Субота, 24 червня 2017 року 
  
 
Українські міста в Інтернеті ::: Алушта Алчевськ Бахмач Бердичів Біла Церква Бориспіль Бровари Васильків Вишгород Вінниця Вознесенськ
Волочиськ Гадяч Городня Житомир Золотоноша Калуш Карлівка Київ Ковель Коростень Коростишів Куп'янськ Миколаїв Миргород
Нетішин Ніжин Нікополь Новоград-Волинський Новомиргородський район Пирятин Прилуки Прилуцький район Ромни
Сарни Свалява Світловодськ Севастополь Сєвєродонецьк Скадовськ Сміла Фастів Хмільник Черкаси Чернігів Южноукраїнськ
<OSP-UA.INFO> <Вибiр народу України> <Сайт Інституту Трансформації Суспільства> <Інтернет-конференції> <Міські оголошення>
<Робота і навчання в Україні> <Мій вибір - NATO>
Проекти ІТС
Проект наукової, освітньої та культурної співпраці з польськими та словацькими університетами!! (2013)
Роль брендингу міст в епоху змін: Європейський досвід для України
Формування сучасних управлінських та комунікативних навичок у працівників органів місцевої влади в контексті фінського досвіду
Центри НАТО в регіонах України
Розвиток міст шляхом євроінтеграції: досвід країн Вишеградської групи для України
Європейська перспектива українських міст у контексті польського досвіду (на прикладі міста Феодосія)
Україна та Росія: роль вищої школи в утвердженні сталої демократії
Партнерство малих міст України та малих міст країн Вишеградської групи
Фінський досвід місцевого самоврядування – для українських міст
Вивчення шведського досвіду місцевого самоврядування
Україна на шляху до євроатлантичної спільноти
Налагодження співпраці між діловими колами українських та польських міст
Україна - НАТО - Росія
Web-проекти
Українські міста в Інтернеті
Інтернет-конференції
Вибір народу України
Мій вибір - NATO
КИЇВ - інформаційно-аналітичний сервіс столиці України
Робота і навчання в Україні
Міські оголошення
OSP - аналітика, новини
24 червня 2017
Соскін до Ляшка: Перестаньте мочити один одного. Починайте імпічмент Порошенку
24 червня 2017
В Сербії геї вийшли на парад в честь призначення прем
24 червня 2017
Олег Соскин: об импичменте Порошенко: Он и его партия – политические банкроты
24 червня 2017
Олег Соскин: История с Гужвой свидетельствует, что Луценко пора бросать пить
24 червня 2017
Олег Соскин: Гужву нужно поддержать, потому что Порошенко не остановится и будет рубить другие СМИ
24 червня 2017
У Порошенка горить земля під ногами. Яка область наступною закличе Раду починати процедуру імпічменту?
24 червня 2017
Мінські угоди нікчемні, слід вимагати переговорів у Будапештському форматі, – Віктор Шишкін
23 червня 2017
Журналіст: Матіоса потрібно арештувати, він пропонував мені хабар 10 тисяч доларів
23 червня 2017
Касьянов о режиме Порошенко? На одних сладких сказках, без образа врага это дерьмо долго не протянет
23 червня 2017
Найди отличие от кремлевского фашизма: в Украине призывают убить всех, кто поддержал Страну.ua


Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика
ІТС 01 квітня 2009

Роль військових у формуванні євроатлантичної політики України

1 квітня 2009 року на базі Чернігівського центру євроатлантичної інтеграції відбувся інтерактивний семінар на тему: „Роль військових у формуванні євроатлантичної політики України”. Захід провів Інститут трансформації суспільства (Київ, директор – Олег Соскін) спільно з Чернігівським державним педагогічним університетом ім. Т.Г.Шевченка за підтримки Посольства Словацької Республіки в Україні.


Учасниками заходу були: керівники Центру інформації і документації НАТО в Україні та Інституту трансформації суспільства; представники Посольства Словацької Республіки в Україні, Міністерства закордонних справ України, Генерального Штабу Збройних Сил України, Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України; депутати Чернігівської обласної ради; керівники та офіцери Чернігівського територіального управління „Північ” Сухопутних військ ЗСУ, керівники та представники Чернігівського навчального залізничного полку, Чернігівського військового комісаріату, ЧМО „Союз ветеранів Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків”, ЧМВ Української асоціації звільнених у запас кадрових службовців, ЧМО ветеранів України; ректори, викладачі та студенти вищих навчальних закладів Чернігова; керівники чернігівських осередків політичних партій та засоби масової інформації Чернігова. 

Під час інтерактивного семінару проведено відкриту багатосторонню дискусію з представниками чернігівської міської громади, і передусім діючих та звільнених у запас військовослужбовців, щодо діяльності Північноатлантичного альянсу, його безпекової функції і можливостей України долучитися до міжнародної системи безпеки, стрижневим елементом якої є НАТО; обговорено роль Альянсу в сприянні модернізації Збройних Сил України та перекваліфікації колишніх військовослужбовців; визначено можливі форми діяльності офіцерів та ветеранів ЗСУ в реалізації євроатлантичного курсу України і співпраці з Чернігівським центром євроатлантичної інтеграції.

Захід супроводжувався пікетом противників НАТО, які представляли політичні сили лівого спрямування Чернігівщини. Вони наполягли на участі в заході, що надало дискусії особливої гостроти.

 
Огляд інтерактивного семінару
 
Вступні промови
 
Анатолій Тимошенко, проректор Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка, привітав учасників інтерактивного семінару і зауважив, що потрібно фахово обговорювати питання ролі військових у формуванні євроатлантичної політики України. Він підкреслив, що молода українська демократія потребує дискусій на шляху інтеграції України до різних міжнародних організацій, у т.ч. до Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу. А.Тимошенко висловив подяку керівникам Інституту трансформації суспільства, а військовим, які виявляють високу відповідальність у реалізації зовнішньополітичного курсу України.

Олег Соскін,
директор Інституту трансформації суспільства, професор Національної академії управління, заступник голови Координаційної Ради Громадської Ліги Україна – НАТО, керівник проекту зі створення центрів євроатлантичної інтеграції в регіонах України, повідомив, що Чернігівський центр євроатлантичної інтеграції – один із 12 ЦЄІ, які створені за моделлю, розробленою Інститутом трансформації суспільства. Він переконаний, що такі центри будуть сформовані в усіх 24 областях України, а також у АР Крим. Навколо центрів об’єднується регіональна громадськість, яка прагне євроатлантичного майбутнього нашої країни, надійного захисту її національної безпеки. Було б дуже добре, аби до реалізації цього завдання долучилися українські військові, які найкраще розуміють, що впровадження стандартів НАТО у Збройних Силах України допоможе нам набути статусу цивілізованої європейської держави. Олег Соскін нагадав, що, зрештою, ми мусимо виконувати чинні закони, і зокрема ЗУ „Про основи національної безпеки” (прийнятий у 2003 р.), де чітко зафіксовано, що вступ до НАТО є стратегічною метою нашої країни. Північноатлантичний альянс –  найефективніша система безпеки у світі, і якщо ми хочемо надійно захистити свою державу, то варто наважитися і зробити остаточний вибір – набути членство в НАТО. Одночасно це буде і цивілізаційним вибором України, вважає професор О.Соскін.  
 
Мішель Дюре, директор Центру інформації і документації НАТО в Україні, зазначив, що реальні дебати є важливою формою діалогу з питань євроатлантичної інтеграції. Водночас важливими є і акції протесту, приміром проти НАТО, адже демократія дозволяє проводити демонстрації людей, які мають власну життєву позицію. Отже, мітинги – це нормальна реакція людей, але якщо це не проплачені й не замовні акції.

Пан Мішель Дюре охарактеризував сучасні виклики міжнародній безпеці та шляхи подальшого розвитку НАТО. Після 60 років свого існування Альянс зрозумів, що потреби країн стосовно безпеки змінюються, а система її забезпечення у вигляді міжнародної організації колективної оборони, яку уособлює НАТО, є недосконалою. Водночас, за шість десятиліть країни-члени Альянсу не тільки зберегли, а й примножили економічну та політичну взаємодію, змогли трансформувати свою стратегію, зробивши наголос на подоланні сучасних викликів безпеці. Пан Дюре додав, що НАТО розвивається не лише якісно, а й кількісно, продовжуючи політику „відкритих дверей”. Тому, коли Україна схоче стати членом Північноатлантичного альянсу, то зможе інтегруватися до організації. Це було підтверджено країнами – членами НАТО під час саміту в Бухаресті у квітні 2008 року.

Керівник Центру інформації і документації НАТО зазначив, що сьогодні вже 28 країн входять до Альянсу і 50% з них є країнами колишнього соціалістичного табору. Серед всього різноманіття думок та позицій дуже складно знайти консенсус, але НАТО не змінює цього принципу прийняття рішень, який є головним в організації. Північноатлантичний альянс має стратегічне партнерство з Російською Федерацією, Україною, Європейським Союзом. Декілька місяців тому НАТО підписало договір з ООН. І це демонструє той факт, що питання безпеки розвивається і вирішується.

Пан М.Дюре також розповів, що сьогодні НАТО – це міжнародна політична організація, яка має військовий інструмент забезпечення безпеки. Про його дієвість свідчить зокрема й те, що Франція відновила своє членство у військовій структурі НАТО, звідки вона вийшла у 1966 році  за рішенням президента Шарля де Голля. Нещодавно нинішній Президент Франції Ніколя Саркозі заявив, що Франція має намір повернутися і в управлінські структури НАТО, що дозволить країні брати участь у плануванні, підготовці та визначенні завдань Альянсу. „Сьогодні фактично створюється ідеологія формування безпеки, і в цьому процесі беруть участь країни НАТО, Російська Федерація, Австралія, Японія, Південна Корея і т.д. Вони  співпрацюють заради подолання таких глобальних проблем, як тероризм, поширення зброї масового знищення, незаконне розповсюдження наркотичних речовин, торгівля людьми і багато інших”, – відзначив пан М.Дюре.

За словами представника НАТО в Україні, Північноатлантичний альянс не є антиросійською організацією. Росія має 60 дипломатів у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, продає свої продукти ВПК країнам Північноатлантичного альянсу. У Москві працює Центр інформації і документації НАТО. Дуже важливим для українських військових є розуміння того, що країни НАТО адаптують свої збройні сили не для того, щоб виступати проти певних країн, а для того, щоб спільно боротися проти ризиків і загроз сучасного світу. Наглядним прикладом взаємодії різних держав є їхня присутність в Афганістані за проханням Ради Безпеки ООН. До речі, Російська Федерація, хоч і не бере участі у воєнній операції НАТО в Афганістані, але підтримує Альянс в обміні розвідувальною інформацією.
        
Ян Качмар, радник Посольства Словацької Республіки в Україні, розповів, що Посольство СР виконує місію контактного посольства НАТО в Україні. Основними принципами його діяльності є і залишається довіра та прозорість. Протягом усього часу виконання місії в Україні посольство докладало зусиль для формування довіри і трансформації відносин між країнами – членами НАТО та Україною. Головними напрямами діяльності контактного посольства НАТО в Україні є підтримка неурядових організацій, які проводять громадські дискусії з проблематики НАТО, а також технічна співпраця з Україною в галузі реформування сектору безпеки і оборони.

На думку дипломата, важливим у двосторонніх взаєминах України та Словацької Республіки є використання інструментів публічної дипломатії в політичній і військовій сферах. Словаччина передає досвід свого Міністерства оборони щодо трансформації та професіоналізації оборонного планування і соціальної реформи збройних сил. У 2008 році робота Посольства Словацької Республіки в Україні була спрямована як на військово-професійну діяльність, так і на реалізацію більш складних проектів. Йдеться передусім про  організацію та забезпечення навчання молодих офіцерів України на міжнародних штабних курсах Військової академії у Словаччині. Молодим українським офіцерам надано можливість отримати конкретну інформацію і працювати в міжнародному середовищі за стандартами НАТО.

Словацький дипломат висловив думку про те, що Північноатлантичний альянс демонструє внутрішню гнучкість і забезпечує можливість для розв’язання нових проблем, приймаючи такі рішення, які відповідають умовам мінливого середовища. З плином часу стратегія НАТО змінюється, але залишається незмінним його основне завдання – забезпечення безпеки країн – учасниць Договору.

На переконання пана Я. Качмара, сьогодні на порядку денному першим питанням має стояти не негайний вступ України до НАТО, а розвиток демократії, верховенства права і т.д. Тільки шляхом суспільного консенсусу та громадського порозуміння щодо інтеграційних процесів ЄС і розширення НАТО у 2002 році Словаччина була запрошена до НАТО. У 2004 році Словацька Республіка стала країною – членом Північноатлантичного альянсу і Європейського Союзу. Як у НАТО, так і в ЄС необхідно дотримуватися певних вимог. Наприклад, участь у програмах Євросоюзу потребує виконання відповідних завдань у сфері реформування охорони здоров’я, освіти і науки та ін. Синхронно із розвитком соціальних аспектів повинна розвиватися й військова складова держави. Звичайно, найдешевший варіант –залишити все так, як є, і нічого не робити, але така політика не дасть позитивних змін, сказав пан Я.Качмар.

На завершення словацький дипломат повідомив, що кожна країна, яка хоче інтегруватися до НАТО, має виконати конкретну програму дій для поліпшення поточної ситуації в галузях і відомствах.
 
Інтерактивний семінар складався із двох тематичних сесій, кожна з яких передбачала виступи двох експертів та обговорення.
 
Сесія І: Вступ України до НАТО як умова безпечного розвитку України

Володимир Фурашев, завідувач відділу інформаційної політики у сфері євроатлантичної інтеграції України Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України, зазначив, що кожна держава, і наша також, мусить обрати шлях забезпечення національної безпеки: нейтралітет, вступ до НАТО або зближення з Росією. При цьому слід брати до уваги три критерії забезпечення національної безпеки:
1)      Закон України „Про основи національної безпеки України”;
2)      довгострокове гарантування державного суверенітету і територіальної цілісності держави;
3)      прийнятність для українського суспільства західної системи цінностей.

На думку пана Фурашева, у разі дотримання політики нейтралітету Україна не зможе ефективно забезпечити свою національну безпеку, бо буде змушена самотужки реформувати Збройні Сили й виділяти на це великі суми коштів із державного бюджету. До того ж слід враховувати, що нейтралітет унеможливлює розміщення в Україні будь-яких військових формувань іноземних держав.

Вступ до НАТО, як стверджує експерт, є для України унікальною можливістю залучення гуманітарних, економічних, військових ресурсів країн – учасниць Договору. Сьогодні НАТО розвивається на основі концепції ХХІ ст. і робить акцент на захисті демократичних цінностей. У цьому контексті представник Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України роз’яснив мету та характер проведення деяких військових операцій Альянсу. В основному вони були спрямовані на підтримку миру і лише одна військова операція НАТО (йдеться про сумнозвісну Югославію) мала за мету примушення до миру. Воєнну операцію проти режиму Саддама Хусейна в Іраку проводило не НАТО, а США і союзницькі держави, в тому числі країни Європейського Союзу, зазначив В. Фурашев.
 
Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства, сказав, що існує декілька підходів до вирішення питання стосовно вступу України в Північноатлантичний альянс. Один із підходів полягає у проведенні всеукраїнського референдуму з питань членства в НАТО, який, на думку О.Соскіна, є недоцільним. Він пояснив, що до референдуму потрібно вдаватися в тому випадку, якщо Україна набуває членства в організації, участь у якій передбачає втрату або передачу певної частини суверенітету. Згідно з чинною Конституцією, для вступу в НАТО в Україні не потрібно проводити ніякого референдуму, тоді як для вступу в ЄЕП чи ЄС такий плебісцит необхідний, оскільки державою тоді передається частина суверенітету. У НАТО всі питання вирішуються консенсусом, вступ до цієї організації не передбачає створення єдиної армії чи якогось наднаціонального органу”.
Пан О.Соскін вважає, що кількість прихильників НАТО в Україні поступово збільшується (сьогодні вона становить понад 30%), і в цьому є заслуга неурядових організацій, які за період відновлення незалежності нашої держави провели тисячі різних інтелектуальних заходів із євроатлантичної тематики. Об’єктивне, неупереджене інформування населення щодо НАТО сприяє зміні суспільної думки в бік більш позитивного ставлення до процесу євроатлантичної інтеграції України. Шляхом проведення широкої та відкритої інформаційної кампанії щодо НАТО рухалися і країни Вишеградської четвірки, де свого часу суспільству було навіяно міфи про агресивність цього блоку. Подібний підхід виявився дуже результативним: кількість прихильників євроатлантичного розвитку країн V4 збільшилася; сьогодні всі чотири країни є членами НАТО і впроваджують цивілізовану модель розвитку, що базується на демократичних цінностях.
 
Сесія ІІ: Можливості військовослужбовців, офіцерів запасу та колишніх військових у реалізації євроатлантичного курсу України
 
Олексій Селін, начальник відділу євроатлантичної безпеки Департаменту НАТО Міністерства закордонних справ України, нагадав, що співпраця України з Північноатлантичним альянсом розпочалася ще у 1990-х рр. У 2002 р. Верховна Рада України прийняла рішення про те, що вступ до НАТО є стратегічною метою України. Попри це значна частина суспільства сьогодні не готова сприйняти процес євроатлантичної інтеграції як такий, що дасть змогу забезпечити національну та індивідуальну безпеку громадян. Противники входження до Альянсу зазвичай акцентують на його ворожості, згадуючи при цьому Югославію як приклад кривавої агресії НАТО. Пан Селін у цьому контексті розповів, що в 1999 рр. він  працював у Белграді й був свідком тих подій, коли місто зазнало бомбового удару з боку  повітряних сил НАТО. На думку представника МЗС, трагедія, яка сталася в Югославії, – це насамперед відповідальність Ради Безпеки ООН, а також ЄС і всіх впливових світових гравців, які не змогли вчасно зупинити кровопролиття у країні. Але найголовнішим винуватцем подій у колишній Югославії був одіозний Слободан Мілошевич, адже саме він зробив мешканців країни заручниками своєї жорстокої політики, використавши їх як живий щит, сподіваючись на те, що його режим залишиться керувати державою. НАТО взяло на себе відповідальність за проведення операції вже після цього, тобто постфактум, і ООН схвалило дії Альянсу. О.Селін, проінформував присутніх про те, що та сама Югославія та Сербія наразі порушують питання про вступ до НАТО, незважаючи на сумне минуле.
 
Валентин Левчик, старший офіцер відділу військових аспектів інтеграції в НАТО Управління євроатлантичної інтеграції Генерального штабу Збройних Сил України, зазначив, що одним із зовнішньополітичних пріоритетів України є європейська і євроатлантична інтеграція. Він пояснив, що сутність інтеграції України у європейський простір полягає у послідовному зміцненні національної безпеки, поступальному економічному розвитку, утвердженні цінностей демократії, прав і свобод людини, активному цілеспрямованому  зближенні з ЄС та НАТО. Для ефективної інтеграції України до НАТО та подальшого зміцнення національної безпеки необхідні такі дії:
-         співпраця з Північноатлантичним альянсом у сфері підтримання безпеки євроатлантичного простору,  участь і підтримка операцій і місій під егідою НАТО;
-         боротьба з тероризмом, контроль над озброєнням, нерозповсюдження зброї масового знищення;
-         урегулювання „заморожених” конфліктів;
-         участь у міжнародних організаціях, добрі двосторонні відносини із сусідніми країнами.

Пан В.Левчик розповів, що Україна є активною учасницею програми „Партнерство заради миру”, що дозволяє нам використовувати досвід і допомогу НАТО в питаннях реформування сектору оборони та безпеки.
Основними засадами військового співробітництва України з НАТО є Хартія про особливе партнерство між Україною та НАТО; Цільовий план Україна – НАТО (Річна Національна програма), Робочий план Військового комітету Україна – НАТО та Індивідуальна програма партнерства між Україною та НАТО.

В умовах обмеженого фінансування
Збройні Сили України визначили п’ять пріоритетів свого розвитку:
-         забезпечення воєнно-політичного діалогу керівництва ЗСУ з НАТО;
-         участь ключових структурних підрозділів у засіданнях робочої групи Військового  комітету НАТО з питань співробітництва з Україною;
-         участь у визначених силою і засобами в операціях під егідою НАТО;
-         проведення курсів, семінарів і заходів з питань розвитку взаємодії оперативного командування і спеціальних операцій.

Однією з ефективних форм підготовки військ (сил) до участі в миротворчих операціях під проводом НАТО, ЄС, ООН є багатонаціональні міжнародні навчання. Починаючи з 2008 року, до участі в міжнародних навчаннях залучаються підрозділи, сплановані до ротації національних миротворчих контингентів. Збройні Сили України щорічно збільшують участь у міжнародних навчаннях як на території України, так і поза її межами.Щодо участі ЗС України в операціях під проводом НАТО В.Левчик роз’яснив, що Україна – єдина країна-партнер, яка бере участь у всіх поточних операціях Альянсу: KFOR – 184 чол.; NTM-I – 10 чол.; ISAF – 10 чол.; загалом – 204 військовослужбовця, три кораблі та контактний пункт у ОАЗ. У 2008 р. українські військовослужбовці брали участь у 17 багатонаціональних навчаннях, з них: 7 – на території України, 10 – поза її межами.

Підготовка підрозділів Збройних Сил України до участі у багатонаціональних операціях передбачає продовження нарощення спроможностей Яворівського навчального центру ПЗМ – Міжнародного центру миротворчості та безпеки – і приведення його інфраструктури у відповідність до стандартів НАТО. У Центрі започатковано проведення курсів підготовки фахівців з протидії саморобним вибуховим пристроям за сприяння та фахової підтримки Стратегічного командування НАТО з трансформації і планується їх сертифікація.
Уперше у 2008 році (09–20.06.08) пілотний курс з протидії саморобним вибуховим пристроям проведено в міжнародному форматі. Окрім військовослужбовців Збройних Сил України, на курсі навчались 24 офіцера інших держав: Канади, Іспанії, Латвії, Македонії, Польщі, Бельгії, Австрії. Наразі опрацьовується ініціатива щодо проведення за участю експертів НАТО курсів з підготовки передових авіаційних навідників. Розглядаються варіанти використання у навчальному процесі не тільки навчально-тренувальної бази та військової техніки Збройних Сил України, а й літаків (вертольотів) держав – членів НАТО.

У червні 2007 р. Україна приєдналася до програми НАТО з обміну даними про повітряну обстановку (ОДПО/ASDE). 13 червня 2008 р. підписано трьохсторонній Меморандум про взаєморозуміння між Україною, Стратегічним Командуванням НАТО з операцій та Угорщиною, який визначив правові, адміністративні та фінансові аспекти участі України в ОДПО/ASDE. 12 листопада 2008 р. підписано Технічну Угоду про встановлення й технічне обслуговування системи обміну даними. На 2009 рік заплановано консультації з питань розширення участі України в ОДПО/ASDE.

Наостанок представник Генерального штабу Збройних Сил України В.Левчик ще раз окреслив можливості, які існують у військовослужбовців ЗСУ для реалізації євроатлантичного курсу України:
1.  Участь у міжнародних операціях під проводом Альянсу.
2. Участь у заходах Цільового плану Україна – НАТО, Плану військового комітету Україна – НАТО і заходах Індивідуальної програми партнерства між Україною та НАТО, включаючи багатонаціональні військові навчання.
3. Участь підрозділів ЗС України в підготовці та проведенні ротацій СРН НАТО.
4. Участь у програмах та ініціативах НАТО: знешкодження надлишкових боєприпасів, створення професійного сержантського корпусу, адаптація військовослужбовців, звільнених у запас тощо.
5. Участь в інформаційних кампаніях.

Усім зрозуміло, підкреслив В. Левчик, що здійснення євроатлантичної інтеграції є завданням державного масштабу, а не тільки Міністерства оборони України. Тому унікальний досвід, отриманий на військовій службі, та активна життєва позиція офіцерів запасу і колишніх військовослужбовців, інтегрованих у цивільне життя, має бути в нагоді при виконанні завдань реалізації євроатлантичного курсу України, покладених на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші цивільні інституції та установи.
 
Після експертних доповідей відбулася дискусія за участю військовослужбовців, представників регіональних осередків політичних партій, представників вищих навчальних закладів Чернігова. Під час дискусії представниками лівих політичних поглядів було сформульовано ряд спірних питань щодо діяльності Північноатлантичного альянсу, його розширення і трансформації. На всі питання експерти надали вичерпні відповіді. У ході обміну думками щодо доцільності вступу в НАТО учасники заходу отримали ґрунтовні знання та глибоке розуміння підстав і наслідків євроатлантичного вибору України.  
 
Напередодні та під час інтерактивного семінару було проведено анкетування з питань євроатлантичної інтеграції, у якому взяв участь  91  респондент. Анкета, розроблена Інститутом трансформації суспільства, містила чотири запитання.
 
На перше запитання анкети Чи підтримуєте Ви курс України на вступ до НАТО?” були отримані такі відповіді:
 
Варіанти відповіді
Запитання 1
 
Чи підтримуєте Ви курс України на вступ до НАТО?
К-ть
%
Так
25
27,47%
Ні
44
48,35%
Не визначився
22
24,18%
Загалом
91
100,00%
 
 
На друге запитання анкети: „Чи вважаєте Ви, що членство в НАТО дасть змогу надійно забезпечити національну безпеку та територіальну цілісність України?” відповіді респондентів розподілилися таким чином:
 
 
Варіанти відповіді
Запитання 2
 
Чи вважаєте Ви, що членство в НАТО дасть змогу надійно забезпечити національну безпеку та територіальну цілісність України?
К-ть
%
Так
22
24,18%
Ні
44
48,35%
Не визначився
25
27,47%
Загалом
91
100,00%
 
 
На третє запитання анкети „Як Ви вважаєте, чи становитиме вступ України до НАТО загрозу Росії?” 28,57 опитаних відповіли „так”, і ще 37,36 опитаних відповіли “ні”, а от 34,07% ще не визначилися зі своєю позицією.
 
Варіанти відповіді
Запитання 3
 
Як Ви вважаєте, чи становитиме вступ України до НАТО загрозу Росії?
К-ть
%
Так
26
28,57%
Ні
34
37,36%
Не визначився
31
34,07%
Загалом
91
100,00%
 
 
 
 
 
На четверте запитання анкети „Як Ви оцінюєте свій рівень поінформованості про цілі та діяльність НАТО і його співпрацю з Україною?” були отримані такі відповіді:
 
Варіанти відповіді
Запитання 4
 
Як Ви оцінюєте свій рівень поінформованості про цілі та діяльність НАТО і його співпрацю з Україною?
К-ть
%
Високий
23
25,28%
Середній
33
36,26%
Низький
25
27,47%
Важко відповісти
10
10,99%
Загалом
91
100,00%


Прес-служба
Інституту трансформації суспільства


   [версія для друку]
 [обговорити на форумі]  [підписатися на матеріали]
Новини України   RSS
Проект „Вибір народу України”
31 липня 2017
Подписывайтесь на канал Олега Соскина в Youtube
31 липня 2017
Народний капіталізм: економічна модель для України" Олега Соскина в английской версии
31 липня 2017
Народний капіталізм: економічна модель для України
23 червня 2017
Війська НАТО вирушили до місць постійного розташування на півночі Польщі
23 червня 2017
Українці купують все більше помешкань над Віслою
23 червня 2017
Малопольща матиме свої Війська територіальної оборони
23 червня 2017
У Новому Сончі говорили про тіснішу співпрацю між християнськими Церквами
Новини міст   RSS
Проект „Українські міста в Інтернеті”
23 червня 2017
На подвір'ї житомирянина рятувальники викопали 73 артснаряди
Житомир
23 червня 2017
Житомир:Артилеристи 95 бригади стріляли з "Градів" на Дніпрі
Житомир
23 червня 2017
Курсанти ЖВІ на полігоні вдосконалили практичні навички
Житомир
23 червня 2017
Вишгород:Стартувала загальнонаціональна кампанія
Вишгород
23 червня 2017
Стадіон у східному мікрорайоні Скадовська потроху розбирають на металобрухт
Скадовськ
23 червня 2017
25 червня – День молоді
Новоград-Волинський
23 червня 2017
Відбулися археологічні розкопки
Новоград-Волинський
23 червня 2017
Міський голова Весельський В.Л. провів прийом особистий громадян
Новоград-Волинський
23 червня 2017
У Новограді-Волинському відкрили пам’ятник на братській могилі жертвам нацизму (після реконструкції)
Новоград-Волинський
23 червня 2017
Гаряча лінія до Дня молоді
Новоград-Волинський
Новини Києва   RSS
Проект „КИЇВ - інформаційно-аналітичний сервіс столиці України”
24 червня 2017
Соскін до Ляшка: Перестаньте мочити один одного. Починайте імпічмент Порошенку
24 червня 2017
В понедельник Порошенко встретится с Макроном в Париже
24 червня 2017
"Перемир'я": двоє українських військових загинуло, двоє поранені
24 червня 2017
В Сербії геї вийшли на парад в честь призначення прем'єром лесябіянки
24 червня 2017
Одеську журналістку й активістку побили в центрі міста
24 червня 2017
СМИ: Встреча Порошенко с Трампом была на платной основе - лоббисты получили 600 тысяч долларов
24 червня 2017
Анонс. Олег Соскін в ефірі телеканалу 112
24 червня 2017
Олег Соскин: об импичменте Порошенко: Он и его партия – политические банкроты
24 червня 2017
Олег Соскин: История с Гужвой свидетельствует, что Луценко пора бросать пить
24 червня 2017
Голодающую Оксану Сыроид увезла скорая
TyTa