2017
Біля Львова водій закрився у фурі і погрожує підірвати заправку, – відео
28 травня 2017
США направлять третій авіаносець до берегів КНДР - ЗМІ
TyTa