Понеділок, 27 березня 2017 року 
  
 
Українські міста в Інтернеті ::: Алушта Алчевськ Бахмач Бердичів Біла Церква Бориспіль Бровари Васильків Вишгород Вінниця Вознесенськ
Волочиськ Гадяч Городня Житомир Золотоноша Калуш Карлівка Київ Ковель Коростень Коростишів Куп'янськ Миколаїв Миргород
Нетішин Ніжин Нікополь Новоград-Волинський Новомиргородський район Пирятин Прилуки Прилуцький район Ромни
Сарни Свалява Світловодськ Севастополь Сєвєродонецьк Скадовськ Сміла Фастів Хмільник Черкаси Чернігів Южноукраїнськ
<OSP-UA.INFO> <Вибiр народу України> <Сайт Інституту Трансформації Суспільства> <Інтернет-конференції> <Міські оголошення>
<Робота і навчання в Україні> <Мій вибір - NATO>
Проекти ІТС
Проект наукової, освітньої та культурної співпраці з польськими та словацькими університетами!! (2013)
Роль брендингу міст в епоху змін: Європейський досвід для України
Формування сучасних управлінських та комунікативних навичок у працівників органів місцевої влади в контексті фінського досвіду
Центри НАТО в регіонах України
Розвиток міст шляхом євроінтеграції: досвід країн Вишеградської групи для України
Європейська перспектива українських міст у контексті польського досвіду (на прикладі міста Феодосія)
Україна та Росія: роль вищої школи в утвердженні сталої демократії
Партнерство малих міст України та малих міст країн Вишеградської групи
Фінський досвід місцевого самоврядування – для українських міст
Вивчення шведського досвіду місцевого самоврядування
Україна на шляху до євроатлантичної спільноти
Налагодження співпраці між діловими колами українських та польських міст
Україна - НАТО - Росія
Web-проекти
Українські міста в Інтернеті
Інтернет-конференції
Вибір народу України
Мій вибір - NATO
КИЇВ - інформаційно-аналітичний сервіс столиці України
Робота і навчання в Україні
Міські оголошення
OSP - аналітика, новини
27 березня 2017
В Бобруйске ОМОН врывался в магазины и арестовывал всех покупателей. Били даже женщин
27 березня 2017
Гринів пішов з посади глави фракції БПП для підготовки дострокових виборів
27 березня 2017
Олег Соскин: Минских соглашений нет
27 березня 2017
Катастрофа Іл-76: генерала Назарова засудили до 7 років тюрми
27 березня 2017
Юбилей для нищих: Украина уже 1000 дней живет "по-новому"
27 березня 2017
Двоє бійців загинули, підірвавшись на вибухівці – штаб АТО
27 березня 2017
Премьер Сербии встречается с Путиным
27 березня 2017
Екс-радник Путіна розповів про підкилимну боротьбу кланів в Кремлі
27 березня 2017
Тіллерсон та стратегічний виклик в Анкарі. Місія нездійснена?
27 березня 2017
Ракеты крейсера Украина могли бы достичь Ставрополя, Краснодара и Ростова-на-Дону


Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика
Газета "Експрес" №2 від 9-10 грудня 2006 року 10 грудня 2006

Другий дивізіон Євросоюзу - Балтія - Чорномор'я - Каспій

Олег Соскін,
доктор економіки, професор,
директор Інституту трансформації суспільства

Шляхом „Із варяг у греки”

Ідея Балтійсько-Чорноморського альянсу народилася в Україні на початку XX сторіччя, після відновлення самостійності нашої більш як 1000-літньої держави. Українська Народна Республіка прагнула утворити Балтійсько-Чорноморську вісь як перспективну конгломерацію новопрого-лошених незалежних країн. Проте в результаті окупації України радянською комуністичною Росією ця спроба зазнала невдачі.

Після проголошення незалежності України, а згодом Білорусі ідея альянсу колишніх західних колоній Росії не могла не реанімуватися. Балтійсько-Чорноморська вісь мала стати однією з політичних і економічних гарантій незворотності змін на пострадянському просторі. Глобального резонансу ідея набула тоді, коли її підтримав видатний американський політолог Збігнєв Бжезинський. Він переконав як урядові кола, так і інші еліти Америки в перспективності Балтійсько-Чорно-морського альянсу країн спочилого в Бозі соцтабору. Так романтичний задум набув обрисів філософії шляху "з варяг у греки" на сучасному витку історичної спіралі розвитку Європи.

Основою Балтійсько-Чорноморського економічного партнерства може стати потужна транзитно-транспортна система, що поєднує Балтію з Чорномор'ям. По суті, йдеться про відновлення системної транспортної економічної моделі "з варяг у греки" в умовах технологічно-інформаційної революції.

На превеликий жаль, у часи правління Леоніда Кучми було втрачено колосальні можливості для виходу України в лідери Балтійсько-Чорноморського регіону. Адже ще 1992 року Азербайджан, Албанія, Вірменія, Греція, Грузія, Росія, Румунія, Туреччина, Україна підписали на саміті в Стамбулі Декларацію про заснування Організації чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС). У статусі спостерігачів до неї приєдналися середземноморські Італія, Ізраїль, Єгипет, Туніс, Франція, балтійська Польща, а також придунайські Австрія і Словаччина, які не мають прямого виходу до моря.

Дивна річ, та з часом інтереси України в ОЧЕС стали представляти політики явно проросійської орієнтації. Надзвичайно вигідні інвестиційні проекти чахли в нетрях тодішньої виконавчої влади, переповненої багнетами "п'ятої колони".

Наведу показовий приклад такого саботажу. Україна і Туреччина уклали угоду про щорічну купівлю нами 25 млн тонн близькосхідної нафти, яка мала надходити новим транстурецьким трубопроводом Джейхан-Самсун. Проросійське лобі зробило все, щоб цей документ не був ратифікований Верховною Радою, і персональну відповідальність за це несе, на моє тверде переконання, тодішній президент Кучма, який крутив депутатами, як циган сонцем...

Економічним чинником структурування Балтійсько-Чорноморсько-Каспійського партнерства стала необхідність подолання монополії Росії на постачання енергоресурсів пострадянським країнам і Європі загалом. Ринок диктує необхідність диверсифікації енергетичних моделей і транспортних коридорів.

I 1996 року Україна стала учасником проекту відродження Великого шовкового шляху під офіційною назвою ТКАСЕСА ("Транспортний коридор Європа - Кавказ - Центральна Азія"). А вже наступного року в Страсбурзі Грузія, Україна, Азербайджан і Молдова оформили інтеграційний проект ГУАМ (певний час його членом був також Узбекистан). Десятирічний ювілей ГУАМ зустрічає вже у визнаному світовою спільнотою міжнародному статусі, набутому під час Київського саміту в квітні 2006 року, під офіційною назвою "Організація за демократію та економічний розвиток ГУАМ".

Характерна обставина: бажання ввійти до числа її членів висловили Литва, Польща, Румунія, Болгарія. Не менш важливо, що центром цього альянсу визнано Київ: на саміті вирішено розташувати штаб-квартиру ГУАМ у столиці України. Таким чином, ідея поєднання "Шляху з варяг у греки" з "Великим шовковим шляхом", яка ще півтора десятиліття тому сприймалася в метафоричному плані, кодифікувалася на рівні міжнародної регіональної організації. На наших очах структурується Балтійсько-Чорноморсько-Каспійське партнерство, покликане об'єднати на сучасному етапі ключові транзитні держави Європи. Але, якщо працювати далі в цьому напрямі, треба думати про розширення ГУАМу як у південному, так і в північному напрямках. Ідеться, передусім, про Туреччину і Норвегію як членів НАТО. Це дасть змогу забезпечити довготривалу геополітичну стабільність у всьому Балтійсько-Чорноморсько-Каспійському ареалі.

Ще один могутній альянс

Добудова геоекономічної структури Балтійсько-Чорноморсько-Каспійського партнерства геополітичною складовою дасть змогу створити на Європейському субконтиненті могутній альянс. Забезпечення ефективності його місії в регіоні на перетині інтересів ЄЄ і Росії зумовить остаточний розпад СНД, повноправним членом якої Україна так і не стала, та повний провал неоколоніального проекту Єдиного економічного простору. Таким чином, від БЧКП Україна отримує чимало переваг як важлива фігура на шахівниці цивілізаційних, політичних і економічних партій у Європі й усьому світі. Передусім, вона реально стає регіональним лідером на перетині координат Схід - Захід і Північ - Південь. Отже, розбудова Балтійсько-Чорноморсько-Каспійського партнерства має стати найбільшим геополітичним і геоекономічним пріоритетом для України. В сучасних умовах ідеться, передусім, про формування економічного альянсу країн ареалу. Результатами цих зустрічей стали конкретні домовленості з керівниками держав зазначених басейнів. Зокрема, про стратегічно важливе для України утворення нафтоенерге-тичного консорціуму з постачання каспійської нафти (на базі нафтотерміналу "Південний" під Одесою і нафтопроводу Одеса - Броди - Адамова Застава -Плоцьк - Гданськ). В утворенні консорціуму зацікавлені також скандинавські країни. Стає очевидним, що створення БЧКП відповідає інтересам багатьох країн, однак процес його формування потребує об'єднаних зусиль і системного підходу.

Настав час систематизувати все, що вже здобуто у сфері співпраці країн Балтії, Чорномор'я, Каспію, і з'єднати це в єдину систему. Розбудова системи міжнародних нафтогонів, на мій погляд, необхідно розглядати у контексті формування міжнародного нафтового консорціуму, який би перетворив Чорне море на світовий ринок нафти, куди надходила б у нормальних промислових обсягах каспійська нафта, а згодом і нафта з країн Перської затоки, насамперед іракська (через Туреччину). Однак така схема запрацює, якщо буде побудований транстурецький нафтопровід Джейхан - Самсун. А в разі скоординованої позиції України та Польщі стосовно транспортування російського газу, Росії доведеться прийняти умови обох країн і припинити тиск, здійснюваний на них сьогодні.

Розширення системи поромних шляхів у басейні Чорного моря (в Україні та інших країнах, які розташовані на його узбережжі) фактично з'єднає всю Європу - від Скандинавії до Туреччини і Балкан. Мало того, це дасть вихід на транс-африканський транспортний коридор - аж до ПАР. Тоді Україна матиме змогу стати прикладом нового підходу до розв'язання глобальної проблеми відносин Північ -Південь.

Україні, щоб забезпечити енергетичну незалежність, слід усвідомити, що транстурецький трубопровід Джейхан - Самсун для нас буде надзвичайно важливим. Слід комплексно проаналізувати питання про участь України в його будівництві.

Отже, існують об'єктивні умови для утворення Балтійсько-Чорноморсько-Каспійського економічного альянсу як другого дивізіону Європейського Союзу. При цьому Україна повинна керуватися інтересами національної безпеки, і передусім її економічною та енергетичною складовими. Найважливішим національним інтересом нашої держави є формування оптимальної енергетичної політики, яка передбачає подолання енергетичної залежності від Росії, визначення альтернативних джерел постачання енергоресурсів у країну. Україна повинна вибудувати незалежну енергетичну підойму для свого розвитку. Це означає, що обсяг енергоресурсів, які надходить на українську територію з будь-якого джерела, не може перевищувати 30 відсотків. Сьогодні ж наша держава як колишня колонія Росії залежна від РФ у достачанні і нафти, і газу на 90 відсотків. З цим миритися просто неможливо: така ситуація гальмує розвиток України в європейському напрямку - як майбутнього члена Європейського Союзу і НАТО. Розв'язання проблеми є нагальне та доленосне.

При цьому нам необхідно враховувати, що Росія в найближчі 5-10 років не зможе виконувати функцію стратегічного постачальника нафти. Адже їй самій невдовзі доведеться вирішувати проблему забезпечення своєї економіки і експортного потенціалу нафтою, яку вона буде вимушена добувати в дуже складних умовах, що вимагатиме величезних інвестиційних ресурсів. Не слід відкидати і впливу зовнішнього чинника: кон'юнктура на світовому ринку нафти постійно змінюватиметься. Названі об'єктивні чинники - внутрішні й зовнішні - вимагають від України формування альтернативних джерел і побудови нової системи нафтозабезпечення.

З огляду на це дуже важливим для України є формування світового ринку нафти в ареалі Каспію - Чорномор'я - Балтії. Велику роль у цьому процесі може відіграти розбудова системи нафтопроводів, що протягнуться від Каспійського і Чорного морів до Балтійського, а також транстурецького нафтогону Джейхан - Самсун із виходом на південні моря в район Перської затоки. Це дасть можливість нафті з країн цього регіону вийти в район Чорного моря.

Зрозуміло, що самотужки Україні ці проблеми вирішити неможливо. Досвід, який ми набули під час будівництва української частини Євразійського нафтотранспортного коридору Одеса - Броди і Одеського терміналу, вчить, що без надійних партнерів і точних розрахунків годі й сподіватися на ефективність проекту. Відтак належить якнайшвидше утворити міжнародний консорціум з експлуатації нафтопроводу Одеса - Броди. Однак постає питання: хто буде власником цього підприємства і кому належатиме контрольний пакет акцій? Відомо, що система державної власності довела свою неефективність, тому консорціум має спертися на приватний капітал провідних нафтових компаній. Головну роль у ньому мають відігравати Україна, Польща, інші країни Балтійсько-Чорноморського регіону, Сполучені Штати Америки, ЄС.

В ареалі Балтії, Чорномор'я, Каспію функціонують переважно країни пострадянського простору. Їхній сукупний потенціал разом з Туреччиною за критерієм економічного розвитку та кількістю населення дуже великий. Цей регіон має всі підстави для того, щоб сформувати місткий ринок з величезним потенціалом зростання, який у дедалі більшій кількості потребуватиме енергетичних ресурсів, передусім нафти і газу.

Щоб здійснювалося нормальне постачання нафти, зокрема з Перської затоки, воно має підкріплюватися відповідними військово-політичними чинниками. Наприклад, ситуацію в Середземному морі стабілізує наявність шостого флоту Сполучених Штатів Америки. Оскільки Туреччина є південним флангом Північноатлантичного альянсу, Польща, Угорщина і Чехія - східним, а країни Балтії і Норвегія - північним, Україна, яка будуватиме нову модель співпраці в енергетичній галузі, зможе оптимально використати геоекономічний та геополітичний фактори.

Отже, за сучасних геополітичних умов треба приділяти дуже серйозну увагу створенню практичних механізмів тісної економічної співпраці між країнами регіону. Утворення Балтійсько-Чорноморсько-Каспійського економічного альянсу дасть змогу:
по-перше, збалансувати геополітичну будову Європи, урівноваживши вектори "Захід - Схід" та "Північ - Південь";
по-друге, надати нових імпульсів розвитку євроатлантичної безпекової системи;
по-третє, закласти надійні економічні підвалини наступальної зовнішньої політики України і забезпечити конкурентоспроможність нашого народного господарства на європейському і світовому ринках;
по-четверте, Україна зможе утвердитися в статусі регіонального лідера.


   [версія для друку]
 [обговорити на форумі]  [підписатися на матеріали]
Новини України   RSS
Проект „Вибір народу України”
31 травня 2017
Подписывайтесь на канал Олега Соскина в Youtube
31 травня 2017
Народний капіталізм: економічна модель для України
27 березня 2017
Які країни мають стати членами Балто-Чорноморського Союзу?
27 березня 2017
Падіння гелікоптера біля Краматорська: з’явилось відео з місця трагедії
24 березня 2017
Зона АТО: сьогодні загинуло двоє українських військових, поранено цивільного
24 березня 2017
Вибухи в Балаклії: триває ліквідація наслідків
24 березня 2017
Хтось хоче нас пересварити - «Polityka»
Новини міст   RSS
Проект „Українські міста в Інтернеті”
27 березня 2017
Інформація про надходження плати за використання природних ресурсів
Золотоноша
27 березня 2017
Про виявлення злочинів у сфері державних закупівель
Золотоноша
27 березня 2017
Проект «Право платника»: податкові питання неповнолітніх
Золотоноша
27 березня 2017
Проект «Право платника»: податкові пільги для багатодітних батьків
Золотоноша
27 березня 2017
Максим Криштопа: Надходження податків із заробітних плат зростають
Золотоноша
27 березня 2017
Корисні канікули! Абітурієнтів запрошують на навчання у весняні профільні школи Університету митної справи та фінансів
Золотоноша
27 березня 2017
За лютий Черкаська митниця перерахувала до бюджету 356 млн. грн.
Золотоноша
27 березня 2017
На Черкащині працювала АЗС без дозвільних документів
Золотоноша
27 березня 2017
Деклараційна кампанія – 2017
Золотоноша
27 березня 2017
Вітаємо переможців акції «Підпишись на 2017 рік і отримай приз!»
Золотоноша
Новини Києва   RSS
Проект „КИЇВ - інформаційно-аналітичний сервіс столиці України”
27 березня 2017
ОМОН против девушек и стариков: массовые аресты беззащитных белоруссов в Минске (видео)
27 березня 2017
В Бобруйске ОМОН врывался в магазины и арестовывал всех покупателей. Били даже женщин
27 березня 2017
Хакеры атаковали сайт Фонда госимущества
27 березня 2017
Озброєні бандити захопили адмінбудівлі Затоки
27 березня 2017
Гринів пішов з посади глави фракції БПП для підготовки дострокових виборів
27 березня 2017
Олег Соскин: Минских соглашений нет
27 березня 2017
В Петербурге участники акции подожгли автомобиль: видео
27 березня 2017
Катастрофа Іл-76: генерала Назарова засудили до 7 років тюрми
27 березня 2017
Юбилей для нищих: Украина уже 1000 дней живет "по-новому"
27 березня 2017
Двоє бійців загинули, підірвавшись на вибухівці – штаб АТО
TyTa