Субота, 24 червня 2017 року 
  
 
Українські міста в Інтернеті ::: Алушта Алчевськ Бахмач Бердичів Біла Церква Бориспіль Бровари Васильків Вишгород Вінниця Вознесенськ
Волочиськ Гадяч Городня Житомир Золотоноша Калуш Карлівка Київ Ковель Коростень Коростишів Куп'янськ Миколаїв Миргород
Нетішин Ніжин Нікополь Новоград-Волинський Новомиргородський район Пирятин Прилуки Прилуцький район Ромни
Сарни Свалява Світловодськ Севастополь Сєвєродонецьк Скадовськ Сміла Фастів Хмільник Черкаси Чернігів Южноукраїнськ
<OSP-UA.INFO> <Вибiр народу України> <Сайт Інституту Трансформації Суспільства> <Інтернет-конференції> <Міські оголошення>
<Робота і навчання в Україні> <Мій вибір - NATO>
Проекти ІТС
Проект наукової, освітньої та культурної співпраці з польськими та словацькими університетами!! (2013)
Роль брендингу міст в епоху змін: Європейський досвід для України
Формування сучасних управлінських та комунікативних навичок у працівників органів місцевої влади в контексті фінського досвіду
Центри НАТО в регіонах України
Розвиток міст шляхом євроінтеграції: досвід країн Вишеградської групи для України
Європейська перспектива українських міст у контексті польського досвіду (на прикладі міста Феодосія)
Україна та Росія: роль вищої школи в утвердженні сталої демократії
Партнерство малих міст України та малих міст країн Вишеградської групи
Фінський досвід місцевого самоврядування – для українських міст
Вивчення шведського досвіду місцевого самоврядування
Україна на шляху до євроатлантичної спільноти
Налагодження співпраці між діловими колами українських та польських міст
Україна - НАТО - Росія
Web-проекти
Українські міста в Інтернеті
Інтернет-конференції
Вибір народу України
Мій вибір - NATO
КИЇВ - інформаційно-аналітичний сервіс столиці України
Робота і навчання в Україні
Міські оголошення
OSP - аналітика, новини
24 червня 2017
Соскін до Ляшка: Перестаньте мочити один одного. Починайте імпічмент Порошенку
24 червня 2017
В Сербії геї вийшли на парад в честь призначення прем
24 червня 2017
Олег Соскин: об импичменте Порошенко: Он и его партия – политические банкроты
24 червня 2017
Олег Соскин: История с Гужвой свидетельствует, что Луценко пора бросать пить
24 червня 2017
Олег Соскин: Гужву нужно поддержать, потому что Порошенко не остановится и будет рубить другие СМИ
24 червня 2017
У Порошенка горить земля під ногами. Яка область наступною закличе Раду починати процедуру імпічменту?
24 червня 2017
Мінські угоди нікчемні, слід вимагати переговорів у Будапештському форматі, – Віктор Шишкін
23 червня 2017
Журналіст: Матіоса потрібно арештувати, він пропонував мені хабар 10 тисяч доларів
23 червня 2017
Касьянов о режиме Порошенко? На одних сладких сказках, без образа врага это дерьмо долго не протянет
23 червня 2017
Найди отличие от кремлевского фашизма: в Украине призывают убить всех, кто поддержал Страну.ua


Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика
ІТС 27 травня 2008

Новий підхід до вивчення громадської думки щодо НАТО – для уникнення політичних спекуляцій, популізму і маніпулювання суспільною свідомістю

27 травня 2008 року в Києві Інститут трансформації суспільства провів науковий круглий стіл „Вироблення методології проведення соціологічних опитувань з використанням досвіду держав – членів НАТО останніх двох хвиль розширення”. Захід був організований за підтримки Посольства Словацької Республіки в Україні, Посольства Королівства Норвегія в Україні, Міністерства закордонних справ України у співпраці з Національним центром з питань євроатлантичної інтеграції України, Громадською Лігою Україна – НАТО та Факультетом соціології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Переглянути відео


 
Мета наукового круглого столу:
  • визначення підходів до формування нової моделі вивчення громадської думки з питань євроатлантичної інтеграції України;
  • вироблення загальної методології проведення соціологічних опитувань щодо євроатлантичного вибору України;
  • використання досвіду нових країн НАТО – Словаччини, Польщі, Естонії, Латвії, Литви, Словенії – у проведенні подібних опитувань;
  • формування мережі науково-дослідних, експертних та університетських центрів із різних регіонів України для проведення таких опитувань на основі загальної методології; створення бюро з вивчення громадської думки у структурі регіональних Центрів євроатлантичної інтеграції України.
 
Учасники заходу: Радник Міністерства оборони Естонії, колишній керівник відділу по зв’язках із громадськістю Міністерства оборони Естонії; директор Центру досліджень громадської думки і ринку „Вілморус” (Литва); директор Центру ринкових и соціальних досліджень (Латвія); Посол Королівства Норвегія в Україні; Радник Посольства Словацької Республіки в Україні; Радник Посольства Литовської Республіки в Україні; Радник Посольства Словенії в Україні; заступник керівника з питань євроатлантичної інтеграції та реформування сектору безпеки Офісу зв’язку НАТО в Україні; директор Департаменту НАТО Міністерства закордонних справ України; представники Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України, Громадської Ліги Україна – НАТО; провідні політологи та соціологи України; керівники та завідувачі кафедр соціології вищих навчальних закладів з усіх регіонів України; ЗМІ.

 
Науковий круглий стіл відкрив його ініціатор та організатор Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства (ІТС), професор, завідувач кафедри міжнародної економіки та підприємництва Національної академії управління, заступник голови Координаційної Ради Громадської Ліги Україна – НАТО. Він наголосив на важливості інформаційно-просвітницької роботи щодо євроатлантичної інтеграції та розповів про розроблену ІТС спільно з Лігою модель функціонування регіональних Центрів євроатлантичної інтеграції, що має вертикально-горизонтальну структуру. На сьогоднішній день створено вже 10 таких центрів на базі регіональних вищих навчальних закладів. Планується поширити їх на рівень районів і менших міст, де Центри працюватимуть на базі шкіл і технікумів. Є величезна підтримка цих ініціатив з боку МЗС, посольств Балтійських, Північноєвропейських, Вишеградських країн.

У той же час необхідно професійно відслідковувати зміну громадської думки щодо НАТО серед населення в різних регіонах України. Об’єктивна картина дасть змогу розставити правильні акценти в діяльності як громадянського, так і урядового сектора, зазначив пан Соскін.

Він зауважив, що не можна монополізувати галузь соціологічних досліджень, як це нині фактично робить так званий «київський» клуб соціологів. Складається враження, що авторитетні українські соціологічні служби з якихось причин маніпулюють суспільною думкою і показують суттєві коливання популярності НАТО серед населення в дуже короткі проміжки часу.

Для того щоб уникнути кон’юнктурних спекуляцій навколо питання НАТО і забезпечити якнайвищий рівень достовірності та надійності соціологічних досліджень у цій площині Інститут трансформації суспільства звернувся до провідних представників наукових соціологічних кіл з усіх регіонів України з пропозицією провести широке наукове обговорення методології реалізації соціологічних досліджень на тему євроатлантичної інтеграції України та виробити спільні підходи в цій царині. Співорганізатором заходу виступив Факультет соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Результатом спільної роботи має стати організація центрів з вивчення громадської думки на базі соціологічних факультетів вищих навчальних закладів в усіх регіонах України та регулярне проведення незалежних опитувань громадської думки щодо НАТО за загальною методологією.

Науковий круглий стіл покликаний, підкреслив професор Соскін, задіяти величезний потенціал регіональних соціологічних центрів, з одного боку, та вивчити досвід країн, які вже здійснили євроатлантичні трансформації – з другого. Саме тому на заході презентують свої доповіді норвезькі, словацькі, латвійські, литовські, словенські, естонські експерти. 
 

Олав Берстад, Посол Королівства Норвегія в Україні, привітав усіх учасників наукового круглого столу і зазначив, що Посольство Королівства Норвегія активно підтримує заходи, спрямовані на поліпшення інформування українців про діяльність Північноатлантичного альянсу.

Пан Посол розповів, що Норвегія серед перших країн вступила до НАТО і досвід її членства в цій потужній міжнародній організації є дуже успішним. І йдеться в першу чергу про політичне, а не військове співробітництво.

Олав Берстад шкодує, що Російська Федерація сприймає демократичне, євроатлантичне майбутнє Європейського континенту інакше, ніж Норвегія. Це є історичною помилкою. Росія хоче стати «нульовою силою» – незалежним геополітичним гравцем у світі й поширювати зону свого персонального впливу, однак досвід Другої світової війни показав, що у багатьох країн є спільні цінності та цілі. Заради них треба бути об’єднаними.

Боротьба впливів між більшими та меншими країнами у світі тривала завжди, зазначив пан Посол, і саме НАТО гарантує, що ця гра буде більш цивілізованою. Важлива в цьому контексті, поза сумнівом, є і роль ООН. Історично НАТО показало, що воно направлене не на досягнення політичного домінування, а на захист спільних поглядів та цінностей. Окрім того, співпраця з США в рамках цієї структури дає змогу Європі знати більше про політику і позицію Штатів, і також певним чином впливати на них.

Норвегія вважає, що Україна в недалекому майбутньому стане членом НАТО, і це природний процес для європейської країни. А для успішного просування цим шляхом треба достовірно відслідковувати зміну громадської думки про Альянс серед населення. Тому він побажав плідної роботи учасникам круглого столу. 

Аттіла Сеп, Радник Посольства Словацької Республіки в Україні, повідомив, що у Словаччині жорсткої пропаганди з боку Уряду щодо вступу в НАТО не було. Натомість проводилася комунікативно-дискусійна кампанія політичної еліти з громадськістю. Найголовніше завдання політичної еліти і керівництва держави у 90-х роках полягало у нав’язуванні суспільству ідеї про те, що потрібно більше думати про зовнішню політику та національну безпеку. У Словаччині здебільшого говорили не про НАТО, а про наявні альтернативи колективній безпеці. Дипломат зазначив: „Якщо хтось каже „ні” НАТО як альтернативі, то тоді цей громадянин повинен аргументовано довести, чому він проти і яку альтернативу він пропонує”. Проаналізувавши добре викладені можливі альтернативи, громадяни зможуть самостійно вибрати кращу з них.

Пан Аттіла Сеп зауважив, що ситуація у Словаччині з приводу суспільної думки щодо НАТО була подібна до української. Словацьке суспільство не мало відповідного історичного досвіду, а тому спочатку підтримка громадян вступу Словаччини до Північноатлантичного альянсу становила лише 25–30%. Але через деякий час комунікативно-дискусійна кампанія, яка проводилася в різних сегментах суспільства, дала свої результати: відсоток прихильників НАТО змінився і динаміка почала покращуватися. Це зумовлено тим, що суспільство завжди пов’язувало питання НАТО із зовнішньополітичними та економічними пріоритетами розвитку країни. Соціологічні групи, які постійно – від 1999-го до 2003 року, – робили заміри євроатлантичних настроїв словаків.

Михайло Оснач, директор Департаменту НАТО Міністерства закордонних справ України, сказав, що проблематика круглого столу – дуже гостра і актуальна, адже соціологічні опитування віддзеркалюють ситуацію в суспільстві – з одного боку, і допомагають оцінити ефективність реалізації державної діяльності щодо інформування про євроатлантичний вибір України – з другого.

Пан Оснач наголосив, що Україна наполегливо і планомірно виконує «домашню роботу» для входження до Альянсу. Результат цього – історичне рішення Бухарестського саміту НАТО, на якому було зафіксовано можливість приєднання України до Північноатлантичного альянсу.

МЗС наразі очікує затвердження Державної програми з інформування населення про євроатлантичну інтеграцію на 2008–2011 рр.

Андрій Горбачик, декан факультету соціології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, як один із організаторів заходу привітав учасників наукового круглого столу та зазначив конструктивність підходу до його проведення не напередодні чергових виборів або саміту, а заздалегідь, для вироблення незаангажованого наукового підходу до методології соціологічних досліджень. Він підкреслив, що будь-який проект потребує моніторингу як на початку, так і в процесі своєї реалізації для успішного виконання. Окрім того, соціологічні дослідження – необхідна методологічна складова здійснення соціальних реформ.

Сергій Джердж, голова Координаційної Ради Громадської Ліги Україна – НАТО, говорив про важливість реальних соціологічних досліджень щодо НАТО для адекватного суспільного обговорення цього питання та уникнення політичних спекуляцій, популізму і маніпулювання суспільною свідомістю.

Пан Джердж провів цікаву аналогію. Коли незадовго після закінчення Другої світової війни ФРН вступала в НАТО і ще були живі солдати армії Вермахту, то підтримка вступу країни до організації, заснованої безпосередніми ворогами Німеччини, була значно меншою, ніж сьогоднішня підтримка НАТО українцями. Симптоматично й інше. Супротив приєднанню України до Альянсу чинять країни, від яких вона найбільше потерпала в минулих століттях, а саме Росія та Німеччина. Натомість Україну підтримують держави, які послідовно боролися з комунізмом і фашизмом.

Сергій Джердж зазначив, що 82% українських експертів у сфері безпеки та оборони підтримують приєднання України до НАТО – це позиція фахівців, і, як показує практика, незабаром вона розповсюдиться серед ширших кіл громадськості.

На завершення пан Джердж наголосив, що моніторинг громадської думки дозволяє змінити площину дискусії з емоційної на фактично обґрунтовану і наукову. Однак сам по собі не може й не повинен замінити інформування людей та роботи з регіонами як такого, і Ліга Україна-НАТО щодня активно працює в цьому напрямі, організовуючи громадські заходи на всій території України – від Ужгорода до Сімферополя. 


Далі відбулася презентація доповідей експертів із країн - членів НАТО та українських науковців:

Наташа Прах, Радник Посольства Словенії в Україні, голова Департаменту зв’язків із громадськістю МЗС Словенії у 2000–2004 рр., розповіла про словенський досвід євроатлантичної інтеграції та зміну громадської думки. Словенія мала суспільний консенсус щодо необхідності інтеграції в НАТО і ЄС. У 90-х роках підтримка вступу до НАТО серед населення була дуже значною, однак після того, як на саміті НАТО 1996 р. Словенію не було запрошено до Альянсу, настало певне розчарування. Саме тому в період з 2001 до 2003 рр. Уряд запровадив і здійснив масштабну інформаційну кампанію щодо популяризації НАТО серед населення. І якщо всередині 2002 р. підтримка вступу до НАТО серед населення була близько 40%, то вже на референдумі в березні 2003 р. вступ до Альянсу підтримали 66% словенців. Це був великий успіх.

У реалізації державної програми важливими аспектами були зосередження на комунікації з населенням, а не на прямому рекламуванні Альянсу – важливо було підвищити рівень самостійного усвідомлення цілей і переваг членства в НАТО, наголосила Наташа Прах.

Вона також розповіла про те, що в Словенії щомісячні опитування громадської думки щодо бажання приєднатися до НАТО, якими користувався й Уряд, проводилися незалежно – Університетом політичних досліджень в Люблянах. Відслідковування щомісячної динаміки змін допомагало корегувати реалізацію державної програми та її ефективність.

 
Мадіс Мікко, Радник Міністерства оборони Естонії, колишній керівник відділу по зв’язках із громадськістю Міністерства оборони Естонії, розповів про естонський досвід проведення опитувань громадської думки щодо інтеграції в НАТО, набутий з 1999 року. Він зазначив, що експерти, які займаються євроатлантичною проблематикою, повинні бути об’єктивними й неупередженими щодо проблем, пов’язаних із безпекою держави, збереженням її суверенітету і територіальної цілісності. З приводу громадської думки щодо вступу Естонії в НАТО, пан Мікко зауважив: „В Естонії дослідження на національному рівні для вивчення суспільного рівня обізнаності населення щодо Північноатлантичного альянсу проводилися чотири рази на рік. Це дало змогу керівництву держави отримати реальну картину про настрої населення щодо НАТО”. Великим прогресом для Естонії стало досягнення консенсусу політичних сил у питаннях національної безпеки держави, у тому числі щодо входження країни до НАТО.

Владас Гайдіс, директор Центру досліджень громадської думки і ринку „Вілморус” (Литва), звернув увагу присутніх на деякі історичні аспекти процесу інтеграції Литви до ЄС та НАТО, що відбувався паралельно. Експерт розповів про велику довіру литовців до національної армії, у лавах якої й досі немає жодного випадку корупції і т.д. Як показують соціологічні дослідження, в останні 10 років рейтинг литовських збройних сил зростає. У квітні 2008 р. рівень довіри до армії у Литві становив 54% – лише на 3% менше, ніж до Президента країни.

За даними Центру досліджень громадської думки і ринку „Вілморус”, який у 2006 році проводив опитування на тему „Які б країни ви хотіли бачити членами ЄС?”, 47% литовців були за вступ України до ЄС, тоді як Хорватія отримала 20% нашої підтримки, Грузія – 17%, а Росія – 15%. Це означає беззаперечну підтримку Литвою євроінтеграційних прагнень України.

Дієвий фактор в інформуванні населення щодо НАТО – це багато об’єктивної та правдивої інформації, підкреслив В. Гайдіс.

Айгарс Фрейманіс, директор Центру ринкових и соціальних досліджень (Латвія), розповів, що з початку 90-х років правляча коаліція Латвії зовнішнім курсом держави проголосила вступ у Північноатлантичний альянс. У ті часи показник довіри до НАТО був посередній: приблизно 30% громадян незалежної держави висловлювало позитивну позицію щодо вступу до НАТО, 20% – виступало проти НАТО, і ще 50% – не визначилися. На сьогоднішній день ситуація кардинально змінилася: у грудні 2007 року цей показник становив 66,1%. Латвія вже є членом НАТО, а це означає гарантію безпеки держави, можливість розвивати професійні спеціалізовані збройні сили, які б були готові відреагувати на сучасні виклики і загрози.

Пан Фрейманіс також зазначив, що, за даними досліджень на кінець минулого року, 54,3% латвійських громадян підтримують курс на подальше розширення НАТО.

Ірина Жовта, завідувач сектору інформації і комунікацій Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України, розповіла про соціологічні дослідження, що проводилися в рамках в реалізації державних програм інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції. Вона сказала, що ставлення до НАТО серед українського населення різне тому, що Північноатлантичний альянс фігурує як предмет обговорення серед політичних сил та у засобах масової інформації саме перед виборами. Деякі ЗМІ подають інформацію про НАТО як сенсаційну, а це впливає на активність населення в регіонах. Вона підкреслила, що Інститутом трансформації суспільства наразі здійснюється важлива і серйозна робота щодо формування та створення в регіонах Україні інформаційно-наукових центрів з євроатлантичної інтеграції.

Олег Кокошинський, заступник Голови Координаційної Ради Громадської Ліги Україна – НАТО, проаналізував проблему вивчення громадської думки щодо євроатлантичної інтеграції в контексті міжнародного досвіду. Він переконаний, що громадяни, влада, експерти мають вести широку дискусію з приводу питань, пов’язаних із євроатлантичною інтеграцією України. „Потрібно звернути увагу на правильне визначення цільових груп для вивчення та формування громадської думки щодо євроатлантичного вибору України”, – наголосив В. Кокошинський. Він зауважив, що вступ України до НАТО є позитивним фактором для розвитку демократії і дає поштовх для проведення внутрішніх політичних та соціально-економічних реформ.

Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства, професор, завідувач кафедри міжнародної економіки та підприємництва Національної академії управління, заступник Голови Координаційної Ради Громадської Ліги Україна – НАТО, розповів про деякі підходи до формування нової моделі вивчення громадської думки з питань євроатлантичної інтеграції України. Він навів приклад країн Балтії на шляху до НАТО: „Характерна риса, яка відрізняє Литву, Латвію, Естонію від України, – це відсутність величезних фінансово-корпоративних політичних груп, котрі тримають владу. Тобто ці країни рухаються шляхом народного капіталізму, розвитку середнього класу. Україна рухається шляхом державно-монополістичного, кланово-корпоративного капіталізму. Орієнтація українського населення на принципи функціонування і правила гри Північноатлантичного альянсу – це і є злам тієї моделі світосприйняття, яка штучно нав’язана Україні”, – зазначив пан Соскін.

За його словами, ситуацію можуть змінити тільки інтелектуали, а саме професорсько-викладацька, освітянська еліта. Тому Інститут трансформації суспільства приступив до створення вертикально-горизонтальних інформаційно-просвітницьких центрів євроатлантичної інтеграції на базі провідних ВНЗ в регіонах України.

Директор ІТС пан Соскін, продовжуючи свій виступ, зауважив, що нагальна мета для нашої країни полягає в розробці якісно нової моделі вивчення громадської думки з питань євроатлантичної інтеграції України. Він презентував розроблену ним модель, яка має дві складові – змістовну та технологічну. Серед суб'єктів, що сприятимуть реалізації моделі (координація, патронат), він виділяє:
1. Інститут трансформації суспільства.
2. Державні установи:
– Міністерство закордонних прав України;
– Міністерство освіти і науки України;
– Рада національної безпеки та оборони України;
– Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України;
– Державний комітет телебачення та радіомовлення України;
3. Громадська Ліга Україна – НАТО.
4. Обласні та міські органи влади.
5. Вищі навчальні заклади, школи в усіх регіонах України.

Змістовна складова повинна спиратися на базові ціннісні установки, враховувати соціальні групи, виробляти особливі підходи до роботи з кожною з них.

О. Соскін продемонстрував технологічну складову моделі, яка у схематичному вигляді представлена нижче:





Андрій Горбачик, декан факультету соціології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, виклав методичні особливості соціологічних опитувань стосовно зовнішньої політики. Він переконаний, що вступ України в ЄС і НАТО – це фундаментальні, основоположні реформи. У рамках кожної реформи завжди ведуться оціночні соціологічні дослідження, котрі визначають ефективність руху держави до ЄС чи НАТО. У цьому процесі багато залежить від консенсусу еліт. Але головним є те, що такі поняття, як НАТО, у ході подібних досліджень мають бути розкладені на певні складові.

Декан факультету соціології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка сказав: щоб відповідь респондента дійсно свідчила про наявність у нього точки зору відповідно поставленого питання, він повинен бути:
- інформованим
- зацікавленим
- відчувати актуальність поставленого питання.

Пан Горбачик дійшов такого самого висновку, як і Інститут трансформації суспільства, що проводити соціологічні дослідження з євроатлантичної тематики потрібно за моделлю, яка б враховувала зв’язок громадської думки, зовнішньополітичних орієнтацій та ціннісних установок українського суспільства. Необхідно досліджувати стереотипи щодо НАТО, які існують у різних соціальних групах, та виробляти багатофакторні моделі досліджень. 

Після виголошення експертних доповідей відбулося обговорення та вироблення нової моделі вивчення громадської думки та загальної методології проведення соціологічних досліджень з питань євроатлантичної інтеграції України за участю ректорів, деканів соціологічних факультетів, завідувачів і професорів кафедр соціології регіональних вищих навчальних закладів: Волинського національного університету ім. Л. Українки, Дніпропетровського національного університету,  Миколаївського державного гуманітарного університету ім. П.Могили, Національного університету „Острозька академія”, Одеського національного університету ім. І. Мечникова, Полтавського університету споживчої кооперації України, Рівненського державного гуманітарного університету, Сумського національного аграрного університету, Тернопільського національного педагогічного університету, Харківського національного університету ім. В. Каразіна, Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, Вінницького інституту післядипломної педагогічної освіти, Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти та ін.
 

Загальні висновки:
~ Більша частина українського суспільства не має уявлення та системних знань про євроатлантичну модель розвитку, євроатлантичну інтеграцію, євроатлантичну систему безпеки і про такий її основний, ефективний і дієвий інструмент, як Північноатлантичний альянс.
~ Значній частині українського суспільства притаманна усталена система міфів, сформована ще за радянсько-комуністичної доби, у тому числі міф про ворожу природу Північноатлантичного альянсу і неприйняття самої дефініції „НАТО”.
~ Принципово неправильно проводити соціологічні дослідження з євроатлантичної тематики у примітивно-традиційній формі, запитуючи у людей: „Ви „за” чи „проти” НАТО?” або „Якщо завтра відбудеться референдум, як Ви проголосуєте: „за” чи „проти” НАТО?”, оскільки у них відсутні знання щодо предмету дослідження. У такому разі їх відповідь буде несвідомою, емоційною, необґрунтованою і базуватиметься не на реальних знаннях та переконаннях, а на поверхневих, вирваних із контексту фактах, необґрунтованих оцінках, а також на поглядах інших осіб.
~ Не можна створювати для людей психологічну проблему, примушуючи їх висловлювати свою позицію стосовно питання чи предмету, знаннями про які вони не володіють.
~ Проведення соціологічних досліджень за вищезгаданою методикою є некоректним, неефективним, хибним і навіть небезпечним. Такі опитування розпалюють і дратують суспільство, породжуючи в ньому елементи нестабільності та розколу, утверджуючи неправильні підходи до питання євроатлантичного вибору України.
~ Було б не зовсім правильно говорити про те, що цю проблему можна вирішити лише завдяки інформуванню населення. Цього замало. Адже сьогодні значна частина українського соціуму не готова і не здатна об’єктивно сприйняти інформацію про євроатлантичну систему розвитку та переваги інтеграції України до НАТО.

Міжнародні та українські експерти, а також науковці-соціологи, що були учасниками наукового круглого столу „Вироблення методології проведення соціологічних опитувань з використанням досвіду держав – членів НАТО останніх двох хвиль розширення”, виробили конкретні рекомендації щодо формування моделі вивчення і опитування громадської думки стосовно євроатлантичного вибору України. Рекомендації надано Міністерству закордонних справ України, посольствам іноземних держав в Україні, провідним науковим соціологічним центрам у вищих навчальних закладах та центрам євроатлантичної інтеграції в усіх регіонах України.

Матеріали наукового круглого столу в повному обсязі будуть надруковані в науково-аналітичному журналі „Економічний часопис-ХХІ”, поширені в Інтернеті та розміщені на сайтах www.ist.osp-ua.info, www.soskin.info, www.uanato.info


Переглянути відео



Прес-служба Інституту трансформації суспільства


   [версія для друку]
 [обговорити на форумі]  [підписатися на матеріали]
Новини України   RSS
Проект „Вибір народу України”
31 липня 2017
Подписывайтесь на канал Олега Соскина в Youtube
31 липня 2017
Народний капіталізм: економічна модель для України" Олега Соскина в английской версии
31 липня 2017
Народний капіталізм: економічна модель для України
23 червня 2017
Війська НАТО вирушили до місць постійного розташування на півночі Польщі
23 червня 2017
Українці купують все більше помешкань над Віслою
23 червня 2017
Малопольща матиме свої Війська територіальної оборони
23 червня 2017
У Новому Сончі говорили про тіснішу співпрацю між християнськими Церквами
Новини міст   RSS
Проект „Українські міста в Інтернеті”
23 червня 2017
На подвір'ї житомирянина рятувальники викопали 73 артснаряди
Житомир
23 червня 2017
Житомир:Артилеристи 95 бригади стріляли з "Градів" на Дніпрі
Житомир
23 червня 2017
Курсанти ЖВІ на полігоні вдосконалили практичні навички
Житомир
23 червня 2017
Вишгород:Стартувала загальнонаціональна кампанія
Вишгород
23 червня 2017
Стадіон у східному мікрорайоні Скадовська потроху розбирають на металобрухт
Скадовськ
23 червня 2017
25 червня – День молоді
Новоград-Волинський
23 червня 2017
Відбулися археологічні розкопки
Новоград-Волинський
23 червня 2017
Міський голова Весельський В.Л. провів прийом особистий громадян
Новоград-Волинський
23 червня 2017
У Новограді-Волинському відкрили пам’ятник на братській могилі жертвам нацизму (після реконструкції)
Новоград-Волинський
23 червня 2017
Гаряча лінія до Дня молоді
Новоград-Волинський
Новини Києва   RSS
Проект „КИЇВ - інформаційно-аналітичний сервіс столиці України”
24 червня 2017
Соскін до Ляшка: Перестаньте мочити один одного. Починайте імпічмент Порошенку
24 червня 2017
В понедельник Порошенко встретится с Макроном в Париже
24 червня 2017
"Перемир'я": двоє українських військових загинуло, двоє поранені
24 червня 2017
В Сербії геї вийшли на парад в честь призначення прем'єром лесябіянки
24 червня 2017
Одеську журналістку й активістку побили в центрі міста
24 червня 2017
СМИ: Встреча Порошенко с Трампом была на платной основе - лоббисты получили 600 тысяч долларов
24 червня 2017
Анонс. Олег Соскін в ефірі телеканалу 112
24 червня 2017
Олег Соскин: об импичменте Порошенко: Он и его партия – политические банкроты
24 червня 2017
Олег Соскин: История с Гужвой свидетельствует, что Луценко пора бросать пить
24 червня 2017
Голодающую Оксану Сыроид увезла скорая
TyTa