Субота, 21 жовтня 2017 року 
  
 
Українські міста в Інтернеті ::: Алушта Алчевськ Бахмач Бердичів Біла Церква Бориспіль Бровари Васильків Вишгород Вінниця Вознесенськ
Волочиськ Гадяч Городня Житомир Золотоноша Калуш Карлівка Київ Ковель Коростень Коростишів Куп'янськ Миколаїв Миргород
Нетішин Ніжин Нікополь Новоград-Волинський Новомиргородський район Пирятин Прилуки Прилуцький район Ромни
Сарни Свалява Світловодськ Севастополь Сєвєродонецьк Скадовськ Сміла Фастів Хмільник Черкаси Чернігів Южноукраїнськ
<OSP-UA.INFO> <Вибiр народу України> <Сайт Інституту Трансформації Суспільства> <Інтернет-конференції> <Міські оголошення>
<Робота і навчання в Україні> <Мій вибір - NATO>
Проекти ІТС
Проект наукової, освітньої та культурної співпраці з польськими та словацькими університетами!! (2013)
Роль брендингу міст в епоху змін: Європейський досвід для України
Формування сучасних управлінських та комунікативних навичок у працівників органів місцевої влади в контексті фінського досвіду
Центри НАТО в регіонах України
Розвиток міст шляхом євроінтеграції: досвід країн Вишеградської групи для України
Європейська перспектива українських міст у контексті польського досвіду (на прикладі міста Феодосія)
Україна та Росія: роль вищої школи в утвердженні сталої демократії
Партнерство малих міст України та малих міст країн Вишеградської групи
Фінський досвід місцевого самоврядування – для українських міст
Вивчення шведського досвіду місцевого самоврядування
Україна на шляху до євроатлантичної спільноти
Налагодження співпраці між діловими колами українських та польських міст
Україна - НАТО - Росія
Web-проекти
Українські міста в Інтернеті
Інтернет-конференції
Вибір народу України
Мій вибір - NATO
КИЇВ - інформаційно-аналітичний сервіс столиці України
Робота і навчання в Україні
Міські оголошення
OSP - аналітика, новини
21 жовтня 2017
Дубинский: Зам Гонтаревой Рожкова летал в Вену на встречу с Фирташем, а затем в Москву
21 жовтня 2017
Цена биткоина превысила $6000
21 жовтня 2017
Рейд на ісламістів у Єгипті: загинуло 14 поліцейських
20 жовтня 2017
У наметовому містечку біля ВР перебувають близько сотні активістів
20 жовтня 2017
Томаш Стемпнєвський: Проект Тримор'я має економічний, а не геополітичний зміст
20 жовтня 2017
Бартош Йозвік: Економічний простір держав Міжмор'я в перспективі має не менший потенціал, ніж Західна Європа
19 жовтня 2017
Маркіян Мальський про необхідність включення України у концепцію Міжмор'я
19 жовтня 2017
Верховна Рада схвалила медичну реформу
19 жовтня 2017
Каталонія проголосить незалежність, якщо її позбавлять автономії – ЗМІ
19 жовтня 2017
В Харкові на пішохідному переході авто задавило 5 осіб, ще 6 поранені


Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика
Науковий журнал "Економіка ринкових відносин" №5, 2010 29 жовтня 2010

Необхідність зміни економічної моделі для конкурентоспроможного розвитку України

УДК 330(477):303.09


Соскін О. І.,
кандидат економічних наук, доцент,
професор кафедри міжнародної економіки та підприємництва Національної академії управління, директор Інституту трансформації суспільства (м. Київ)


На основі аналізу основних соціально-економічних показників розвитку України, їх динаміки і порівняння з аналогічними економічними індикаторами розвитку західних країн у статті доведено, що модель державно-монополістичного, кланово-олігархічного капіталізму, яка нині превалює в Україні, вичерпала свій потенціал. Показано, що для забезпечення конкурентоспроможного розвитку економічна модель України потребує заміни на більш ефективну – модель народного капіталізму. Запропоновано шляхи переходу до цієї моделі.

Ключові слова:
економічна модель, модель державно-монополістичного капіталізму, модель народного капіталізму, конкурентоспроможність.


 

Необходимость изменения экономической модели для конкурентоспособного развития Украины


На основе анализа основных социально-экономических показателей развития Украины, их динамики и сравнения с аналогичными экономическими индикаторами развития западных стран в статье доказано, что модель государственно-монополистического, кланово-олигархического капитализма, которая в настоящее время превалирует в Украине, исчерпала свой потенциал. Показано, что для обеспечения конкурентоспособного развития экономическая модель Украины нуждается в замене на более эффективную – модель народного капитализма. Предложены пути перехода к этой модели.

Ключевые слова:
экономическая модель, модель государственно-монополистического капитализма, модель народного капитализма, конкурентоспособность.


 

The necessity of economic model changing for competitiveness of Ukraine development


In the paper, on the analyze basis of social-economic indicators development of Ukraine, its dynamics and comparing analogical economical rates of development of Western countries, shown that model of state-monopoly, clan-oligarchic capitalism, which for the time being prevails in Ukraine, has depleted its potential. It is pointed out that for maintenance of competitive development of economic model of Ukraine requires replacement by more effective – model of people capitalism. It is proposed the ways of transition to this model.

Keywords:
economic model, model of state-monopoly capitalism, model of people capitalism, competitiveness.



Постановка проблеми.
Будь-яка цивілізована країна, виробляючи державну економічну політику, спирається на таку економічну модель розвитку, яка б ставила за мету зростання багатства нації. На жаль, в Україні дотепер не сформована й відповідно не впроваджується ефективна модель розвитку економіки, що повною мірою відбивала б її національні інтереси і була теоретичною базою ефективної державної економічної політики. Нинішня українська економічна модель фактично являє собою еклектичне поєднання елементів різних моделей: державно-монополістичного капіталізму, що має кланово-олігархічний характер розвитку (ця модель є домінуючою); державного соціалізму, яка дісталася нам у спадок від радянської доби; та народного капіталізму, яка поки що представлена у нашій країні в деформованій, сегментарній формі, але має великий потенціал для розвитку. Саме модель народного капіталізму, орієнтована на розвиток середнього класу, а не кланово-олігархічних груп, була обрана тими країнами, які є сьогодні найбільш ефективними та конкурентоспроможними у світі. І саме ця модель, на думку автора, повинна бути обрана як пріоритетна й покладена в основу стратегії економічного розвитку України.

Аналіз останніх досліджень та публікацій.
Питанням формування і трансформації соціально-економічних систем та моделей економічного розвитку присвячено досить багато наукових досліджень зарубіжних і вітчизняних учених. Найбільше, на нашу думку, заслуговують на увагу теоретико-практичні праці таких іноземних дослідників, як Л. Бальцерович, Я. Корнаї, Д. Норт, А. Ослунд, російських – А. Бузгалін, С. Глазьєв, А. Колганов, В. Кудров, В. Лівшиц. Серед українських учених, які плідно працюють у галузі вироблення оптимальної для України моделі економічного розвитку, слід виділити А. Гальчинського [1], М. Михальченка [2], С. Мочерного [3], Ю. Пахомова [4], А. Філіпенка [5] та ін. Водночас, автор статті має власний підхід до дослідження економічних моделей [6–7], деякі аспекти якого презентуються у цьому дослідженні.

Мета статі – на основі аналізу основних соціальних параметрів і техніко-економічних показників розвитку економіки України та їх порівняння з аналогічними економічними індикаторами західних країн довести, що модель державно-монополістичного, кланово-олігархічного капіталізму, яка переважає нині в Україні, вичерпала свій потенціал і потребує заміни на більш ефективну – модель народного капіталізму.

Основні результати дослідження. Аналіз нинішнього стану суспільно-економічного розвитку в Україні показує, що потенціал державно-монополістичного, кланово-олігархічного капіталізму – моделі соціально-економічного розвитку, становлення якої відбувалося в останні 16 років у нашій країні, – вичерпався. Вона виявилася неконкурентоспроможною, про що свідчить ряд негативних суспільно-економічних наслідків, до яких призвело її впровадження в Україні.

Україна посідає передостанні місця в Європі та світі за основними соціально-економічними показникам. Ми – неконкурентна, рецесійна країна. Цим терміном характеризують країни, які не здатні досягти рівня розвитку, який у них був найвищим у певний період часу. Найвищий розвиток матеріально-речового потенціалу України зафіксований у 1988–1989 рр. Так ось, у 2007 році, найбільш успішному для нашої країни, ми досягли лише 70% показників того періоду. А у 2009 році скорочення ВВП склало, за офіційними даними, понад 15% [8]. Як наслідок, економіка України знаходиться на рівні приблизно 50% від рівня 1988 р. Отже, наша країна виявилася неспроможною не тільки здійснювати процес розширеного відтворення, а й підтримувати цей процес принаймні на самодостатньому рівні. І це незважаючи на той факт, що населення України скоротилося з 52 млн. осіб у 1989–1990 рр. до 45,9 млн. осіб у 2010 р., і кожного року воно зменшується в середньому на 250–300 тис. осіб.

Відповідно до характеристик світових систем, Україна перетворилася на карнавальну націю, країну-реципієнта. Карнавальною нацією вважається та нація, що споживає більше, ніж виробляє. Ми живемо за принципом гедонізму й так званої пауперо-люмпенської системи споживання – „хліба і видовищ”. Отже, багаті є гедоністами, які прагнуть задовольняти дедалі більш розбещені паразитичні потреби, а бідні живуть за інстинктами найнижчого тваринного світу, споживаючи сурогати та ерзац-продукти в усіх соціально-економічних і фізичних формах.

В Україні побудована хибна соціально-майнова структура суспільства. Її соціальний зріз нині виглядає таким чином: 5% – багаті, 35% – умовно середній клас, 60% – бідні (див. рис. 1, ліворуч). Зауважимо, що 10 років тому до середнього класу належало 60% населення.

 

Рис. 1. Соціально-майнова структура українського суспільства
Джерело:
Складено автором



Як бачимо, в Україні фактично відбулося формування двополюсної моделі суспільства: на одному полюсі – багаті – це кланово-корпоративні олігархічні групи різного рівня, члени яких є доларовими мільярдерами та мультимільйонерами, на другому – надзвичайно великий масив бідних. Він також не є однорідним і поділяється на різні прошарки. Найбільш небезпечним для суспільства є прошарок люмпенів, пролетарів та бомжів, який становить 20% усього населення країни. Ця верства громадян України вже не піддається соціальній реновації, вони цілковито випали з українського соціуму. На жаль, ця негативна тенденція сьогодні посилюється.

На рис. 1 (праворуч) представлена ще одна піраміда, яка відображає концентрацію багатства в українському соціумі. Вона має перевернутий вигляд, оскільки 5% багатих зосередили у себе 60% багатства, а 60% бідних володіють лише 5% багатства. Зрозуміло, що соціально-економічна модель, яка породила таку соціально-майнову структуру суспільства, є неприйнятною з позицій нових викликів, що висуває глобалізація до конкурентоспроможного розвитку країн.

Сьогодні найбільш ефективні країни, які є лідерами у світовому економічному просторі, мають структурно іншу соціально-майнову модель. У них провідною соціальною силою є середній клас, який складає щонайменше 2/3 суспільства. А у таких центральноєвропейських державах, як Австрія, Бельгія, Нідерланди, Швейцарія, Скандинавські країни, частка середнього класу досягає 75–85%. Саме завдяки його розвитку будь-яка країна стає ефективною та багатою, а населення – надзвичайно креативним і успішним. Нині у світі відбувається науково-технологічно-інформаційна революція, дуже активно розвиваються шостий, сьомий і навіть восьмий (нанотехнології) технологічні уклади. Натомість в Україні переважають третій, четвертий і подекуди другий (примітивне виробництво сільськогосподарської продукції, видобуток енергетичної та мінеральної сировини) уклади. Як відомо, близько 45% українського експорту припадає на експорт чорних металів та іншої металургійної продукції. Такий спосіб господарювання є надзвичайно неефективним.

Подібні ознаки суспільного розвитку підтверджують вичерпаність моделі кланово-олігархічного, державно-монополістичного капіталізму, що ствердилася нині в нашій країні. Цей висновок підтверджує і динаміка основних техніко-економічних показників розвитку України, дослідження якої з відповідними коментарями і висновками стосовно економічних перспектив нашої країни подається нижче.

Державний бюджет України. За офіційними даними, Державний бюджет України 2009 року виконано із дефіцитом, що сягнув майже 20 млрд. грн. Це означає, що наші державні потреби виявилися більшими, ніж було заплановано доходів у Державному бюджеті. Але тут не враховано ще 53,5 млрд. грн. запозичень, які здійснив Уряд у 2009 р. на внутрішньому ринку. Отже, наша країна живе в борг. Державна машина працює як структура, що споживає, а не виробляє багатство. Не враховано також і той факт, що держава виступила як солідарний гарант нашої найбільшої монополії – НАК «Нафтогаз Україна», зовнішній борг якої становить $1,6 млрд. за зовнішніми єврооблігаціям, що були випущені у 2009 році під 13–14% річних. Не враховані також борги Пенсійного фонду України. Фінансова ситуація продовжує бути перманентно негативною і у 2010 році. Дефіцит Держбюджету України в січні-квітні п. р. склав 3,76 млрд. грн. [9]. Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік”, дефіцит Державного бюджету на 2010 рік зафіксовано в сумі 56,5 млрд. грн. У 2010 р. Уряд планує запозичити на внутрішніх та зовнішніх ринках 100 млрд. грн.

Отже, Україна в умовах посилення соціально-економічної кризи замість зменшення дефіциту державних фінансів, як це роблять інші країни, істотно його збільшує. Для часткового покриття дефіциту Державного бюджету Уряд України у червні ц. р. взяв у російського „Внешторгбанка“ (ВТБ) кредит у розмірі $2 млрд. терміном на півроку. Запозичення України у „Внешторгбанка” зроблено на шість місяців під 6,7% річних з правом чотириразової пролонгації і перегляду умов. Окрім того, Україна отримала від ВТБ ще один кредит у розмірі $2 млрд. начебто на зведення двох атомних реакторів Хмельницької АЕС. Як відомо, головним акціонером „Внешторгбанка” із часткою 85,5% є Уряд Росії на чолі з В. Путіним, а главою наглядової ради – віце-прем’єр і міністр фінансів РФ О. Кудрін [10].

Стан ВВП. У 2009 році, за повідомленням Державного комітету статистики України, ВВП України зменшився на понад 15%. Це найбільший рівень падіння ВВП серед країн із ринковою економікою (у Росії у 2009 р. цей показник дорівнював 10%). Але, за експертними оцінками, падіння ВВП України у 2009 р. сягнуло ще більшої позначки – 20%. Зменшення виробництва валової доданої вартості в будівництві становило майже 50%, переробній промисловості – 26%, оптовій і роздрібній торгівлі – 17,9%, виробництві та розподілі електроенергії, газу і води – 11,7% [11]. Подібне скорочення пропозиції у країні відбулося внаслідок суттєвого зменшення попиту і споживання навіть життєво необхідних для людини товарів, що, своєю чергою, замикає коло, підриваючи виробництво та нагромадження. Цьому сприяють і банки, що припинили кредитувати будь-які проекти й наразі перетворюються на так звані лихварські структури.

У 2010 році не сталося кардинального покращення ситуації. У І кв. 2010 р. зростання ВВП становить 5%, але у І кварталі 2009 року він зменшився на 20,3%. Тож падіння ВВП у цьому році фактично залишається на рівні 15%.

Таблиця 1
Динаміка ВВП України, 2006-2009 рр.
Рік
ВВП у фактичних цінах, млрд. грн.
ВВП у фактичних цінах, млрд. дол. США
Вартість 1 дол. США, грн.
2006
544,153
98,9
5,50
2007
720,731
131
5,50
2008
948,056
180,6
5,25
2009
912,6
114
8,00

Джерело: Побудовано автором на основі даних Національного банку України [www.bank.gov.ua]


Порівняймо показники валового внутрішнього продукту іноземних країн та України. За даними провідних світових агентств Trading Economics: Global Economics Research (www.tradingeconomics.com) та Іndex Mundi (www.indexmundi.com), а також Державного комітету статистики України (www.ukrstat.gov.ua) за червень 2010 року, ВВП Європейського Союзу наразі становить $16,5 трлн. (2009), США – $14 трлн. (2009), Франції – $2,8 трлн. (2008), Словаччини – $115,3 млрд. (2009); ВВП Польщі, який у 1989 році був менше від ВВП України майже вдвічі, сьогодні більший за український показник у 4 рази (1 344 037 млн. злотих, або $433,3 млрд.); обсяг ВВП України – вкрай низький, він становить менш як $114 млрд. (2009), що в розрахунку на душу населення дорівнює $2,7 тис. Вірогідно, що найближчим часом нас випередить Грузія та Молдова, і за темпами економічного розвитку наша країна виявиться останньою на європейському просторі.

Стан платіжного балансу. Показники платіжного балансу країни демонструють її стан і місце у світовому господарстві. Той факт, що від’ємне зведене сальдо платіжного балансу України у 2009 р. склало $13,7 млрд., свідчить про те, що ми є не продуцентами, а споживачами багатства. А оскільки девальвація національної валюти у 2008 р. склала 60%, то вартість України, як світового економічного суб’єкта, відповідно поменшала на 50%. Хоч у 2010 році ситуація із платіжним балансом трохи покращилася завдяки залученню короткострокових кредитів та облігацій, але якісного поліпшення не відбулося (сальдо зведеного платіжного балансу за січень-квітень 2010 року становило $614 млн.) [12].

Україна як соціально-економічний організм у світовому масштабі затухає і перетворюється в парію. А це означає, що на нашу територію зайдуть інші, більш активні та сильні світові економічні суб’єкти, адже глобалізований світ характеризується жорсткою конкуренцією різних світових цивілізаційних центрів. Сьогодні вони за допомогою економічної експансії вриваються до „країн сірої зони” і вкладають свій капітал у ключові галузі. На жаль, Україна, розташована у центрі Європи, нині швидко набуває ознак „країни сірої зони”, до якої входить капітал із таких потужних світових цивілізаційних центрів, як Китай, Індія, США, Німеччина, Ізраїль, Росія, мусульманські країни та ін. Фактично українська економіка перетворюється в певну сукупність чужорідних цивілізаційних анклавів.

Зовнішньоторговельний баланс. Обсяги експорту товарів та послуг у 2009 р. дорівнювали $49,2 млрд., імпорту – $50,6 млрд., скоротившись порівняно з 2008 р. на 37,5% і 45% відповідно. У цей період від'ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу склало $1,38 млрд. Обсяги експорту товарів за січень-квітень 2010 року становили $14,7 млрд., імпорту – $16,5 млрд. За чотири місяці 2010 року український експорт збільшився на 27,2% порівняно з показниками 2009 року [12]. Однак у 2009 р. обсяги експорту України скоротилися на 60%, тож його падіння сьогодні складає 32,8%. Відповідно, Україна не може ні імпортувати, оскільки не має для цього відповідних фінансових ресурсів, ні експортувати, бо зупинилася значна частина українських підприємств.

Зовнішній борг. Це один із критичних показників для нашої країни. Валовий зовнішній борг України (державний і корпоративний), за підсумками 2009 року, склав $104 млрд. [13], що можна порівняти із річним обсягом ВВП України (як зазначалося вище, у 2009 р. він становив $114 млрд.). У 2010 році ситуація стала ще гіршою. Продовжується зростання як корпоративного, так і державного боргу. Станом на 30 квітня 2010 року, загальна сума державного та гарантованого державного боргу становила $41,19 млрд. [14]. А такий величезний зовнішній борг потрібно повертати й обслуговувати.

Внутрішній борг держави утворився шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики. У березні 2008 року, коли до влади прийшов Уряд на чолі з Ю. Тимошенко, ОВДП становили 8,2 млрд. гривень, на кінець 2009 р. їх обсяг збільшився до 71 млрд. грн. [15].

ОВДП – це фінансові зобов’язання Уряду, який, по суті, виконує функцію сурогатного емісійного центру гривні. Подібну емісію, на жаль, потім освячує НБУ, викуповуючи опосередковано ОВДП. Таким чином Уряд протягом 2008–2009 рр. істотно підірвав купівельну спроможність гривні, спродукував девальвацію та інфляцію, спричинив зменшення заробітної плати (у 2009 р. вона скоротилася на 14%). Сьогодні середня заробітна плата в Україні становить 200 євро, а в Польщі та Словаччині, станом на вересень 2009 року, – 700 євро та 732 євро відповідно, у 2010 році середня заробітна плата в Польщі становить 3650 злотих, або 890 євро (за курсом 1EUR=4,1PZL) [16].

Збільшення обсягу ОВДП продовжилося і у 2010 році: на 4.01.2010 р. їх випущено на суму 85,7 млрд. грн., а на 31.05.2010 р. – на 104,7 млрд. грн. Отже, ситуація залишається незмінною. Фактично, сьогодні ОВДП є чи не єдиним джерелом наповнення доходної частини Державного бюджету.

Хто ж є утримувачем ОВДП в Україні? Із випущених на суму 104,9 млрд. грн. ОВДП 68,7 млрд. грн. знаходиться у Національного банку України. Відомо, що Нацбанк не має права купувати ці облігації в Уряду напряму. Але він опосередковано скуповує їх у інших комерційних банків, а також державних монополій, таких як НАК «Нафтогаз» України. Як наслідок, нині Уряд перетворюється на головного боржника НБУ. Фактично Національний банк України здійснив економічний злочин: скупивши ОВДП, він монетизував боргові зобов’язання Уряду. Цього не можна було робити за жодних обставин, тому що основна функція Нацбанку – збереження купівельної спроможності національної валюти, підтримка її курсу. Тож НБУ не має права ні видавати кредити, ні купувати боргові ОВДП Уряду, ні, тим паче, надавати інвестиції державним підприємствам. Потрібно також відзначити той факт, що останнім часом з’явилася негативна тенденція, коли ОВДП скуповуються нерезидентами. Наразі співпали два явища – надходження в Україну великих сум валюти за куплені нерезидентами ОВДП і боротьба європейських безпекових структур проти мафіозних груп, що походять із простору колишнього Радянського Союзу. До речі, нещодавно FATF попередив українське керівництво про відповідальність за відмивання брудних грошей. Так звані лихварські гроші, спекулятивні ОВДП, короткотермінові цінні папери, річний відсоток яких складає 20–24%, надходять в Україну з офшорних зон, здебільшого із Віргінських островів або Кіпру.

Девальвація національної валюти.
У період від жовтня 2008 р. по березень 2010 р. українська національна валюта здевальвувала на 60%. Жодна країна світу у 2008 році не зазнала такого високого рівня девальвації, як Україна. Це призвело до повного краху гривні та збідніння всіх громадян України. Унаслідок девальвації нашої національної валюти значно подорожчав імпорт усіх товарів, особливо енергоносіїв, у перерахунку на гривні. Окрім того, протягом січня-березня 2010 року відбулося підвищення цін на нафтопродукти, цукор, молочні вироби, сири на 20–40%.

Стабільність національної валюти та її купівельна спроможність – це один із головних критеріїв ефективності економічної моделі країни. Польща повністю відновила купівельну спроможність злотого після кризи 2008 р. Словаччина у січні 2009 року в умовах кризи ввела в обіг євро. Саме ці дві країни, а також Чехія, продемонстрували, що сьогодні найбільш ефективними є ті країни, які зберегли купівельну спроможність і стабільність національної валюти.

Інфляція. У 2009 році офіційний рівень споживчої інфляції в Україні склав 12,3%. Згідно із законами ринкової економіки, за такого падіння ВВП, як у нашій країні, інфляції взагалі не повинно бути. В Україні ж рівень інфляції такий самий, як і рівень падіння ВВП. Зростання інфляції спостерігаємо і у 2010 році. За січень-травень 2010 р. споживча інфляція сягнула 3,7% [17]. Отже, девальвація та інфляція підривають купівельну спроможність національної валюти. За моєю оцінкою, у цьому році рівень споживчої інфляції може скласти близько 20–25%.

Зростання обсягу грошової маси є тим фактором, що безпосередньо спричинює девальвацію та інфляцію національної валюти. Суттєвого удару по економіці України завдало механічне збільшення шляхом емісії грошової маси (готівкової та безготівкової) в обігу. На 1 січня 2008 року в обігу знаходилось 392 млрд. грн. (готівка та безготівка). Це був успішний період розвитку економіки України. А вже на 1 грудня 2008 року в обігу було майже 515 млрд. грн. На 1 січня 2009 року в обігу було майже 492 млрд. грн., а на 1 грудня 2009 року – 487,5 млрд. грн. Однак у 2010 році обсяг грошової маси (готівкової та безготівкової) почав зростати і на 1 червня 2010 р. в обігу перебувало 521,4 млрд. грн. [18].

Ще гірша ситуація склалася на ринку готівкової гривні. На 1 січня 2008 року в обігу було 111,1 млрд. грн., на 1 грудня 2008 року – 141,3 млрд. грн., на 1 січня 2009 року – 154,7 млрд. грн., а на 1 червня 2010 року вже 162,2 млрд. грн. [18]. Необґрунтована емісія готівкової гривні призвела до переповнення каналів обігу, а відтак – до зростання споживчої та виробничої інфляції, підвищення ціни на всі товари і послуги. За шість місяців 2010 р. готівкова грошова маса збільшилася на 10%.

Основні причини інфляції та девальвації полягають у тому, що Нацбанк та Уряд України випустили в обіг упродовж 2008–2010 рр. нічим не забезпечені грошові знаки для того, щоб підтримати мільярдерів, у яких виникли труднощі через відплив з України внаслідок світової економічної кризи дешевого іноземного капіталу. Потрібно зауважити, що останні п’ять років розвиток України відбувався на 80% за рахунок запозичених грошей з інших країн світу. Як тільки ці гроші від нас пішли, почався повний обвал банківської та підприємницької сфер. Це сталося тому, що соціально-економічна модель, що впроваджується в Україні, є неефективною – вона орієнтована не на підтримку власного малого та середнього бізнесу, а на першочергове задоволення інтересів кланово-корпоративних груп, які, за своєю суттю, є паразитичними і схильними до загнивання.

Фактичне банкрутство Пенсійного фонду України. За офіційними даними, доходи Пенсійного фонду України за січень-квітень 2010 року становили 50 996,6 млн. грн., а видатки – 59 346,2 млн. грн. Таким чином, розрив між його доходною та видатковою частинами за цей період сягнув 8 349,6 млн. грн. Наразі заборгованість Пенсійного фонду державі складає 30 млрд. грн. [19]. Наведені дані свідчать про те, що Пенсійний фонд України сьогодні перебуває на межі банкрутства. В Україні налічується 14 млн. пенсіонерів, половина з яких отримує мінімальну пенсію, яка з 1 квітня 2010 р. становить 706 грн. (до цього – 544 грн.). Середня пенсія в Україні дорівнює 1 тис. грн., кількість зайнятого населення – 20,2 млн. осіб, а відрахування до Пенсійного фонду – 35%. Таким чином, зайняте населення сьогодні не може забезпечити виплату однієї тисячі гривень пенсії для пенсіонерів. Зараз починає виходити на пенсію найбільш чисельне покоління 1950-х років. За два роки в Україні налічуватиметься 16 млн. пенсіонерів, а за п’ять-шість років – понад 17 млн. Цілком зрозуміло, що за два роки станеться крах чинної солідарної пенсійної системи.

Енергетичний сектор. Криза газового сектору, яка в Україні є перманентною, поступово загострюється. Наразі наша країна не спроможна оплачувати величезні обсяги поставок газу з Росії, обсяги якого у 2009 році становили 43,73 млрд. куб. м, а за січень-травень 2010 р. – уже 28,05 млрд. куб. м (див. табл. 2).

Таблиця 2
Постачання газу в Україну у 2009–2010 рр., млрд. куб. м

 Показник
2009
2010
(січень-лютий)
2010
(березень)
2010
(квітень)
2010
(травень)
Постачання газу, загалом,
в т.ч.:
43,73
7,12
8,68
5,56
6,69
імпортований газ
26,83
4,57
1,9
1,8
3,33
газ внутрішнього видобутку
16,9
2,55
6,78 (внутрішній видобуток + газ із газосховищ)
3,76
3,36

 

Споживання газу Україною, за підсумками 2009 року, склало понад 46 млрд. куб. м (табл. 3).

 
Таблиця 3
Споживання газу Україною у 2009–2010 рр., млрд. куб. м
 
 
Показник
2009
2010 (січень-лютий)
Споживання газу, загалом, в т.ч.
46,47
15,37
промисловість
13,96
3,47
бюджетні установи
0,88
0,38
підприємства ТКЕ:
10,12
4,2
в т.ч. на виробництво теплової енергії для населення
8,28
3,35
населення
16,75
6,28
виробничо-технологічні витрати
4,76
1,04


Отже, наша країна спожила газу більше, ніж мала. Це відбулося через використання газу із газосховищ, де його значно поменшало. Якщо на кінець лютого 2010 р. обсяг газу в газосховищах складав майже 13 млрд. куб. м, то на кінець квітня – 10,6 млрд. куб. м, із яких 6 млрд. куб. м – це так званий буферний технологічний газ (у разі його викачки сховища будуть заповнені водою і стануть функціонально непридатними). До того ж, за рішенням Стокгольмського арбітражного суду, НАК „Нафтогаз України” має повернути компанії „РосУкрЕнерго” 11 млрд. куб. м природного газу й надати додатковий обсяг газу в розмірі 1,1 млрд. куб. м як неустойку за порушення умов контракту [20].

Необхідно зауважити, що Україні протягом літніх місяців необхідно закачати в газосховища щонайменше 25 млрд. куб. м газу для забезпечення опалювального сезону 2010–2011 рр. і підтримання ритмічного транспортування російського газу в Європу.

Варто відзначити ще однин вкрай важливий чинник – це різниця в цінах на газ, який Україна постачає з Росії, та газ власного видобутку. Сьогодні газ власного видобутку за 1 тис. куб. м коштує $30, а російський газ (після зниження ціни) – $236. Стосовно знижки у 30% на вартість газу для України, яку зробила Росія, то це не вирішує для нас проблеми, оскільки весь російський газ іде на підприємства, які належать кланово-корпоративним групам. Це металургійні та хімічні комбінати, цукрові заводи, підприємства з виробництва мінеральних добрив. Отже, здешевлення газу передусім збільшує прибутки кланово-олігархічних груп і практично ніяк не відбивається на статках пересічних українських громадян. (Для порівняння: Польща, виробляючи $686,2 млрд. ВВП, споживає близько 13,7 млрд. кубометрів газу [21]. Україна ж споживає газу на рівні Німеччини, яка має ВВП близько $4 трлн.)

Поліпшення ситуації у цьому секторі ми бачимо, насамперед, на шляху зміни системи відносин у внутрішньому сегменті газового ринку. Як відомо, в Україні видобувається близько 20 млрд. куб. м на рік, а свердловини знаходяться на умовах оренди у кланово-корпоративних груп, які на власний розсуд, а не в національних інтересах, формують напрями використання газу.

Зовнішня торгівля із Російською Федерацією. Україна вже досить тривалий період має від’ємне сальдо торгівлі з Росією (див. табл. 4). Сальдо зовнішньої торгівлі товарами з Росією за перший квартал 2010 р. було від'ємним та складало $1919,4 млн. Тому, коли ми говоримо, що треба розвивати економічні відносини з Росією, то в першу чергу потрібно, щоб мова йшла про їх еквівалентність.
 

Таблиця 4

 Зовнішня торгівля товарами з Російською Федерацією, 2006–2009 рр.

Показник
2006
2007
2008
2009
2007/2006
2008/2007
2009/2008
 
млн. дол. США
млн. дол. США
млн. дол. США
млн. дол. США
%
%
+/-
%
Експорт
8650,7
12668,3
15739,1
8495,1
146,4
124,2
-7244
54
Імпорт
13787
16837,6
19414,2
13235,8
122,1
115,3
-6178,4
68,2
Сальдо
-5136,3
-4169,3
-3675,1
-4740,7
81,2
88,2
-1062,1
128,9
Товарооборот
22437,7
29505,9
35153,3
21730,9
131,5
119,1
-13422,4
61,8
Джерело: [22]


Висновки та пропозиції. Проведений нами комплексний аналіз динаміки основних економічних показників розвитку України дозволяє зробити висновок, що наша країна наразі не має джерел не тільки для росту, а й для стабілізації національної економіки. Держава продовжує демонструвати неспроможність виконувати свої фінансові та соціальні зобов’язання, штовхаючи країну в боргову прірву. Але вихід є – це зміна соціально-економічної моделі розвитку, перехід від державно-монополістичної, кланово-олігархічної моделі до моделі народного капіталізму, основою якої є середній клас, а рушійною силою – дрібна та середня національна буржуазія.

Для цього потрібно вже в короткостроковому періоді провести:

по-перше, бюджетну реформу, що передбачає зміну філософії формування бюджету (він має складатися за принципом „знизу догори”), скорочення державних витрат, а відтак і дефіциту бюджету;

по-друге, реформу місцевого самоврядування, що, серед іншого, передбачає надання кожній територіальній громаді можливості самостійно формувати власний бюджет, маючи сталі джерела надходжень, можливість реєстрації територіальної громади як юридичної особи та відкриття в комерційному банку рахунку для вільного управління фінансовими ресурсами місцевих бюджетів;

по-третє, податкову реформу, що передбачає скасування ПДВ і податку на прибуток підприємств як двох найбільш корупційних податків, а натомість запровадження податку на купівлю за базовою ставкою 7%.ю який мають сплачувати всі фізичні та юридичні особи за придбані товари і послуги;

по-четверте, пенсійну реформу, що передбачає ліквідацію соціальних, у т. ч. Пенсійного, фондів і введення системи відрахування єдиного соціального пенсійного податку в розмірі 14%, з яких 7% сплачує працедавець, інші 7% – працівник. Гроші мають перераховуватися на його індивідуальний соціально-пенсійний депозитний рахунок, який індексується на рівень девальвації національної валюти та інфляції;

по-п’яте, енергетичну реформу, що передбачає негайну зміну моделі державної газової політики. Європейські країни, які купують у Росії газ, повинні сплачувати Україні за його транзит щонайменше $4–5 за 1 тис. кубометрів на 100 км транзиту. У такому випадку коштів, які наша країна отримуватиме за транзит російського газу, буде достатньо для реконструкції української газотранспортної системи та забезпечення інших потреб.

І насамкінець – головне. Щоб перейти до моделі народного капіталізму, Україні слід розвивати малий та середній національний бізнес, особливо венчурний, молодіжний і сімейний, всіляко стимулювати розвиток різноманітних форм підприємницької діяльності та самозайнятості населення (зокрема технологічні парки, бізнес-інкубатори в малих містах), перейти до єдиного податку на купівлю (про це йшлося вище), запровадити повідомний принцип реєстрації підприємств, ліквідувати низку дозволів на бізнес і відповідно дозвільних структур.

Упровадження зазначених реформ і заходів дадуть змогу переорієнтувати розвиток економіки України на ту економічну модель, яка довела свою успішність у країнах європейського простору, і здійснити ривок на шляху розбудови цивілізованої, заможної, конкурентоспроможної країни у глобалізованому світі.

Література
1. Гальчинський А. Глобальні трансформації: концептуальні альтернативи. Методологічні аспекти : наук. вид. – К. : Либідь, 2006. – 312 с.
2. Михальченко М. І. Україна як нова історична реальність: запасний гравець Європи / НАН України; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень. – К. : Видавнича фірма "Відродження", 2004. – 487 с.
3. Мочерний С. В. Методологія економічного дослідження. – Львів : Світ, 2001. – 416 с.
4. Пахомов Ю. М. Основні завдання формування посткризової моделі розвитку економіки України // Економічний часопис-ХХІ. – 2010. – №1–2. – С. 3–6.
5. Філіпенко А. С. Глобальні форми економічного розвитку: історія і сучасність. – К. : Знання, 2007. – 670 с.
6. Соскін О. І. Модель народного капіталізму і національні економічні інтереси України // Економічний часопис. – 1998. – № 11–12. – С. 6–9.
7. Соскін О. І. Механізми адаптації економічної моделі України до сучасних цивілізаційно-глобалізаційних зсувів // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – №2(104). – С. 16–27.
8. Соціально-економічний розвиток України за 2009 рік // Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua
9. Інформація про стан виконання Державного бюджету України за січень-квітень 2010 року // Офіційний сайт Міністерства фінансів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=252178&cat_id=77440
10. Україна отримала 4 млрд. дол. кредиту від російського банку на покриття дефіциту бюджету та добудову ХАЕС, 16.06.2010 р. // Сайт „Новини Newsru.ua” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://txt.newsru.ua/finance/16jun2010/credit.html
11. Основнi показники економiчного та соцiального розвитку України // Офіційний сайт Міністерства економіки України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/article/info_boxes;jsessionid=9EC46DCD0E4B2E5351BCFBE64F4B3DA9?art_id=38501&cat_id=38506
12. Аналітичний огляд „Оцінка стану платіжного балансу України (за попередніми даними), квітень 2010” // Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/publication/econom/Balans/State_2010_pr.pdf
13. Зовнішній борг України на кінець 2009 року // Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bank.gov.ua/Balance/Debt/ExtDebt_report_2009.pdf
14. Довідка щодо державного та гарантованого державою боргу України за станом на 30.04.2010 р. // Офіційний сайт Міністерства фінансів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://minfin.gov.ua/control/uk/publish/archive/main?cat_id=240945
15. ОВДП, які знаходяться в обігу, за сумою основного боргу, 2009 рік // Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bank.gov.ua/fin_ryn/OVDP/T-bills_debt_2009.htm
16. Demografic yearbook of Poland 2009 // Офіційний сайт Головного управління статистики Польщі [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.stat.gov.pl/gus/5840_demographic_yearbook_ENG_HTML.htm
17. Індекс споживчих цін // Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bank.gov.ua/
18. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bank.gov.ua/
19. Аналітична записка щодо фінансового стану Пенсійного фонду України за січень-квітень 2010 року, підготовлена Прес-службою Адміністрації Президента України, 12.05.2010 р. – // Офіційний сайт Президента України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/news/17123.html
20. Азаров вважає прогнозованим зобов'язання "Нафтогазу" повернути "РосУкрЕнерго" 12,1 млрд. куб. м газу // Сайт „Українські новини” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://un.ua/ukr/article/271578.html
21. У Польщі знайдено колосальні поклади природного газу // Сайт „Громадський портал ZaUA.org” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zaua.org/pg/news/newsmaker/read/20478
22. Довідка про стан торговельно-економічного співробітництва між Україною і Російською Федерацією за січень-липень 2009 року // Офіційний сайт Міністерства фінансів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/category/main?cat_id=73401 // Державна підтримка українського експорту [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrexport.gov.ua/ukr/tovaroobig_za_kab_stat/rus/2631.html

Науковий журнал "Економіка ринкових відносин"
№5, 2010 рік



   [версія для друку]
 [обговорити на форумі]  [підписатися на матеріали]
Новини України   RSS
Проект „Вибір народу України”
30 жовтня 2017
Подписывайтесь на канал Олега Соскина в Youtube
30 жовтня 2017
У Львові відбувся круглий стіл щодо перспектив проекту Міжмор‘я
30 жовтня 2017
Народний капіталізм: економічна модель для України" Олега Соскина в английской версии
30 жовтня 2017
Народний капіталізм: економічна модель для України
29 жовтня 2017
У Львові оголосили про створення ініціативної групи для формування східного дивізіону проекту Міжмор‘я
20 жовтня 2017
Польща та Україна продовжують розширювати військове співробітництво
19 жовтня 2017
У Польщі народжується більше других і третіх дітей у сім’ї
Новини міст   RSS
Проект „Українські міста в Інтернеті”
20 жовтня 2017
33-тонна бойова машина "Страж" - нова розробка Житомирського бронетанкового заводу
Житомир
20 жовтня 2017
В Житомирській області знімають мультфільм, що претендує на світову славу
Житомир
20 жовтня 2017
У Житомирі поліцейські та десантники говорили про законодавство щодо особистого володіння зброєю
Житомир
20 жовтня 2017
Вишгород :Початок є. Продовження буде!
Вишгород
20 жовтня 2017
Скадовськ:Шпигунський» безпілотник на Херсонщині виявився іграшкою
Скадовськ
20 жовтня 2017
Ромни
20 жовтня 2017
Рішення №331 від 19.10.2017 “Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 09.12.2016 №391 “ Про встановлення тарифів на послуги центрального водопостачання та водовідведення”
Золотоноша
19 жовтня 2017
План роботи виконавчих органів міської ради з 20 жовтня по 22 жовтня 2017 року
Новоград-Волинський
19 жовтня 2017
У Новограді-Волинському відбулися відкриті змагання з "Street Workout Closing Season"
Новоград-Волинський
19 жовтня 2017
Інформація про якісний стан р. Случ у створі поверхневого питного водозабору м. Новоград-Волинський за III квартал 2017 року
Новоград-Волинський
Новини Києва   RSS
Проект „КИЇВ - інформаційно-аналітичний сервіс столиці України”
21 жовтня 2017
Кабмин Испании отстранил от должности президента Каталонии и все его правительство
21 жовтня 2017
Украденную на Оболони девочку нашли. Все что известно о похищении
21 жовтня 2017
Двух похитителей младенца на Оболони видели в Вышгороде. Фото подозреваемых
21 жовтня 2017
В Киеве задержали провокатора, который шел на митинг со снайперской винтовкой и пистолетом
21 жовтня 2017
Дубинский: Зам Гонтаревой Рожкова летал в Вену на встречу с Фирташем, а затем в Москву
21 жовтня 2017
Чоловік з ножем напав на людей в Мюнхені, багато поранених
21 жовтня 2017
В США собирают подписи за импичмент Трампа
21 жовтня 2017
В Египте более 50 полицейских погибли при столкновении с террористами
21 жовтня 2017
Источник в окружении Авакова рассказал о его главной договоренности с Порошенко
21 жовтня 2017
Цена биткоина превысила $6000
TyTa