Субота, 21 жовтня 2017 року 
  
 
Українські міста в Інтернеті ::: Алушта Алчевськ Бахмач Бердичів Біла Церква Бориспіль Бровари Васильків Вишгород Вінниця Вознесенськ
Волочиськ Гадяч Городня Житомир Золотоноша Калуш Карлівка Київ Ковель Коростень Коростишів Куп'янськ Миколаїв Миргород
Нетішин Ніжин Нікополь Новоград-Волинський Новомиргородський район Пирятин Прилуки Прилуцький район Ромни
Сарни Свалява Світловодськ Севастополь Сєвєродонецьк Скадовськ Сміла Фастів Хмільник Черкаси Чернігів Южноукраїнськ
<OSP-UA.INFO> <Вибiр народу України> <Сайт Інституту Трансформації Суспільства> <Інтернет-конференції> <Міські оголошення>
<Робота і навчання в Україні> <Мій вибір - NATO>
Проекти ІТС
Проект наукової, освітньої та культурної співпраці з польськими та словацькими університетами!! (2013)
Роль брендингу міст в епоху змін: Європейський досвід для України
Формування сучасних управлінських та комунікативних навичок у працівників органів місцевої влади в контексті фінського досвіду
Центри НАТО в регіонах України
Розвиток міст шляхом євроінтеграції: досвід країн Вишеградської групи для України
Європейська перспектива українських міст у контексті польського досвіду (на прикладі міста Феодосія)
Україна та Росія: роль вищої школи в утвердженні сталої демократії
Партнерство малих міст України та малих міст країн Вишеградської групи
Фінський досвід місцевого самоврядування – для українських міст
Вивчення шведського досвіду місцевого самоврядування
Україна на шляху до євроатлантичної спільноти
Налагодження співпраці між діловими колами українських та польських міст
Україна - НАТО - Росія
Web-проекти
Українські міста в Інтернеті
Інтернет-конференції
Вибір народу України
Мій вибір - NATO
КИЇВ - інформаційно-аналітичний сервіс столиці України
Робота і навчання в Україні
Міські оголошення
OSP - аналітика, новини
21 жовтня 2017
Кабмин Испании отстранил от должности президента Каталонии и все его правительство
21 жовтня 2017
Дубинский: Зам Гонтаревой Рожкова летал в Вену на встречу с Фирташем, а затем в Москву
21 жовтня 2017
Цена биткоина превысила $6000
21 жовтня 2017
Рейд на ісламістів у Єгипті: загинуло 14 поліцейських
20 жовтня 2017
У наметовому містечку біля ВР перебувають близько сотні активістів
20 жовтня 2017
Томаш Стемпнєвський: Проект Тримор'я має економічний, а не геополітичний зміст
20 жовтня 2017
Бартош Йозвік: Економічний простір держав Міжмор'я в перспективі має не менший потенціал, ніж Західна Європа
19 жовтня 2017
Маркіян Мальський про необхідність включення України у концепцію Міжмор'я
19 жовтня 2017
Верховна Рада схвалила медичну реформу
19 жовтня 2017
Каталонія проголосить незалежність, якщо її позбавлять автономії – ЗМІ


Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика
ІТС 14 травня 2010

Місце України в архітектурі європейської безпеки

14 травня 2010 року в рамках проведення Дня Європи в Україні у Житомирі  відбувся інформаційно-навчальний семінар на тему: „Місце України в архітектурі європейської безпеки”. Захід провів Інститут трансформації суспільства (директор - Олег Соскін) у співпраці з Бюро європейської інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України, Фондом Фрідріха Науманна за Свободу, Житомирською обласною державною адміністрацією, Житомирським державним університетом ім. І.Франка, Житомирським центром євроатлантичної інтеграції.

Мета інформаційно-навчального семінару:
~ надання місцевим органам влади та освітянській спільноті Житомирської області сучасних знань про стан та перспективи відносин Україна – ЄС, різні моделі забезпечення національної безпеки України та критерії вибору оптимальної для нашої держави моделі з урахуванням національних інтересів країни;
~ визначення основних форм і напрямів інформаційно-просвітницької діяльності місцевої влади та освітян Житомирщини для поширення серед регіональної громадськості об’єктивної інформації про зовнішньополітичні пріоритети України.



Учасники заходу:
керівники Фонду Фрідріха Науманна за Свободу, Бюро європейської інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України, Житомирської обласної державної адміністрації, Громадської Ліги Україна - НАТО; представники районних державних адміністрацій та міських рад, професорсько-викладацький склад та студенти вищих навчальних закладів, директори та викладачі загальноосвітніх шкіл, засоби масової інформації Житомирської області.



 


 
 
 
 
 
 

                                                                                  Огляд заходу 


Саух Петро Юрійович ,
Ректор Житомирського державного університету ім. Івана Франка 

– Що заважає нам жити по-європейськи? – Насамперед, тотальна закомплексованість. Україну перетворили в закомплексованого підлітка, який боїться заявити про свої інтереси. Цей комплекс «другосортності» принижує Україну та українців. Здавалося б країна, що має населення 46 млн., розвинуту ядерну енергетику, індустріальну базу, ракетний статус і вигідне геополітичне розташування, просто зобов’язана боротися за позицію, щонайменше партнера світової «двадцятки». Але не вистачає добре продуманої, науково- обґрунтованої власної стратегії, яку б ми беззастережно мобілізували і реалізовували. 

Я сподіваюсь, що семінар, спираючись на досвід європейських демократій додасть нам сил перейти від площини мрійливо-теоретичного розуміння зовнішніх пріоритетів України в площину конструктивного вибору, який вартий національної гідності.

Янченко Зінаїда Борисівна.,
Начальник Головного управління економіки Житомирської обласної державної адміністрації
 

– Що стосується інтеграції України до Європи, то необхідно зазначити, що протягом 18 років незалежності України європейські лідери та керівники нашої держави неодноразово підтверджували бажання активно розвивати відносини між країнами. Сьогодні наміри України інтегруватися до ЄС залишаються незмінними і відповідна робота проводиться у цьому напрямі. У 2008 році ми стали членами СОТ, що збільшило присутність українських товарів на європейських ринках, приплив інвестиції до України. Але економічна криза внесла свої корективи. З 1 по 5 березня 2010 року в Брюсселі відбувся 10-й раунд переговорів України та ЄС щодо створення зони вільної торгівлі. У рамках цього заходу було опрацьовано та обговорено проекти текстів відповідних розділів нової Угоди Україна – ЄС, за 10-ма напрямами співпраці. Таким чином можна констатувати, що діяльність щодо зміцнення відносин Україна – ЄС не припинялася. 11-й раунд переговорів має відбутися з 25 по 28 травня 2010 року в Києві. Вагомим сегментом реальної реалізації європейських намірів України є її регіональний аспект. Для того щоб задекларувати бажання вступити до Євросоюзу, необхідно, щоб це стало ідеєю для всієї держави, щоб всі регіони і населення України володіло достатньої інформацією про зовнішню політику країни в напрямі Європи.
Цей семінар буде дуже корисним як для Житомирської області, так і для України в цілому, оскільки дасть змогу краще усвідомити наше геополітичне місце у світі.

Гайке Дьорренберг,
Керівник Представництва Фонду Фрідріха Науманна за Свободу 

– Фонд Фрідріха Науманна є одним із п’яти німецьких політичних фондів, що працюють в Україні. Німецькі політичні фонди створилися після Другої Світової війни, для того щоб розвивати демократію в Європі. Основні завдання фондів це – інформування населення на різноманітні теми, зокрема, щодо розвитку європейської демократичної системи. Німецька держава надала можливість поширення цієї інформації у співпраці з неурядовим організаціям, політичними партіями України. Ці фонди створенні політичними партіями Німеччини. Кожна парламентська політична партія у ФРН має відповідний фонд, який реалізує ті ж самі завдання і цілі, що і Фонд Фрідріха Науманна. Політичні партії не фінансують ці фонди, так само, як фондам забороняється фінансувати політичні партії. Фонд Науманна наближений за ідеологією до ліберального руху. Ми виступаємо за свободу людини та захист прав людини, за приватну власність і правову державу. Одним із наших завдань є підтримка України в її прагненні інтегруватися у Європу. 12 травня 2010 року міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко сказав, що незалежно від того, хто буде Президентом України, вона продовжуватиме співпрацю з Європою. Це для нас було дуже важливо почути, адже Україна має продовжувати свій шлях до Європейського Союзу. Двері до Європи залишилися відчиненими для України і Ви маєте знати, що Вільна Демократична партія Німеччини – це єдина партія, що включила у свою програму на майбутнє входження України до Європейської спільноти. На сьогодні в ЄС вистачає багато внутрішніх проблем і питання розширення Європи не стоїть на порядку денному. Це для нас другорядне питання порівняно з необхідністю здолати економічну кризу. Маємо надію, що співпраця України з НАТО і ЄС буде й надалі поглиблюватися й розвиватися. 

Соскін Олег Ігорович,
Директор Інституту трансформації суспільства, професор кафедри міжнародної економіки та підприємництва Національної академії України, керівник проекту за створення Центрів європейської та євроатлантичної інтеграції в регіонах України 

– Протягом 17 останніх років Україна чітко визначила себе як Центральноєвропейська країна, яка хоче повернутися в лоно європейської цивілізації і відродити притаманні їй цінності, серед яких: права людини, держава для людини, а не навпаки, свобода слова, свобода зібрань, приватна власність і народний капіталізм, основою якого є дрібна та середня національна буржуазія, місцеве самоврядування і передання прав і фінансових ресурсів на місця, сучасна високоякісна освіта протягом життя. Усе це є базовими цінностями, на яких будуються європейська та євроатлантична цивілізації. Ці принципи закріплені в українських законах, насамперед у Конституції України, в Законі «Про основи національної безпеки». 6 та 8 стаття якого говорить, що метою України є вступ до ЄС та НАТО.1 квітня 2009 року Україна отримала пропозицію щодо інтеграції до Альянсу і гарантію того, що нас туди готові прийняти. Відповідно була розроблена щорічна національна програма Україна – НАТО на 2010 рік. Вона підписана Президентом і  має виконуватися. Сьогодні і НАТО, і Європейський Союз здійснили відповідні кроки назустріч процесу української інтеграції до цих структур. Тепер від української владної, інтелектуальної, політичної, фінансової еліт і їх єдності залежить, чи буде рухатися Україна до НАТО та ЄС, чи ми будемо нейтральні, чи інтегруватимемося до ОДКБ та СНД, чи формуватимемо союзну державу Україна – Росія – Білорусь.
Інститут трансформації суспільства є абсолютним прихильником євроатлантичного напрямку розвитку України. Протягом останніх трьох років ІТС створив 15 Центрів європейської та євроатлантичної інтеграції в регіонах України. Ми маємо за мету створити районні центри в Житомирській області на базі шкіл та гімназій, для більш ґрунтовного вивчення науки «національна безпека».

Експертні виступи 

Соскін Олег Ігорович,
Директор Інституту трансформації суспільства, професор кафедри міжнародної економіки та підприємництва Національної академії України, керівник проекту за створення Центрів європейської та євроатлантичної інтеграції в регіонах України 

– ЄС – це сім’я демократичних, економічно розвинутих європейських країн, що спільно працюють для миру та процвітання. Держави-члени ЄС, з одного боку, зберігають свою незалежність, а з другого – цілу низку своїх суверенних прав передали у спільне управління у рамках Євросоюзу.
Сьогодні ЄС є нашим сусідом, а тому необхідно розуміти що він собою являє в кількісних показниках: населення ЄС складає 501 мільйон людей , Україна – це 9% населення ЄС і 27 країн-членів, де діє Шенгенська зона, в ЄС також входять Австрія, Швеція, Швейцарія, які мають «нейтральний» статус. У міжнародному праві не має визначення терміну «позаблоковість», а є нейтральний статус, який вимагає значних ресурсів для його забезпечення. Наприклад, Фінляндія вже не є нейтральною країною, тому що входить у Шенгенську зону і має спільну валюту, що свідчить про її тотальну інтегрованість до ЄС. Норвегія, яка не є членом ЄС, також входить у Шенгенську зону. 

Вступ будь-якої країни в ЄС передбачає подачу заяви, а далі вже потрібно виконувати Копенгагенські критерії, зокрема, політичні та економічні.
Україна має визначитися зі своїм статусом, оскільки політика «маятника», яку наша країна проводить протягом останніх 17 років, тільки виснажує ресурси та сили країни. Сьогодні Україна за рівнем економічного розвитку займає передостаннє місце в Європі, позаду тільки Молдова. Україна поступово перетворюється в сіру зону, де функціонують різні цивілізації. 

Договірна база України з ЄС нині знаходиться на стадії оновлення. Адже Угода про співпрацю Україна – ЄС закінчилася 2008 році, а Угода про асоціацію не підписана, і тому наші відносини будуються на річних програмах. І, як наслідок Україна втрачає значні інвестиції і технічну допомогу. В той же час проходять раунди переговорів з ЄС для підготовки підписання Угоди про асоціацію. Ця угода передбачає формування відповідної політичної платформи (Україна має підтвердити політичний парламентаризм), здійснення реформи виборчої системи, місцевого самоврядування (необхідно передати владу на місця). 

ЄС відкритий для співпраці, але для цього, на наш погляд слід створити Міністерство європейської інтеграції, як це було зроблено в інших посткомуністичних країнах. Україна займає одне з перших місць за рівнем корупції. Вся система просякнута корупцією знизу доверху, що й не дає нам можливості розвивати демократію і реалізувати європейський вибір. Для цього необхідно всі процедури зробити прозорими та менш бюрократичними. 

Енергетика. Україна є транзитною державою, що лежить між потужними ринками. Політику України у сфері енергетики треба проводити більш продумано, а саме отримувати гроші за транзит російського газу від європейських країн, поза як цей газ ними куплений і вже не належить Росії. Україна свого часу підписала з ЄС Хартію по транзитній моделі, але далі цієї Хартії справа не пішла. 

Освіта
. Болонський процес – це не уніфікація, а гармонізація освіти. Це мобільність освіти, компетентність, навчання протягом життя, можливість навчатися в будь-якому закладі. Україна у цьому процесі ще досить повільно рухається. Університети мають бути незалежними від держави, що передбачає власний бюджет і відповідні видатки. 

- В основі європейської системи є НАТО. Витрати на оборону у США 2009 р. становили $536 млрд . або 4,1% ВВП, який сягає $14, 260 трлн., Європейські країни витрачають на оборону менше $200 млрд. Водночас в НАТО нині немає монополії США, що своєю чергою дає змогу впливати на рішення Альянсу з боку Франції та Німеччини.
Отже, сьогодні Україна стоїть
 перед вибором як себе позиціонувати, в Європейському просторі з точки зору інтеграційної перспективи. 

Кордон Микола Володимирович,
Завідувач кафедри історії України, Житомирського державного університету ім. Івана Франка, директор Житомирського центру євроатлантичної інтеграції 

– Ще на зорі незалежності України були визначені основні національні пріоритети зовнішньої політики – це стратегічне партнерство з ЄС, США та Російською Федерацією. І якщо порівняти ці три напрями, то найголовнішим сьогодні є інтеграція до ЄС. За даними соціологічних досліджень 81% населення України підтримує європейський вектор української політики.
Перший міжнародний візит В. Янукович, як Президента України здійснив до Брюсселя. Основні причини прагнення України до ЄС – європейські цінності, європейські інвестиції та значний вплив на світовий розвиток. Від ЄС Україна отримує 78% всіх інвестицій. У грудні 2008 року ЄС запропонував нам долучитися до ініціативи «Східне партнерство». Ця ініціатива стосується 6 країн –України, Азербайджану, Грузії, Вірменії, Молдови та Білорусі. Стосунки ЄС з Білоруссю теплішають і вже скасовані візові санкції. На реалізацію проекту «Східне партнерство» передбачено 600 млн. євро до 2013 року в бюджеті ЄС. Вигоди для України – покращаться можливості для наших громадян подорожувати до ЄС за спрощеним режимом отримання віз і за значно нижчі ціни, а в майбутній перспективі за безвізовим режимом; розширення ринку послуг та товарів; забезпечення енергетичної безпеки України.
У 2010 році ЄС надає Україні 70 млн. євро для підтримання економічних секторів національного бюджету, що свідчить про бажання Євросоюзу і надалі підтримувати Україну на її шляху до Європейської спільноти.

Надія Олегівна Матвійчук,
Керівник інформаційно-просвітницьких проектів Інституту трансформації суспільства 

– Сьогодні дуже велике значення має інформування регіональної громадськості щодо цілей та перспектив європейської та євроатлантичної інтеграції. Інформація є товаром у сучасному світі. Стратегія національної безпеки визначена Законом «Про національну безпеку України». За цим Законом об’єктом національної безпеки є людина та громадянин, суспільство та держава. Одним із основних пріоритетів України є інтеграція в європейський політичний, економічний, правовий простір та євроатлантичний безпековий простір.
Необхідно звернути увагу на шлях та досвід Польщі в євроатлантичній інтеграції, зокрема, на кропітку роботу, яка проводилася на місцевому, регіональному рівні, а вже потім на загальнонаціональному. Дуже важливо в сучасних умовах використовувати в навчальному процесі новітні технології, зокрема,
Інтернет - ресурси. 

За допомогою різноманітних європейський програм можливе залучення до вивчення ЄС студентів з України, що передбачає стажування та проходження практики в європейських державах. Якщо брати за приклад студентів з ЄС, то вони по закінченні школи мають обов’язково володіти англійською, німецькою та французькою мовами. Це те до чого треба прагнути і нам.
Основні напрями інформаційно-навчальної роботи:
- Проведення відкритих дебатів на телебаченні та радіо;
- Навчання молодих фахівців використовуючи ігрову форму.
Усі ці заходи принесуть відповідні результати на шляху України до НАТО та ЄС.

Сергій Федорович Джердж,
Голова Координаційної Ради Громадської Ліги Україна – НАТО 

– Для того щоб говорити про інтеграцію України в НАТО, треба зрозуміти основні терміни, зокрема, що таке національна безпека, нейтралітет, позаблоковість. На сьогодні в Україні закрито 5 установ, що займалися проблемами національної безпеки. Таким чином ми позбавлені державної підтримки цього питання. Неможливо говорити про позаблоковість і нейтралітет й водночас пролонгацію Договору про перебування Чорноморського флоту РФ в Криму до 2042 року. Це свідчить про недолугу політику сучасного керівництва країни. Нейтралітет країни – не є мирним, а точніше безтурботним життям суспільства, адже фінансові внески цих країн досить великі. Наприклад, Швеція витрачає на оборону близько 7% ВВП. Україна орієнтується на винятки, тоді як у Європі є правила. Нині нейтральні країни Європи розглядають питання приєднання до НАТО, оскільки їм більш вигідно фінансово бути у складі НАТО, ніж поза блоком. Серед усіх безпекових організацій саме НАТО ставить питання оборони та безпеки на перше місце і вирішує питання не на декларативному рівні, а практично. Сьогодні до ОДКБ входить 7 держав. Основне завдання ОДКБ – унеможливити вступ до НАТО країн, які геополітично знаходяться в зоні інтересів Російської Федерації. Тим не менш усі країни – члени ОДКБ є партнерами НАТО і на практиці проводять спільні військові тренування. НАТО і ОДКБ суттєво різняться за масштабами організацій, принципами та цілями діяльності. Україна має орієнтуватися на більш успішного партнера, якщо кінцевою метою нашої країни є економічне процвітання та колективна безпека. 


Після експертних виступів відбулася відкрита дискусія, під час якої, зокрема, обговорювалися такі питання: 

-  Чому деякі країни, наприклад Туреччина є членами НАТО, а не є членами ЄС?
-  Як позбутися «позаблоковості» та розташування іноземної військової бази на території України?
-  Що вигідніше для України – співпрацювати з РФ чи ЄС?
-  Який обсяг фінансової допомоги отримала Україна від ЄС та США?



Серед учасників семінару було проведено опитування з питань геополітичного вибору України.

Респондентами були представники місцевої влади, керівники і викладачі вищих та загальноосвітніх навчальних закладів, журналісти Житомирської області – загалом 148 осіб.

 Опитування проходило шляхом анкетування. Анкета, розроблена Інститутом трансформації суспільства, містила чотири запитання. Респонденти за бажання могли  зазначати свої коментарі. 

 На перше запитання анкети Якою державою, на Вашу думку, має бути Україна? були отримані такі відповіді:
 
Варіанти відповіді
 
Запитання 1

 Якою державою, на Вашу думку, має бути Україна?

Кількість
%

Складовою Європейської спільноти

103
69,59

Ні з ким не інтегруватися, покладатися на власні сили

26
17,57

Членом ЄЕП на чолі з Росією

14
9,46

Не визначився (-лась)

5
3,38
Загалом
148
100,00
 
 

Результати анкетування показали, що переважна більшість опитаних житомирян (69,59%) хоче, щоб Україна стала складовою Європейської спільноти. Вони аргументують свою позицію таким чином:

        «Україна є Європейською країною і тому має бути в Європейському домі та переймати досвід державотворення провідних європейських країн»;

        «Україна має бути складовою Європейської спільноти, бо, як кажуть, «віник, скручений втроє, важче зламати»;

        «Хочу жити в Європейському Союзі, тому що це – цивілізація з давньою історією і культурою, розвинутою економікою»;

        «Відкриті кордони, гідна заробітна плата, високий рівень життя – це мій європейський вибір»;

        «Ми повинні рівнятися на високорозвинуті держави, а для цього вдосконалювати нашу систему державної влади, підвищувати та покращувати соціальний рівень життя»;

        «Будучи складовою Європейської спільноти, ми зможемо краще піклуватися про безпеку нашої країни»;

        «Інтеграція України до Європейського Союзу дасть нам змогу забезпечити власну  безпеку та адаптуватися до глобалізаційних процесів сучасності».

 

Вчетверо менше респондентів (17,57%) вважають, що нам не потрібно ні з ким інтегруватися, а слід покладатися на власні сили. Їхні аргументи: «Будь-яка інтеграція це – в першу чергу, політична або економічна залежність України, а на сьогодні наша країна не має відповідних важелів впливу, щоб бути незалежною, будучи в якомусь блоці чи союзі».

 

Лише 9,46% респондентів дотримуються думки, що Україна має бути членом ЄЕП на чолі з Росією. Свій вибір вони обґрунтовують так:

  • «Сусіди мають бути головними пріоритетами у  впровадженні зовнішньої політики»;
  • «Російська Федерація – це сильна держава, яка відстоює свої інтереси в будь-якій ситуації, і з нею потрібно інтегруватися в єдиний простір».
 

Близько 3,38% респондентів ще не визначились, яким шляхом має піти Україна. Вони зазначають:

·        «Необхідно розбудувати економічно впливову країну, а далі вже думати про будь-яку інтеграцію, на взаємовигідних умовах»;

·        «Керівництву нашої держави необхідно виробити єдиний вектор політики у сфері безпеки, населення держави має теж усвідомити власний вибір, а вже тоді інтегруватися чи до НАТО, чи до якоїсь іншої структури».

 

На друге запитання анкети: „До якої системи безпеки, на Вашу думку, має долучитися Україна, аби надійно захистити свою незалежність?” відповіді респондентів розподілилися таким чином:

  
Варіанти відповіді
 
Запитання 2

До якої системи безпеки, на Вашу думку, має долучитися Україна, аби надійно захистити свою незалежність?

Кількість
%

Євроатлантичної (вступ до НАТО)

55
37,16

Євразійської (вступ до ОДКБ з Росією, Білорусією, Казахстаном та ін.)

38
25,68

До жодної, бути нейтральною країною

33
22,30

Не визначився (-лась)

22
14,86
Загалом
148
100,00
 

Отже, найбільша частина респондентів, тобто 37,16%, переконана, що Україна повинна долучитися до Євроатлантичної системи безпеки, що передбачає вступ до НАТО. Вони аргументують це так: «Вступ до Північноатлантичного альянсу для України буде мати багато переваг, як-от: безпека з боку двадцяти восьми країн-членів НАТО, новітня зброя, реформування армії шляхом переходу на контрактну службу та багато ін.»; «Мій вибір –  НАТО, тому що, вже багато років ця структура не змінює своїх миротворчих цілей та завдань; у складі НАТО Україні буде безпечніше»; «Сьогодні інтеграція до Альянсу – це єдиний вихід України, враховуючи її економічну та політичну слабкість».


25,68% респондентів вважають, що для України найкраще підходить Євразійська  система безпека, і нам варто бути в ОДКБ разом із Росією, Білоруссю, Казахстаном та іншими країнами. Основні аргументи: «Російська Федерація – це сусідня держава, з багатовіковою спільною історією і тому з ними нам буде краще»; «До нас будуть надходити саме російські інвестиції, а тому зовнішня політика України має бути спрямована в бік Росії».


Значна частина респондентів (22,30%) не хоче долучатися до жодної системи безпеки. Основні аргументи опитаних: «Україна має бути незалежною і не долучатися до жодної системи колективної безпеки, необхідно створювати власні сильні збройні сили».


14,86%
опитаних не змогли дати відповідь на це питання. Їх аргументи: «Україна не загрожує жодній країні світу і тому не потрібно вкладати кошти в потужну армію чи приєднуватися до будь-якого блоку».

 

На третє запитання анкети „Як Ви вважаєте, чи становитиме вступ України до НАТО загрозу Росії?” відповіді виявилися такими: 37,84% опитаних сказали „так”, 49,32% – „ні”, 12,84% – ще не визначили свою позицію.

 
Варіанти відповіді
 
Запитання 3

Як Ви вважаєте, чи становитиме вступ України до НАТО загрозу Росії?

Кількість
%
Так
56
37,84
Ні
                               73
49,32

Не визначився (-лась)

19
12,84
Загалом
148
100,00
 
 

На четверте запитання анкети „Як Ви оцінюєте свій рівень поінформованості про цілі та діяльність НАТО і його співпрацю з Україною?” більша частина опитаних оцінила свої знання як середні – 56,08%, тоді як 5,41% – як високі, відповідно – 25,68% сказали про низький рівень поінформованості, а 12,83% респондентів не визначилися зі своїм рівнем знань.

 
Варіанти відповіді
 
Запитання 4

Як Ви оцінюєте свій рівень поінформованості про цілі та діяльність НАТО і його співпрацю з Україною?

Кількість
%
Високий
8
5,41
Середній
83
56,08
Низький
38
25,68

Важко відповісти

19
12,83
Загалом
148
100,00
 


Матеріали інформаційно-навчального семінару будуть надруковані в науковому журналі „Економічний часопис-ХХІ” та місцевих ЗМІ, а також розміщені на сайтах www.soskin.info, www.ist.osp-ua.info, www.uanato.info, www.zu.edu.ua

Прес-служба
Інституту трансформації суспільства

 



   [версія для друку]
 [обговорити на форумі]  [підписатися на матеріали]
Новини України   RSS
Проект „Вибір народу України”
30 жовтня 2017
Подписывайтесь на канал Олега Соскина в Youtube
30 жовтня 2017
У Львові відбувся круглий стіл щодо перспектив проекту Міжмор‘я
30 жовтня 2017
Народний капіталізм: економічна модель для України" Олега Соскина в английской версии
30 жовтня 2017
Народний капіталізм: економічна модель для України
29 жовтня 2017
У Львові оголосили про створення ініціативної групи для формування східного дивізіону проекту Міжмор‘я
20 жовтня 2017
Польща та Україна продовжують розширювати військове співробітництво
19 жовтня 2017
У Польщі народжується більше других і третіх дітей у сім’ї
Новини міст   RSS
Проект „Українські міста в Інтернеті”
20 жовтня 2017
33-тонна бойова машина "Страж" - нова розробка Житомирського бронетанкового заводу
Житомир
20 жовтня 2017
В Житомирській області знімають мультфільм, що претендує на світову славу
Житомир
20 жовтня 2017
У Житомирі поліцейські та десантники говорили про законодавство щодо особистого володіння зброєю
Житомир
20 жовтня 2017
Вишгород :Початок є. Продовження буде!
Вишгород
20 жовтня 2017
Скадовськ:Шпигунський» безпілотник на Херсонщині виявився іграшкою
Скадовськ
20 жовтня 2017
Ромни
20 жовтня 2017
Рішення №331 від 19.10.2017 “Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 09.12.2016 №391 “ Про встановлення тарифів на послуги центрального водопостачання та водовідведення”
Золотоноша
19 жовтня 2017
План роботи виконавчих органів міської ради з 20 жовтня по 22 жовтня 2017 року
Новоград-Волинський
19 жовтня 2017
У Новограді-Волинському відбулися відкриті змагання з "Street Workout Closing Season"
Новоград-Волинський
19 жовтня 2017
Інформація про якісний стан р. Случ у створі поверхневого питного водозабору м. Новоград-Волинський за III квартал 2017 року
Новоград-Волинський
Новини Києва   RSS
Проект „КИЇВ - інформаційно-аналітичний сервіс столиці України”
23 жовтня 2017
Ольга Богомолец: Медицинская реформа означает физическое уничтожение миллионов украинцев
23 жовтня 2017
Пучдемон: женералитет Каталонии создан раньше испанской конституции
23 жовтня 2017
Парубий – украинцам: хотите в ЕС, платите за лечение как европейцы
23 жовтня 2017
Могут умереть миллионы украинцев? Что означает медицинская "реформа"?
23 жовтня 2017
Саакашвили заявил о пропаже еще двух своих людей
23 жовтня 2017
Виталий Кропачев: что скрывает угольный «смотрящий» президентской «семьи»?
23 жовтня 2017
Украинцев начнут наказывать за пересылку денег и товаров почтой
23 жовтня 2017
Министерство экономического развития и торговли выступает за отмену моратория на проверки бизнеса в 2018 году
22 жовтня 2017
Глава Каталонии назвал действия Мадрида "атакой против демократии"
22 жовтня 2017
Пучдемон объявит независимость Каталония 23 октября - СМИ
TyTa