Середа, 24 травня 2017 року 
  
 
Українські міста в Інтернеті ::: Алушта Алчевськ Бахмач Бердичів Біла Церква Бориспіль Бровари Васильків Вишгород Вінниця Вознесенськ
Волочиськ Гадяч Городня Житомир Золотоноша Калуш Карлівка Київ Ковель Коростень Коростишів Куп'янськ Миколаїв Миргород
Нетішин Ніжин Нікополь Новоград-Волинський Новомиргородський район Пирятин Прилуки Прилуцький район Ромни
Сарни Свалява Світловодськ Севастополь Сєвєродонецьк Скадовськ Сміла Фастів Хмільник Черкаси Чернігів Южноукраїнськ
<OSP-UA.INFO> <Вибiр народу України> <Сайт Інституту Трансформації Суспільства> <Інтернет-конференції> <Міські оголошення>
<Робота і навчання в Україні> <Мій вибір - NATO>
Проекти ІТС
Проект наукової, освітньої та культурної співпраці з польськими та словацькими університетами!! (2013)
Роль брендингу міст в епоху змін: Європейський досвід для України
Формування сучасних управлінських та комунікативних навичок у працівників органів місцевої влади в контексті фінського досвіду
Центри НАТО в регіонах України
Розвиток міст шляхом євроінтеграції: досвід країн Вишеградської групи для України
Європейська перспектива українських міст у контексті польського досвіду (на прикладі міста Феодосія)
Україна та Росія: роль вищої школи в утвердженні сталої демократії
Партнерство малих міст України та малих міст країн Вишеградської групи
Фінський досвід місцевого самоврядування – для українських міст
Вивчення шведського досвіду місцевого самоврядування
Україна на шляху до євроатлантичної спільноти
Налагодження співпраці між діловими колами українських та польських міст
Україна - НАТО - Росія
Web-проекти
Українські міста в Інтернеті
Інтернет-конференції
Вибір народу України
Мій вибір - NATO
КИЇВ - інформаційно-аналітичний сервіс столиці України
Робота і навчання в Україні
Міські оголошення
OSP - аналітика, новини
24 травня 2017
Банкірське угрупування Яреми. Сліди ведуть до Лічі і Юри Єнакіївського?
24 травня 2017
В Киеве перекрыли Грушевского из-за митинга автомобилистов
24 травня 2017
Олег Соскин: Должна грянуть буря - Украина переживает революционный кризис
24 травня 2017
Бойовики обстріляли Мар'їнку
24 травня 2017
Пора отвечать адекватно на войну мусульманской цивилизации против христианской
24 травня 2017
Папа Римський прийняв Трампа у Ватикані
24 травня 2017
Израиль готовит молниеносную атаку против Сирии и Ливана – СМИ
24 травня 2017
На Філіппінах бойовики захопили ціле місто, вивісивши ісламські прапори
23 травня 2017
17 років кривавої війни ісламістів: більше 100 терактів у США та Європі, 4550 вбитих, 13500 поранених
23 травня 2017
Кутовий йде у відставку через земельну реформу - джерела


Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика
ІТС 15 лютого 2011

Вибір моделі безпеки в контексті національних інтересів України

9 лютого 2011 року  у Кіровограді відбувся інформаційно-навчальний семінар на тему: „Вибір моделі безпеки в контексті національних інтересів України”. Захід був організований Інститутом трансформації суспільства спільно з Управлінням Головдержслужби України в Кіровоградській області у співпраці з Міністерством закордонних справ України, Кіровоградською обласною державною адміністрацією, Кіровоградською обласною радою та Кіровоградською міською радою за підтримки Фонду Фрідріха Науманна в Україні на виконання Указу Президента України Віктора Януковича  "Про забезпечення продовження конструктивного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору" № 1039/2010 від 18 листопада 2010 року.

Мета семінару:
~ Надання місцевим органам влади та регіональній освітянській спільноті України сучасних знань про існуючі у світі моделі безпеки і критерії вибору оптимальної для України моделі, що відповідає національним інтересам країни;
~ Визначення можливостей місцевої влади та освітян сприяти поширенню серед регіональної громадськості об’єктивної інформації про переваги і недоліки впровадження чотирьох можливих моделей забезпечення національної безпеки України: позаблоковість; членство в НАТО; членство в ОДКБ; модель європейської безпеки (в рамках російської ініціативи).

Учасники заходу: керівники Представництва Фонду Фрідріха Науманна за Свободу в Україні та Білорусі; представники Міністерства закордонних справ України, Управління Головдержслужби України в Кіровоградській області; керівники обласної та міської влади, викладачі і студенти вищих навчальних закладів, директори та вчителі загальноосвітніх шкіл, місцеві засоби масової інформації Кіровоградщини.



Під час відкриття інформаційно-навчального семінару зі вступним словом до учасників семінару звернулися:


Микола Ковальчук, голова Кіровоградської обласної ради, привітав учасників семінару і висловив щиру вдячність за організацію цього заходу. На думку п. М. Ковальчука, нинішній економічний стан України не дає можливості нашій державі відігравати вирішальну роль у світових масштабах. В той же час геополітичне та геоекономічне положення вимагає від України вирішення всіх поточних проблем і зайняти гідне місце серед держав світу. М. Ковальчук твердо переконаний, що даний семінар є особливо актуальним, враховуючи склад його учасників, а саме: держслужбовців, викладачів та студентів вищих навчальних закладів, директорів та вчителів загальноосвітніх шкіл, представників ЗМІ та ін. «Актуальність полягає у тому, що питання, які винесені на розгляд учасників семінару, дуже важливі для подальшого вибору моделі колективної безпеки України, бо серед нашого суспільства не повинно бути апатії до зовнішньої політики держави», – вважає М. Ковальчук.

Анатолій Бойко, начальник Управління Головдержслужби України в Кіровоградській області, подякував за організацію семінару і побажав учасникам цього заходу плідної роботи та об’єктивного сприйняття інформації. Також А. Бойко висловив сподівання, що результати проведеної роботи сприятимуть подальшому реформуванню нашої країни в контексті забезпечення національної безпеки, яка має відповідати інтересам нації.

Сергій Ворона, заступник директора ДНЗ «Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій Кіровоградської обласної державної адміністрації», нагадав, що у статті 3 Конституції України говориться про те, що «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю…». А тому, на переконання С. Ворони, ми мусимо обрати таку модель національної безпеки, яка повною мірою відбиває інтереси наших громадян. Він побажав учасникам семінару плідної роботи та об’єктивної дискусії.

Володимир Олійник, координатор проектів Представництва Фонду Фрідріха Науманна за Свободу в Україні та Білорусі, презентував Фонд Фрідріха Науманна за Свободу в Україні та Білорусі. Він зокрема відзначив, що Фонд Фрідріха Науманна – це німецький політичний фонд, який є ідеологічно близьким до Вільної демократичної партії, яка наразі входить до правлячої коаліції і формує разом із Християнсько-демократичним союзом і Християнсько-соціальним союзом Уряд ФРН. Працює Фонд на кошти, які виділяє Уряд з бюджету ФРН. Тобто Фонд фінансово є незалежним від партії, і зі свого боку не має права фінансувати партію. Вся діяльність Фонду спрямована на сприяння розвитку демократії як у Німеччині, так і по всьому світу. Фонд має представництва в більш 60-ти країнах світу. 

Пан В. Олійник зазначив, що Фонд Фрідріха Науманна представлений в Україні з 2005 року. Сьогодні Київське представництво Фонду координує діяльність з партнерами по Україні та Білорусі. В Україні діяльність Фонду скерована на співпрацю з офіційними структурами, неурядовими організаціями в контексті розвитку демократії, зміцнення демократичних засад розвитку суспільства. Зокрема, одним із основних напрямів нашої діяльності є організація певних заходів з тематики «Україна в європейському контексті». Основні заходи та акції Фонду будуть проходити по всій Україні, а не тільки в Києві. Наш Фонд орієнтований на потреби українського суспільства, і ця діяльність має на меті інформативну складову, що повинно сприяти розвитку свободи, демократії, ринкової економіки, захисту приватної власності, а головне – захисту прав та свобод особистості. Повна назва Фонду – Фонд Фрідріха Науманна за Свободу, і слово «свобода» є ключовим поняттям. 

У цьому напрямі Фонд Фрідріха Науманна має бажання співпрацювати з українськими неурядовими громадськими організаціями та офіційними органами в Україні. З минулого року Фонд почав співпрацю з Інститутом трансформації суспільства, який є провідним науково-аналітичним центром України й професійно та послідовно займається дослідженням проблем національної безпеки.

Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства, професор кафедри міжнародної економіки Національної академії управління, керівник проекту, подякував за підтримку в організації семінару Фонду Фрідріха Науманна, Кіровоградській обласній раді, Управлінню Головдержслужби України в Кіровоградській області. Олег Соскін звернув увагу на те, що подібного семінару ще не проводилося, і це є, по суті, пілотний проект. Він покликаний інформувати населення щодо можливих моделей колективної безпеки й розвивати громадянське суспільство в Україні. 

Пан Соскін також зазначив, що Інститут трансформації суспільства вже давно і плідно співпрацює з Кіровоградською обласною і міською радами, впровадив з ними багато спільних проектів, спрямованих на розвиток місцевого самоврядування. Наприклад, ще на початку 2000-років у результаті співпраці Інституту, Кіровоградської місцевої влади і польських партнерів на рівні міста та області була підписана Угода про партнерство та співпрацю з Дольношльонським воєводством (Польща). Ось і сьогодні ми плануємо підписати Меморандум про партнерство та подальшу співпрацю між Інститутом трансформації суспільства та Кіровоградською обласною радою», – сказав О. Соскін.
Далі він зосередив увагу на цілях інформаційно-навчального семінару, наголосивши на тому, що Україна має враховувати своє геополітичне положення і намагатися якнайшвидше обрати таку модель колективної безпеки, яка буде захищати національні інтереси держави.

 

 
 

 

 

Микола Ковальчук,
голова Кіровоградської обласної ради

Анатолій Бойко,
начальник Управління Головдержслужби України в Кіровоградській області

Володимир Олійник, 
координатор проектів Представництва Фонду Фрідріха Науманна за Свободу в Україні та Білорусі

Сергій Ворона,
заступник директора ДНЗ «Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій Кіровоградської обласної державної адміністрації»

 

 

 

 

Юлія Безверха,
заступник директора гімназії „Апогей” (Київ),
член Асоціації керівників шкіл України,
відмінник освіти України

 Галина Зеленько,
провідний науковий співробітник
Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, доктор політичних наук

  

 Руслан Стадніченко,
старший викладач кафедри філософії Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В.Винниченка,
кандидат політичних наук

Олена Арутюнян,
директор Кіровоградської філії
Київського міжнародного університету

ВИСТУПИ ЕКСПЕРТІВ
 
1. Модель безпеки України: проблеми вибору і відповідність національним інтересам України
 
 
Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства, професор кафедри міжнародної економіки Національної академії управління
 
Як вибрати таку модель національної безпеки, щоб вона цілковито задовольняла національні інтереси держави? Для того щоб відповісти на це запитання, необхідно насамперед розглянути основні поняття у сфері безпеки.

Міжнародна колективна безпека – це захищеність держав від зовнішніх загроз шляхом створення спільних організацій чи інших інституцій. Основні принципи, на яких базується колективна безпека: прийняття рішень із принципових питань забезпечення колективної безпеки на основі консенсусу; невтручання у внутрішні справи і врахування інтересів один одного; можливість розміщення окремих військових баз і об’єктів одних держав-учасників на території інших та ін.

Можливі моделі колективної безпеки – позаблоковість (нейтралітет), членство в ОДКБ, нова модель європейської безпеки (в рамках російської ініціативи), членство в НАТО.

Нейтралітет може бути різний. І розглядається як становище держави, яка не бере участі у війні. Це класичне визначення. На сьогодні нейтралітет – це невтручання у внутрішні справи інших держав. В умовах глобального світу дуже важко реалізувати таку модель. Ця модель існує з часів Гаазької конференції 1907 року. Сьогодні у сучасному міжнародному праві існує нейтралітет в наступних формах:
   нейтралітет держави в ході війни,
   постійний нейтралітет,
   квазі-нейтралітет (політика неприєднання).
Фактично саме квазі-нейтралітет нині задекларований нашою державою.
Якщо брати нейтральні держави, то це – Австрія, Швеція, Фінляндія, Швейцарія, Ірландія, Коста-Ріка, Туркменістан. Були нейтральними також Бельгія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія. Але саме ці країни вирішили у 1949 році створити НАТО.
Військова доктрина Швеції є цікавою тим, що країна входить у Скандинавський безпековий простір, до якого також належать Фінляндія, Данія, Норвегія та Ісландія.
Особливо цікава модель нейтральності у Швейцарії. Швейцарія армії не має. Швейцарія сама є армією, оскільки майже 95% населення забезпечені бомбосховищами. Резервісти щороку проходять військові збори. Кожний громадянин Швейцарії має зброю.
 

Витрати на оборону на фоні основних показників розвитку в нейтральних державах, 2009–2010 р.
Країна
ВВП (2010),
млрд. дол. США
ВВП на душу населення
Населення, осіб
Витрати на оборону
Австрія
330,496  
39 887 млрд. дол. США (2010)
8 375 290
3,650 млрд. дол. США (2009)
Швеція
444,585
37 775 International dollars (2010)
9 354 426
6,125 млрд. дол. США (2009)
Швейцарія
522,435
41 765 International dollars (2010)
7 779 200
4,141 млрд. дол. США (2009)
Фінляндія
231,982
34 402 International dollars (2010)
5 359 742
3,54 млрд. дол. США + 303 млн. дол. США – резервний фонд (2010)
Україна
прогнозна оцінка – 125,944
2740 дол. США
45 962 900
1,71 млрд. дол. США (2011)
 
 
 
Модель колективної безпеки ОДКБ. Вибір цієї моделі означає для України  формування військово-політичної організації з Росією, Казахстаном, Білоруссю, Вірменією, Таджикистаном, Киргизією та Узбекистаном. Відповідно тоді Україна має допомагати при вирішення конфліктних ситуацій. Рішення приймаються більшістю голосів, в ОДКБ немає консенсусу на відміну від НАТО. З одного боку, російське керівництво позиціонує себе таким чином, що Україна є партнером, з іншого – в Росії є потужне лобі, що виступає проти України. Класичним прикладом тут є російський інтелектуал, радник президента А. Дугін, який говорив: «Оранжевые» ведут Украину в НАТО. А мы должны вести Украину к России. Мы в одну сторону, они в другую. Кто кого: либо Украина разорвется, либо кто-то из нас все-таки вырвет ее себе». «Украина в нынешнем виде – это недорозумение. …и все это наше, все это часть русской цивилизации».
 
Дуже важливим є Указ Президента України Віктора Януковича № 1039/2010 “Про забезпечення продовження конструктивного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору”, виданий 18 листопада 2010 року. Цей Указ дає змогу Україні рухатися в різних площинах, формуючи національну систему колективної безпеки.
 
Євроатлантична модель колективної безпеки. Її позиціонує НАТО – Організація Північноатлантичного договору, куди входять загалом 28 країн, з яких 22 країни – члени Європейського Союзу. Європейський Союз нині має населення 500 млн. чол., ВВП – 12 трлн. дол. (2010). У 2009 році до НАТО приєдналися Албанія та Хорватія.
На прикладі нових членів НАТО можна побачити різний процес інтеграції. „За” вступ Угорщини до НАТО проголосувало 85% з числа тих громадян, які взяли участь у референдумі, „проти” – 15%. У Словенії на початку 1990-х років 30% населення було за вступ до НАТО, а вже у 2003 році під час референдуму 66% словенців підтримали інтеграцію до Альянсу.
Україна ж сьогодні зупинилася на шляху інтеграції до НАТО. Тому ми маємо вирішити, яким шляхом рухатися для забезпечення власної безпеки.
 
Підтримка ідеї євроатлантичної інтеграції в регіонах України:Західна Україна – понад 60%, Північна та Центральна Україна – понад 40%, Луганськ та Донецьк – близько 15%, Харків – 18%, Південна Україна – 20–25%, Крим – 9%.
 
У соціально-економічному плані євроатлантична модель передбачає формування потужного середнього класу (75% населення країни), основою якого є дрібна та середня національна буржуазія. Її впровадження дозволило б Україні перейти від моделі державно-монополістичного кланово-олігархічного капіталізму до моделі народного капіталізму.
 
Нині у світі наростає небезпека з боку радикально налаштованих держав, таких як Туреччина та Іран. Наприклад, збройні сили Туреччини налічують понад 600 тис. військових, витрати на оборону дорівнюють 19 млрд. дол. Водночас, чисельність Іранської армії сягає 350 тис. військових, витрати на оборону дорівнюють 9,1 млрд. дол. Отже, стає цілком зрозумілим, що Україна зі своєю слабкою армією (чисельність 150 тис. військовослужбовців і витрати на оборону 1,7 млрд. дол.) не здатна самостійно протистояти викликам сьогодення.
 
Підбиваючи підсумки, можна впевнено говорити про те, що основне завдання, яке сьогодні стоїть перед нами, це – пошук найефективнішої моделі колективної безпеки, яка забезпечить захист національних інтересів громадян.
 
 
2. Перспективи позаблокового статусу для України
 
Руслан Стадніченко,
старший викладач кафедри філософії Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В.Винниченка, кандидат політичних наук
 
Безпеку для держави можна порівняти з імунітетом для здоров’я людини. Якщо наше суспільство є аполітичним, особливо в питаннях зовнішньої політики, то це не означає, що вона не впливає на рівень життя та проблеми, які ми щодня з вами відчуваємо. Основна проблема будь-якої держави, яка формується, особливо яка стоїть на рейках розвитку і оновлення себе, віднаходження свого статусу у світі, це – залежність від зовнішньої політики. Таким чином,  внутрішня політика вже не суттєво впливає на зовнішню політику, а навпаки, зовнішнє середовище формує основні засади внутрішньої політики, особливо у слабких країнах.
 
У сучасному світі є певні моделі нейтралітету. Країни намагаються забезпечити свій нейтралітет, коли б вони могли мати гарантії міжнародної безпеки.
Є ряд країн, які просто проголошують своє небажання приєднуватися до військово-політичних організацій, а також зобов’язуються не брати участь у військових діях. До таких держав належать Фінляндія, Швеція та Кіпр.
 
З точки зору останнього Закону України «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики», де Україна проголошує позаблокову політику, саме по цих питаннях Україна найближче стоїть до Швеції, Фінляндії, Кіпру.
 
Всі держави, які проголосили свій нейтралітет, намагаються його обґрунтувати і забезпечити міжнародно-правові гарантії у контексті системи колективних договорів або шляхом міжнародного визнання на рівні глобальних або регіональних організацій. Зокрема, до таких країн відноситься Австрія, Швейцарія, Туркменістан, Ватикан. Це країни постійного нейтралітету.
 
Військовий нейтралітет притаманний Сербії та Ірландії. Вони проголосили, що їхній нейтралітет набуває статусу зовнішньополітичного курсу держави з моменту початку війни на її території або на території сусідніх країн.
Для України визначитися з моделлю позаблоковості досить складно. Найближчим варіантом позаблоковості, на даний момент, є досвід Швеції та Фінляндії.
 
Україна не є самостійним, повноцінним суб’єктом міжнародної політики. За всю історію 20-літнього існування Україна набула лише часточку міжнародної суб’єктності у другий період президентства Л. Кучми. На сьогодні ми її втрачаємо з кожним роком.
 
Основна загроза для української зовнішньої політики та її безпеки – це навіть не статус, не модель, не блок, а соціально-економічна стабільність та забезпечення гідного рівня життя населення, а також інформаційна безпека. За відсутністю цих критеріїв ми ніколи не збережемо імунітет держави.
 
 
3. Сучасна місія НАТО та його основні пріоритети у співпраці з країнами-партнерами
 
Галина Зеленько,
провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, доктор політичних наук
 
В Україні існує велика проблема, коли на законодавчому рівні приймають закони, концепції, стратегії, а вони не проходять схвалення провідних експертів і науковців. Існує великий розрив між наукою і владою, і немає взаємодії.
При визначенні та виборі моделі колективної безпеки необхідно враховувати як думку населення, так і думку експертів та науковців.
 
Після розвалу Радянського Союзу на пострадянському просторі утворився безпековий вакуум, в якому не був зацікавлений ні ЄС, ні країни колишнього радянського табору. Тоді на рівні керівництва було прийнято рішення про визначення стратегій безпеки. На основі цих стратегій вже і були визначені правила гри. Після цього відбувається внутрішня консолідація суспільства навколо якоїсь ідеї. Для цього потрібна відповідна політика – політика культивування переваг від членства в тому чи іншому інтеграційному об’єднанні. Йдеться про нормативно-правове забезпечення інтеграційних процесів, створення відповідних інституцій і структур, вироблення спільних програм та співпраця. На прикладі НАТО можна побачити політику культивування переваг. В 1995 році, коли передбачалося розширення Альянсу, він створив відповідну стратегію розвитку «Дослідження з питань розширення НАТО». Організація почала проведення моніторингу в майбутніх країнах-членах і впровадження там програм для подальшої інтеграції до Альянсу.
 
Членство в НАТО передбачає демократичні перетворення у країні. До питань інтеграції країни в Альянс активно долучалися ЗМІ. Яскравим прикладом є досвід вступу до НАТО Словаччини, яка інтегрувалася шляхом проведення референдуму.
 
Що стосується України, то у нас дуже мало організацій, які займаються культивуванням переваг щодо вступу до тієї чи іншої організації.
Якщо говорити про членство в будь-якій організації чи підтримання позаблокового статусу, то обов’язково потрібен політичний маркетинг. Цей політичний маркетинг покликаний популяризувати той чи інший напрям зовнішньої політики та найефективнішу модель колективної безпеки. На жаль, сьогодні цього не відбувається.
 
Отже, для того щоб захистити власні національні інтереси та забезпечити самостійну внутрішню та зовнішню політику, українське суспільство має провести реальні інституційні зміни для реальної демократизації. Необхідно створити механізми контролю громадян за діями влади. Громадська думка в Україні як неінституціоналізована форма громадянського суспільства не працює.
 
Статус позаблоковості не є для України гарантією забезпечення національної безпеки. Тому головне завдання, яке стоїть перед нашим керівництвом, це – обрання найефективнішої моделі колективної безпеки.
 
 
4. Особливості співробітництва України з Північноатлантичним альянсом на сучасному етапі
 
Олена Арутюнян,
директор Кіровоградської філії Київського міжнародного університету
 
Минуло вже 20 років як Україна відновила свою незалежність. Для того, аби ми, українці могли спільно проживати у вільній та відкритій Європі, були насправді рівноправними учасниками всіх європейських та світових процесів, потрібні міжкультурна компетентність, національна толерантність, антинаціоналістична позиція та розуміння нашої спільної історії, культури та спадщини.
 
Кожен народ мріє жити в країні, захищеній від зовнішніх загроз. Прагнучи до самозбереження і захисту своїх громадян, країни намагаються знайти найбільш надійні шляхи захисту, які б допомогли запобігти війнам. 
 
Поступова інтеграція країн колишнього Варшавського договору до західних організацій слугувала початком створення Ради Північноатлантичного співробітництва, що, у свою чергу, стало поштовхом для створення нових партнерських стосунків.
 
Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів. До національних інтересів, пріоритетів і цілей слід віднести: формування навколо України безпечного міжнародного середовища, зміцнення системи колективної безпеки на європейському і трансатлантичному просторах, розвиток співпраці у глобальному і регіональному вимірах.
 
Щодо співробітництва України з НАТО слід відзначити, що воно відбувається в широкому діапазоні питань – як військового й оборонного, так і суто цивільного характеру. Серед них – оборонна реформа, боротьба з тероризмом, підтримання миру, планування на випадок надзвичайних ситуацій, забезпечення готовності до катастроф, політична співпраця з питань регіональної безпеки, інформаційні технології, раціональне використання природних ресурсів, програми перепідготовки для військових та офіцерів.
 
Значна суттєва допомога з боку НАТО надається Україні для перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців до цивільної роботи. Україні вже тричі надавалася допомога з боку НАТО для ліквідації повеней – в 1995, 1998 та 2001 роках.
 
Перше і найголовніше завдання, яке стоїть перед нашим поколінням, це – поінформувати громадян і дати їх можливість вибирати.
 
 
5. Сучасні форми інформаційної роботи серед населення з питань колективної безпеки України
 
Юлія Безверха,
заступник директора гімназії «Апогей» (Київ),
член Асоціації керівників шкіл України, відмінник освіти України
 
Для об’єктивного сприйняття інформації в галузі безпеки сьогодні активно використовуються методика дебатів. Особливо добре ця форма спрацьовує в середовищі освітян. Наприклад, проводячи дебати серед старшокласників, останні мають змогу самостійно вибрати актуальну тему для подальшого обговорення. Вміння дискутувати та відстоювати власну точку зору допомагає при подальшому навчанні як в Україні, так і за кордоном.
 
Суспільство має бути готовим чи приєднатися до НАТО та ОДКБ, чи бути нейтральною країною. Для цього потрібно знати, що відбувається в країнах, які обрали різні моделі свого захисту. У цьому плані значний результат приносить участь молоді в роботі євроклубів, а також обмін учнями та студентами із сусідніми країнами. Можливість порівняти життя, культуру, традицію інших держав із нашою державою дає змогу накопичити аргументи на користь вибору тієї чи іншої моделі безпеки країни. Дуже багато в цьому напрямі робить Польща і Україна.
 
Аби ефективно відстоювати власні національні інтереси, Україна мусить об’єднатися в колективну організацію із захисту безпеки. Найефективнішою серед таких організацій є НАТО. У рамках співпраці з Альянсом для нас сьогодні дуже важливе значення має реалізація проектів не тільки в галузі військової безпеки, а й екологічної, економічної, соціальної, інформаційної безпеки.
 
Кожен громадянин України має задуматися про своє життя, вивчати досвід інших, заможних країн і активніше проявляти власну соціальну позицію.
 
 
 
Після експертних виступів відбулася дискусія, під час якої, зокрема, були порушені такі питання:
       Чому Україна за нової влади майже на 180 градусів змінила вектор зовнішньої політики в бік Російської Федерації?
       Чи дасть позаблоковість позитивний результат для української економіки?
       Чим позаблоковість відрізняється від нейтралітету?
       Чи назавжди Україна відмовилася від євроатлантичної інтеграції?
       Чи потрібна Україна з її високим рівнем корумпованості та низьким рівнем демократії Північноатлантичному альянсу?
 
Серед учасників заходу було проведено анкетування з питань вибору моделі національної безпеки України, у якому взяв участь 121 респондент.
 
 
 

Результати опитування, Кіровоград, 9 лютого 2011 року

Під час інформаційно-навчального семінару «Вибір моделі безпеки в контексті національних інтересів України», що проходив 9 лютого 2011 року в Кіровограді, Інститут трансформації суспільства провів опитування учасників заходу для виявлення громадської думки щодо вибору моделі національної безпеки для України. 35,54% кіровоградців висловилися за те, щоб Україна обрала Євроатлантичну модель колективної безпеки.
 
Респондентами були представники місцевої влади, керівники і викладачі вищих та загальноосвітніх навчальних закладів, журналісти Кіровоградської області. В опитуванні взяло участь 121 респондент. Воно проходило шляхом анкетування. 
 
Анкета, що була розроблена ІТС, містила чотири запитання. Відповідаючи на них, респонденти за бажання могли зазначати свої коментарі. 
 
На перше запитання анкети Якою модель колективної безпеки, на Вашу думку, має обрати Україна, аби надійно захистити свою незалежність? були отримані такі відповіді:
 

Варіанти відповіді
 
Запитання 1
Якою модель колективної безпеки, на Вашу думку, має обрати Україна, аби надійно захистити свою незалежність?
Кількість
%
Євроатлантичну (вступ до НАТО)
43
35,54
Євразійську (вступ до ОДКБ з Росією, Білоруссю, Казахстаном та ін.)
15
12,40
Жодну, бути нейтральною, позаблоковою країною
30
24,79
Нову модель європейської безпеки (в рамках російської ініціативи)
6
4,96
Не визначився (-лась)
27
22,31
Всього
121
100

 
 
Результати анкетування показали, що переважна більшість опитаних (35,57%) хоче, щоб Україна обрала Євроатлантичну модель колективної безпеки, аргументуючи свій вибір так:
«Сьогодні інтеграція до Альянсу – це єдиний вихід України, враховуючи її економічну та політичну слабкість». 

«Вступ до Північноатлантичного альянсу для України буде мати багато переваг, як-от: безпека з боку двадцяти восьми країн-членів НАТО, новітня зброя, реформування армії шляхом переходу на контрактну службу та багато ін.»;  

«Мій вибір – НАТО, тому що, вже багато років ця структура не змінює своїх миротворчих цілей та завдань; у складі НАТО Україні буде безпечніше»;

24,79%
респондентів вважають, що Україна має бути нейтральною, позаблоковою державою і слід покладатися на власні сили. Їхні аргументи: «Україна має бути незалежною і не долучатися до жодної системи колективної безпеки, необхідно створювати власні сильні збройні сили, які будуть захищати територіальну цілісність і суверенітет держави».
 
Євразійській моделі колективної безпеки віддали перевагу 12,40% опитаних. На їх думку, ОДКБ на чолі Росії здатне захистити національні інтереси України.
 
Не змогли дати відповідь на це запитання 22,31% опитаних, аргументуючи свою відповідь тим, що недостатньо володіють інформацією про моделі колективної безпеки і про безпекову політику загалом. Це свідчить про те, що правляча влада не достатньо інформує населення України у сфері політики безпеки.
 
І лише 4,96% учасників семінару вважають, що Україна має обрати нову модель європейської безпеки, запропоновану Росією. Ці люди глибоко переконані, що тільки нові моделі колективної безпеки можуть змінити статус-кво у світі.
 
На друге запитання анкети: „Чи матиме Україна як європейська держава якісь переваги від статусу позаблокової держави?” відповіді респондентів розподілилися таким чином:
 

Варіанти відповіді
 
Запитання 2
Чи матиме Україна як європейська держава якісь переваги від статусу позаблокової держави?
Кількість
%
Так
47
38,80
Ні
41
33,90
Не визначився (-лась)
33
27,30
Загалом
121
100,00

 
 Найбільша частина респондентів, тобто 38,80%, вважає, що Україна буде мати переваги від статусу позаблоковості. Вони наводять наступні аргументи:

«Після зміни Постанови Верховної Ради України «Про основні засади зовнішньої політики на Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» Україна відмовилася від шляху Євроатлантичної інтеграції і вибрала позаблоковий, нейтральних статус. Це дало змогу для нашої держави бути більш незалежної при реалізації безпекової політики».
 
33,90% респондентів переконані, що Україна навпаки втратила відмовившись від Євроатлантичної інтеграції. Адже, по суті, поняття статусу позаблоковості не сприймається у світі. А статус нейтралітету Україні не притаманний, так як на території нашої держави базується військовий флот іноземної держави.
 
27,30% респондентів не змогли дати відповідь на це питання. Вони, вважають, що пройшло досить мало часу для підбиття підсумків щодо позитивних і негативних результатів позаблоковості України.
 
На третє запитання анкети „Як Ви вважаєте, чи становитиме вступ України до НАТО загрозу Росії ?” відповіді розподілилися таким чином: 23,97% опитаних сказали „так”, більше половини респондентів (59,50%) відповіли “ні”, а 16,53% ще не визначилися зі своєю позицією.
 
 

Варіанти відповіді
 
Запитання 3
Як Ви вважаєте, чи становитиме вступ України до НАТО загрозу Росії?
Кількість
%
Так
29
23,97
Ні
72
59,50
Не визначився (-лась)
20
16,53
Загалом
121
100,00

 
 Відповідаючи на четверте запитання анкети „Як Ви оцінюєте свій рівень поінформованості про можливі моделі національної безпекиУкраїни?”, 54,54%опитаних оцінили рівень своїх знань як середній, 8,26% – як високий, 27,30% – як низький, а 9,90% респондентів не змогли визначити рівень своєї поінформованості про можливі моделі національної безпеки України.
 

Варіанти відповіді
 
Запитання 4
Як Ви оцінюєте свій рівень поінформованості про можливі моделі національної безпекиУкраїни?
Кількість
%
Високий
10
8,26
Середній
66
54,54
Низький
33
27,30
Важко відповісти
12
9,90
Загалом
121
100,00

 
Огляд підготовлено Аналітичною групою
Інституту трансформації суспільства
 
Tел.: (044) 235 9828/27
Факс: (044) 235 8023
 
 Прес-служба
Інституту трансформації суспільства


   [версія для друку]
 [обговорити на форумі]  [підписатися на матеріали]
Новини України   RSS
Проект „Вибір народу України”
31 травня 2017
Подписывайтесь на канал Олега Соскина в Youtube
31 травня 2017
Народний капіталізм: економічна модель для України" Олега Соскина в английской версии
31 травня 2017
Народний капіталізм: економічна модель для України
28 травня 2017
Олег Соскін презентував у ЖНАЕУ свою монографію про народний капіталізм
24 травня 2017
В Авдіївці зазнав поранень український боєць
24 травня 2017
Терористи обстріляли житлові квартали Мар‘їнки
24 травня 2017
У червні Україна та Польща вирішуватимуть питання пам’ятників
Новини міст   RSS
Проект „Українські міста в Інтернеті”
24 травня 2017
На полігоні під Житомиром муштрують курсантів інституту ім. С. Корольова
Житомир
24 травня 2017
Працівники Житомирського бронетанкового заводу здавали на металобрухт частини відходів виробництва
Житомир
24 травня 2017
90 батальйон ВДВ відпрацював різні сценарії тактичних навчань на полігоні в Житомирській області
Житомир
24 травня 2017
Робота Вишгородської ОДПІ зі зверненнями громадян протягом січня – квітня 2017 року
Вишгород
24 травня 2017
«Сузір’я ліри»
Пирятин
24 травня 2017
План роботи виконавчих органів міської ради на 25 травня 2017 року
Новоград-Волинський
24 травня 2017
Відбулася година пам’яті «Герої України не будуть забуті»
Новоград-Волинський
24 травня 2017
Стадіон у східному мікрорайоні Скадовська потроху розбирають на металобрухт
Скадовськ
24 травня 2017
Вітаємо з Днем народження!
Пирятин
24 травня 2017
Вітаємо з Днем народження!
Пирятин
Новини Києва   RSS
Проект „КИЇВ - інформаційно-аналітичний сервіс столиці України”
24 травня 2017
ГПУ Виталия Яремы. Круче, чем при Пшонке
24 травня 2017
Квартири і мільйони Віталія Яреми
24 травня 2017
Банкірське угрупування Яреми. Сліди ведуть до Лічі і Юри Єнакіївського?
24 травня 2017
Чому Ярема провалив усе на посаді генпрокурора
24 травня 2017
Порошенко Михаил Алексеевич (1957-1997)
24 травня 2017
Петр Порошенко: биография и вся правда о «шоколадном короле» Украины
24 травня 2017
В Киеве перекрыли Грушевского из-за митинга автомобилистов
24 травня 2017
Олег Соскин: Должна грянуть буря - Украина переживает революционный кризис
24 травня 2017
Антикорупційна операція: до Києва прилетіли 2 гелікоптери із затриманими податківцями
24 травня 2017
Бойовики обстріляли Мар'їнку, діти ховались у шкільному бомбосховищі
TyTa