Понеділок, 19 лютого 2018 року 
  
 
тут есть спецтехусловия по пожарной безопасности промежуточной
Українські міста в Інтернеті ::: Алушта Алчевськ Бахмач Бердичів Біла Церква Бориспіль Бровари Васильків Вишгород Вінниця Вознесенськ
Волочиськ Гадяч Городня Житомир Золотоноша Калуш Карлівка Київ Ковель Коростень Коростишів Куп'янськ Миколаїв Миргород
Нетішин Ніжин Нікополь Новоград-Волинський Новомиргородський район Пирятин Прилуки Прилуцький район Ромни
Сарни Свалява Світловодськ Севастополь Сєвєродонецьк Скадовськ Сміла Фастів Хмільник Черкаси Чернігів Южноукраїнськ
<OSP-UA.INFO> <Вибiр народу України> <Сайт Інституту Трансформації Суспільства> <Інтернет-конференції> <Міські оголошення>
<Робота і навчання в Україні> <Мій вибір - NATO>
Проекти ІТС
Проект наукової, освітньої та культурної співпраці з польськими та словацькими університетами!! (2013)
Роль брендингу міст в епоху змін: Європейський досвід для України
Формування сучасних управлінських та комунікативних навичок у працівників органів місцевої влади в контексті фінського досвіду
Центри НАТО в регіонах України
Розвиток міст шляхом євроінтеграції: досвід країн Вишеградської групи для України
Європейська перспектива українських міст у контексті польського досвіду (на прикладі міста Феодосія)
Україна та Росія: роль вищої школи в утвердженні сталої демократії
Партнерство малих міст України та малих міст країн Вишеградської групи
Фінський досвід місцевого самоврядування – для українських міст
Вивчення шведського досвіду місцевого самоврядування
Україна на шляху до євроатлантичної спільноти
Налагодження співпраці між діловими колами українських та польських міст
Україна - НАТО - Росія
Web-проекти
Українські міста в Інтернеті
Інтернет-конференції
Вибір народу України
Мій вибір - NATO
КИЇВ - інформаційно-аналітичний сервіс столиці України
Робота і навчання в Україні
Міські оголошення
OSP - аналітика, новини
18 лютого 2018
Вече сторонников Саакашвили перенесли с Майдана на Михайловскую площадь
16 лютого 2018
Олег Соскин: Государственную фискальную службу надо немедленно ликвидировать
15 лютого 2018
Олег Соскин: Место Саакашвили должен занять новый лидер таранного типа
15 лютого 2018
Трагедия с морскими пехотинцами — черная метка Порошенко и расплата за Саакашвили
15 лютого 2018
Двое морпехов расстреляли своих. Стали известны подробности гибели четырех бойцов под Мариуполем
15 лютого 2018
Сторонники Саакашвили собираются установить в Киеве еще 30 палаток
14 лютого 2018
Олег Соскин: В мире происходит гидрометеоролигический Армагеддон, ноосфера начала влиять на биосферу
13 лютого 2018
Олег Соскин: Саакашвили мог подать кассацию, а затем выиграть дело в Европейском суде по правам человека
13 лютого 2018
Олег Соскин: Те, кто выполняет преступные приказы Порошенко, будут отвечать по закону
12 лютого 2018
Прихильники Саакашвілі вже малюють плакати - готуються штурмувати "Жуляни"


Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика
[НАЦІОНАЛЬНІ ІНТЕРЕСИ УКРАЇНИ]


[У рамках дискусії]

Володимир Пащенко Володимир Пащенко,
кандидат економічних наук,професор кафедри міжнародних економічних відносин Київського міжнародного університету

До питання про ефект "взаємодоповнення Росії Україною"



У журналі "Економічний часопис-ХХІ" в 3-4 числах за 2006 р. опубліковано статтю академіка Юрія Пахомова "Украина и Россия: эффект взаомодополнения", "аби спонукати національну еліту України до дискусії стосовно майбутнього формату відносин Україна - Росія", як сказано в редакційній примітці. У рамках запропонованої дискусії представимо свій погляд на проблему.


Академік Юрій Пахомов вважає, що відносини України та Росії не вичерпуються міжурядовими контактами, а виражають стосунки народів, які (стосунки) є "доленосними".

"Помаранчева влада", за Ю. Пахомовим, "нагнітає недружність", використовує "антиросійський піар", що спричиняє розкол України за лініями "захід-центр" та "схід-південь". Розкол посилюється, що "дзеркально відбивається" на міждержавних російсько-українських відносинах, які останнім часом ускладнюються. "Традиційно хуторянська свідомість нинішньої недоношеної еліти" (так у Ю.П.) виявляється в "тривожно-боягузливому" очікуванні російської навали. І це в той час, коли, за результатами опитувань (?), серед населення України переважає позитивне ставлення до Росії. Юрій Пахомов стверджує, що нині так налаштовані приблизно 70% респондентів.

Таким є бачення ситуації поважним академіком. Проте це лише приказка, заспів. Головне - "ефект взаємодоповнення" - далі.

Посилаючись на М. Гоголя, М. Костомарова, М. Драгоманова, Ю. Пахомов формулює тезу, що "основною причиною успішної співдружності та взаємодії є взаємодоповнення України і Росії". Оскільки історичні умови сформували різні характери й менталітети у росіян та українців, то взаємодоповнення цих народів неминуче дасть синергетичний ефект і вони взаємодоповнено розквітнуть. Логіка проста й доступна розумінню пересічної людини.

Утім, дивно, що така доволі зрозуміла ідея в усій її кришталево прозорій геніальності не спала на думку якомусь французькому академікові щодо німців, німецькому - щодо шведів, шведському - щодо фінів, фінському - щодо росіян.

Отже, маємо взаємодоповнюватись, а відтак цікаво, що саме, за Ю. Пахомовим, будемо доповнювати. Цитування вимагає мови оригіналу: "В России за каждым вызовом - внутренним и внешним - следовал мощнейший отклик, а унижение народа, откуда бы оно ни исходило, оборачивалось, в конечном счете, демонстрацией силы и величия страны". Ось так.

Панове українці, бажаєте ціною власного приниження демонструвати "сілу і велічіє страни?" І що це за "страна", яка демонструє силу та велич ціною приниження власного народу?

Чим же Україна зможе "взаємодоповнити" ці гідні чесноти? За Ю. Пахомовим, для створення синергетичного ефекту взаємодоповнення ми здатні додати конформізм і пристосуванство, взаємну недовіру, хворобливе самолюбство та комплекс неповноцінності, компенсовані, щоправда, культом побутового облаштування, гедонізмом і націоналістичним гонором.

Свій аналіз академік завершує висновком: "Ці та багато інших відмінностей наших народів, обтяжені образами і важкими спогадами, приводили до спалахів чвар і протистояння. Однак все це - поверховий шар, який багато в чому сформувався через підміну причин і наслідків, а також наростання ідеологічних спекуляцій. А насправді - режим, що калічив українців, водночас калічив і росіян". Втішає, чи не так? Ю. Пахомов забув вказати чий саме національний менталітет породив режим, який калічив усе живе.

Яким же чином має здійснюватися "взаємодоповнення" рис національного характеру, в якому, на думку академіка, закладено досі невикористаний потенціал ефективної інтеграції обох країн? Відповідь є: "Украинец, уступая русскому в размахе и способности концентрировать энергию в течение небольшого периода, вместе с тем выигрывает в другом - умении закрепить уже состоявшиеся трансформации, соблюдении хозяйственной дисциплины, тщательности и методичности… Казалось бы, Украина, имеющая большую склонность к частной собственности, должна опережать Россию в развитии бизнеса. Однако это не так, поскольку при формировании крупного бизнеса срабатывает не столько частнособственнический инстинкт, сколько феномен корпоративности (т. е. способность "сбиваться в стаи") и склонность доверять друг другу. Как отмечалось, именно этих черт украинцам недостает, тогда как у россиян они, похоже, в избытке, что объясняется их общинной генетикой".

Ось і маємо механізм "взаємодоповнення". Збиті у зграї, сповнені взаємної довіри російські бізнесмени з розмахом концентрують енергію протягом нетривалого періоду. А українці вміло закріплюють здійснені трансформації та, дотримуючись господарської дисципліни, ретельно і методично працюють із недовірою один до одного. Яким чином та на чию користь реалізується економічний результат "взаємодоповнення"? Це питання виявилося не гідним уваги високоповажного доктора економічних наук, академіка НАН України.

Отже, взаємодоповнення за споконвіку відомою схемою вола та вовка, коня та вершника. Однак, знаючи, яка роль відводиться Україні у цьому "новому" симбіозі, зауважимо, що і віл, і кінь самодостатні, вони не потребують "взаємодоповнення". А ось "збиті у зграю" вовки та хвацькі вершники просто не здатні без нього існувати. І чи ж не в такому взаємодоповненні століттями жила Україна в Російсько-радянській імперії?

Європейські прагнення України зображаються Ю. Пахомовим як дезорієнтація суспільства, оскільки "...от украинского народа скрывается, что Россия не только географически, но и ментально - часть Европы". Воістину, приховати від народу європейськість російського менталітету - це злочин. Якби не приховали, народ би знав, де справжня (за ментальністю) Європа.

На підтвердження європейськості Росії цитується А. Тойнбі, який, характеризуючи стратегію Петра І, пише: "...це був перший приклад добровільної західної самоідентифікації незахідної країни"; наводяться неодноразові заяви В. Путіна: "Мы тоже будем в Европе". Цитати промовисті. Однак, слід зауважити, що "скаженого Петра" (за Т. Шевченком), який вважав себе європейцем, сучасні йому європейці називали дикуном.

Доречно згадати й таку "дрібничку", описану В. Ключевським [1]. Коли Петро І приїхав зі своїм почтом до Англії, король розмістив їх у будинку, відповідно облаштованому для високих гостей. По тримісячному гостюванні росіяни від'їхали, лишивши дім у такому стані: підлога і стіни запльовані, меблі поламані, шпалери поздирані, дорогі картини на стінах кулями подірявлені, квіти та газони затолочені, неначе по них пройшов полк у залізних чоботях. Наробили шкоди на 350 фунтів стерлінгів ($70 тис. за нинішнім курсом).

Ще промовистішим є оте путінське: "Ми теж будемо в Європі". "Будемо" - отже, не є. До того ж подібна заява може сприйматись вельми двозначно, бо не "станемо Європою", а "будемо в Європі". Були ж бо, і не один десяток років. Та й пам'ять лишили.

Далі більше. "Как видим, к нынешней Европе причастна и Украина. И если в чем-то одном (невідомо, в чому і чого лише в одному - В. П.) впереди - Украина, то в другом (великая и почитаемая во всем мире культура, наука и т. д.) - Россия". Зворушує до сліз і переконаність у російській науковій, і надто культурній, першості, й особливо оте загадкове "т. д.".

Україні не слід боятися поглинання її Росією в підсумку ЄЕПівської інтеграції, - твердить Ю. Пахомов, - бо, виявляється, навіть "успішну" (?) в межах СРСР Україну дотувала тодішня РСФСР, обтяжуючи себе. Нинішня ж послаблена (порівняно з минулим) Росія Україну просто не подужає. Прочитавши таке, мимоволі замислися над проривами академічної підсвідомості: нинішня слабка Росія Україну не поглине, але ж буде й завтрашня - сильна, отоді вже…

Виявляється, що єльцинська "безалаберна" політика сполучала в собі фрагменти як імперських, так і "братерських" відносин, і саме тому Росія вкрай розбещувала колишні республіки дотаціями. Вони ж того не цінували. Натомість теперішня, путінська Росія позбулася ілюзій щодо реінтеграції колишніх республік на базі СНД: взяла на озброєння модерні моделі регіонального інтегрування. Реакція на нову стратегію з боку розбещених нахлібників спочатку була негативною, але невдовзі вони змирилися. Отже, "братерство" виявилося не зовсім безкорисливим, оскільки живилося надіями на "реінтеграцію" і було відкинуто разом з ілюзіями.

Окремо - про братерство, до якого часто апелює Ю. Пахомов (мабуть, не дочитавши М. Костомарова, на якого посилався на початку статті). "Южнорусс (себто українець - В.П.), - пише Костомаров, - тогда добрый брат, когда с братом живет как сосед, как товарищ, не имея ничего общего, нераздельного. Правило: каждому свое - соблюдается в семействах; не только взрослые члены семьи не надевают одежды другого, даже у детей у каждого свое; у Великоруссов, в крестьянском быту, часто две сестры не знают кому принадлежит тот или другой тулуп, а отдельной принадлежности у детей не бывает и в помине" [2]. Таке "братерство", коли брат (а надто - старший) користується братнім майном як власним (що є рисою, притаманною не лише селянському побуту, а й державній політиці), відверто демонструється і супроводжується коментарями про невдячність нерозумних братів (менших).

Творячи ЄЕП, Росія свідомо втрачає $5 млрд. на рік у результаті встановлення режиму без вилучень та винятків, - твердить Ю. Пахомов, - і ці її втрати обернуться доходами для країн-партнерів, надто для України. Ми, вступивши до ЄЕП, купуватимемо газ та інші енергоносії за внутрішньоросійськими цінами (як і Білорусь). Чи ж не спокусливо після січня ц. р. знову сісти на "газову голку", а потім почути (як і Білорусь), що з наступного року ціни на газ зростуть до рівня світових. Та цього замало. За Ю. Пахомовим: "Перекрывающий все остальные выигрыши (можно сказать - выигрыш судьбы) может быть получен от научно-технического взаимодействия и т. д.". (Страшенно кортить дізнатися: що ж воно означає те загадкове "т. д.", та мовчить академік.)

Навіщо ж Росії ЄЕП, коли тільки Україні від нього, на думку Ю. Пахомова, перепадуть: "взаимодополняемость", "внутрироссийские цены на газ", ефект, що "может быть получен от научно-технологического взаимодействия", і, нарешті, сліпучо-сяйне "и т. д.". Чи ж не прогадала від таких щедрот матушка Росія? Аж ніяк, бо вона, по-перше, матиме вигоди від ефекту масштабу; по-друге, набуде простору для вирощування гігантських ТНК; по-третє, набере самодостатності; по-четверте, отримає, разом із Україною, ефект взаємодоповнення (а відповідно і синергії). Звичайно, інші члени об'єднання також виграють, оскільки те, що добре для Росії, "можно сказать - выигрыш судьбы" для всіх, хто з нею взаємодоповниться.

Знову важко уникнути прямого цитування пана Пахомова: "Необходимо в целом сказать, что наша зависимость от российского рынка по всем направлениям огромна. Доля же Украины во внешнеторговом обороте ЕС мизерна, она составляет всего 0,4%". Зауважимо, що наукова коректність не дозволяє вживати в порівняльному аналізі поняття "величезний" і "мізерний", або ж зіставляти "величезне" з конкретними 0,4%. Зробимо деякі уточнення.

ВВП Росії становить заледве 4% ВВП Євросоюзу і може бути порівняний хіба що з ВВП Голландії, яку РФ переважає за територією у 408,6 раза, а за населенням - у 9,3 раза. Попри те, що частка України в товарообігу ЄС є досить незначною, в абсолютних величинах вона перевищує обсяг товарообігу з Росією. Що ж до величезної залежності України від Росії - то є правда, проте з огляду на економічну безпеку її (залежність) принаймні не слід перебільшувати. Диверсифікація (географічна і структурна) економічних зв'язків уже давно вважається необхідною умовою економічної незалежності.

Цілком слушно зауважує Ю. Пахомов про те, що рух наздогін, "наздоганяюча модель розвитку" безперспективна та згубна для України, позаяк прирікає її на консервацію економічної відсталості й відводить роль аутсайдера в сучасному світі. Справедливим є і твердження про те, що найефективнішим мало б стати опрацювання принципово нових наукових ідей і технологій. Справді, працювати "на випередження" - це забезпечити можливість для якісного прориву України до постіндустріального суспільства.

Тож наведені тези є незаперечними, аксіоматичними. А от висновок з них вартий дослівного цитування мовою оригіналу: "Думается, что Украине, с ее пока еще существующей украинско-российской взаимодополняемостью сам Бог дает шанс возродить былую славу и вырваться из болота экономической отсталости и социальной деградации. Понятно, что непременным условием успешного научно-технологического симбиоза двух стран является восстановление нарушенного дружелюбия". Помри - краще не скажеш. Воістину, Бог дає шанс, а Москва (чи РФ? чи Ю. Пахомов?) виставляє умови його здійснення.

Справжнє взаємодоповнення країн і народів існує споконвіку, і реалізується воно в загальновідомих формах міжнародних економічних відносин, не потребуючи ні умовлянь, ні погроз, ні братання, ні "дружелюбія". Необхідно лишень дотримуватись усталених принципів.

У Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" такі принципи чітко визначені:
-принцип суверенітету народу України, що полягає у його виключному праві на зовнішньоекономічну діяльність на території держави відповідно до її законів; в обов'язку неухильно виконувати всі договори та зобов'язання України в галузі міжнародних економічних відносин;
-принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у праві суб'єктів добровільно вступати в зовнішньоекономічні зв'язки у будь-яких формах, прямо не заборонених чинним законодавством України; в обов'язку дотримуватись при цьому чинного законодавства України та у праві власності на одержані у процесі такої діяльності результати;
-принцип юридичної рівності та недискримінації, що полягає у рівності перед законом усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, у забороні обмежень дій держави, результатом яких є ущемлення прав і дискримінація суб'єктів такої діяльності;
-принцип верховенства закону, що полягає у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України, у забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють менш сприятливі умови, ніж ті, які встановлені в законах України;*
-принцип захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, який полягає у тому, що українська держава забезпечує рівний захист вітчизняних та іноземних суб'єктів такої діяльності в Україні (відповідно до вітчизняних законів) і за кордоном (згідно з нормами міжнародного права); здійснює захист державних інтересів України як на її території, так і за кордоном відповідно до національних та міжнародних правових норм;
-принцип еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

Жоден із наведених принципів не згадується у статті поважного академіка, і жодного з них не дотримується Росія у стосунках з Україною. Тож якого "ефекту взаємодоповнення" нам сподіватися?


1. Ключевский В.О. Исторические портреты. М., 1990. С. 171.
2. Костомаров Н.И. Две русские народности. Киев - Харьков, 1991. С. 63.




* Принцип верховенства закону юридично базується на положеннях Конституції України. Зокрема ст. 92 закріплює положення, згідно з яким "виключно законами України визначаються... засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи" [Конституція України. К., 1996].
<<< Повернутися до змісту [версія для друку]
АРХІВ
2017 рік
№№ 163(1-2(1)), 164(3-4), 165(5-6), 166(7-8)
2016 рік
№№ 156(1-2), 157(3-4(1)), 158(3-4(2)), 159(5-6), 160(7-8), 161(9-10), 162(11-12)
2015 рік
№№ 1-2 (1), 1-2 (2), 3-4 (1), 3-4 (2), 5-6, 7-8 (1), 7-8 (2), 9-10, 155(11-12)
2014 рік
№№ 1-2, 3-4, 5-6, 7-8, 9-10, 11-12
2013 рік
№№ 1-2, 3-4, 5-6, 7-8, 9-10, 11-12
2012 рік
№№ 1-2, 3-4, 5-6, 7-8, 9-10, 11-12
2011 рік
№№ 1-2, 3-4, 5-6, 7-8, 9-10, 11-12
2010 рік
№№ 1-2, 3-4, 5-6, 7-8, 9-10, 11-12
2009 рік
№№ 1-2, 3-4, 5-6, 7-8, 9-10, 11-12
2008 рік
№№ 1-2, 3-4, 5-6, 7-8, 9-10, 11-12
2007 рік
№№ 1-2, 3-4, 5-6, 7-8, 9-10, 11-12
2006 рік
№№ 1-2, 3-4, 5-6, 7-8, 9-10, 11-12
2005 рік
№№ 1-2, 3-4, 5-6, 7-8, 9-10, 11-12
2004 рік
№№ 1-, 2-, 3-, 4-, 5-, 6-, 7-8, 9-, 11-12
2003 рік
№№ 1-, 2-, 3-, 4-, 5-, 6-, 7-8, 9-, 10-, 11-12
2002 рік
№№ 1-, 2-, 3-, 4-, 5-, 6-, 7-8, 9-, 10-, 11-12
2001 рік
№№ 1-, 2-, 3-, 4-, 5-, 6-, 7-8, 9-, 10-, 11-12
2000 рік
№№ 1-, 2-, 3-, 4-, 5-, 6-, 7-8, 9-, 10-, 11-12
1999 рік
№№ 1-, 5-, 6-, 7-8, 9-, 10-, 11-12
Новини України   RSS
Проект „Вибір народу України”
30 грудня 2018
ЛУЧШЕЕ НА YOUTUBE Олег Соскин
30 грудня 2018
Народний капіталізм: економічна модель для України
16 лютого 2018
Пріоритет Польщі – повернення цілісності України
16 лютого 2018
Калінінградська область знову перетворюється у військову фортецю
16 лютого 2018
Польща для Євроспільноти – це велика вартість і союзник
16 лютого 2018
67 років тому змінено польсько-радянський кордон
16 лютого 2018
У Перемишлі відбудеться 20 конференція Європа Карпат
Новини міст   RSS
Проект „Українські міста в Інтернеті”
19 лютого 2018
Учасники АТО можуть отримати безкоштовну правову допомогу в Житомирському госпіталі
Житомир
19 лютого 2018
У Житомирі випадків захворювання на кір не зареєстровано, а у дитячу лікарню надійшла додаткова вакцина
Житомир
19 лютого 2018
Вишгород:За даними щотижневого моніторингу, останнім тижнем з 3 по 9 лютого 2018 року на грип та ГРВІ на Київщині захворіло 19 тисяч 28 осіб, з них 12 тисяч 704 діте
Вишгород
19 лютого 2018
Скадовськ:Українська військова медицина писалася кров’ю
Скадовськ
16 лютого 2018
Ромни
16 лютого 2018
Все про кохання
Ромни
16 лютого 2018
До уваги!
Ромни
16 лютого 2018
Відбулося засідання робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення!
Ромни
16 лютого 2018
У День закоханих в Житомирі зареєстрували 30 шлюбів
Житомир
16 лютого 2018
Обласні змагання з волейболу серед чоловічих команд
Ромни
Новини Києва   RSS
Проект „КИЇВ - інформаційно-аналітичний сервіс столиці України”
19 лютого 2018
У Дагестані озброєний чоловік розстріляв людей у церкві
19 лютого 2018
Армия обороны Израиля утром атаковала «объекты подземной инфраструктуры» на границе с Газой
19 лютого 2018
Дуда выразил разочарование результатом встречи вице-премьеров Польши и Украины
18 лютого 2018
Львів зустрів річницю розстрілів на Майдані гучним святкуванням китайського нового року і караоке
18 лютого 2018
“Марш за імпічмент” у Вінниці: понад дві сотні людей, порвані плакати і “неузгоджений” виступ АТОвця
18 лютого 2018
Ми оголошуємо про створення комітетів громадянського опору, – Дерев’янко
18 лютого 2018
ОУН громит российский культурный центр в Киеве. По пути разбили банкомат "Сбербанка"
18 лютого 2018
Марш против Порошенко в Киеве закончился
18 лютого 2018
На акцію підтримки Саакашвілі у Львові прийшли близько тисячі його прихильників
18 лютого 2018
В Киеве на митинг против Порошенко вышло 5 тысяч, - Страна
TyTa