Неділя, 25 червня 2017 року 
  
 
Українські міста в Інтернеті ::: Алушта Алчевськ Бахмач Бердичів Біла Церква Бориспіль Бровари Васильків Вишгород Вінниця Вознесенськ
Волочиськ Гадяч Городня Житомир Золотоноша Калуш Карлівка Київ Ковель Коростень Коростишів Куп'янськ Миколаїв Миргород
Нетішин Ніжин Нікополь Новоград-Волинський Новомиргородський район Пирятин Прилуки Прилуцький район Ромни
Сарни Свалява Світловодськ Севастополь Сєвєродонецьк Скадовськ Сміла Фастів Хмільник Черкаси Чернігів Южноукраїнськ
<OSP-UA.INFO> <Вибiр народу України> <Сайт Інституту Трансформації Суспільства> <Інтернет-конференції> <Міські оголошення>
<Робота і навчання в Україні> <Мій вибір - NATO>
Проекти ІТС
Проект наукової, освітньої та культурної співпраці з польськими та словацькими університетами!! (2013)
Роль брендингу міст в епоху змін: Європейський досвід для України
Формування сучасних управлінських та комунікативних навичок у працівників органів місцевої влади в контексті фінського досвіду
Центри НАТО в регіонах України
Розвиток міст шляхом євроінтеграції: досвід країн Вишеградської групи для України
Європейська перспектива українських міст у контексті польського досвіду (на прикладі міста Феодосія)
Україна та Росія: роль вищої школи в утвердженні сталої демократії
Партнерство малих міст України та малих міст країн Вишеградської групи
Фінський досвід місцевого самоврядування – для українських міст
Вивчення шведського досвіду місцевого самоврядування
Україна на шляху до євроатлантичної спільноти
Налагодження співпраці між діловими колами українських та польських міст
Україна - НАТО - Росія
Web-проекти
Українські міста в Інтернеті
Інтернет-конференції
Вибір народу України
Мій вибір - NATO
КИЇВ - інформаційно-аналітичний сервіс столиці України
Робота і навчання в Україні
Міські оголошення
OSP - аналітика, новини
24 червня 2017
Соскін до Ляшка: Перестаньте мочити один одного. Починайте імпічмент Порошенку
24 червня 2017
В Сербії геї вийшли на парад в честь призначення прем
24 червня 2017
Олег Соскин: об импичменте Порошенко: Он и его партия – политические банкроты
24 червня 2017
Олег Соскин: История с Гужвой свидетельствует, что Луценко пора бросать пить
24 червня 2017
Олег Соскин: Гужву нужно поддержать, потому что Порошенко не остановится и будет рубить другие СМИ
24 червня 2017
У Порошенка горить земля під ногами. Яка область наступною закличе Раду починати процедуру імпічменту?
24 червня 2017
Мінські угоди нікчемні, слід вимагати переговорів у Будапештському форматі, – Віктор Шишкін
23 червня 2017
Журналіст: Матіоса потрібно арештувати, він пропонував мені хабар 10 тисяч доларів
23 червня 2017
Касьянов о режиме Порошенко? На одних сладких сказках, без образа врага это дерьмо долго не протянет
23 червня 2017
Найди отличие от кремлевского фашизма: в Украине призывают убить всех, кто поддержал Страну.ua


Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика
МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ
Валерій Алексєєв, кандидат наук з державного управління, головний консультант Апарату Верховної Ради України
 
Досвід зарубіжних країн з питань управління власністю адміністративно-територіальних утворень та його адаптація в Україні


Світовий досвід засвідчує, що децентралізація та розвиток сучасної системи місцевого самоврядування стали основними компонентами сучасного періоду, зокрема, у країнах Центральної та Східної Європи. Якість і темпи реформування місцевих влад у Центральній Європі залишаються визначальною позицією стратегії європейської інтеграції, яка тісно пов’язана з процесом гармонізації законодавчої бази країн та правової системи ЄС. На переконання Т. Новікової, реалізація заходів щодо інтеграції України до Європейського Союзу та проведення відповідних реформ є суспільно-політичною базою для комплексного залучення всіх рівнів владних структур, органів місцевого самоврядування і широких верств населення до процесу державного будівництва [10, с. 178].

В усьому світі управлінські послуги – це один із системоутворювальних елементів взаємовідносин держави або органів місцевого самоврядування з людиною. В адміністративному праві провідних країн Заходу (Сполучені Штати Америки, Франція, Англія тощо) правовий інститут управлінських послуг є досить відпрацьованим, діє впродовж багатьох десятиліть і дає чітке уявлення про функцію демократичної держави відносно людини та суспільства. Сьогодні управлінські послуги як сфера взаємовідносин держави та органів місцевого самоврядування з громадянами набувають якісно нового змісту: людина все більшою мірою починає розглядатися як клієнт і споживач послуг, що надаються відповідними установами, у зв’язку з чим їх діяльність розглядається крізь призму задоволення потреб та конкретних запитів споживача [3, с. 135].

Зокрема, унікальними у цьому контексті є стандарти місцевих послуг, що застосовуються в Англії. Одним із елементів організації публічних послуг, що належать до місцевого самоврядування, є система Best Value (Найкраща якість), яка втілюється у життя з 2000 р. і передбачає “обов’язок надання послуг згідно з ясними стандартами, які включають як вартість, так і якість, за допомогою найбільш ефективних, економічних та продуктивних засобів”. Ключовою частиною цієї системи є визначення точних показників ефективності використання та цілей конкретних місцевих послуг [15, с. 8].

В Іспаніїкомуни в індивідуальному порядку або в асоціаціях мають забезпечити за будь-яких умов такі послуги: освітлення громадських місць, належні умови поховання померлих, збір відходів, прибирання вулиць, постачання питної води та відведення забруднених стоків через систему каналізації, утримання в належному стані підходів до населених пунктів та покриття доріг громадського користування; у комунах, які налічують більше 5000 жителів, окрім того: утримання міського парку, публічної бібліотеки, ринку, переробка відходів; у комунах, які налічують більше 20000 жителів, окрім того: надання соціальних послуг, здійснення заходів із попередження пожеж, утримання спортивних споруд загального користування; у комунах, які налічують більше 50000 жителів, окрім того: функціонування громадського міського транспорту та захист навколишнього середовища. Провінції в усіх випадках: забезпечують координацію діяльності муніципальних служб задля гарантування надання належного мінімуму послуг; допомогу та юридичне, економічне і технічне співробітництво, особливо тим комунам, що мають менші економічні можливості в управлінні; надання комунального обслуговування, що поширюється на декілька комун, а у разі необхідності – на декілька адміністративно-територіальних одиниць – комарок [12, с. 39–40]. Досвід Іспанії стосовно послідовного і системного підходу до забезпечення надання якісних та повних послуг жителям відповідних населених пунктів цілком можливо запровадити і в Україні.

Польський досвід розробки та впровадження комплексу публічних послуг свідчить про наявність належного рівня ухвалення управлінських рішень щодо забезпечення високої якості обслуговування населення у державі. Вважаємо, що кращі надбання цього досвіду було б доцільно запровадити в Україні. Водночас, слід взяти до уваги, що застосування його в повному обсязі на практиці можливо лише за умови внесення відповідних змін до чинного законодавства, а також запровадження на загальнодержавному рівні дієвої структури реалізації управління комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах та їх спільною власністю в системі місцевого самоврядування в Україні [2].

Необхідно враховувати, що в кожній країні формувалися власні підходи до оплати послуг‚ що надаються органами місцевого самоврядування. Місцеві органи влади цих країн‚ як правило‚ самостійно встановлюють ціни та тарифи на послуги‚ які вони надають жителям населених пунктів, і в багатьох країнах плата за ці послуги не покриває видатків на їх здійснення. Доречно акцентувати, що це свідома політика. Таким чином реалізується соціальне призначення місцевої влади щодо датування більшості послуг‚ які вона надає територіальним громадам [16, с. 88]. Але понад усе реформа місцевого самоврядування в Європі сфокусована на тому, щоб служби для населення були більш ефективними і, врешті, саме це має за мету зробити їх зручними для громадянина, зменшити бюрократичні труднощі, піднести ефективність та продуктивність [4, с. 55].

На думку А. Ткачука, позитивним є те, що Україна у своєму державному розвитку вже використовує певні елементи владної моделі сучасної Французької Республіки, а наше місцеве самоврядування прямує шляхом, подібним до французького [14, с. 76]. Для України приклад Франції є позитивним ще й тому, що реформування місцевої влади там відбувалося поступово та комплексно під контролем держави. Зменшення повноважень місцевої державної адміністрації супроводжувалося зростанням компетенції місцевого самоврядування і фінансових ресурсів, якими володіють комуни. Досвід Франції підтверджує можливість та необхідність запровадження децентралізації влади у державі, якщо до цього дозріла і державна влада, і суспільство [14, с. 76]. Отже, наявний досвід Франції, набутий нею під час переходу від надцентралізації державного життя до широкої децентралізації державної влади та розвитку місцевого самоврядування, може бути корисним і для України [13, с. 84].

Доречно в цьому контексті згадати йШвейцарію – економічно високорозвинену країну [17, с. 86], яку цілком слушно називають ідеалом децентралізованої держави, адже в ній 70% податків споживається територіальними громадами конфедерації [9, с. 10]. На наше переконання, одним із перших кроків до створення дієздатних територіальних громад в Україні саме і є запровадження оптимальної структури управління власністю громад на загальнодержавному рівні та механізму безпосереднього управління територіальними громадами їх власністю.

Своєю чергою, досвід Швеції є позитивним у тому, що за роки існування цієї держави безперервний розвиток місцевого самоврядування відбувався поетапно. На кожному етапі відповідної реформи адміністративно-територіального устрою та місцевої влади остання ставала ближчою до людей, і це значною мірою й забезпечувало гідний рівень життя всіх громадян Швеції незалежно від місця їхнього проживання. У цій країні знайдено ту золоту середину, яка дає змогу структурам місцевої влади проводити спільну для всієї країни урядову політику й забезпечувати загальнодержавні та місцеві інтереси, не сковуючи місцеву ініціативу та даючи можливість ефективного місцевого урядування в населених пунктах [14, с. 77].

Сучасна Україна стикається з проблемами, аналогічними тим, що їх вирішувала  Швеція у ході муніципальних реформ 1862–1992 рр., однак наша країна не може дозволити собі здійснювати реформування впродовж 130 років. Головною з них є формування повноцінного суб’єкта місцевого самоврядування, який мав би необхідні матеріальні й фінансові ресурси для забезпечення виконання завдань місцевого самоврядування, пов’язаних із наданням послуг громадянам. Сьогодні в Україні, як і у Швеції 25 років тому, існує велика кількість територіальних громад, значна частина яких є фінансово неспроможною, вони не мають можливості сформувати належні місцеві бюджети лише за рахунок внутрішніх джерел [11, с. 48].

Розв’язання цієї проблеми, на нашу думку, залежатиме не від проведення чергової адміністративно-територіальної реформи, що має за мету об’єднання територіальних громад за кількісними показниками та скорочення місцевих рад, а навпаки, збереження існуючих сільських, селищних, міських рад з метою надання послуг населенню безпосередньо на місцях та самостійного об’єднання громад за «кущовим принципом».
Мається на увазі створення базових центрів обслуговування декількох навколишніх територіальних громад. Мінімальна кількість таких центрів на рівні району може коливатися в межах 4–5. У кожному з них функціонуватимуть щонайменше два комунальних підприємства, одне з яких буде дотаційним. Слід наголосити, що зазначене є неодмінною умовою для повноцінного функціонування вищевказаних центрів, адже є спектр послуг, що потребують дотацій. Така вимога випливає також із необхідності подолання недосконалості чинного законодавства в частині сприяння комунальним підприємствам, що функціонують у сфері житлово-комунального господарства та в силу технічно застарілого обладнання, мереж водо- і тепло постачання, що потребують заміни, є неприбутковими. Перспективність створення таких центрів полягатиме ще й у тому, що більшість територіальних громад на території району через різні обставини, у тому числі зазначені вище, не спроможні самостійно забезпечити відповідним комплексом послуг жителів населених пунктів та вирішувати коло інших нагальних проблем регіону.

На підтвердження вказаного, В. Кравченко і М. Пітцик відзначають, що в багатьох державах вирішення проблеми формування належної матеріальної основи місцевого самоврядування вбачають не в укрупненні комун, а в розвитку співробітництва між ними, і  таке співробітництво зазвичай здійснюється шляхом укладання угод про надання послуг та спільної діяльності в певних галузях між різними органами і рівнями місцевої влади. Наприклад, у Сполучених Штатах Америки муніципалітети вступають у контрактні відносини з іншими муніципалітетами або органами влади в таких галузях, як будівництво, протипожежна безпека, цивільна оборона, охорона здоров’я, боротьба з наслідками стихійного лиха тощо. В Ізраїлі з цією метою створюються конфедерації міст. У Франції формами такого співробітництва є синдикати комун, які можуть мати моно- (прибирання сміття та його переробка, водозабезпечення тощо) чи поліпрофільний характер, і дистрикти, що здійснюють певний мінімум обов’язкових повноважень (управління житловими службами, протипожежними центрами тощо). Французьке законодавство також передбачає можливість формування міських об’єднань. Таке об’єднання відкрите для приєднання нових членів, але закон не передбачає можливостей виходу з нього. Лише на вимогу кваліфікованої більшості комун (3/4 комун, що представляють 2/3 населення) таке теоретично можливе [6, с. 58] .

Шведський досвід муніципального самоврядування, виплеканий упродовж кількох століть, привертає до себе дедалі більшу увагу українських політиків, керівників органів місцевого самоврядування та науковців, спонукає до “селекціонування” і впровадження найбільш ефективних зарубіжних та вітчизняних “технологій”, застосування яких допоможе сформувати у нашій країні, так би мовити, оновлене народовладдя. За останні роки у Швеції побувало чимало міських голів, науковців і представників громадських організацій, які поглибили свої професійні знання та пересвідчились, що зарубіжні муніципальні “технології” можна творчо застосовувати в Україні [5, с. 100].

Однією з них можна назвати створення компаній міського транспорту та управління таксопарками у Болгарії, що є цінним досвідом з точки зору наявних можливостей його застосування в Україні. Муніципалітети в Болгарії керують певною кількістю комерційних компаній (як правило, їм належить 100% власності), що надають значні послуги місцевій спільноті. Типовим прикладом є так звані компанії міського транспорту, які забезпечують діяльність громадського транспорту місцевого значення. Більші муніципалітети мають під своїм управлінням також таксопарки.  

Майже кожний муніципалітет у Болгарії також контролює “компанію розвитку та інфраструктури”, що забезпечує збір відходів, прибирання вулиць, утримання парків, житла й орендних будинків [7, с. 50, 53]. Однак в Україні посадові особи органів місцевого самоврядування при вирішенні зазначених питань чомусь надають перевагу приватним компаніям. Досвід сусідньої держави та елементарна логіка підказують, що така справа не стільки вигідна з економічної точки зору, скільки надає органам місцевого самоврядування можливість створити додаткові робочі місця, більш ретельно здійснювати контроль за наданням якісних послуг жителям населених пунктів, що є одним із головних завдань цих органів та взагалі головним аргументом доцільності їх функціонування. Тому поряд із приватними компаніями було б доречним залучити до цього процесу підприємства комунальної власності.

У Федеративній Республіці Німеччини виділяються окремо публічно-правові комунальні підприємства, які не мають статусу юридичної особи і є найбільш чисельними. Такі підприємства є складовою частиною публічно-правової корпорації, через що позбавлені можливості самостійного ведення багатьох справ, насамперед фінансових, а всі інвестиції, здійснювані цими підприємствами, передбачено фінансовим планом громади. Для власного підприємства рада громади має прийняти статут, призначати керівника і сформувати виробничу комісію [8, с. 78]. Необхідно акцентувати, що досвід цієї країни найбільше  підходить для України у створенні громадівських [1; 2] підприємств, управління якими відповідно до Конституції України здійснюватимуть безпосередньо територіальні громади сіл, селищ, міст.

За результатами системного аналізу виявлено спільну тенденцію до подальшого розвитку принципів управління муніципальною (комунальною) власністю в розвинених країнах – перебування значної частини майна в управлінні органів місцевого самоврядування. Із розширенням масштабів і ускладненням функціонування об’єктів забезпечення життєдіяльності локальних спільнот дедалі більше повноважень щодо управління муніципальною (комунальною) власністю передається на місця. Виходячи із зазначеного, ми вважаємо доцільним запровадити в Україні аналогічні підходи з передачею регіонам державного майна, розміщеного на їх території, розширенням повноважень щодо управління спільною власністю територіальних громад. А це, своєю чергою, потребує вдосконалення діючої системи управління комунальною власністю, підвищення ролі громад та органів місцевого самоврядування.

Досвід зарубіжних держав вказує на необхідність постійного вдосконалення структур управління власністю територіальних громад, що диктується розвитком та стрімкими змінами економіки цих країн. І залежно від цього завданням уряду є своєчасно відреагувати на такі тенденції, а головне – з максимальною ефективністю скористатися одним із багатьох можливих варіантів, завдяки якому буде знайдено оптимальний шлях до вдосконалення комплексу та якості надання послуг населенню. Доречно зауважити, що одним із головних завдань структури управління, яка опікується цими проблемами, є не тільки постійний контроль за належним рівнем надання послуг
населенню, а й підтримка зв’язків із громадськістю. Зарубіжні політики та політологи небезпідставно вважають, що від якості послуг населенню буде певною мірою залежати існування уряду та політичне майбутнє правлячої партії у країні. Скористатися такими підходами не завадило б і вітчизняним політикам, адже послідовна позиція у цьому питанні, як засвідчує зарубіжний досвід, стає досить дієвим інструментом для досягнення чіткого взаємозв’язку між державою та суспільством.

Як відомо, константу економічного зростання поки ще не винайшли. Отже, важко виявити тенденції, завдяки яким економіка та суспільно-політичне життя кожної з країн світу стрімко змінюється, дати належну оцінку тим чи іншим подіям, а надто – спробувати їх спрогнозувати. Події, що відбулися за останні місяці 2008 року у світі, стали тому підтвердженням. Тому, напевно, неможливо сформувати загальний пріоритет розвитку управління комунальною власністю в Україні, застосувавши на практиці лише одну-дві новації, запозичені із зарубіжного досвіду. Необхідно також враховувати, що вдосконалення організаційно-правових засад управління власністю територіальних громад є тим складним процесом, у якому має постійно здійснюватися цільовий пошук як теоретичних, так і практичних новацій залежно від суспільно-політичної ситуації не тільки в Україні, а й у світовому товаристві.

Дослідивши систему управління власністю територіальних колективів у зарубіжних країнах, відзначимо, що доволі цікавий у пізнавальному плані, а головне корисний досвід управління муніципальним майном у країнах Західної Європи та Сполучених Штатах Америки, підтверджений багаторічною практикою його застосування, цілком можна використати при управлінні майном територіальними громадами в Україні. Наголошуючи на необхідності застосування зарубіжного досвіду, слід відзначити наявність вітчизняних розробок, адаптованих до вітчизняних реалій сьогодення. Не зважати на них, зосереджуючи  увагу на доцільності впровадження тільки зарубіжних розробок, було б не кращим управлінським рішенням для стабілізації ситуації у сфері управління власністю територіальних громад в Україні. Окрім того, на можна обмежитись лише аналізом діяльності підприємств муніципальної власності без практичного ознайомлення з роботою структур управління муніципальним майном у Західній Європі та Сполучених Штатах Америки для повного розуміння подальших процесів розвитку управління майном територіальних громад у нашій країні. Необхідно також наголосити, що вивчення цього досвіду без базової підготовки не дасть очікуваних результатів. Тому з метою поєднання цих двох складових вважаємо доцільним створення вищого навчального закладу з питань управління власністю територіальних громад в Україні для підготовки спеціалістів різних напрямів управління майном, безперечно, з урахуванням вищезазначеного зарубіжного досвіду та наукових розробок і новацій українських учених та практиків.

Слід підкреслити, що на відміну від муніципальної власності за кордоном, власність територіальних громад виникла в нашій країні не так давно, і від того, яким чином та в якій системі управління вона має розвиватися, залежатиме процес становлення місцевого самоврядування в Україні. Безумовно одне: без матеріальної основи місцевого самоврядування – власності – неможливий подальший розвиток територіальних громад в Україні. Враховуючи значні організаційно-фінансові можливості територіальних колективів різних країн світу в питаннях управління майном, доходимо висновку про доцільність запровадження в Україні громадівської власності [1] як власності територіальних громад сіл, селищ, міст, управління якою має здійснювати безпосередньо територіальна громада з метою постійного і дієвого контролю за наданням якісних послуг жителям відповідного населеного пункту. Від того, наскільки опреативно цією пропозицією скористаються жителі населених пунктів, значною мірою залежатиме подальший розвиток територіальних громад та місцевого самоврядування в Україні [
2]. Для того щоб цей напрям набув поширення, безумовно, потрібна законодавча підтримка. Також не завадять принципова позиція посадових осіб і органів місцевого самоврядування, які б усіляко сприяли, а не заважати цьому процесу.

Після утворення за рішенням загальних зборів громадян громадівської власності на рівні територіальних громад сіл, селищ, міст з часом виникне потреба в налагодженні більш чітких взаємовідносин між ними для виконання спільних проектів, за результатами яких і буде зроблено наступний крок для досягнення самодостатності територіальних громад в Україні. Сприятиме цьому практичне впровадження інноваційної моделі реалізації управління комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах та їх спільною власністю в системі місцевого самоврядування в Україні [1; 2].

Теоретичні підходи та інноваційні моделі до вдосконалення управління власністю територіальних громад в Україні запропоновані, а визначальне слово – за територіальними громадами та державою.
 

1.  
Алексєєв В. М. Удосконалення управління комунальною власністю в Україні: організаційно-теоретичні засади. – Чернівці, Технодрук, 2005. – 216 с.
2.   Алексєєв В. М. Власність територіальних громад в Україні: шляхи розвитку. – Чернівці, Технодрук, 2008. – 336 с.
3.   Бабаєв В. М. Управління міським господарством: теоретичні та прикладні аспекти: Монографія. – Х.: Магістр, 2004. – 204 с.
4.   Кравченко В. Влада, яка найближча до людей // Місцеве самоврядування. – 1998. – № 1–2. – С. 100–112.
5.    Кравченко В. В., Пітцик М. В. Конституційні засади місцевого самоврядування в Україні (основи муніципального права): Навч. посіб. – К.: Арарат-Центр, 2001. – 176 с.
6.    К’ючуков С. Основна інформація про місцеве врядування в Болгарії // Місцеве самоврядування в країнах Східної Європи та Співдружності Незалежних Держав у 1994 році: антологія описових документів / Пер. з англ. В. Триліс. – Будапешт: Ін-т місцев. врядування та держ. служби. – 1994. – С. 39–57.
7.   Мельниченко В. Коли місцеві власті не жебракують // Віче. – 1997. – № 11. – С. 66–81.
8.   Місцеве самоврядування: Організація роботи сільського, селищного голови /  А. О. Чемерис, П. І. Шевчук, П. Ф. Гураль та ін. – Л.: Ліга-Прес, 2002. – 390 с.
9.    Новікова Т. В. Розвиток місцевого самоврядування в Україні та Польщі // Вісн. госп. судочинства. – 2003. – № 2. – С. 178–185.
10.    Перспективи розвитку місцевого самоврядування: досвід України та Швеції: Аналіт. бюл. – К., 1998. – 124 с.
11.   Структура и функционирование системы демократии на местном и региональном уровне. Испания. – Страсбург: Издание Совета Европы, 1993. – 81 с.
12.    Ткачук А. Децентралізація, що зміцнює державу // Місцеве самоврядування. – 1997. – № 1–2 (3). – С. 84–89.
13.    Ткачук А., Агранофф Р., Браун Т. Місцеве самоврядування: світовий та український досвід: Посібн. – 2-е вид. – К.: Заповіт, 1998. – 187 с.
14.    Туровський Б. Якість в місцевому уряді. Польський досвід // Оцінка та стандартизація якості муніципальних послуг: проблеми та перспективи: Матеріали міжнар. конф. (14–16 лип. 2004 р., Київ). – К., 2004. – С. 1–12.
15.   Шкільняк М. Зарубіжний досвід управління муніципальною (комунальною) власністю // Рада: Інформ.-метод. вісн. Терноп. обл. ради. – 2003. – № 7 (12). – С. 87–88.
16.    Юрківський В. М. Країни світу: Довідник. – К.: Либідь, 1999. – 368 с.
<<< Повернутися до змісту [версія для друку]
АРХІВ
2017 рік
№№ 163(1-2(1)), 164(3-4)
2016 рік
№№ 156(1-2), 157(3-4(1)), 158(3-4(2)), 159(5-6), 160(7-8), 161(9-10), 162(11-12)
2015 рік
№№ 1-2 (1), 1-2 (2), 3-4 (1), 3-4 (2), 5-6, 7-8 (1), 7-8 (2), 9-10, 155(11-12)
2014 рік
№№ 1-2, 3-4, 5-6, 7-8, 9-10, 11-12
2013 рік
№№ 1-2, 3-4, 5-6, 7-8, 9-10, 11-12
2012 рік
№№ 1-2, 3-4, 5-6, 7-8, 9-10, 11-12
2011 рік
№№ 1-2, 3-4, 5-6, 7-8, 9-10, 11-12
2010 рік
№№ 1-2, 3-4, 5-6, 7-8, 9-10, 11-12
2009 рік
№№ 1-2, 3-4, 5-6, 7-8, 9-10, 11-12
2008 рік
№№ 1-2, 3-4, 5-6, 7-8, 9-10, 11-12
2007 рік
№№ 1-2, 3-4, 5-6, 7-8, 9-10, 11-12
2006 рік
№№ 1-2, 3-4, 5-6, 7-8, 9-10, 11-12
2005 рік
№№ 1-2, 3-4, 5-6, 7-8, 9-10, 11-12
2004 рік
№№ 1-, 2-, 3-, 4-, 5-, 6-, 7-8, 9-, 11-12
2003 рік
№№ 1-, 2-, 3-, 4-, 5-, 6-, 7-8, 9-, 10-, 11-12
2002 рік
№№ 1-, 2-, 3-, 4-, 5-, 6-, 7-8, 9-, 10-, 11-12
2001 рік
№№ 1-, 2-, 3-, 4-, 5-, 6-, 7-8, 9-, 10-, 11-12
2000 рік
№№ 1-, 2-, 3-, 4-, 5-, 6-, 7-8, 9-, 10-, 11-12
1999 рік
№№ 1-, 5-, 6-, 7-8, 9-, 10-, 11-12
Новини України   RSS
Проект „Вибір народу України”
31 липня 2017
Подписывайтесь на канал Олега Соскина в Youtube
31 липня 2017
Народний капіталізм: економічна модель для України" Олега Соскина в английской версии
31 липня 2017
Народний капіталізм: економічна модель для України
23 червня 2017
Війська НАТО вирушили до місць постійного розташування на півночі Польщі
23 червня 2017
Українці купують все більше помешкань над Віслою
23 червня 2017
Малопольща матиме свої Війська територіальної оборони
23 червня 2017
У Новому Сончі говорили про тіснішу співпрацю між християнськими Церквами
Новини міст   RSS
Проект „Українські міста в Інтернеті”
23 червня 2017
На подвір'ї житомирянина рятувальники викопали 73 артснаряди
Житомир
23 червня 2017
Житомир:Артилеристи 95 бригади стріляли з "Градів" на Дніпрі
Житомир
23 червня 2017
Курсанти ЖВІ на полігоні вдосконалили практичні навички
Житомир
23 червня 2017
Вишгород:Стартувала загальнонаціональна кампанія
Вишгород
23 червня 2017
Стадіон у східному мікрорайоні Скадовська потроху розбирають на металобрухт
Скадовськ
23 червня 2017
25 червня – День молоді
Новоград-Волинський
23 червня 2017
Відбулися археологічні розкопки
Новоград-Волинський
23 червня 2017
Міський голова Весельський В.Л. провів прийом особистий громадян
Новоград-Волинський
23 червня 2017
У Новограді-Волинському відкрили пам’ятник на братській могилі жертвам нацизму (після реконструкції)
Новоград-Волинський
23 червня 2017
Гаряча лінія до Дня молоді
Новоград-Волинський
Новини Києва   RSS
Проект „КИЇВ - інформаційно-аналітичний сервіс столиці України”
24 червня 2017
Соскін до Ляшка: Перестаньте мочити один одного. Починайте імпічмент Порошенку
24 червня 2017
В понедельник Порошенко встретится с Макроном в Париже
24 червня 2017
"Перемир'я": двоє українських військових загинуло, двоє поранені
24 червня 2017
В Сербії геї вийшли на парад в честь призначення прем'єром лесябіянки
24 червня 2017
Одеську журналістку й активістку побили в центрі міста
24 червня 2017
СМИ: Встреча Порошенко с Трампом была на платной основе - лоббисты получили 600 тысяч долларов
24 червня 2017
Анонс. Олег Соскін в ефірі телеканалу 112
24 червня 2017
Олег Соскин: об импичменте Порошенко: Он и его партия – политические банкроты
24 червня 2017
Олег Соскин: История с Гужвой свидетельствует, что Луценко пора бросать пить
24 червня 2017
Голодающую Оксану Сыроид увезла скорая
TyTa