Вівторок, 22 серпня 2017 року 
  
 
Українські міста в Інтернеті ::: Алушта Алчевськ Бахмач Бердичів Біла Церква Бориспіль Бровари Васильків Вишгород Вінниця Вознесенськ
Волочиськ Гадяч Городня Житомир Золотоноша Калуш Карлівка Київ Ковель Коростень Коростишів Куп'янськ Миколаїв Миргород
Нетішин Ніжин Нікополь Новоград-Волинський Новомиргородський район Пирятин Прилуки Прилуцький район Ромни
Сарни Свалява Світловодськ Севастополь Сєвєродонецьк Скадовськ Сміла Фастів Хмільник Черкаси Чернігів Южноукраїнськ
<OSP-UA.INFO> <Вибiр народу України> <Сайт Інституту Трансформації Суспільства> <Інтернет-конференції> <Міські оголошення>
<Робота і навчання в Україні> <Мій вибір - NATO>
Проекти ІТС
Проект наукової, освітньої та культурної співпраці з польськими та словацькими університетами!! (2013)
Роль брендингу міст в епоху змін: Європейський досвід для України
Формування сучасних управлінських та комунікативних навичок у працівників органів місцевої влади в контексті фінського досвіду
Центри НАТО в регіонах України
Розвиток міст шляхом євроінтеграції: досвід країн Вишеградської групи для України
Європейська перспектива українських міст у контексті польського досвіду (на прикладі міста Феодосія)
Україна та Росія: роль вищої школи в утвердженні сталої демократії
Партнерство малих міст України та малих міст країн Вишеградської групи
Фінський досвід місцевого самоврядування – для українських міст
Вивчення шведського досвіду місцевого самоврядування
Україна на шляху до євроатлантичної спільноти
Налагодження співпраці між діловими колами українських та польських міст
Україна - НАТО - Росія
Web-проекти
Українські міста в Інтернеті
Інтернет-конференції
Вибір народу України
Мій вибір - NATO
КИЇВ - інформаційно-аналітичний сервіс столиці України
Робота і навчання в Україні
Міські оголошення
OSP - аналітика, новини
22 серпня 2017
Нацбанк викупив на міжбанку 50,9 млн доларів
22 серпня 2017
Олег Соскин: Нужно штрафовать тех, кто не ходит на выборы
22 серпня 2017
Доба в АТО: 30 обстрілів, загинув один український військовий
21 серпня 2017
Ляшко призывает убить Саакашвили, если тот будет прорываться через границу
21 серпня 2017
Олег Соскин: Ссора Качиньского и Порошенко шанс для Саакашвили
21 серпня 2017
За неделю украинские воины ликвидировали 30 боевиков
21 серпня 2017
Бальчун ушел — билетов не осталось. Почему нельзя доехать из Западной Украины в Киев?
21 серпня 2017
"Мир замер". Белый дом сообщил о важном заявлении, которое сегодня сделает Трамп
20 серпня 2017
Кому в Украине платил Сорос в 2016 году
20 серпня 2017
Убийца — Кремль: от Троцкого до Литвиненко, от Мексики до Катара ...


Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика
„Економіка і управління” №4/2009 15 листопада 2009

Фінансово-економічні ризики розвитку України в умовах сучасної кризи

Олег Соскін,
директор Інституту трансформації суспільства

У статті представлено розроблений автором теоретико-методологічний підхід до аналізу фінансово-економічних ризиків на національному рівні, визначено сучасні фінансово-економічні ризики, які постали перед Україною в період кризи 2008–2009 років, окреслено основні засади ефективного національного ризик-менеджменту, запропоновано заходи, упровадження яких на рівні держави дасть змогу зменшити негативний вплив фінансово-економічних ризиків на розвиток економіки України.


In this article theoretical-methodological approach to financial and economic risks analysis at a national level developed by the author is represented; the modern financial and economic risks which have arisen in Ukraine during crisis 2008–2009 years are determined, and also the basic measures of effective national risk-management are offered, activities are proposed which realization at a level of the state will enable to reduce negative influence of financial and economic factors on development of economy of Ukraine.

Ключові слова: фінансово-економічні ризики, національний ризик-менеджмент, фінансово-економічна криза.

Постановка проблеми. Україна не стала на шлях трансформацій та радикальних реформ. Відсутність стратегії, спрямованої на здійснення послідовних ринкових перетворень, призводить до зниження ефективності державної економічної політики. Через брак урядових рішень, покликаних усунути перешкоди розвитку підприємництва і підвищити ділову активність, економіка України зазнає відчутних потрясінь. У країні почали відновлюватися та загострюватися кризові явища. Особливо відчутними для суспільства стали негаразди на фінансово-грошовому і валютному ринках. Спираючись на аналіз очевидних процесів і статистичних даних, можна стверджувати, що в Україні, починаючи з 2005 року, наростали економічні, фінансово-грошові та валютні ризики, дія яких поширилася на все суспільство й набула національного характеру. Однак попри це державний менеджмент виявився неспроможним виробити реальну, послідовну й прозору економічну та фінансову політику, спрямовану на усунення цих ризиків. Відтак вони переросли в загальнонаціональну фінансово-економічну кризу, яка, пройшовши латентний період, вийшла на поверхню. Далі спробуємо окреслити фінансово-економічні ризики, сукупність яких утворила критичну масу і спричинила формування кризового поля в економіці та на фінансовому ринку країни [5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні та практичні аспекти ризикології на національному рівні в пострадянських країнах практично не досліджуються. Наукові розробки українських учених в цій галузі обмежуються вивченням можливих ризиків, які виникають на мікрорівні (здебільшого вони стосуються фінансових структур – банків, страхових, інвестиційних компаній тощо), на галузевому рівні (наприклад, в аграрному секторі, газовій, будівельній галузях та ін.) та в різних сферах (наприклад, у сфері підприємництва, у сфері оподаткування тощо). У наукових статтях, присвячених цій тематиці, зазвичай робиться спроба адаптувати західні моделі управління ризиками, що виявляються на зазначених вище рівнях, до українських реалій. Останнім часом, особливо з огляду на сучасні виклики, які постали в Україні через фінансово-економічну кризу, що почалася у 2008 році, деякі вітчизняні вчені підходять до осмислення ризиків, які виникають на макрорівні, розуміючи під ними ризики на рівні функціонування державних установ та реалізації державних програм [8]. Водночас, на національному рівні фінансово-економічні ризики та моделі, що дозволяють їх долати (національний ризик-менеджмент), не мають в Україні науково-теоретичного підґрунтя, а відтак і практичного впровадження.

Ціль статті полягає у виробленні теоретико-методологічного підходу до розгляду фінансово-економічних ризиків на національному рівні, визначенні сучасних фінансово-економічних ризиків, які постали перед Україною в період кризи 2008–2009 років, окреслити основні засади ефективного національного ризик-менеджменту, запропонувати комплекс заходів, упровадження яких на рівні держави дасть змогу нівелювати негативний вплив фінансово-економічних ризиків на розвиток економіки України.

Виклад основного матеріалу.

Теоретико-методологічні засади аналізу фінансово-економічних ризиків на національному рівні

У сучасній науковій літературі даються різні визначення та класифікації ризиків. Причому їх сенс у будь-якому випадку зберігається, а змінюється лише сфера, у якій виявляються певні ризики. Під ризиками варто розуміти настання або ймовірність настання ряду несприятливих явищ, тенденцій, які можуть спричинити руйнацію фінансово-економічних суб’єктів, збитки у вигляді втрати або знецінення активів, деградацію процесу відтворення, банкрутство, необхідність додаткових витрат, упущену вигоду. Залежно від зміни внутрішнього та зовнішнього навколишнього середовища ризики здатні посилювати або послаблювати свій вплив на процес відтворення та його суб’єктів. Всі ці ознаки можуть бути притаманні ризикам на мікро-, макро-, та національному рівні. Однак якщо накопичення ризиків до критичних масштабів на рівні корпорації зачіпає інтереси її власників, партнерів та персоналу, на рівні державних установ – інтереси низки суб’єктів господарювання й управління, то на рівні країни – інтереси національної держави, що загрожує їй банкрутством, зниженням міжнародного авторитету, а в крайньому випадку – втратою державної незалежності. Очевидно, що відсутність моделі діагностування та управління ризиками на національному рівні або невчасне чи непрофесійне вжиття заходів щодо недопущення або подолання несприятливих подій, які викликають настання ризик-ситуації на суспільному рівні, обходиться країні набагато дорожче, ніж наявність вад у системі управління ризиками на нижчих ієрархічних рівнях. Тому дуже важливо, щоб національні агенти, безпосередньо відповідальні за відвернення ризиків державного існування, а це передусім уряд, центральний банк, парламент та президент країни, були готові до адекватного сприйняття ризиків, спільних дій щодо їх передбачення, ідентифікації, подолання, розподілу можливих успіхів чи відповідальності за поразку в цій справі.
Національні ризики являють собою складну систему, що, на нашу думку, складається із низки тісно переплетених між собою та взаємопов’язаних ризиків, які, своєю чергою, мають внутрішню структуру (див. схему). У системі національних ризиків, як видно зі схеми, ми виділяємо чотири основні блоки-складові: 1) економічні ризики; 2) фінансово-кредитні ризики; 3) інституціональні ризики; 4) ризики надбудови. Кожний зазначений на схемі ризик за певних обставин може „вибухнути” і стати актуальним для України. У другій частині статті буде показано, які саме ризики набули в нашій країні загрозливих ознак в умовах нинішньої зовнішньої та внутрішньої фінансово-економічної кризи.

Загальна схема національних (у тому числі фінансово-економічних) ризиків

 
№ п/п

Блок національних ризиків

 

Складові блоку національних

ризиків
1.

Економічні ризики

 
 

Ризики товарних ринків

 
 

Цінові ризики

 
 

Структурні ризики

 
 

Секторальні та галузеві ризики

 
 

Ризики ринкової ліквідності

 
 

Ризики енергозалежності

 
 

Інвестиційні ризики

 
 

Технологічні ризики

 
 

Ризики бізнес-середовища

 
 

Ризики ринку робочої сили

2.

Фінансово-кредитні ризики

 
 

Бюджетні ризики

 
 

Валютні ризики

 
 

Монетарні ризики

 
 

Банківські ризики

 
 

Боргові ризики

 
 

Акційні (фондові) ризики

3.

Інституціональні ризики

 
 

Ризик системи менеджменту

 
 

Ризик адміністрування та контролю

 
 

Ризик ринкових інституцій

 
 

Ризики кланово-корпоративних структур

 
 

Ризики монополізації

 
 

Ризики деформацій (ринків, соціальної структури суспільства тощо)

4.

Ризики надбудови

 
 

Політичні ризики

 
 

Військові ризики

 
 

Правові ризики

 
 

Ризики громадянського суспільства

 
 

Ризики надзвичайних ситуацій

Джерело: Авторська розробка.




Ключова роль у системі національних ризиків належить двом першим блокам – економічному і фінансовому, оскільки вони відрізняються від інших ризиків складністю передбачення, більшою ймовірністю, одночасністю та частотою виникнення, взаємопереплетінням і труднощами подолання. Слід відзначити, що донедавна світова наука аналізувала економічні та фінансові ризики окремо, відносячи їх до різних класів. Однак останнім часом їх почали об’єднувати в один клас і вживати термін "фінансово-економічні ризики". Це, на наш погляд, є абсолютно обґрунтованим, оскільки як виникнення, так і усунення будь-яких економічних ризиків пов’язано із фінансовими можливостями та інтересами, а також певним (залежно від масштабів ризиків) порушенням грошових пропорцій та бюджетного балансу на рівні держави і територій (це особливо актуально для України, де кореспондентські рахунки всіх місцевих бюджетів зосереджені в Державному казначействі).

Водночас, фінансово-економічні ризики в сучасних умовах практично неможливо розглядати у відриві від інституціональних ризиків та ризиків надбудови, які справляють визначальний вплив на фінансово-економічний блок національних ризиків. Саме на цій підставі, на наш погляд, у класифікаціях та методологіях фінансових ризиків, які застосовуються західними рейтинговими чи консалтинговими структурами, ці ризики є лише почасти фінансовими. Наприклад, у досить поширеній та використовуваній стандартній класифікації фінансових ризиків, розробленій компанією Coopers & Lybrand, окрім переліку суто фінансових ризиків, містяться ринкові та операційні ризики, а також ризики подій, куди включаються політичні, юридичні й форс-мажорні ризики [10, XV].

Соціальні та політичні змінні при оцінці ризиків країни беруться до уваги й провідними міжнародними фінансово-економічно спрямованими рейтинговими системами [9[. Наприклад, Economist Intelligence Unit, що здійснює оцінку ризику для 100 країн, базується на чотирьох складових: політичному ризику (22% у загальній оцінці; складається з 11 показників); ризику економічної політики (28%; 27 змінних); економіко-структурному ризику (27%; 28 змінних) і ризику ліквідності (23%; 10 змінних). Euromoney у своїй моделі оцінки рівня ризику для 116 країн використовує 9 категорій: економічні дані (25% в оцінці), політичний ризик (25%), боргові показники (10%), невиплачувані або реструктуровані у часі борги (10%), кредитний рейтинг (10%), доступ до банківських фінансів (5%), доступ до короткострокових фінансів (5%), доступ до ринків капіталу (5%), дискаунт по форфейтингу (5%). Institutional Investor виміряють ризик кредитоспроможності для понад 135 країн шляхом опитування експертів, які виділяють і оцінюють найбільш істотні для ризику фактори; підсумковий рейтинг лежить у числовому проміжку від 0 (дуже висока ймовірність дефолту) до 100 (найменша ймовірність дефолту). Moody's Investor Service при оцінці суверенного кредитного ризику аналізує як політичну (6 показників), так і економічну (7 показників) ситуацію в країні. Методологія Standart & Poor's Ratings Group (S&P) містить оцінку політичного ризику (3 фактори) як бажання країни платити вчасно по боргах і економічного (5 факторів) як здатність сплачувати борги.

Фінансово-економічні ризики, які охоплюють країну загалом, за своєю природою здебільшого є однорідними, що дає змогу досліджувати певні групи типових ризиків, комплексно аналізувати ризикові ситуації, виділяти основні характеристики ризиків, тенденції зміни розміру збитків, розробляти сценарії настання несприятливих подій з метою створення формалізованих наборів стандартних реакцій на їхнє виникнення [3]. Це ключова умова сталого розвитку країни за обмежених можливостей маневру ресурсами, як це має місце в Україні.

Факт появи чи посилення національних фінансово-економічних ризиків фіксується на основі аналізу динаміки основних фінансово-економічних показників, до яких, передусім належать: темпи та обсяги падіння ВВП у вартісній та уречевленій формах, стан платіжного балансу, величина зовнішнього та внутрішнього боргу (державного і корпоративного), відношення загального боргу держави до ВНП, обсяг міжнародних резервів НБУ, дефіцит державного бюджету, курс національної валюти, процентні ставки за кредитами та депозитами, обсяги грошової маси поза банками, рівень інфляції, рівень „доларизації” економіки, рівень безробіття тощо.
Водночас, слід зауважити, що фінансово-економічні ризики національного рівня мають змінні, а не усталені характеристики. Термін їх дії зазвичай триває кілька кварталів або рік (якщо ж цей період перевищує один рік, тоді можна говорити про переростання ризиків у їх вищу форму – загрозу національній безпеці та державності). З огляду на це прогнозувати виникнення ризиків доволі складно, а вироблення заходів щодо їх подолання – національного ризик-менеджменту – потребує розробки не стратегічних програм розвитку, а плану термінових дій з ідентифікації та усунення загроз.

Сучасні фінансово-економічні ризики України

Всеохоплююча фінансово-економічна криза продовжує висмоктувати Україну. У 2009 р. не тільки не відбулося покращення чи стабілізації соціально-економічної, фінансової та грошово-банківської сфер розвитку, а навпаки, ситуація ще більше загострилася й набула стійкого структурного й системного негативного характеру як на мікро- і макрорівні, так і в національному масштабі. Якщо відкрита фаза кризи в Україні в останньому триместрі 2008 року розпочиналась у грошово-банківській сфері, а потім поступово перекинулася на такі галузі, як будівництво і виробництво будівельних матеріалів, металургія, хімічна промисловість, машинобудування, то у 2009 році процеси падіння охопили торгівлю, як внутрішню, так і зовнішню, інвестиційну галузь (особливо це стосується обсягу прямих капіталовкладень), транспорт, сферу послуг, відпочинок та туризм, готельний і ресторанний бізнес. Почалося стрімке зниження рівня зайнятості та зростання безробіття. Тиск на внутрішній ринок робочої сили істотно посилився через повернення до країни сотень тисяч заробітчан, які працювали поза межами України. До цих негараздів додалася криза державних та місцевих фінансів. Усі перелічені вище ознаки фази падіння кризового циклу в Україні свідчать про те, що наша держава сьогодні має обмежені можливості самостійно підтримувати процес відтворення вже не тільки на рівні прирощення додаткового продукту і створення нового багатства (розширене), а й на рівні самозабезпечення (просте). Фази виробництва, розподілу, обміну та споживання деградують. Банківська сфера, розвиток якої є передумовою нормального процесу відтворення, знаходиться на межі краху. Ми проїдаємо своє національне багатство.

Усі основні показники економічного, фінансового, грошового, банківського секторів національного господарства України впродовж року (жовтень 2008 р. – листопад 2009 р.) мають негативну динаміку. Це є свідченням того, що в нашій країні левова частка національних фінансово-економічних ризиків (див. схему) викристалізувалася, загострилася й перетворилася на загрозу розвитку України як держави. Йдеться насамперед про такі ризики [6]:
1. Знецінення національної валюти і дестабілізація курсу гривні. Це виявилося у вигляді стрімкої, обвальної девальвації гривні. В Україні в період з жовтня 2008 р. по листопад 2009 р. гривня здевальвувала на 60%: від 5 грн. до 7,9 грн. за $1. Такого карколомного знецінення не зазнала жодна національна валюта у світі в часи нинішньої кризи. Через здешевлення гривні сукупна вартість потенціалу України, тобто її ліквідність у рамках світового господарства, зменшилася наполовину. Подібна ситуація на грошовому ринку дуже нагадує 1993–1995 рр., коли відбувалася астрономічна девальвація українського карбованця, який виконував тоді роль сурогатної національної валюти.
Дестабілізація курсу гривні в Україні у 2008–2009 рр., на наш погляд, сталася через низку факторів переважно суб’єктивного характеру [7].
Першим, початковим фактором, що дестабілізував валютний курс у країні, стала кризова ситуація, яка виникла в одному із п’яти найбільших банків України – Промінвестбанку.
Другий фактор негативного впливу на валютний курс – це перманентний вихід на міжбанківський валютний ринок державної монополії НАК „Нафтогаз України”, що купує великі обсяги доларів для сплати боргів, які колишнє керівництво компанії накопичило протягом останніх років. Виплати, які має здійснити „Нафтогаз” у 2009 році, оцінюються в сумі близько $2 млрд. У противному разі на цю держмонополію чекають судові позови з боку кредиторів та дефолт. Отже, вихід НАК „Нафтогаз України” на міжбанківську валютну біржу пояснити нескладно, але це спричинило значне збільшення попиту на вільноконвертовану валюту.
Третій фактор, що зумовив здешевлення національної валюти, – поширення спекулятивних операцій на валютному ринку України. Не є таємницею, що на цьому ринку оперують групи валютних спекулянтів, які зацікавленні в послабленні курсу гривні.
Четвертий фактор дестабілізації національної валюти – це необґрунтоване зростання монетарної бази і грошової маси (готівки та беготівки). Її обсяг на 1 січня 2008 р. становив 391,8 млрд. грн., на 1 грудня 2008 р. – 514, 7 млрд. грн. І хоча протягом трьох кварталів 2009 р. відбулося зменшення грошової маси в обігу (до 491,8 млрд. грн.), однак цей показник є значно більшим, ніж на початку минулого року. Зрозуміло, що таке шалене зростання в обігу грошей, не підкріплених відповідними запасами ні вільноконвертованої валюти, ні матеріально-речової товарної маси, суттєво пришвидшило процеси девальвації національної валюти.
2. Збільшення рівня інфляції. За три квартали 2009 р. офіційний рівень споживчої інфляції склав 9,1%, а на кінець жовтня – 10,1%. Як відомо, Кабінет Міністрів України запропонував, а Верховна Рада затвердила рівень інфляції на 2009 р. у розмірі 9,5%. Отже, за 10 місяців 2009 р. темп інфляції вже перевищив заплановану річну позначку.
Зауважимо, що у 2008 р. рівень інфляції, за офіційними даними, сягав понад 23%, а за експертними оцінками – майже 30%. Не можна погодитись і з показником інфляції, який запланований на 2009 р. Експерти свідчать, що рівень споживчої інфляції за три квартали 2009 р. становив щонайменше 20%. Ця цифра органічно корегується із рівнем девальвації гривні. Якщо останній дорівнює 60% з жовтня минулого року, а річна інфляція за 2008 р. вимірювалася в середньому 25–27% (середнє арифметичне офіційної та експертної оцінки), то можна спрогнозувати, що річна споживча інфляція у 2009 р. становитиме близько 30%. І це ще буде не найгірший показник. (Принагідно нагадаємо, що у 1993 році рівень споживчої інфляції перевищував 11000%.) Такий високий рівень інфляції швидко знецінює доходи українських громадян, підриває їх купівельну спроможність і погіршує рівень життя, руйнує підприємницьке середовище, не дає розвиватися стратегічним проектам, не дозволяє знизити облікову банківську ставку за кредитами.
3. Зменшення міжнародних резервів Національного банку України. Процес зменшення міжнародних резервів Нацбанку України триває від серпня 2008 р. (тоді їх обсяг досягав найбільшої відмітки у $38,062 млрд.) і дотепер. На 1 листопада 2009 р. міжнародні резерви НБУ становили $27,7 млрд. (див. рис. 1).



Рис. 1. Обсяг міжнародних резервів НБУ, млн. дол. США

Міжнародні резерви НБУ були б ще меншими, якби не виділена Україні Міжнародним валютним фондом позика в сумі $16,5 млрд., з якої ми отримали вже $10,6 млрд. НБУ дедалі важче виходити на міжбанківський валютний ринок і підтримувати курс гривні. Ситуація ускладнюється ще й тим, що структура золотовалютних запасів Нацбанку погіршується. Хоч реальна інформація щодо складу та якості міжнародних резервів є закритою, можна припустити, що активи, у яких НБУ тримає більшу частину цих резервів, а саме ті, що розміщені у США, не мають достатньої ліквідності. Відповідно це створює ще більші проблеми відносно можливості НБУ гарантувати стабільний курс гривні, не кажучи вже про те, щоб його зміцнити. На мою думку, критичною межею для Національного банку буде зменшення міжнародних резервів до $20 млрд., і така динаміка є досить імовірною, особливо з огляду на стрімке зростання зовнішнього боргу України.

5. Збільшення зовнішнього боргу України. За даними Міністерства фінансів України, загальний (зовнішній і внутрішній) державний і гарантований державою борг України, станом на 30.10.2009 р., досяг $34,909 млрд. При цьому зовнішній борг (державний та гарантований) дорівнює $23,121 млрд., або 66,23%.
6. Збільшення внутрішнього державного боргу України. Внутрішній (державний та гарантований) борг України на 30.10.2009 р. становив $11,787 млрд. (33,67% загального державного боргу). Збільшення своїх фінансових потреб і неконтрольованих витрат Уряд України покриває за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики, обсяги яких дедалі зростають. Станом на 3.11.2008 р. вартість ОВДП, які знаходяться в обігу, за сумою основного боргу оцінювалася у 8 223,38 млн. грн., на кінець року вона збільшилися до 17 605,94 млн. грн., а на 02.11.2009 р. – до 70 526,53 млн. грн. При цьому інформація про те, які саме структури під величезні відсотки (до 24% річних) викуповують випущені ОВДП, приховується.
7. Криза банківського сектору України. За сім місяців 2009 р. доходи банків порівняно із відповідним періодом минулого року зросли на 44,7% і склали 84,5 млрд. грн., а витрати –на 93,4% і досягли позначки у 102,8 млрд. грн. Збитки українських банків за сім місяців 2009 р. сягнули 18,3 млрд. грн. За дев’ять місяців 2009 р. доходи банків склали 108,3 млрд. грн., витрати – 129,2 млрд. грн. Від’ємний фінансовий результат по системі банків (тобто збитки) на 1 жовтня 2009 р. дорівнював 20,9 млрд. грн. Українським банкам до кінця нинішнього року необхідно сплатити майже 3,2 млрд. грн. внутрішнього i понад $1,5 млрд. зовнішнього боргу. Упродовж 10 місяців 2009 р. НБУ ввів тимчасову адміністрацію у 21 українських банках, що, по суті, свідчить про їх банкрутство.
8. Незадовільний стан платіжного балансу держави. За перше півріччя 2009 року сформувалося від’ємне сальдо зведеного платіжного балансу в сумі $7,288 млрд., у липні ця цифра збільшилася до $8,232 млрд., а за три квартали 2009 р. – до $12,2 млрд.
До того ж дефіцит платіжного балансу сформувався і за поточним, і за фінансовим рахунком. За січень-вересень 2009 року дефіцит поточного рахунку становив $1 млрд. порівняно з $9,1 млрд. в аналогічному періоді 2008 р. , що відбулося завдяки різкому скороченню від’ємного сальдо зовнішньоторговельного балансу (у 5,3 разу – до $1,7 млрд. проти $8,9 млрд. в січні-липні 2008 року).
За січень-вересень 2009 р. від'ємне сальдо за фінансовим рахунком оцінено в $11,2 млрд., у той час як за відповідний період 2008 р. воно було додатнім ($15,3 млрд.). Це пояснюється тим, що порівняно з попереднім роком значно знизився приток прямих іноземний інвестицій в економіку країни. Обсяги чистого притоку прямих іноземних інвестицій в Україну за 9 місяців п. р. оцінено в $3,3 млрд., що в 2,7 разу менше, ніж у відповідному періоді 2008 р. ($8,8 млрд.).
Окрім того, на відміну від попереднього року виплати за борговими зобов’язаннями приватного сектору значно перевищили обсяги нових залучень. За даними НБУ, від'ємне сальдо за операціями з кредитами та облігаціями приватного сектору становило $7,6 млрд. (порівняно із $13,4 млрд. чистих залучень за січень-вересень 2008 р.).
Обсяги приросту готівкової валюти поза банками за січень-червень 2009 р. становили $4,6 млрд., що на 20,3% більше порівняно з відповідним періодом 2008 р. ($3,8 млрд.), а за січень-вересень 2009 р. – $7,2 млрд.
9. Стрімке погіршення стану зовнішньоторговельного балансу України. Обсяги експорту за січень-вересень 2009 р. становили $28 млрд., що на 48,2%, або на $26,1 млрд. менше, ніж у січні-вересні 2008 р. Обсяги імпорту за січень-вересень 2009 р. дорівнювали $31,6 млрд., зменшившись на 52,6% (або на $35,1 млрд.) порівняно з відповідним періодом 2008 р.
10. Поступова руйнація державних фінансів. Недовиконання Державного бюджету України за І півріччя 2009 р. становить 30 млрд. грн., а до кінця року воно перевищить 60 млрд. грн.
11. Фактичне банкрутство Пенсійного фонду України. Згідно з Бюджетом Пенсійного фонду України на 2009 рік видатки Пенсійного фонду перевищують його доходи на 13053039,7 тис. грн. Виконання його зобов'язань щодо пенсійних виплат сьогодні можливо за рахунок позичок, що їх отримує Пенсійний фонд із Державного бюджету. Станом на 1 серпня 2009 р. заборгованість Пенсійного фонду перед Держбюджетом сягає 9,8 млрд. грн. За січень-липень залишок коштів бюджету Пенсійного фонду на кінець звітного періоду зменшився більш ніж утричі (з 3,5 до 1,0 млрд. грн.). Це є критичним з огляду на те, що в бюджеті Пенсійного фонду не передбачено резерву коштів для поточних потреб. Ситуація ускладнюється зростанням недоїмки, яка поглиблюється збільшенням заборгованості із виплати заробітної плати та невиконанням графіка погашення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування [2]. Наведені дані свідчать про те, що Пенсійний фонд України сьогодні перебуває на межі банкрутства.
12. Падіння ВВП та інших економічних показників. Обсяги падіння ВВП за січень-липень 2009 року порівняно з аналогічним періодом 2008 року становлять 25,6%. За оцінками ЄБРР, падіння ВВП у 2009 р. в Україні сягне 10 % [1]. Індекс виробництва базових галузей за січень-червень 2009 р. впав на 28,9%. Зменшення обсягів промислового виробництва в січні-червні 2009 р. зафіксовано на позначці 31,1%. Відбулося падіння у сфері машинобудування, хімічній та будівельній галузях, виробництва будівельних матеріалів. Обсяги оптової торгівлі зменшилися на 30%, роздрібної – на 25%. Падіння у сфері послуг сягнуло 25–30%. Єдина сфера, де за перше півріччя 2009 року відбулося зростання, це виробництво алкогольних та тютюнових виробів.
12. Збільшення рівня безробіття. За офіційними даними, у червні 2009 р. рівень безробіття в Україні склав 2,4%. Водночас, за експертними даними, приховане безробіття у нашій країні оцінюється у 2 млн. осіб.

Отже, визначивши та проаналізувавши основні фінансово-економічні ризики, які реально виявилися і діють в Україні вже понад рік, можна заявити, що їх критична маса є небезпечною для розвитку країни. Ситуація ще більше загострюється через те, що Уряд, Національний банк і Президент України наразі мають хиткий контроль над фінансово-економічною ситуацією в країні.

Система управління фінансово-економічними ризиками на національному рівні

Очевидно, що національний ризик-менеджмент у фінансово-економічній сфері в Україні перебуває на стадії становлення, тоді як у західних країнах він почав упроваджуватися 30 років тому (зі скасуванням Бреттон-Вудських угод, появи Чиказької біржі опціонів і опублікування Блэком (Black) і Шоулзом (Scholes) моделі ціноутворення опціонів [10]. Наше відставання у цій галузі зумовлено рядом причин, а саме: особливостями українського політичного режиму та менталітету, низькими порівняно з іншими країнами Східної Європи темпами розвитку ринкових відносин, відсутністю розвинутої системи фінансових інструментів, інформаційної інфраструктури бізнесу та висококваліфікованих фахівців у галузі державного менеджменту, загальним низьким рівнем культури ризику-менеджменту, превалювання розрізнених суб’єктивних оцінок над науковим осмисленням витоків виникнення фінансово-економічних ризиків та шляхів їх усунення.

Унаслідок цього, управління фінансово-економічними ризиками в Україні або насаджується іноземними партнерами держави (приміром, Міжнародним валютним фондом, що періодично виділяє нашій країні кредити й висуває відповідні вимоги), або зовсім безсистемно, безладно й неадекватно здійснюється Урядом у ситуації, коли ризик набув загрозливих масштабів з точки зору національних інтересів, що може викликати внутрішній чи зовнішній дефолт.

Варто зауважити, що аналогічні проблеми актуальні й для Росії. Тому Російське відділення Міжнародної асоціації професіоналів з управління ризиками (GARP-Росія) проводить разом із зацікавленими організаціями й особами роботу з підготовки кадрів у цьому напрямі [4].

Слід зазначити, що на практиці незалежно від причин виникнення фінансово-економічного ризику можливе прийняття відповідного управлінського рішення, реалізація якого дозволить управляти ризиком. Для успішного управління фінансово-економічними ризиками на національному рівні необхідно виробити план дій з їх усунення чи нівелювання. Упровадження цього плану має відбуватися за певними етапами:
перший – діагностування та ідентифікація ризиків;
другий – здійснення ранжирування ризиків за пріоритетами й можливими обсягами збитків;
третій – відповідно до вибудуваних пріоритетів визначення джерел і механізмів виділення ресурсів, які будуть спрямовані на усунення ризиків;
четвертий – вибір методів та процедур управління ризиками;
п’ятий – розподіл повноважень між рівнями й суб'єктами управління, що мають відповідної компетенції, та їх злагоджена та прозора діяльність;
шостий – оцінка ефективності вжитих заходів та їх можливе коригування.

На наш погляд, найважливішим завданням національного ризик-менеджменту в сучасних кризових умовах розвитку, вирішення якого послабить фінансово-економічну кризу в Україні, є формування ефективного механізму забезпечення стабільності грошово-банківської системи. Його основою повинна стати стабільна національна грошова одиниця. Аби гривня остаточно не перетворилася на ерзац-валюту, а банківська система не зазнала краху, доцільно впровадити в Україні політику „Сurrency board” (Валютний комітет), прив’язавши гривню до SDR (спеціальні права запозичення) – безготівкової розрахункової грошової одиниці Міжнародного валютного фонду, яка сформована за принципом „валютного кошика”, що містить долар США, євро, японську ієну та британський фунт стерлінгів. Питома вага кожної валюти у цьому кошику залежить від її частки у світовому зовнішньоторговому обороті й показників економічного розвитку в країнах – емітентах цих валют.

Враховуючи те, що Україна задекларувала курс на вступ до Європейського Союзу, варто розглянути можливість використання євро у вільному грошовому обігу в країні паралельно з українською національною валютою. Подібні пропозиції нині обговорюються в Албанії, країнах Балтії та Ісландії. Такий варіант особливо актуальний для нашої країни, оскільки гривня наразі перетворюється на сурогатну валюту. Де-факто в Україні євро вже широко використовується, особливо в готівкових операціях. По суті, у нас склалася і діє система „доларизації” економіки.

З метою прискорення концентрації та централізації банківського капіталу в Україні варто залучити у вітчизняні банки нових ефективних власників, як українських, так і закордонних, наприклад, із Норвегії, Данії, Фінляндії, Швейцарії, Люксембургу, Ліхтенштейну тощо. Про це доцільно вести перемови і з ЄБРР, який міг би викупити контрольний пакет проблемних банків на певний період часу, допоки не буде здійснена їх санація і приведення до нормального ліквідного стану.

Реалізація вищезазначеного плану дій потребує оновлення керівництва Національного банку України. До його складу повинні ввійти професіонали, патріоти української нації та держави, які не залучені в корупційні схеми і не пов’язані з міжнародними угрупованнями валютних спекулянтів (на кшталт FOREX).

Для виправлення ситуації, що склалася в економіці України, Уряд має вжити таких заходів: 1) збалансувати Державний бюджет; 2) утриматися від внутрішніх і зовнішніх запозичень; 3) спростити умови для ведення малого та середнього бізнесу в Україні; 4) визначити пріоритетами економічного розвитку на нинішньому етапі сферу переробки сільськогосподарської продукції, а також сектори, які виробляють продукцію харчової, легкої промисловості та інші товари широкого вжитку; 5) вивчити питання щодо запровадження державної монополії на виробництво та торгівлю алкогольними і тютюновими виробами, а також на гральний бізнес.
Висновки. Фінансово-економічні ризики на національному рівні можуть виникати в будь-якій країні на будь-якому етапі її розвитку, і не обов’язково в період кризи. Ризики піддаються ідентифікації та трансформації, існують вироблені практикою методи та процедури їх подолання. Тож головне – вчасно, компетентно, прагматично, скоординовано управляти фінансово-економічними ризиками, не допускаючи накопичення їх критичної маси.

Запропоновані нами заходи передбачають можливість управління фінансово-економічними ризиками, які сформувалися на сучасному етапі розгортання кризових явищ в Україні. Водночас, вони не в змозі усунути головної причини системної кризи, яка охопила наразі нашу країну. А вона (ця причина) полягає у тому, що в Україні не демонтована кланово-корпоративна система, не здійснені глибокі економічні реформи – структурна, банківської, податкової та платіжної системи, регуляторного середовища, місцевого самоврядування, освіти.

Література

1. Eastern European economies to contract 5 per cent in 2009. EBRD press release. 7 May 2009. – Режим доступу: http://www.ebrd.com/new/pressrel/2009/090507k.htm
2. Аналітична записка щодо фінансового стану Пенсійного фонду України за січень-липень 2009 року, підготовлена Головною службою інформаційної політики Секретаріату Президента України, 04.08.2009 р. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/news/14637.html
3. Дорош Н., Комарова Л., Лисовцева Л. Страхование рисков при разработке стратегий развития муниципальных образований // Экономические стратегии. – 2006. – № 7. – С. 144–147.
4. Рогов М. А. Риск-менеджмент. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 120 с.
5. Соскін О. Державна економічна політика України: загроза фінансово-грошової кризи // Економічний часопис-ХХІ. – 2005. – № 7–8. – С. 8–10, С. 8
6. Соскін О. Сучасний етап кризи в Україні: фінансово-економічні та соціальні загрози // „Економічний часопис-ХХІ”. – 2009. – № 7–8. – С. 7–14.
7. Соскін О. Україна: політико-економічні відповіді на макроекономічні виклики // „Економічний часопис-ХХІ”. – 2008. – № 9–10. – С. 3–7.
8. Старостіна А. О., Кравченко В. А. Управління ризиками в економіці: сучасний стан та інтегральний підхід // Проблеми системного підходу в економіці [Електронне наукове фахове видання]. – 2009. – № 2. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2009_2/Kravchenko_209.htm
9. Хаертфельдер М., Лозовская Е., Хануш Е. Фундаментальный и технический анализ рынка ценных бумаг. – СПб.: Изд-во "Питер", 2004. – 352 с.
10. Энциклопедия финансового риск-менеджмента / Под ред. А. А. Лобанова и А. В. Чугунова. – М.: Альпина Паблишер, 2003. – 786 с.

Науковий журнал „Економіка і управління” №4/2009

 



   [версія для друку]
 [обговорити на форумі]  [підписатися на матеріали]
Новини України   RSS
Проект „Вибір народу України”
31 серпня 2017
Подписывайтесь на канал Олега Соскина в Youtube
31 серпня 2017
Народний капіталізм: економічна модель для України" Олега Соскина в английской версии
31 серпня 2017
Народний капіталізм: економічна модель для України
14 серпня 2017
«Нагорный Карабах должен быть возвращен Азербайджану» Экс-советник двух президентов Украины в гостях у Azeri.Today
07 серпня 2017
Єпископи заохочують поляків стриматися від спиртного
07 серпня 2017
Польська армія зможе сама захистити Польщу через 12 років
07 серпня 2017
Польща підписала зі США меморандум у справі комплексів Patriot
Новини міст   RSS
Проект „Українські міста в Інтернеті”
22 серпня 2017
Вітаємо з Днем народження!
Пирятин
21 серпня 2017
ПРОГРАМА заходів до Дня Державного Прапора України, Дня Незалежності України та 760- річчя першої літописної згадки про місто Новоград-Волинський
Новоград-Волинський
21 серпня 2017
Рух міського автобусного транспорту у святкові дні
Новоград-Волинський
21 серпня 2017
Увага! Проводитиметься реконструкція електричних мереж
Новоград-Волинський
21 серпня 2017
Інформація комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" про показники якості води за 21 серпня 2017 року
Новоград-Волинський
21 серпня 2017
Тижневий план роботи виконавчих органів міської ради з 21серпня по 03 вересня 2017 року
Новоград-Волинський
21 серпня 2017
Лист-подяка
Новоград-Волинський
21 серпня 2017
План роботи виконавчих органів міської ради на 22 серпня 2017 року
Новоград-Волинський
21 серпня 2017
Нова українська школа: практична реалізація»
Пирятин
21 серпня 2017
Прозвучали «Акорди Сасинівського Спасу»
Пирятин
Новини Києва   RSS
Проект „КИЇВ - інформаційно-аналітичний сервіс столиці України”
22 серпня 2017
Запад-2017 начинается в день рождения Медведва и в день учений на Тоцком полигоне
22 серпня 2017
Турчинов: В учениях Запад-2017 примут участие 240 тысяч бойцов, 10 тысяч единиц техники, 100 летательных аппаратов
22 серпня 2017
Белорусы присоединяются к общественному контролю за учениями «Запад-2017»
22 серпня 2017
Беларусь: Просто будет бунт
22 серпня 2017
Курс доллара к евро с утра установился на отметке 1,1807
22 серпня 2017
Нацбанк викупив на міжбанку 50,9 млн доларів
22 серпня 2017
Пожежа в Станично-Луганському районі не вщухає, знищено 28 дачних будинків (ВІДЕО)
22 серпня 2017
Соросюгенд: Протесты против конфедератов спонсировал биржевый спекулянт?
22 серпня 2017
Олег Соскин: Нужно штрафовать тех, кто не ходит на выборы
22 серпня 2017
В Ростове сгорело 120 домов
TyTa